Рішення від 12.02.2025 по справі 280/11548/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року Справа № 280/11548/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ»

до Тернопільської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі позивач) до Тернопільської митниці(далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000260/2 від 08.10.2024.

Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність у митного органу правових підстав для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

25.12.2024 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД №24UA403070007944U8 від 07.10.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлені відповідні розбіжності та невідповідності. Вказує, що митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000260/2 від 08.10.2024, відповідно до якого митна вартість частини задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товару прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17.12.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував у відповідача докази по справі.

Ухвалою від 30.12.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

11.05.2023 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (покупець) уклало з компанією CHANGZHOU SIMADE POWER EQUIPMENT MANUFAKTURING CO. LTD (продавець) зовнішньоекономічний контракт № SM/5 на поставку в Україну товару в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

На виконання вказаного зовнішньоекономічного контракту відповідно до специфікацій (додатків до контракту) №2024-1, №2024-3-z від 07.05.2024, рахунку-фактури на оплату від 22.07.2024 за №SM2024-1, коносаменту № ZJSM24080308 від 17.08.2024 було здійснено поставку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» товарів (культиваторів та запасних частин).

07.10.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту МД) типу ІМ40АА № 24UA403070007944U8, у графі 31 яких заявлено до митного оформлення товари:

товар №1 «Культиватори сільськогосподарські для оброблення грунту: бензинові мотокультиватори, без транспортних коліс, що приводяться в рух від двигуна та можливості їхньої установки, мають два опорних колеса, вал відбору потужності відсутній. - Мотокультиватор KENTAVR МК20-1 - 100шт. - Мотокультиватор KENTAVR МК20-1/6 - 300шт. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування.Виробник: CHANGZHOU SIMADE POWER EQUIPMENT MANUFACTURING CO., LTD.»;

товар №2 «Вироби з чорних металів інші, виготовлені методами токарної та фрезерної обробки, запасні частини до сільськогосподарської техніки. Не військового призначення: Маточина культиватора додаткова МК20-1/6 - 50шт. Маточина культиватора МК20-1 - 50шт. Маточина культиватора додаткова МК30-1/6Т - 31шт.»;

товар №3 «Корпуси підшипників без вмонтованих кулькових або роликових підшипників; підшипники ковзання для валів, нові. Застосовуються для зменшення сил тертя при обертанні валів двигунів, для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Втулка підшипник вихідного вала МК20-1 - 25шт.»;

товар №4 «Вали трансмісійні (включаючи кулачкові та колінчасті) та кривошипи. Для ремонту і технічного обслуговування мотокультиваторів: Вал редуктора вихідний МК20-1 (d=20 мм) - 24шт. Вал редуктора вхідний МК20-1 - 7шт.»;

товар №5 «Зчеплення у складенні та їх частини, призначені для передачі крутного моменту, плавного перемикання передач, гасіння крутильних коливань, короткочасного від`єднання трансмісії від двигуна. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Трос зчеплення МК20-1 - 20шт. Важіль зчеплення в зборі МК30-1Т - 17шт. Трос зчеплення МК30-1Т - 51шт. Трос зчеплення МК30-4 - 27шт.»;

товар №6 «Ножі та різальні леза для машин або механічних пристроїв, що використовуються у сільському господарстві. Ножі для грунтофрез тракторів та мотоблоків, косарок, мотокультиваторів: Ніж правий МК20-1 - 100шт. Ніж лівий МК20-1 - 100шт.»;

товар №7 «Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Запасні частини до тракторів сільськогосподарських в асортименті: Трос газу МК20-1 - 20шт. Важіль газу в зборі МК30-4 - 35шт.»;

товар №8 «Частини, призначені виключно або переважно для поршневих двигунів з іскровим запалюванням. Запасні частини до сільгосптехніки, не військового призначення: Клапан впускний МК20-1 - 12шт. Клапан випускний МК20-1 - 18шт. Палець поршневий МК20-1 - 16шт.»;

товар №9 «Глушники та вихлопні труби з чорних металів. Призначені для приглушування звуку вихлопу та відведення відпрацьованих газів із двигуна. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Труба вихлопна МК20-1 - 5шт.»;

товар №10 «Зубчасті механізми та передачі. Черв`ячна передача (редуктор), призначена для передачі обертання від валу відбору потужності культиватора до грунтофрези: Редуктор в зборі МК20-1 - 100шт.»;

товар №11 «Зубчасті колеса, ланцюгові зірочки та інші елементи передач, представлені окремо. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення:Шестерня редуктора МК30-1Т - 10шт.»;

товар №12 «Привідні паси, пласкі, ручейкові, з вулканізованої гуми для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки:Ремінь МК30-1Т - 35шт.»;

товар №13 «Електроприлади для запалювання або пуску двигунів внутрішнього згоряння із запаленням від іскри, котушки запалювання, комутатори. Запасні частини до мотокультиваторів:Котушка запалювання в зборі МК30-4/6 - 7шт.»;

товар №14 «Ланцюги шарнірні, роликові, сталеві. Призначені для передачі крутного моменту у вузлах сільськогосподарської техніки: Ланцюг МК20-1 - 120шт.»;

товар №15 «Вироби з чорних металів без різьби. Запасні частини до сільськогосподарської техніки:Палець стопорний фрези МК30-1Т - 35шт.»;

товар №16 «Кріпильні вироби з чорних металів без різьби, для фіксації в механізмах. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Шплінт стопорного пальця МК30-4/6 - 50шт. Шплінт стопорного пальця МК20-1 - 80шт.»;

товар №17 «Маховики та шківи з чавуну або сталі, призначені для передачі крутного моменту від двигуна на коробку перемикання швидкостей. Для ремонту і технічного обслуговування мотокультиваторів, не військового призначення: Шків редуктора МК20-1 - 15шт.»;

товар №18 «Механічні ручні пристрої без вмісту в середині електричних приладів, стартери призначені для ручного запуску двигунів шляхом розкручування маховика тросом. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Стартер у зборі МК20-1 - 17шт. Стартер у зборі МК30-4 - 8шт.»;

товар №19 «Частини обладнання та пристроїв для фільтрування або очищення рідин чи газів. Частини для ремонту і технічного обслуговування мотокультиваторів, не військового призначення: Корпус повітряного фільтра в зборі МК20-1 (нового зразка) - 20шт.»;

товар №20 «Прокладки з пароніту для двигунів внутрішнього згоряння, КПП та інших деталей сільськогосподарської техніки, невійськового призначення: Прокладка карбюратор-фільтр МК20-1 - 30шт.»;

товар №21 «Вентилятори осьові, пластикові, призначені для обдування повітрям радіатора двигуна. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Крильчатка маховика МК30-4 - 20шт.»;

товар №22 «Обладнання для фільтрування або очищення газів, фільтри забору та очищення повітря для двигунів внутрішнього згоряння. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Елементповітряного фільтра (паперовий) МК20-1 - 8шт.»;

товар №23 «Кріпильні вироби з чорних металів з різьбою, без головок. Шпильки, призначені для кріплення різноманітних вузлів сільськогосподарської техніки: Шпилька головки циліндра (довга) М6х90 МК20-1 - 8шт.».

До даної митної декларації, як встановлено із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № б/н від 22.07.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) № SM2024-1 від 22.07.2024;

- коносамент № ZJSM24080308 від 17.08.2024;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №551473 від 27.09.2024;

- декларація про походження товару № C247413352620021 від 29.08.2024;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №886 від 24.06.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2024/PF/228 від 02.10.2024;

- документи, що підтверджують вартість перевезення товару акт виконаних послуг №77 від 07.10.2024, довідка про транспортні витрати №б/н від 02.10.2024, заявка на перевезення №117 від 09.08.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікації № 2024-1 від 07.05.2024, №2024-3-z від 07.05.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № SM/5 від 11.05.2023;

- договір (контракт) про перевезення № 84 від 04.01.2023;

- інші некласифіковані документи - Технічний опис від 22.07.2024.

07.10.2024 митницею направлено повідомлення декларанту наступного змісту: «Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - якщо рахунок сплачено, -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - транспортні(перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Листом за вих.№ 108240 від 08.10.2024 товариство додатково надало митниці: банківську платіжну інструкцію № 886, виписку з особистого банківського рахунку за червень 2024, комерційну пропозицію та прайс-лист виробника від 26.04.2024.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000260/2 від 08.10.2024, відповідно до якого митна вартість частини задекларованих товарів (№№ 1, 5-9, 13, 19, 22-23) скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості (2-г - резервний метод).

Оформлення партії зазначеного вище товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за ЕМД № 24UA403070008002U0 від 09.10.2024. Різниця митних платежів (ввізне мито, ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, за ЕМД склала -49110,33 грн.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України (далі МК України), інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів

Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За нормами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

За правилами частини шостої статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частинами першою-третьою, шостою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З урахуванням викладеного вище, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зазначивши наступне:

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні(перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою».

Суд вважає твердження митниці про ненадання копії митної декларації країни відправлення необґрунтованим, оскільки копія митної декларації країни відправлення не надавалась товариством митниці під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, оскільки вона передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контрактом № SM/5 від 11.05.2023 (пункт 3.5) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, товариство, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Відтак зауваження митниці про відсутність копії митної декларації суперечить положенням Митного кодексу. У повідомленнях митниці до декларанта не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення. Отже, у зв`язку з відсутністю у підприємства копії митної декларації країни відправлення, її надання було неможливим.

Стосовно ненадання товариством страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, то пунктом 8 частини другої статті 53 МК України визначено, що страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються митному органу виключно у випадку, якщо страхування здійснювалось, тому вимога митниці про їх надання суперечить вказаній нормі.

Крім того, умовами поставки FOB, розтлумачених у міжнародних торговельних правилах «Інкотермс-2010» та умовами зовнішньоекономічного контракту не передбачено для сторін зовнішньоекономічної операції зобов`язань щодо обов`язкового страхування товару.

Щодо тверджень митниці про ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, слід зазначити, що вони також є необґрунтованими, оскільки згідно з частиною третьою статті 53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні означені митницею документи. Крім того, відповідно до частини другої статті 53 МКУ означені документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання є протиправними.

Дослідивши зазначені в оскаржуваному рішенні розбіжності в отриманих митницею документах, суд зауважує наступне.

1) щодо неповноти включення витрат, пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України (ненадання підтверджуючих документів виконання обов`язків між експедитором «Imogate Solution Sp.z.o.o.» та перевізником «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.», відсутність рахунків про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Imogate Solution Sp.z.o.o.» та «ТОВ «Західний контейнерний термінал»).

На підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір транспортно-експедиторського обслуговування № 84 від 04.01.2023, коносамент № ZJSM24080308 від 17.08.2024, залізничну накладну №551473 від 27.09.2024, акт виконаних послуг №77 від 07.10.2024, довідку про транспортні витрати №б/н від 02.10.2024, заявку на перевезення №117 від 09.08.2024.

Як свідчать матеріали справи, перевезення спірної товарної партії здійснювалось відповідно до укладеного договору №84 від 04.01.2023 між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як замовником та компанією «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.» як експедитором.

Відповідно до статті 1, частини першої статті 14 Конвенції ООН «Про морське перевезення вантажів 1978 року» від 31.03.1978, перевізник означає будь-яку особу, якою або від імені якої з вантажовідправником укладено договір морського перевезення вантажу; коли перевізник або фактичний перевізник приймає вантаж у своє відання, перевізник на вимогу вантажовідправника зобов`язаний видати вантажовідправнику коносамент.

Згідно з положеннями статті 1 Міжнародної конвенції «Про уніфікацію деяких правил про коносамент» від 25.08.1924, перевізник включає власника судна або фрахтувальника, що є стороною в договорі перевезення з відправником.

Експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o» для підтвердження факту здійснення морського перевезення видано товариству морський коносамент №ZJSM24080308 від 17.08.2024, який є єдиним та достатнім документом на підтвердження здійснення морського перевезення вантажу.

Згідно з частиною першої статті 116, статті 117 Кодексу про торговельного мореплавства України «У морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов`язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Морський агент виконує формальності та дії, пов`язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з адміністрацією морського порту і службою капітана морського порту, власником морського терміналу, підприємствами, установами, організаціями, що надають спеціалізовані послуги, портовими операторами, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов`язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Так, у коносаменті № ZJSM24080308 від 17.08.2024 компанія «Zhejiang Simon International Logistics Co., LTD» прямо визначена, як агент морської лінії (морським агентом) у порту призначення. Жодних договірних відносин з цією компанією позивач не має, у зв`язку з чим надання будь якого документального підтвердження таких відносин не можливе.

Стосовно зазначення у залізничній накладній від 27.09.2024 №551473 інформації щодо експедитора «ТОВ «Західний контейнерний термінал», то позивач пояснює, що це ніяк не свідчить про договірні відносини між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» та цією третьою особою. Адже, відповідно до пункту 2.1.2 договору ТЕО №84 від 04.01.2023 Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов`язані з виконанням даного Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.

Таким чином, експедитор, користуючись умовами договору ТЕО, залучив третю особу для перевезення вантажу залізничним транспортом, для виконання умов цього договору. Відтак, договірні відносини щодо транспортування наявні лише між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» та «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», документи по яких позивачем було надано.

З приводу залучення для виконання послуг з перевезення інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме «GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd», адже позивач не зобов`язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов`язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп».

На підставі зазначеного можна дійти висновку, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно згідно взаємодії з основним перевізником. У свою чергу, залучення основним перевізником будь-яких суб`єктів (на виконання обов`язку «організувати перевезення») характеризує лише обраний спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, котрий розрахунки здійснював виключно з основним перевізником.

Отже, суд зазначає про підтвердження транспортних витрат наданими митниці документами, тому посилання митного органу на виявлені розбіжності є необґрунтованими.

2) стосовно тверджень про наявність у прайс-листі від 20.02.2024 № б/н та комерційній пропозиції від 26.06.2024 № б/н інформації щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB Shanghai, що обмежує конкурентність.

Зазначена підстава для коригування є необґрунтованою та формальною, оскільки, прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа та комерційної пропозиції.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Прайс-лист та комерційна пропозиція не можуть вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

Крім того, вказані документи не є документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно до частини другої статті 53 МК України, а тому їх зміст жодним чином не впливає на митну вартості товарів.

Таким чином, зауваження митниці щодо прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.

Суд підсумовує, що для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Проте, на підставі частини третьої статті 53 МК України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Тернопільською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим митниця може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі можливі документи, передбачені у статті 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зауважує, що, витребуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частини третьої статті 53 МК України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.

Натомість декларантом листом за вих.№ 108240 від 08.10.2024 були додатково подані: банківська платіжна інструкція № 886, виписка з особистого банківського рахунку за червень 2024, комерційна пропозиція та прайс-лист виробника від 26.04.2024.

Так, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною п`ятою статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах першій та другій статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин першої та другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина дванадцята статті 264 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з частиною четвертою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як зазначено митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000260/2 від 08.10.2024, за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, у зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.

З урахуванням зазначеного митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару: №1 згідно з ЕМД від 28.11.2023 № 23UA403070005621U0 на рівні 2,21 дол.США за кг; №5 згідно з ЕМД від 03.01.2024 № 24UA100340609231U0 на рівні 5,75 дол.США за кг; №6 згідно з ЕМД від 03.01.2024 № 24UA500080005355U3 на рівні 2,52 дол.США за кг; №7 згідно з ЕМД від 17.06.2024 № 24UA100060217196U3 на рівні 5,02 дол.США за кг; №8 згідно з ЕМД від 18.04.2024 № 24UA403020005679U4 на рівні 3,76 дол.США за кг; №9 згідно з ЕМД від 10.04.2024 № 24UA100320411855U5 на рівні 4,49 дол.США за кг; №13 згідно з ЕМД від 01.04.2024 № 24UA100110123874U6 на рівні 7,17 дол.США за кг; №19 згідно з ЕМД від 27.03.2024 № 24UA100350725763U1на рівні 8,01 дол.США за кг; №22 згідно з ЕМД від 15.07.2024 № 24UA806070001935U3на рівні 7,11 дол.США за кг; №23 згідно з ЕМД від 19.08.2024 № 24UA209230076297U8 на рівні 1,93 дол.США за кг.

Застосування резервного методу передбачене статтею 64 МК України, згідно із якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

А тому, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.

Між тим, як встановлено з рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000260/2 від 08.10.2024, у ньому зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Рішення не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару. У свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених у них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами першою та другою статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000260/2 від 08.10.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

VII. Розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Платіжною інструкцією № 37288078 від 06.12.2024 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 3028 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями2,5,72,77,139,241,243-246,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000260/2 від 08.10.2024, прийняте Тернопільською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ», місцезнаходження: вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259.

Відповідач Тернопільська митниця, місцезнаходження: вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.02.2025.

Суддя К.В.Мінаєва