Рішення від 13.02.2025 по справі 280/11430/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 лютого 2025 року Справа № 280/11430/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині не звільнення ОСОБА_1 з військової служби за його рапортом від 11 листопада 2024 року, у зв`язку з наявністю батька з числа осіб з інвалідністю І «Б» групи на підставі підпункту «г», пункту 2, частини 4, статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- зобов`язати П`ятий прикордонний загін Державної прикордонної служби України звільнити інспектора прикордонної служби 3 категорії - відповідальний виконавець групи документального забезпечення штабу прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів старшого солдата ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку з наявністю батька з числа осіб з інвалідністю І «Б» групи на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Суддею встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно відмовляє у звільненні та не приймає до уваги, що батько позивача є інвалідом І групи та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК. Інших документів, на підтвердження вказаних обставин чинним законодавством не передбачено. Відповідач неправомірно вказує на те, що для звільнення не вистачає підтверджуючих документів або такі документи не є належними. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та 30 грудня 2024 року подав до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в обґрунтування якого вказує, що абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. Тобто звільнення за даною підставою можливе за одночасної наявності двох умов: 1) необхідність здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю та 2) відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи. Вважає, що позивачем не підтверджено існування вказаних умов звільнення. Окрім того, вказує, що додана до рапорту копія довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 14 серпня 2024 року серії 12ААГ №826761, містить висновок, що батько позивача потребує постійного стороннього догляду та рекомендовано для відновлення працездатності стаціонарне лікування. Стверджує, що необхідність здійснення постійного стороннього догляду за особами, що досягли повноліття підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії. Вказує, що позивачем не надано належних документів, які б підтверджували відсутність інших осіб першого чи другого ступеня споріднення. Членами сім`ї першого ступеня споріднення є батьки, чоловік або дружина, діти. Членами сім`ї другого ступеня споріднення є рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. Позивачем не надано жодних витягів з актів цивільного стану, навіть довідки про склад сім`ї. В додатках до позовної заяви позивача міститься заява його батька ОСОБА_2 від 03 грудня 2024 року, де він лише підтверджує, що з числа військовозобов`язаних членів його сім`ї першого та другого ступеня спорідненості для свого утримання (догляду) обирає свого сина ОСОБА_3 . Виходячи з вказаної заяви, яка до НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ) не надавалась і зроблена вже після прийняття рішення по суті рапорту ОСОБА_1 від 11 листопада 2024 року, що ОСОБА_2 підтверджує, що в нього є інші члени сім`ї першого та другого ступеня спорідненості, які згідно його заяви є також військовозобов`язаними. Зазначає, що утримання і догляд не є тотожним поняттям, оскільки шляхом грошового/матеріального утримання може фінансуватись догляд хворого батька. Позивач, як і його старший брат ОСОБА_4 , є військовослужбовцями, є фінансово-забезпеченими і цілком можуть дозволити собі утримувати батька ОСОБА_2 шляхом залучення для цього фізичної особи, яка буде надавати соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі або зможе здійснювати паліативний догляд. В задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 березня 2022 року № 66-ОС, солдата ОСОБА_1 зараховано до списку особового складу загону, на всі види забезпечення та виключено зі складу оперативного резерву НОМЕР_5 черги НОМЕР_6 прикордонного закону. Також, вказаним наказом позивачу присвоєно спеціальне звання «старший солдат» та призначено його на посаду молодшого інспектора прикордонної служби 3 категорії 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б).

Станом на дату звернення позивач проходить військову службу та займає посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - відповідальний виконавець групи документального забезпечення штабу прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально -ударних безпілотних авіаційних комплексів, що відповідачем у відзиві на позов не спростовується.

Відповідно Довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 14 серпня 2024 року серії 12ААГ № 826761, копія якої міститься в матеріалах справи, батьку позивача старшого солдата ОСОБА_1 , ОСОБА_2 встановлена перша «Б» група інвалідності та зазначено, що батько позивача потребує постійного сторонього догляду.

11 листопада 2024 року на ім`я в.о. заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів позивачем подано рапорт про звільнення зі служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку із наявністю батька із числа осіб з інвалідністю I групи.

В обґрунтування рапорту вказує про необхідність здійснювати постійний догляд за батьком ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного догляду у зв`язку із відсутністю інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть доглядати за його батьком.

До рапорту позивачем надано нотаріально засвідчені документи: довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії12 ААГ від 826761, згідно якого батьку позивача встановлено першу (Б) групу інвалідності; довідку військової частини НОМЕР_7 від 04 листопада 2024 року № 10/616, згідно якої брат позивача ОСОБА_4 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_7 ; копію паспорта батька позивача, а саме ОСОБА_2 серії НОМЕР_8 від 22 лютого 2001 року; копію паспорту позивача серії НОМЕР_9 від 11 січня 1996 року; Свідоцтва про народження брата позивача Серії НОМЕР_10 ; Свідоцтва про смерть матері позивача Серії НОМЕР_11 ; Свідоцтва про народження позивача Серії НОМЕР_12 .

27 листопада 2024 року у відповідь на рапорт начальником НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надано лист № 08/14625-24, яким позивача повідомлено про відсутність підстав для його звільнення зі служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», у зв`язку із ненаданням документів на підтвердження факту відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, які б могли здійснювали сторонній догляд за хворим, або висновок МСЕК (ЛКК), що ці члени сім`ї не можуть здійснювати догляд, оскільки також потребують стороннього догляду.

Вважаючи протиправними дії відповідача в частині не звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» останній звернувся до суду з цим позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України,, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

В подальшому Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, №573/2022 від 12 серпня 2022 року, №757/2022 від 07 листопада 2022 року, №58/2023 від 06 лютого 2023 року, №254/2023 від 01 травня 2023 року, №451/2023 від 26 липня 2023 року, №734/2023 від 06 листопада 2023 року, №49/2024 від 05 лютого 2024 року, №271/2024 від 06 травня 2024 року, №469/2024 від 23 липня 2024 року, №740/2024 від 28 жовтня 2024 року строк дії воєнного стану продовжувався і діє по даний час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.

Так, підпунктом «г» частини 2 четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Частиною дванадцятою статті 26 Закону №2232-ХІІ визначено перелік сімейних обставин та інших поважних причин, за наявності яких військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Зокрема, згідно пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин зокрема на підставі необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115/2009 (далі - Положення №1115/2009).

Згідно з пунктом 279 Положення №1115/2009 військовослужбовець може бути звільнений за сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Звільнення військовослужбовців з цих підстав здійснюється згідно з письмовими документами, які підтверджують наявність у них відповідних сімейних обставин або інших поважних причин.

Відповідно до абзацу 1 пункту 288 Положення №1115/2009 у разі прийняття рішення про звільнення військовослужбовець подає по команді рапорт та в разі необхідності документи, які підтверджують підстави звільнення.

Отже, звільнення військовослужбовців органів Державної прикордонної служби України з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або наявність інших поважних причин здійснюється шляхом подання військовослужбовцем, який не висловив бажання продовжувати військову службу, рапорту та документів, які підтверджують наявність правових підстав для звільнення його з військової служби, і такий рапорт має бути адресований вищій посадовій особі.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 26 червня 2024 року у справі №420/23353/23, розгляд рапорту про звільнення з військової служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність, зокрема, сімейних обставин або інших поважних причин, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.

Як встановлено судом, позивач виявив своє небажання продовжувати проходити військову службу та 11 листопада 2024 року подав рапорт про звільнення з військової служби статті 26 Закону № 2232-ХІІ за сімейними обставинами, у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І групи, його батьком.

Відповідачем розглянуто рапорт про звільнення позивача та листом № 08/14625-24 від 27 листопада 2024 року повідомлено, що у додатках до рапорту відсутні документи, які дають підстави вважати, що у ОСОБА_2 відсутні інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які можуть здійснювати такий догляд та що вона потребує постійного догляду. Інформація про інших родичів першого чи другого ступеня спорідненості відсутня. У зв`язку з наведеним підстави для звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини відсутні. У реалізації цього рапорту відмовлено.

Як слідує з копії Свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_12 , батьком позивача є ОСОБА_2 , а матір`ю є ОСОБА_5 , яка з урахуванням наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_11 від 21 листопада 1992 року померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 826761 від 14 серпня 2024 року, батько позивача, ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю I групи, яка потребує постійного стороннього догляду.

Також, з копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_10 та інформації про батьків, зазначеної у ньому, вбачається, що у позивача є рідний брат ОСОБА_4 , який з урахуванням довідки Військової частини НОМЕР_7 від 04 листопада 2024 року № 10/616, проходить військову службу у Військовій частини НОМЕР_13 . Вказані обставини свідчать про неможливість здійснення братом позивача догляду за своїм батьком.

В той же час, позивачем надані до суду копії документів, зокрема копія його паспорту серії НОМЕР_14 , сторінка 9 кого містить інформацію щодо наявності у позивача сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є онуком ОСОБА_2 та входить до переліку членів сім`ї другого ступеня споріднення.

Жодної інформації щодо ОСОБА_6 ані рапорт позивача про звільнення з військової служби, ані документи додані до нього, не містять. Відповідно і документів, які свідчили б про неможливість здійснення ОСОБА_6 , який входить до переліку членів сім`ї другого ступеня споріднення, постійного догляду за своїм дідом, позивачем до відповідача також не надавалось.

Суд зазначає, що застосування абзацу 13 підпункту 3 частини 12 та підпункту г) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII, як підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, дійсно можливе у разі відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які можуть та зобов`язані у силу закону здійснювати такий догляд.

Саме відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, створює необхідність військовослужбовцю постійно доглядати за особою з інвалідністю (одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), та є підставою для звільнення з військової служби.

Враховуючи приписи пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ, суд зазначає, що для звільнення з військової служби саме за такою сімейною обставиною військовослужбовець має довести факти:

- наявності у одного з батьків статусу особи з інвалідністю І чи ІІ групи;

- необхідність здійснювати постійний догляд за такою особою;

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Лише за умови підтвердження таких взаємопов`язаних між собою обставин військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби з урахуванням пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Суд зауважує, що ненадання позивачем разом із рапортом про звільнення інформації стосовно наявності у нього повнолітнього сина ОСОБА_6 , який є онуком ОСОБА_2 та входить до переліку членів сім`ї другого ступеня споріднення, а також документів, щодо неможливості останнім здійснювати постійни догляд за свої дідом, свідчить про ненадання позивачем разом із рапортом про звільнення документів на підтвердження факту відсутності у його батька інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які замість позивача могли б здійснювати догляд за його батьком.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, щодо позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 139, 244 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13 лютого 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов