Ухвала

від 13.02.2025 по справі 320/1683/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

13 лютого 2025 року м. Київ 320/1683/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши заяву про усунення недоліків позовної заяви в справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Державної податкової служби України з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Кабінет Міністрів України, Верховної Ради України та Державну податкову службу України;

- визнати дії Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Державної податкової служби України, щодо підвищення податків такими, що порушують права громадян, бізнесу на достатній життєвий рівень, існування, розвитку;

- зобов`язати Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України та Державну податкову службу України зменшити податкове навантаження на громадян України та бізнес шляхом розробки змін на законодавчому рівні створивши відповідні законопроєкти та зміни до Податкового кодексу України для справедливого рівня, існування та розвитку.

- зобов`язати Кабінет Міністрів України зареєструватися у підсистемі Електронний суд.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 даний позов залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду:

- уточненої позовної заяви із обґрунтуванням порушеного оскаржуваними діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів саме позивача та конкретизацією позовних вимог до кожного з відповідачів, а також копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи;

- належні докази підтверджуючі право на звільнення від сплати судового збору (всі сторінки пенсійного посвідчення) або докази сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. З даної заяви вбачається, що позивач не виконав всі вимоги ухвали суду від 22.01.2025, а саме надана уточнена позовна заява , яка не відповідає вимогам КАС України.

Уточненій позовна заява містить наступні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Кабінет Міністрів України, Верховної Ради України та Державну податкову службу України, щодо податків, податкової політики - ЗМЕНШИТИ ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ;

- визнати дії Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Державної податкової служби України, щодо підвищення податків такими, що порушують мої права, права громадян, бізнесу на достатній життєвий рівень, існування, розвитку та зобов`язати знизити податки для громадян (я також громадянин) та бізнесу;

- зобов`язати Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України та Державну податкову службу України зменшити податкове навантаження на громадян України (я також громадянин) та бізнес для справедливого рівня, існування та розвитку;

- визнати, що Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України, Державна податкова система України, порушує МОЇ Конституційні права, Конвенцію на життя, існування, їжу, одяг, житло, громадян України та бізнесу, існування країни;

- зобов`язати Кабінет Міністрів України зареєструватися у підсистемі "Електронний Суд".

Як вбачається із тексту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2025, у ній зазначено, що згідно Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Зважаючи на те, що, рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Як вбачається з прохальної частини уточненої позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідачів та зобов`язати вчинити певні дії.

Однак, позивачем не зазначено які саме конкретні дії відповідачів щодо ОСОБА_1 він вважає протиправними та яким саме нормативно-правовим актом, індивідуальним актом чи окремими їх положеннями порушено права позивача.

Відтак дані позовні вимоги не конкретизовані.

Суддя констатує, що відсутність конкретних вимог позивача, у прохальній частині, позбавляє суд, за наявності на те підстав, застосувати ефективний спосіб судового захисту.

Суддя зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб`єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.

За приписами частин першої та другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пунктів 5 та 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів порушеного права.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Із наведених вище законодавчих положень слідує, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але вимагає щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Таким чином, у порядку усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду виправлену позовну заяву, складену згідно з вказаними вище положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, у суду відсутня можливість встановити, чи були порушені права, свободи або законні інтереси позивача, яким чином таке порушення вчинене, яке саме право, свобода або законний інтерес позивача підлягають захисту і в який спосіб.

При цьому суддя наголошує, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 94 КАС України обумовлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вимогами п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позові зазначається: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем не додано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відсутність документів унеможливлює здійснення підготовки справи до судового розгляду та її розгляд.

Таким чином, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за доцільне продовжити позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви на 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, для подання до суду заяви про усунення недоліків з посиланням на номер даної справи, з долученням:

- належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст. 160, ст. 161 КАС України та її копії відповідно до кількості учасників справи та для суду із викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, із зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав, з урахуванням висновків суду;

- належним чином засвідченої копії доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Керуючись ст. 118, 121, 161, 169, 171 КАС України

у х в а л и в:

1. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду.

2. Копію ухвали надіслати позивачам (їх представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.