Рішення

від 12.02.2025 по справі 640/10095/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року справа №640/10095/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Документ» до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Документ» (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського,8, код ЄДРПОУ 32735236) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (76018, м. Івано-Франківськ, вул. І. Франка, 4, код ЄДРПОУ 44840602), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за порушення вимог законодавства з питань праці №ТР555/1816/НД/АВ/СПТД-ФС від 10.04.2020.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про безпідставність накладання на позивача штрафу, оскільки вимога про надання документів надійшла на адресу позивача 16.03.2020 року, тобто після спливу встановленого відповідачем строку для надання документів. Зауважив, що позивачем не створювались перешкоди інспекторові праці і не вчинялись дії по його недопущенню до перевірки.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2020 року відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства "Документ" про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2020 року відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства "Документ" про забезпечення позову.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання вимог Закону №2825-IXупровідним листом від 16.01.2023 №03-19/2549/23 матеріали справи №640/10095/20 передано до Київського окружного адміністративного суду (вх. від 18.03.2024 №13991).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №640/10095/20 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що надсилання кореспонденції, яка стосувалась інспекційного відвідування за місцем знаходження суб`єкта господарювання є належним виконанням обов`язків, а отримання вимоги із запізненням не залежало від відповідача, відтак винесена постанова про накладення штрафу є правомірною і скасуванню не підлягає.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року замінено відповідача у справі - Управління Держпраці в Тернопільській області на його правонаступника - Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

До відповідача для розгляду надійшла скарга ОСОБА_1 від 19.02.2019 №К-75-20 щодо можливого порушення трудового законодавства, яка зазначила, що працювала у ДП «Документ» по вул. Йосипа Сліпого,7 в м. Тернопіль.

Під час спроби проведення заходу державного контролю з`ясувалось, що за адресою: вул. Йосипа Сліпого 7, м. Тернопіль розташований відділ обслуговування громадян позивача. Кадрові та бухгалтерські документи, необхідні для інспектування, знаходяться у ДП «Документ» за місцем реєстрації у м. Києві.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (код 32735236) ДП «Документ» місцезнаходженням юридичної особи є м. Київ, вул. Довнар-Запольського 8.

27.02.2020 відповідачем було складено письмову Вимогу про надання документів №TP555/1816/ПД та направлено рекомендованим листом за № 4600602393200 на юридичну адресу ДП «Документ» у м. Київ, вул. Довнар-Запольського 8, поштовий індекс 04116.

Зазначеною вимогою було зобов`язано керівника підприємства у вказаний строк надати для інспектування кадрові та бухгалтерські документи підприємства.

Станом на 06.03.2020 документи, зазначені у вимозі про надання документів від 27.02.22 № TP555/1816/ПД, від ДП «Документ» до відповідача не надійшли, зв`язку із чим, останнім було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 10.03.2020 р. № TP555/1816/НД/АВ.

Листом від 10.03.2020 № 849/01-05-4.3/20 відповідачем було надіслано копію акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 10.03.2020 р. № TP555/1816/НД/АВ Державній міграційній службі України.

24.03.2020 на адресу відповідача, через компанію «Нова пошта», надійшли копії документів від ДП «Документ», тобто після строку, зазначеного у вимозі № TP555/1816/ПД від 27.02.2020 р. та після складання Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 10.03.2020 р. №TP555/1816/НД/AB.

10.04.2020 року відповідачем була прийнята постанова №ТР555/1816/НД/АВ/СПТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, згідно абз.8 ст. 265 КЗпП України.

Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V (далі-ЗУ №877-V), для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання частини 1 статті 259 КЗпП України, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі - Порядок № 823), який, згідно з його пунктом 1, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Як передбачено пунктами 16, 17, 20, 24, 25 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт, а в разі виявлення порушень - виноситься припис.

Відповідно до ч. 1 п. 6 Порядку № 823, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема, шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Відповідно до п. 11 Порядку № 823, вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Відповідно до п. 14 Порядку № 823, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 КзпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно абз. 2, 7,8 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

Відповідно до п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі-Порядок №509) штрафи накладаються на підставі, зокрема, акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Пунктом 3 Порядку №509 визначено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до п.4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Як встановлено судом під час розгляду справи, підставою для притягнення позивача до відповідальності оскаржуваною постановою стало ненадання позивачем документів на виконання обов`язкової вимоги інспектора праці.

Так, при спробі провести захід державного контролю у Державному підприємстві «Документ», інспектором праці було надано направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) від 26.02.2020 № TP555/1816. В свою чергу, начальником відділу обслуговування громадян «Паспортний сервіс» м. Тернопіль, було доведено інформацію про те, що за адресою: вул. Йосипа Сліпого, 7, м. Тернопіль, куди з`явились уповноважені працівники органів Держпраці, здійснює діяльність структурний підрозділ позивача, при цьому головне підприємство з усіма первинними документами, які можуть у встановленому порядку бути витребувані, знаходиться у місті Києві.

В зв`язку із чим, відповідачем 27 лютого 2020 року була направлена вимога №TP555/1816/ПД про надання документів у строк до 17 год 00 хв 06 березня 2020 року за юридичною адресою позивача.

За заявою позивача № 2/7-66 від 03.02.2020 року, поштова кореспонденція, яка надходить на адресу: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 8, переадресовується за фактичною адресою ДП «Документ»: вул. А. Ахматової, 13 Е (поштове відділення 02055).

Відповідно до роздруківки із сайту «Укрпошта» за трек-номером 4600602393200 вказана вимога була переадресована на фактичну адресу позивача 13.03.2020, а отримана ДП «Документ» 16.03.2020.

Таким чином, судом встановлено, що вимога від 27.02.2020 про надання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, була отримана позивачем за фактичним місцезнаходження з пропущеним строком для надання відповідних документів, а саме після 06.03.2020.

При цьому, суд звертає увагу, що вимогу про надання документів від 27.02.2020 №ТР555/1816/ПД не було вручено уповноваженому працівнику ДП «Документ», що знаходився за місцем вчинення інспекційного відвідування.

Незважаючи на те, що вимога отримана позивачем після спливу строку для її виконання, позивачем були підготовлені копії всіх запитуваних документів та надіслані до відповідача засобами поштового зв`язку «Нова пошта», що підтверджується експрес-накладною від 23.03.2020.

24.03.2020 витребувані документи були отримані відповідачем.

Тобто, станом на час винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу №ТР555/1816/НД/АВ/СПТД-ФС від 10.04.2020, відповідач отримав витребувані документи від позивача, однак не врахував їх при винесенні рішення.

Суд зауважує, що застосування до позивача санкції у зв`язку із невиконанням вимоги про надання документів, можливо лише тоді, коли відповідна вимога про необхідність надання документів вручена своєчасно і особа має реальну можливість виконати таку вимогу.

Крім того, аналіз досліджених судом доказів свідчить про порушення відповідачем процедури накладення штрафу на позивача.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Положення пункту 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення пункту 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтересів фізичних та юридичних осіб.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.05.2023 року по справі №804/7636/17.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Приписами пункту 7 Порядку № 509 встановлено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Отже, виходячи зі змісту приписів Порядку № 509, обов`язковою умовою для розгляду справи про накладення штрафу на підставі частини другої статті 265 КЗпП за відсутності суб`єктів господарювання є дані про своєчасне сповіщення останнього та відсутності обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про накладення штрафу. Натомість, в матеріалах справи наявне лише повідомлення про прийняття матеріалів інспекційного відвідування від 18.03.2020 року та супровідний лист від 13.04.2020 року про направлення на адресу позивача постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства з питань праці.

Отже, з огляду на викладені обставини, суд зауважує про недотримання відповідачем визначеної Порядком № 509 процедури притягнення позивача до відповідальності, зокрема, щодо своєчасного повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, а також неврахування факту отримання вимоги про надання документів після спливу строку для їх надання, що є підставами для визнання протиправною та скасування постанови №ТР555/1816/НД/АВ/СПТД-ФС від 10.04.2020.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2488 від 04.05.2020.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 132, 134, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Документ» (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського,8, код ЄДРПОУ 32735236) задовольнити повністю;

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення вимог законодавства з питань праці №ТР555/1816/НД/АВ/СПТД-ФС від 10.04.2020;

Стягнути на користь Державного підприємства «Документ» (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського,8, код ЄДРПОУ 32735236) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (76018, м. Івано-Франківськ, вул. І. Франка, 4, код ЄДРПОУ 44840602).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.