Рішення

від 12.02.2025 по справі 320/43472/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року №320/43472/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИМУМ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИМУМ» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2023 року № 0528980707 Головного управління ДПС у м. Києві, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу і згідно пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР було застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 82500,00 грн.

Позов мотивовано протиправністю податкового повідомлення-рішення, з огляду на те, що на момент проведення перевірки позивачем використовувався РРО, який не був з`єднаний (проінтегрований) з електронними платіжними засобами, а відповідно вказаний РРО не міг друкувати рядки 11-16 фіскального чека. Окрім того, позивач зазначає, що формальна відсутність 11-16 рядків фіскального чека на касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції. З наявного фіскального чеку можливо ідентифікувати продавця товару, вартість покупки, вид товару тощо, а тому фінансова санкція визначена у пункті 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, застосована до позивача є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що штрафна санкція застосована за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на суму 55 000,00 грн. Відповідач вказує на необхідність зазначати не лише назву платіжної системи з 01.08.2021 відповідно до вимог Положення № 13, а й іншу обов`язкову інформацію щодо платіжних систем, як обов`язкових реквізитів розрахункових документів із 21.01.2016, є обов`язком суб`єктів господарювання, а не їх правом. Враховуючи викладене, заповнення рядків 11-18 фіскального чека у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу є обов`язковим за умови здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Посадовими особами Державної податкової служби України на підставі направлень від 20.12.2022 №167/ЖЗ/99-00-07-04-02/44056780, №168/ЖЗ/99-00-07-04-02/44056780, №169/ЖЗ/99-00-07-04-02/44056780 та наказу від 20.12.2022 №925 проведено фактичну перевірку казино «First Casino», розташованого за адресою: м. Одеса, Суворовський район, Гагарінське плато, 5-Б, що належить ТОВ «ПРИМУМ».

За результатом перевірки складено Акт фактичної перевірки від 21.12.2022 № 39/ж5/99-00-07-04-03/44056780, у якому встановлено факт здійснення розрахункової операції на суму 55000,00 (внесення коштів на карту готівкою) без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі РРО), чим порушено:

- пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР;

- пункт 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148;

- пункт 2 розділу ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Позивач не погодився з висновками, викладеними в Акті перевірки та подав до Головного управління ДПС у м. Києві свої заперечення на Акт перевірки. Однак, відповідач вказане заперечення не врахував.

09.08.2023 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 № 0528980707, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 82500,00 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 20.10.2023 № 31623/6/99-00-06030206 ДПС залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР. Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями, наведеними у статті 2 3акон №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (Положення № 13).

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12); вид операції (рядок 13); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 22); до сплати (рядок 23); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24); QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).

Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем встановлено, що у розрахункових документах, а саме у фіскальних чеках, які роздруковувались позивачем з РРО були відсутні обов`язкові реквізити, а саме:

- ідентифікатор сквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

- сума комісійної винагороди (у разі наявності);

- вид операції;

- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду);

- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир».

Отже, за результатами фактичної перевірки ТОВ «ПРИМУМ» встановлено факт невидачі розрахункового документу встановленої форми та змісту при здійсненні операції внесення коштів на карту в сумі 55000,00 грн готівкою, одним платежем. Контролюючий орган, який проводив перевірку зазначив, що платником податків видано фіскальний чек у якого відсутні обов`язкові реквізити (вказані в рядках 11-16 - п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 (далі Положення № 13) і на цій підставі такий фіскальний чек відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу І Положення № 13 не приймається як розрахунковий документ.

На момент перевірки позивачем використовувався РРО, який не був з`єднаний (проінтегрований) з електронним платіжним засобом, а відповідно вказаний РРО не міг друкувати рядки 11-16 фіскального чека.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «СЕРВІО СОФТ» (постачальник) укладено Договір поставки товару та послуг від 27.05.2021 № 21/2705-7К. Відповідно до пункту 1 вказано договору, постачальник зобов`язується передавати та виконувати у встановлені в п. 2.1.4 даного договору строки програмну продукцію та послуги згідно рахунків, актів та видаткових накладних, а покупець зобов`язується прийняти товар та послуги й сплатити за нього грошову суму, як це передбачено умовами вказаного договору.

На виконання умов вказаного договору постачальником видану видаткову накладну від 30.06.2021 № 300621-8 про передачу товару ТОВ «ПРИМУМ» (примірник ПЗ Servio Casino (1 шт) та примірник ПЗ Servio POS/WorkDesk-модуль (конкур. ліцензія) 2 шт).

Листом компанії постачальника програмного забезпечення «СЕРВІО СОФТ» від 31.05.2021 № 21/3105-002, повідомлено, що програмне забезпечення, яке надається за договором від 27.05.2021 № 21/2705-7К наразі немає можливості забезпечити з`єднання платіжного терміналу та РРО. В зв`язку з чим , відображення транзакції банківських карток та заповнення рядків 11-18 у фіскальному чеку здійснюватись не буде. Про додавання до програмного забезпечення вищевказаного функціоналу, ТОВ «СЕРВІО СОФТ» повідомить додатково.

Листом компанії постачальника програмного забезпечення «СЕРВІО СОФТ» від 01.09.2022 № 22/0109-002, повідомлено, що програмне забезпечення, яке надається за договором від 27.05.2021 № 21/2705-7К наразі немає можливості у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням ЕПЗ (платіжної карти) платіжного терміналу, з`єднаного з реєстратором розрахункових операцій забезпечити у фіскальному чеку на видачу коштів (повернення коштів) рядків 11-18. Про додавання до програмного забезпечення вищевказаного функціоналу, ТОВ «СЕРВІО СОФТ» повідомить окремим листом.

Приписами пункту 4 розділу 2 Положення № 13 передбачено, що рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Таким чином, обов`язок платника податків із заповнення рядків 11-18 фіскального чека виникає виключно за умови з`єднання платіжного терміналу з реєстратором розрахункових операцій.

При здійсненні розрахункових операцій через касу позивача, де РРО не був з`єднаний з платіжним терміналом, фіскальний чек та квитанція платіжного терміналу формуються та друкуються окремо. Враховуючи, що операція була готівкою, тобто без застосування платіжного терміналу, було видано лише фіскальний чек.

Верховний Суд в постанові від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21 сформулював правову позицію щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13.

Зокрема Верховний Суд вказав, що суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 20221 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з РРО, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п.1,2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Чинним законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО.

На підтвердження відсутності технічної можливості забезпечення з`єднання платіжних терміналів, які використовував позивач, з РРО позивачем до суду надані відповідні листи-повідомлення ТОВ «СЕРВІС СОФТ», який є постачальником програмного забезпечення.

Крім того, відповідно до офіційного роз`яснення Державної податкової служби України, що було опубліковано 26 вересня 2023, у разі проведення розрахунків за допомогою еквайрінгу, без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов`язок друкувати рядки 11-18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов`язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа. Аналогічні роз`яснення були також офіційно оприлюднені Державною податковою службою України і 31.07.2023 (https://tax.gov.ua).

Аналізуючи наведені вище положення нормативно-правових актів, правову позицію Верховного Суду та офіційні роз`яснення Державної податкової служби України, колегія суддів дійшла висновку про те, що проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу не з`єднаного (не поєднаного) з реєстратором розрахункових операцій, а також за допомогою еквайрінгу не призводить до виникнення у суб`єкта господарювання обов`язку вказувати рядки 11-18 у фіскальному чеку.

З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, встановлених обставин та досліджених доказів, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем норм Закону №265/95-ВР, у зв`язку з формуванням та видачею споживачам послуг фіскальних чеків без заповнення рядків 11-18, передбачених п.2 розділу ІІ Положення №13.

Окрім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами твердження про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265.

Стосовно зобов`язання надавачів послуг забезпечити відображення реквізитів про трансакції у фіскальних чеках РРО/ПРРО, суд зазначає наступне.

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» видана на реалізацію частини двадцять дев`ятої статті 38 Закону України «Про платіжні послуги», тобто законодавчого акту, який регулює виключно процедури здійснення платежів.

Вказана постанова Кабінету Міністрів України установлює, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно з 1 січня 2023 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту).

Частина 28 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачає, що торговці зобов`язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов`язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.

Відповідачем фактичною перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 6 липня 1995 року.

09.08.2023 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0528980707, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР було застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 82500,00 грн.

Таким чином, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР за порушення вчинене 20.12.2022.

Суд зазначає, що редакція Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, яка діяла на час вчинення правопорушення передбачала звільнення від відповідальності, з огляду на пункт 12 розділу II «Прикінцеві положення» цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 року № 2118-IX (далі Закон № 2118-IX) розділ II «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» доповнено пунктом 12 такого змісту: « 12. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються».

Закон набрав чинності 07.03.2022 з моменту офіційного оприлюднення інформації в офіційному друкованому виданні «Голос України» від 07.03.2022 № 48.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ пункт 12 розділ II «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповнено словами «крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів».

Закон набрав чинності 17.03.2022 з моменту офіційного оприлюднення інформації в офіційному друкованому виданні «Голос України» від 17.03.2022 № 58.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-ІХ пункт 12 розділ II «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами викладено у новій редакції:

« 12. Суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».

Закон набрав чинності 01.08.2023.

Враховуючи, що воєнний стан введено в Україні відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжувався і продовжує тривати, пункт 12 підлягає застосуванню до спірних правовідносин, зокрема до періоду вчинення податкового правопорушення та його встановлення контролюючим органом.

Таким чином, у період з 07 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року діяв встановлений законом мораторій на притягнення до відповідальності суб`єктів господарювання за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, окрім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Наведені факти притягнення позивача до відповідальності у період дії мораторію не спростовані відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам правомірності, визначеним частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2023 року №0524330707 протиправним та таким, що підлягає скасуванню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.11.2023 № 424.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 2684,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 74-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09 серпня 2023 року № 0528980707.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИМУМ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.