Рішення

від 13.02.2025 по справі 320/28457/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року №320/28457/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

суддів Парненко В.С.

Жука Р.В.

розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку загального провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )доНаціонального Банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106)провизнання протиправним та скасування рішенняТретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Акціонерне Товариство «Банк Авангард» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, «Кубік-Центр», код ЄДРПОУ 38690683);

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного Банку України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного Банку України від 22 січня 2021 року №24/64-рк «Про визнання ділової репутації власника істотної участі в Акціонерному товаристві «Банк Авангард» (надалі також Банк Авангард) ОСОБА_1 небездоганною та застосування до нього заходу впливу у вигляді тимчасової, до усунення порушення, заборони використання права голосу».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що повноваження позивача як члена Наглядової ради Банку Авангард припинені на вимогу НБУ, оформлену листом НБУ від 02.05.2023 №27-0014/30306, за підписом Директора Департаменту ліцензування Михайла Федоренка. Проте, вказаним листом НБУ вимагав замінити члена Наглядової ради Банку Авангард Пасенюка М.Ю. протягом трьох місяців з дня прийняття Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури рішення від 01.05.2023 № 20/805-рк «Про невідповідність ОСОБА_1 , члена наглядової ради АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК АВАНГАРД», кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності», а не направив «Письмову вимогу» оформлену у відповідності до пункту 4.4. глави 4 розділу І Постанови НБУ від 17.08.2012 №346 (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу». Крім цього, позивачем наголошено на тому, що останнім оскаржується рішення, яке на думку відповідача стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення у даній справі. Також, позивачем зверталась увагу суду на той факт, що відповідачем допущено ще численні процедурні порушення при прийнятті оскаржуваного рішення.

Київським окружним адміністративним судом ухвалою відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представником третьої особи подані письмові пояснення щодо відношення до позовної заяви, в яких останній підтримав позицію позивача та просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що виявлені порушення при перевірці Акціонерного Товариства «Банк Авангард» свідчать про безпідставність та необґрунтованість свідчень позивача про відсутність ознаки небездоганної ділової репутації ОСОБА_1 . Представник відповідача звертав увагу суду, що Національним Банком України у повній мірі дотримано вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення. Крім цього, зауважив, що відповідачем оскаржуване рішення прийнято в межах процедури моніторингу відповідності керівника Акціонерного Товариства «Банк Авангард» та вимагав змінити такого керівника на підставі Постанови НБУ від 22.12.2018 №149 «Про затвердження положення про ліцензування банків». Також, зауважував, що дії спрямовані на припинення повноважень ОСОБА_1 були вчиненні вже після виявлення порушень, прийняття рішень та направлення вимоги, а тому Акціонерним Товариством «Банк Авангард» припинено (змінено) члена наглядової ради саме на виконання прийнятих рішень відповідача.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній навів заперечення щодо висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, наголосив на тому, що оскаржуваним рішенням НБУ застосував до Позивача наслідки ознаки небездоганної ділової репутації, передбаченої пп. 1 п. 64 гл. 6 розд. II Положення №149, а така ознака вимагає звільнення Позивача саме на вимогу НБУ про припинення його повноважень. Оскільки вимогу про припинення повноважень Позивача НБУ не висував, а вимога про заміну Позивача не є вимогою про припинення повноважень у розумінні Положення № 149, підстав для застосування до Позивача ознаки небездоганної ділової репутації, передбаченої пп. 1 п. 64 гл. 6 розд. II Положення № 149, у Відповідача не було, що підтверджує доводи Позивача стосовно незаконності оскаржуваного рішення. Також, представником позивача наголошено на тому, що відповідач встановив факт нібито неналежного виконання позивачем своїх обов`язків як члена Наглядової ради Банку Авангард в ході банківського нагляду (моніторингу) на підставі професійного судження НБУ, викладеного у Рішенні про невідповідність. В той же час, як зазначено в наказі від 08.03.2023 №214-но НБУ, організовано проведення позапланової інспекційної перевірки, отже, до вимоги, що могла висуватись НБУ за підсумками такого нагляду, у будь-якому разі повинні застосовуватись приписи пункту 4.4 глави 4 розділу IІ Положення №346.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній заперечив, проти доводів представника позивача, зокрема. наголосивши на тому, що НБУ було проведено саме моніторинг відповідності керівника АТ «Банк Авангард», за результатом якої прийнято рішення №20/805-рк, на підставі якого було висунуто вимогу про зміну члена Наглядової ради АТ «Банк Авангард». Також, представником відповідача зазначено, що в оскаржуваному рішенні сформовано чіткий порядок усунення порушень, а також зауважено на тому, що НБУ не отримував від позивача клопотання про незастосування виявленої ознаки небездоганної репутації, а таке клопотання надійшло лише від АТ «Банк Авангард».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В призначених судових засіданнях представник позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги та просили задовольнити останні.

В свою чергу, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представники учасників справи заявили клопотання про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи подані клопотання, колегія суддів дійшла висновку про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.

Акціонерне товариство «Банк Авангард» (далі також - Банк Авангард) є юридичною особою, належним чином створеною та зареєстрованою за законодавством України, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ВЕСТАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД (WESTAL HOLDINGS LTD), юридична особа за законодавством Республіки Кіпр, є єдиним безпосереднім акціонером та власником 100% акцій Банку Авангард, АйСіЮ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (ICU HOLDINGS LIMITED), ФIЛTECA ХОЛДІНГЗ ЛТД (FILTESA HOLDINGS LTD) та НАРЕМІУС ХОЛДІНГЗ ЛТД (NAREMIUS HOLDINGS LTD) є власниками істотної участі в Банку Авангард.

Позивач є акціонером ФІЛТЕСА ХОЛДІНГЗ ЛТД (частка 100%), якому належить частка в статутному капіталі АйСіЮ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (50%), якому, в свою чергу, належить 100% в статутному капіталі ВЕСТАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД, що володіє 100% акцій Банку Авангард.

Рішенням акціонера Банку Авангард від 18.03.2021 позивача вчергове обрано членом Наглядової ради Акціонерного товариства «Банк Авангард».

У зв?язку із обранням ОСОБА_1 членом Наглядової ради Банку Авангард, між ним та Банком Авангард було укладено Договір з членом Наглядової ради від 18.03.2021.

В подальшому, 31.10.2022 між ОСОБА_1 та Банком Авангард укладено Додатковий договір до Договору щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за виконання обов?язків члена Наглядової ради.

Між ОСОБА_1 та Банком Авангард 27.12.2022 укладено Додатковий договір до Договору щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за виконання обов?язків члена Наглядової ради.

Відповідно до наказу Національного банку України від 08.03.2023 №214-но про організацію проведення позапланової інспекційної перевірки АТ «Банк Авангард», Відповідач провів інспекційну перевірку Банку Авангард за період його діяльності з 24.02.2022 по 07.03.2023, за результатами якої складено Звіт про інспекційну перевірку Акціонерного товариства «Банк Авангард» від 09.05.2023 №В/28-0011/54067/БТ.

Згідно з розділом 4 Звіту за результатами інспекційної перевірки Банку Авангард мали місце такі основні порушення/недоліки:

1) Наглядовою радою Банку Авангард не виконується функція її виключної компетенції щодо визначення політики винагороди в банку відповідно до вимог, встановлених НБУ, а також здійснення контролю за її реалізацією, що є порушенням вимоги пункту 24 частини сьомої статті 39 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

2) Керівники Банку Авангард не запобігли виникненню конфлікту інтересів у банку та не сприяли його врегулюванню, а також не утримувалися від вчинення дій та/або прийняття рішень, якщо це може призвести до виникнення конфлікту інтересів та/або перешкоджати належному виконанню такими особами своїх посадових обов?язків в інтересах Банку Авангард, що є порушенням вимоги частини двадцять першої статті 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

3) Наглядовою радою Банку Авангард не визначений порядок оцінки та контролю радою за реалізацією політики винагороди, що є порушенням вимоги пункту 23 розділу ІІ Положення №153;

4) Виплата змінної винагороди голові та члену наглядової ради Банку Авангард здійснювалася на підставі рішень єдиного акціонера Банку Авангард, які не містили безпосередньої інформації стосовно змін до умов договорів та розміру винагороди, додатки до рішень відсутні, чим не враховано вимог Закону України «Про акціонерні товариства»;

5) Надані Банком Авангард документи щодо виплати змінної винагороди голові та члену Наглядової ради Банку Авангард (зокрема рішення акціонера банку, додаткові договори щодо змінної винагороди) не містять підтвердження щодо дотримання критеріїв/умов та їх якісної оцінки при визначенні розміру винагороди, викладених у внутрішніх положеннях Банку Авангард та/або Положенні №153.

Одночасно, відповідач надав рекомендації щодо усунення обставин, які кваліфіковані ним як порушення/недоліки та вказав, що кожна із рекомендацій виконана.

В додатку 1 до Звіту відповідач також навів повний перелік порушень/недоліків, переважна більшість яких на дату складання Звіту усунена та вжито заходів щодо їх недопущення в подальшій діяльності Банку Авангард, про що також зазначено відповідачем у вказаному додатку.

Листом від 16.05.2023 №28-0011/34219/БТ НБУ повідомив Голову Наглядової ради та Голову Правління Банку Авангард, що за результатами позапланової інспекційної перевірки Банку Авангард встановлено порушення банком вимог статей 39, 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон про банки) та окремих вимог нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідно до згаданого листа, адекватно вчиненим порушенням та рівню загрози, відповідно до вимог статті 73 Закону про банки та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346, Національним банком України прийняті рішення щодо застосування/незастосування до Банку Авангард заходів впливу у вигляді:

- письмового застереження (рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури від 15.05.2023 №24/914-рк/БТ;

- про незастосування заходів впливу до Банку Авангард за порушення статей 39 (щодо виконання радою функції контролю за реалізацією політики винагороди), 42 (не вжиття ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заходів, спрямованих на запобігання виникненню конфліктів інтересів у Банку Авангард та сприяння їх врегулюванню) Закону про банки, за окремі порушення вимог Положення №153 (зауваження до внутрішніх документів Банку Авангард), Положення №64 (щодо конфлікту інтересів при здійсненні валідації моделей оцінки ризиків та наявний конфлікт інтересів, що полягає в суперечності між особистими інтересами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як отримувачів змінної винагороди, та їх професійними (службовими) обов?язками, як голови та члена Наглядової ради Банку Авангард відповідно), Положення №97 (зауваження до продажу проблемного активу без рішення правління Банку Авангард), встановлені за результатами позапланової інспекційної перевірки, проведеної за період діяльності Банку Авангард з 24.02.2022 до 07.03.2023 (включно). Рішення прийняте враховуючи надані Банком Авангард пояснення та вжиті ним заходи для усунення або для недопущення в подальшій діяльності зазначених у цьому рішенні порушень банком вимог Закону про банки, Положення №153, Положення №64 та Положення №97.

Згідно з Письмовим застереженням Відповідач:

- зобов?язав Банк Авангард вжити заходів щодо недопущення в подальшій діяльності порушень вимог підпунктів 1 та 4 пункту 40 глави 8 розділу І Положення №64;

- звернув увагу на те, що Банк Авангард зобов?язаний подати Національному банку України протягом п?яти робочих днів із дати отримання Письмового застереження відповідь/план заходів із зазначенням строку (не більше ніж два місяці), протягом якого Банк Авангард зобов?язується вжити заходів щодо недопущення в подальшій діяльності вищезазначених порушень;

- попередив, що у разі допущення у подальшій діяльності порушень, аналогічних виявленим, Національним банком України буде розглянуто питання щодо застосування до Банку Авангард інших заходів впливу, передбачених статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Як вбачається з матеріалів справи, в межах процедури позапланової інспекційної перевірки, окрім письмового застереження, відповідач 01.05.2023 прийняв також рішення (Рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури від 01.05.2023 №20/805-рк «Про невідповідність ОСОБА_1 , члена наглядової ради АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК АВАНГАРД», кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності»), яким визнав невідповідність члена Наглядової ради Банку Авангард ОСОБА_1 кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, установленим законодавством України, включаючи нормативно-правові акти Національного банку.

В основу рішення про невідповідність були покладені ті ж самі порушення/недоліки, які визначені в розділі 4 та додатку 1 до Звіту, що вбачається з тексту рішення від 01.05.2023 №20/805-рк.

Рішення від 01.05.2023 №20/805-рк про невідповідність містило вимогу відповідача до Банку Авангард про заміну протягом трьох місяців з дня прийняття цього рішення члена Наглядової ради Банку Авангард ОСОБА_1 , тобто до 01.08.2023.

Рішення про невідповідність було направлено Банку Авангард та ОСОБА_1 листом НБУ від 02.05.2023 №27-0014/30306.

Рішення про невідповідність оскаржено ОСОБА_1 шляхом подачі позову до Київського окружного адміністративного суду.

За результатами розгляду справи №320/30248/23 Київським окружним адміністративним судом ухвалено рішення від 10.04.2024, яким позов ОСОБА_1 повністю задоволено. Рішення про невідповідність визнано судом протиправним та скасовано, вказане рішення набрало законної сили 09.09.2024.

Рішенням акціонера Банку Авангард від 23.11.2023 припинено повноваження ОСОБА_1 , як члена Наглядової ради Банку Авангард.

Листом від 16.01.2024 №27-0007/3673 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що до нього, як власника істотної участі в АТ «Банк Авангард», застосовується ознака небездоганної ділової репутації та щодо заходів впливу, які можуть бути застосовані до власника істотної участі в банку, який має ознаку небездоганної ділової репутації, відповідно до чинного законодавства України. Також вказаним листом Відповідач запропонував надати пояснення щодо описаної в листі ситуації в строки (два робочі дні) та запросив на засідання комітету на 22.01.2024.

ОСОБА_1 19.01.2024 надав відповідачу пояснення від 18.01.2024, в яких наведено причини недоцільності подачі клопотання про незастосування ознаки небездоганної репутації та доводи щодо передчасності та неадекватності застосування заходів впливу, які відповідач не врахував.

З огляду на припинення повноважень ОСОБА_1 як члена Наглядової ради Банку Авангард, відповідач прийняв рішення від 22.01.2024 №24/64-рк «Про визнання ділової репутації власника істотної участі в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК АВАНГАРД» ОСОБА_1 небездоганною та застосування до нього заходу впливу у вигляді тимчасової, до усунення порушення, заборони використання права голосу», яким вирішив:

1) визнати ділову репутацію ОСОБА_1 небездоганною з огляду на застосування до нього ознаки небездоганної ділової репутації, передбаченої підпунктом 1 пункту 64 глави 6 розділу ІІ Положення про ліцензування банків, затвердженого постановою Правління Національного банку від 22.12.2018 №149, з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №149);

2) застосувати захід впливу у вигляді тимчасової, до усунення порушення, заборони використання власнику істотної участі в Банку Авангард ОСОБА_1 (громадянину України, місце проживання: АДРЕСА_2 ) права голосу за 61 000 (шістдесят однією тисячею) штук простих іменних акцій АТ «БАНК АВАНГАРД», що становлять 50% статутного капіталу Банку, через володіння ним 100% статутного капіталу ФІЛТЕСА ХОЛДІНГЗ ЛТД, якому належить 50% статутного капіталу АйСіЮ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД, якому належить 100% в статутному капіталі ВЕСТАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД, що володіє 100% акцій Банку;

3) установити строк для усунення порушення ОСОБА_1 банківського законодавства - 6 (шість) місяців з дати цього рішення, у спосіб, не заборонений чинним законодавством.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що порушує права позивача, він звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III (далі - Закон № 2121-ІІІ) визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків, метою якого є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Форми регулювання банківської діяльності визначені у статті 66 Закону № 2121-ІІІ, за правилами якої державне регулювання діяльності банків здійснюється НБУ у формах: І. Адміністративне регулювання та ІІ. Індикативне регулювання.

До адміністративного регулювання банківської діяльності належать, зокрема: реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляд за діяльністю банків; надання рекомендацій щодо діяльності банків.

Мета, організація, підстави та обсяг нагляду НБУ визначені у статті 67 Закону № 2121-ХІІІ, частиною першою якої визначено, що метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

За статтею 67 Закону № 2121-ХІІІ при здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банку, його керівників, власників істотної участі вжиття заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків його діяльності, підвищення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, відповідальних осіб банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Положеннями статті 1 Закону № 679-XIV визначено, що банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.

Банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

У пункті 1 глави 13 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902 (зі змінами) (далі - Положення № 346), визначено, що систематичним порушенням банком законодавства з питань фінансового моніторингу є порушення банком законодавства з питань фінансового моніторингу після застосування Національним банком України до банку не менше двох заходів впливу (санкцій) протягом двох років.

Зі статті 1 Закону №2121-ІІІ вбачається, що НБУ здійснює регулювання та банківський нагляд, зокрема, з метою забезпечення стабільного розвитку й діяльності банків в Україні, створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків.

Відповідно до статті 2 Закону №2121-ІІІ ділова репутація це відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи.

З метою вдосконалення порядку створення банків та ліцензування їх діяльності, зокрема, з метою визначення вимог до ділової репутації керівників та окремих категорій працівників банків, ключових осіб банків, юридичних і фізичних осіб, які є або мають намір стати власниками істотної участі в банках, а також принципів (критеріїв) оцінки їх ділової репутації, Правління Національного банку України постановою від 22.12.2018 №149 затвердило Положення про ліцензування банків.

Відповідно до пункту 60 глави 5 розділу ІІ Положення про ліцензування банків № 149, - ділова репутація юридичної або фізичної особи є бездоганною, якщо щодо такої особи немає ознак небездоганної ділової репутації, визначених у главах 6 та 7 розділу II цього Положення, а також якщо Національним банком не визнано ділову репутацію особи небездоганною з інших підстав відповідно до глави 8 розділу II цього Положення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 65 глави 6 розділу II Положення про ліцензування банків № 149, - ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язаними з обійманням посад або володінням істотною участю у фінансових установах, іноземних фінансових установах, є: перебування сукупно протягом більше шести місяців у складі органу управління та/або контролю або на посаді керівника, головного бухгалтера, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту фінансової установи, іноземної фінансової установи (чи виконання обов`язків за посадою) протягом року, що передує даті рішення про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру.

Відповідно до пункту 77 глави 10 розділу II Положення про ліцензування банків №149 фізична або юридична особа, щодо якої є ознака небездоганної ділової репутації, визначена в підпункті 9 пункту 62, пунктах 63-65 глави 6 або пунктах 67-70 глави 7 розділу II цього Положення, має право подати до Національного банку клопотання про незастосування до неї виявленої ознаки.

Відповідно до пункту 82 глави 10 розділу ІІ Положення про ліцензування банків №149, - Національний банк приймає рішення про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в пункті 65 глави 6 або пункті 69 глави 7 розділу II цього Положення, з урахуванням:

1) можливості особи вплинути на обставини, що призвели до віднесення банку/іноземного банку до категорії неплатоспроможних або відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності, зокрема документального підтвердження невиконання особою своїх посадових обов`язків у період, що передував рішенню про неплатоспроможність/відкликання ліцензії (у зв`язку з усуненням від виконання обов`язків, відпусткою, хворобою), утримання особою від голосування на засіданнях колегіальних органів управління та/або від прийняття рішень із відповідних питань;

2) інформації Фонду гарантування вкладів/уповноваженого органу країни реєстрації іноземного банку з виведення неплатоспроможних кредитних установ з ринку та/або іншого уповноваженого органу щодо наявності/відсутності в діях/бездіяльності особи порушень законодавства, що призвели до віднесення банку/іноземного банку до категорії неплатоспроможних або відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності;

3) інформації, що може свідчити про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю особи та неплатоспроможністю/ліквідацією банку/іноземного банку.

Відповідно до вимог абзацу першого та другого частини першої статті 8 Закону України «Про банки і банківську діяльність» суб`єкт первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначених суб`єктів первинного фінансового моніторингу, що провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи) з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності, розробляє, впроваджує та оновлює внутрішні документи з питань фінансового моніторингу і призначає працівника, відповідального за його проведення.

В період з 18.03.2021 по 23.11.2023 позивач обіймав посаду члена Наглядової ради Акціонерного товариства «Банк Авангард».

У ході здійснення нагляду за діяльністю AT «Банк Авангард» відповідачем було виявлено інформацію про отримання позивачем, як членом Наглядової ради AT «Банк Авангард», змінної винагороди у загальному розмірі 290000000 гривень на підставі рішень акціонера AT «Банк Авангард» від 31.10.2022 року та 27.12.2022 року.

Керуючись своїм професійним судженням, за результатами дослідження наявних документів/відомостей та проведеної співбесіди з позивачем, НБУ дійшов висновку, що виплата змінної винагороди позивачу була здійснена необґрунтовано та без дотримання вимог законодавства.

Отримуючи таку виплату, позивач, на думку НБУ, мав конфлікт інтересів, діяв всупереч вимогам закону та не забезпечив виконання виключної функції Наглядової ради щодо контролю за реалізацією політики винагороди в AT «Банк Авангард», що свідчить про невідповідність позивача вимогам до керівника банку.

На підставі вищевикладеного, НБУ було прийнято рішення від 01.05.2023 №2/805-рк «Про невідповідність ОСОБА_1 , члена наглядової ради Акціонерного товариства «Банк Авангард», кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності».

Вище вказане рішення було покладено в основу прийняття оскаржуваного рішення від 22 січня 2021 року №24/64-рк «Про визнання ділової репутації власника істотної участі в Акціонерному товаристві «Банк Авангард» ОСОБА_1 небездоганною та застосування до нього заходу впливу у вигляді тимчасової, до усунення порушення, заборони використання права голосу», а також відповідачем зроблено висновок, що на виконання вимоги від 02.05.2023 №27-0014/30306, Акціонерним товариством «Банк Авангард» було припинено повноваження члена Наглядової ради ОСОБА_1 .

Колегія суддів критично оцінює такі висновки НБУ з огляду на наступне.

Відповідно до статі 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, ключових учасників у структурі власності банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону.

При здійсненні банківського нагляду та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Національний банк України має право застосовувати професійне судження.

Матеріали справи свідчать, що AT «Банк Авангард» та його єдиний акціонер (Westal Holdings LTD) належним чином реагували на запити НБУ щодо виплаченої позивачу винагороди, своєчасно надаючи відповідачу запитувану інформацію та документи, зокрема листами: № ЕП-б/БТ від 20.01.2023 року, № ЕП-8/БТ від 23.01.2023 РОКУ, № ЕП-38 від 27.01.2023 року, № ЕП-20/БТ від 01.02.2023 року, № EП-61 від 24.02.2023 року, № ЕП-68 від 01.03.2023 року, № ЕП-40/БТ від 13.03.2023 року, № ЕП-4ЗБТ від 15.03.2023 року та № ЕП-56/БТ від 05.04.2023 року.

Проаналізувавши надану інформацію та документи, а також провівши співбесіду з позивачем, НБУ, керуючись своїми професійними судженням, дійшов висновку про невідповідність позивача кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності та необхідності його заміни, оскільки, на думку відповідача:

змінна винагорода була виплачена позивачу за відсутності достатніх для того підстав та обґрунтування;

змінна винагорода була виплачена позивачу в умовах наявності у нього реального конфлікту інтересів, оскільки його приватний інтерес щодо отримання винагороди суперечив його посадовим обов`язкам щодо контролю за реалізацією політики винагороди в банку, вжиття заходів для запобігання виникненню конфліктів інтересів у банку та сприяння їx врегулюванню;

позивач не забезпечив здійснення Наглядовою радою контролю за реалізацією політики винагороди в AT «Банк Авангард» в контексті питання виплати позивачу змінної винагороди;

позивач не забезпечив вжиття Наглядовою радою заходів щодо виявлення та усунення комплаєнс-ризику, пов`язаного із використанням для виплати винагороди членам Наглядової ради коштів, які за встановленою законодавством процедурою були передані у власність України;

виплата позивачу змінної винагороди може свідчити про недотримання AT «Банк Авангард» обмежень НБУ щодо виплати дивідендів акціонерам.

Не заперечуючи проти права НБУ на професійне судження при здійсненні банківського нагляду, колегія суддів вважає наведені висновки відповідача помилковими та погоджується з судом першої інстанції, який визнав покладення в основу оскаржуваного рішення таких висновків протиправними та оскаржуване рішення скасував.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про банки і банківську діяльність», членами ради банку можуть бути незалежні члени ради банку (далі - незалежні директори), учасники банку та представники учасників банку. Обрання членів ради банку здійснюється в порядку кумулятивного голосування, крім банку з одним акціонером.

Оскільки, відповідно до Статуту AT «Банк Авангард» (нова редакція), затвердженого рішенням акціонера від 06.10.2023 року, Банк створено у формі акціонерного товариства, то його діяльність регулюється також Законом України «Про акціонерні товариства».

Згідно зі статтею 69 Закону України «Про акціонерні товариства», чинного на час виникнення спірних правовідносин, наглядова рада акціонерного товариства (далі - наглядова рада) є колегіальним органом, що в межах компетенції, визначеної статутом акціонерного товариства та цим Законом, здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що порядок роботи наглядової ради, права та обов`язки її членів, порядок виплати їм винагороди визначаються цим Законом, статутом акціонерного товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з кожним Членом наглядової ради. Такий договір або контракт від імені товариства підписується уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. У разі укладення з Членом наглядової ради цивільно-правового договору такий договір може бути оплатним або безоплатним.

Згідно з частиною 3 статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» Член наглядової ради повинен виконувати свої обов`язки особисто і не може передавати свої повноваження іншій особі.

Членам наглядової ради може виплачуватися винагорода за їхню діяльність. Порядок виплати винагороди Членам наглядової ради встановлюється для публічного акціонерного товариства та банку положенням про винагороду Членів наглядової ради.

Рішенням акціонера AT «Банк Авангард» від 28.04.2023 року затверджено Положення про винагороди Членів наглядової ради в Акціонерному товаристві «Банк Авангард», яке є внутрішнім документом Банку, що визначає основні засади запровадженої в Банку системи винагороди Членів Наглядової ради Банку, а також порядок і умови виплати винагороди, форми виплати винагороди та строки виплати та регулює інші особливості встановлення та виплати винагороди Членів Наглядової ради Банку.

Цим Положенням визначено, що винагорода - матеріальна виплата в грошовій формі та/або захід негрошового стимулювання ОСОБА_3 ради за виконання покладених на нього (неї) посадових обов`язків, яка включає всі фіксовані та/або змінні складові винагороди, передбачені умовами укладеного між таким Членом Наглядової ради та Банком договору (контракту)/рішенням загальних зборів акціонерів банку.

Згідно з п.п.3.1, 3.9, 3.10, 3.12 Положення члени Наглядової ради перебувають з Банком у цивільно-правових відносинах.

Члени Наглядової ради можуть отримувати змінну частину винагороди, до якої також відносяться разові виплати, здійснені за рішенням акціонера.

Рішення про виплату ОСОБА_4 ради змінної частини винагороди приймається акціонером Банку з урахуванням посад, які займають Члени Наглядової ради, ступеня завантаженості, обсягу відповідальності та індивідуальної спеціалізації члена Наглядової ради, особливостей його професійного досвіду та специфіки професійних знань, індивідуальних вмінь та навичок, особистих досягнень та успіхів, а також участі у роботі комітетів Наглядової ради Банку (у разі їх створення).

За рішенням акціонера Банку Членам Наглядової ради (як всім, так і окремим членам Наглядової ради) можуть виплачуватися разові винагороди у визначеному акціонером розмірі та строки.

Системно проаналізувавши викладені норми законодавства та Положення, вбачається, що прийняття рішення про виплату винагороди Члену Наглядової ради AT «Банк Авангард» належить до виключної компетенції акціонера Банку, яким, в даному випадку, являється Westal Holdings LTD та є єдиним акціонером AT «Банк Авангард». При цьому, виплата винагороди Членам Наглядової ради може здійснюватися фіксованими частинами або змінними частинами, до якої також відносяться разові виплати, і порядок такої виплати визначається на договірних умовах.

Також колегія суддів звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі №320/30248/23 скасовано рішення НБУ від 01.05.2023 №20/805-рк «Про невідповідність ОСОБА_1 , члена Наглядової ради Акціонерного товариства «Банк Авангард», кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності».

Вказане рішення набрало законної сили 09 вересня 2024 року.

Крім цього, колегія суддів зауважує на наступне.

Як вже зазначалось колегією суддів, в оскаржуваному рішенні НБУ зазначив, що повноваження Позивача як члена Наглядової ради Банку Авангард припинені на вимогу НБУ, оформлену листом НБУ від 02.05.2023 № 27-0014/30306, за підписом Директора Департаменту ліцензування Михайла Федоренка. Вказаним листом НБУ вимагав замінити члена Наглядової ради Банку Авангард ОСОБА_1 протягом трьох місяців з дня прийняття Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури рішення від 01.05.2023 № 20/805-рк «Про невідповідність ОСОБА_1 , члена наглядової ради АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК АВАНГАРД», кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності».

Відповідно до пп. 1 п. 64 гл. 6 розд. II Положення № 149 ознакою небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язаною з професійною діяльністю, є припинення повноважень (звільнення) особи на вимогу державного органу протягом останніх трьох років (крім припинення повноважень/звільнення/не вступу на посаду особи у зв`язку з прийняттям Національним банком рішення про відмову в погодженні її на посаду керівника, головного бухгалтера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера фінансової установи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в листі НБУ від 02.05.2023 № 27-0014/30306, за підписом Директора Департаменту ліцензування ОСОБА_5 сформував наступне:

«З огляду на вищевикладене, Національний банк вимагає заміни протягом трьох місяців з дня прийняття зазначеного рішення члена Наглядової ради АТ "БАНК АВАНГАРД" ОСОБА_1 ».

В листі йдеться саме про заміну позивача, як члена наглядової ради, а не про припинення його повноважень в примусовому порядку на виконання вимоги, оформленої належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства. На підтримку своєї позиції відповідач стверджує, що вимога про заміну фактично є вимогою про припинення повноважень, оскільки не можливо замінити керівника банку, не припинивши його повноваження.

З таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Так, Положення № 149 передбачає існування двох видів вимог НБУ: про припинення повноважень керівника банку та про заміну керівника банку.

Звільнення керівника банку на вимогу державних органів про припинення повноважень є підставою для застосування до такого керівника ознаки небездоганної ділової репутації, передбаченої пп. 1 п. 64 гл. 6 розд. II Положення №149.

Пункт 64 Положення № 149 визначає ознаки небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язані з професійною діяльністю. Водночас, звільнення керівника банку на вимогу органу ліцензування та нагляду про заміну такого керівника є підставою для застосування до такого керівника ознаки небездоганної ділової репутації, передбаченої пп. 4 п. 65 гл. 6 розд. II Положення № 149. Пункт 65 Положення № 149 визначає ознаки небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язані з обійманням посад у фінансових установах.

Як слідує із змісту пп. 64 та 65 Положення № 149 вимога про припинення повноважень та вимога про заміну відрізняються за суб`єктним складом та об`єктом. Так, вимога про припинення може бути видана будь-яким державним органом, а вимога про заміну тільки органом ліцензування та нагляду, вимога про припинення повноважень застосовується до будь-якої професійної діяльності фізичних осіб, а вимога про заміну лише до посад у фінансових установах. Крім того, вимога про заміну може бути висунута, якщо неналежне виконання посадових обов`язків призвело до порушення такою фінансовою установою вимог законодавства України.

Крім цього, здійснюваний НБУ моніторинг відповідності керівників банків вимогам, установленим законодавством України до відповідної посади, не являється окремим способом державного регулювання діяльності банків у розумінні частини першої статті 66 Закону №2121-ІІІ.

НБУ здійснює такий моніторинг в межах одного із способів регулювання, передбачених вказаною статтею.

Зокрема, у даній справі НБУ здійснив позапланову інспекційну перевірку Акціонерного товариства «Банк Авангард», в межах яких були виявлені обставини щодо не відповідності Позивача вимогам до керівників банку. У Рішенні про невідповідність НБУ, керуючись своїм професійним судженням, дійшов висновку про невідповідність Позивача кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності.

Разом з тим, частиною третьою статті 67 Закону про банки передбачено, що НБУ має право застосовувати професійне судження при здійсненні банківського нагляду та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно з ч. 5 ст. 67 Закону про банки професійне судження може застосовуватися Національним банком України під час будь-якої оцінки осіб, правочинів, операцій, обставин, подій (як за якісними, так і за кількісними показниками), що здійснюється Національним банком України в межах виконання покладених на нього наглядових функцій.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач встановив факт нібито неналежного виконання позивачем своїх обов`язків як члена Наглядової ради Банку Авангард в ході банківського нагляду на підставі професійного судження НБУ, викладеного у Рішенні про невідповідність.

Отже, до вимоги, що могла висуватись НБУ за підсумками такого нагляду, повинні застосовуватись приписи пункту 4.4 глави 4 розділу IІ Положення №346.

Зокрема, відповідно до пункту 4.4 глави 4 розділу I Положення № 346 письмова вимога складається на бланку НБУ. У письмовій вимозі зазначаються назва документа «Письмова вимога», повне найменування банку та поштова адреса банку/ філії іноземного банку, якому (якій) вона надсилається, указується на вчинені банком/філією іноземного банку порушення та за потреби зазначається про необхідність ужиття банком/філією іноземного банку у визначені НБУ строки конкретних заходів з метою усунення порушень, виявлених за результатами нагляду. Письмову вимогу підписує член Правління НБУ, який згідно зі своїми функціональними обов`язками здійснює керівництво підрозділом НБУ, що ініціював пред`явлення вимоги.

Усупереч наведеним вище приписам, лист НБУ від 02.05.2023 № 27-0014/30306 з вимогою про заміну позивача не містить назви «Письмова вимога» та членом Правління НБУ не підписаний.

Більше того, вказаний лист НБУ від 02.05.2023 № 27-0014/30306, який на думку відповідача є вимогою про припинення повноважень, підписаний Директором Департаменту ліцензування НБУ, що вкотре підтверджує його правову природу не як вимоги про припинення повноважень керівника банку, а як вимоги про його заміну (згідно з пп. 4 п. 65 гл. 6 розд. II Положення № 149 вимога про заміну видається саме органом ліцензування та нагляду).

Таким чином, вимога НБУ про заміну позивача висунута відповідачем в результаті здійснення нагляду, до такої вимоги застосовуються норми Положення № 346 щодо змісту та форми вимоги, а сама вимога суперечить пункту 4.4 глави 4 розділу I Положення № 346.

Колегія суддів не погоджується з доводами представника відповідача, що Банк Авангард листом від 28.09.2023 № ЕП-248 нібито підтвердив припинення повноважень Позивача як члена Наглядової ради Банку Авангард саме на вимогу НБУ, виходячи з наступного.

Листом від 28.09.2023 №ЕП-248 Банк Авангард надав Відповідачу пояснення щодо дотримання принципу безперервності діяльності банку та повідомив, що не розділяє позицію НБУ щодо невиконання Банком Авангард Рішення про невідповідність.

При цьому відомостей про отримання Банком Авангард належним чином оформленої письмової вимоги НБУ про припинення повноважень Позивача як члена Наглядової ради Банку Авангард та припинення повноважень останнього саме на підставі такої вимоги даний лист не містить.

Відтак, НБУ належним чином оформленої вимоги про припинення повноважень Позивача як члена Наглядової ради Банку Авангард не висував та доказів протилежного матеріали справи не містять. За відсутності вимоги НБУ про припинення повноважень, відсутні підстави пов`язувати припинення повноважень Позивача із такою вимогою та застосовувати до Позивача ознаку небездоганної ділової репутації, передбачену пп. 1 п. 64 гл. 6 розд. II Положення № 149.

Більше того, на виконання вимоги, як помилково вважає відповідач, позивачу було встановлено тримісячний термін, у який жодних дій щодо припинення повноважень ОСОБА_1 , як члена Наглядової ради Акціонерного товариства «Банк Авангард», Банком не було вчинено.

В той же час, НБУ не застосувало жодних санкцій до Акціонерного товариства «Банк Авангард» щодо невиконання у встановленні строки вимоги, як помилково вважає відповідач, що свідчить про той факт, що лист НБУ від 02.05.2023 № 27- 0014/30306 не є вимогою у розумінні Положень як №149 так і №346.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень пунктом 8-2 Положення №149 Фізична або юридична особа, щодо якої є ознака небездоганної ділової репутації, визначена в підпункті 9 пункту 62, пунктах 63-65 глави 6 або пунктах 67-70 глави 7 розділу II цього Положення, має право подати до Національного банку клопотання про незастосування до неї виявленої ознаки.

Позивач листом від 18.01.2024 надав письмові пояснення, в яких наголосив на наступному: - на думку НБУ, ознака небездоганної ділової репутації виникла ще 23.11.2023, коли були припинені повноваження Позивача як члена наглядової ради АТ «Банк Авангард». Проте, з цього часу, фінансовий стан АТ «Банк Авангард» не погіршився, ризики не підвищились, і не виникло будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що у НБУ є підстави негайно реалізувати свою дискрецію та застосувати заходи впливу до Позивача; - позивач розпочав судове оскарження Рішення про невідповідність. Аналогічні доводи позивачем було озвучені позивачем на засіданні Комітету НБУ.

Проте, в оскаржуваному рішенні не наведено аналізу вказаного листа та доданих до нього документів, такий факт дає підстави дійти висновку про відсутність «саме комплексного аналізу» наведеної позивачем інформації щодо незастосування до нього ознаки небездоганної ділової репутації.

Більше того, в оскаржуваному рішенні наголошено про те, що позивачем не було подано клопотання, проте навіть не зазначено про те, що позивачем було подано лист від 18.01.2024 з відповідними поясненнями та аргументами.

В той же час, відповідно до пункту 79 Положення №149 Національний банк під час розгляду клопотання особи про незастосування до неї виявленої ознаки небездоганної ділової репутації комплексно аналізує подані відповідно до цього Положення документи, інформацію, включаючи отриману в процесі здійснення банківського регулювання та нагляду, отриману від інших державних органів, а також із відкритих джерел.

За змістом пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Не заперечуючи широку дискрецію Національного банку України приймати рішення про визнання ділової репутації особи небездоганною, суд вважає, що таке рішення має бути обґрунтованим, тобто суб`єктом владних повноважень мають бути враховані всі обставини (інформація) для прийняття рішення.

В даному випадку, відповідачем не надано жодної оцінки наданим позивачем поясненням, викладеним у листі із запереченнями щодо незастосування до позивача ознак небездоганної ділової репутації, а також оцінки й аналізу доданих до листа документів та іншій інформації (включаючи отриману в процесі здійснення регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг, отриману від інших державних органів, а також із офіційних джерел), що свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення від 22.01.2024 №24/64-рк.

Наведене не дає можливості оцінити дотримання відповідачем принципу пропорційності між суттєвими репутаційними ризиками для Національного банку України у разі визнання ділової репутації позивача небездоганною.

З огляду на висновок колегії суддів щодо помилковості та необґрунтованості висновку відповідача щодо застосування до позивача підпункту 1 пункту 64 глави 6 розділу ІІ Положення №149, обґрунтованими є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 22.01.2024 №24/64-рк «Про визнання ділової репутації власника істотної участі в Акціонерному товаристві «Банк Авангард» ОСОБА_1 небездоганною та застосування до нього заходу впливу у вигляді тимчасової, до усунення порушення, заборони використання права голосу».

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Враховуючи вищезазначене та встановлене судом, колегія суддів приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Національного Банку України від 22 січня 2021 року №24/64-рк «Про визнання ділової репутації власника істотної участі в Акціонерному товаристві «Банк Авангард» ОСОБА_1 небездоганною та застосування до нього заходу впливу у вигляді тимчасової, до усунення порушення, заборони використання права голосу».

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При цьому, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Отже, решта доводів сторін не впливають на висновки суду.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позов задоволено повністю, то судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Національного Банку України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Національного Банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) визнання протиправним та скасування рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національного Банку України від 22 січня 2021 року №24/64-рк «Про визнання ділової репутації власника істотної участі в Акціонерному товаристві «Банк Авангард» ОСОБА_1 небездоганною та застосування до нього заходу впливу у вигляді тимчасової, до усунення порушення, заборони використання права голосу».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного Банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуюча суддя Білоноженко М.А.

СуддіПарненко В.С.

Жук Р.В.