Рішення

від 03.02.2025 по справі 380/17885/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 рокусправа № 380/17885/24

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯнковська І.І.,

за участю:

представника позивачаКононенко О.С.,

представника відповідачаБурбило Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Куренівська, 16А, код ЄДРПОУ 44721189) (далі позивач, ТОВ «ТЕПЛОАРМАТУРА»), звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі відповідач, митний орган), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/900428/2, №UA209000/2024/900426/2, №UA209000/2024/900433/2, № UA209000/2024/900431/2 від 20.05.2024;

- визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001692, №UA209170/2024/001680, №UA209170/2024/001699, №UA209170/2024/001690 від 20.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Водночас, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Крім цього, в письмових поясненнях декларант додатково обґрунтував повноту поданих ним документів та на спростування сумнівів митного органу в правильності визначення митної вартості повідомив, що страхування імпортованих товарів не проводилось, будь які комісійні чи посередницькі послуги не виконувались і не оплачувались. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що відповідачем при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 27.08.2024 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 16.09.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 04.10.2024 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було встановлено ряд невідповідностей. У зв`язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем у зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У рішеннях про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача 15.10.2024 подав відповідь на відзив.

Від представника відповідача 24.01.2025 надійшли додаткові пояснення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» (місцезнаходження: вул.Куренівська, 16А, м.Київ, 02090; код ЄДРПОУ: 44721189) зареєстроване як юридична особа 13.04.2022. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (46.74).

Між ТОВ «ТЕПЛОАРМАТУРА», як покупцем, та «HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD.» (Китай), як постачальником, 15.06.2022 укладено зовнішньоекономічний контракт №14-06/22-ТА, за умовами якого постачальник зобов`язується виготовити та поставити в період дії контракту, а покупець прийняти та сплатити санітарно-технічні вироби, що визначаються у попередньому або комерційному рахунках.

Згідно з п.2.1 контракту ціна, асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у попередніх рахунках та зазначаються у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п.3.1, 3.2 контракту, валютою платежу за цим контрактом є долар США.

Якщо інші умови та терміни не вказані в інвойсі на кожне постачання, оплата за товар, що постачається згідно з попереднім або комерційним інвойсами, здійснюється у валюті контракту банківським переказом грошових коштів з банківського рахунку покупця на банківський рахунок постачальника, зазначений у цьому контракті, на таких умовах: 20% вартості кожної партії товару - передплата після підтвердження попереднього рахунку; 10% вартості кожної партії - передоплата перед відправкою; 70% вартості кожної партії товару - протягом 7 днів після отримання копії коносаменту.

Згідно з п.4.1 контракту, постачання товару здійснюється зі складу постачальника на умовах FOB Тяньцзінь, FOB Ксінганг згідно з правилами «ІНКОТЕРМС 2000». Термін постачання партії товару встановлюється 20 днів з моменту надходження передоплати на рахунок постачальника.

Продавцем товару були виставлені загальні рахунки-проформи та рахунки-фактури, а саме: рахунок-проформа (Proforma invoice) №UKR231030 від 30.10.2023 на суму 107258,96 доларів США; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №UKR231030 від 23.01.2023 на суму 107258,96 доларів США.

На виконання умов контракту, рахунків-проформи та рахунків-фактури позивачу відвантажено 2 партії товару (4 контейнери) за наступними додатковими документами: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №UKR231030/2 від 23.01.2024 на суму 59548,07 доларів США; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №UKR231030/2/1 від 23.01.2024 на суму 18264,18 доларів США; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №UKR231030/2/2 від 23.01.2024 на суму 22889,40 доларів США; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №UKR231030/2/3 від 23.01.2024 на суму 18394,49 доларів США; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №UKR231030/3 від 23.01.2024 на суму 12954,62 доларів США

ТОВ «ТЕПЛОАРМАТУРА» банківськими переказами сплачено загальну суму за 3 поставками в повному обсязі 107258,96 доларів США, а саме: 21396,44 доларів США; 32094,67 доларів США; 53767,85 доларів США. Вказане підтверджується платіжними документами, що стосуються товару: SWIFT - №231031/001126204 від 31.10.2023 (на суму 21396,44 доларів США); SWIFT - №240115/001193175 від 15.01.2024 (на суму 32094,67 доларів США); SWIFT - №240319/001247630 від 19.03.2024 (на суму 53767,85 доларів США).

З метою митного оформлення імпортованого товару декларант позивача 17.05.2024 та 20.05.2024 подав до Львівської митниці електронні митні декларації №24UA209170040865U7, №24UA209170040912U4, №24UA209170041385U3 та №24UA209170041384U4 відповідно до яких заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митних декларацій.

Умови поставки FОВ (CN Xingang) (графа 20 декларації).

Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі визначеній і графі 22 декларації.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митними деклараціями №24UA209170040865U7, №24UA209170040912U4, №24UA209170041385U3 та №24UA209170041384U4 в якості підстави для застосування основного методу надано документи, зазначені у графі 44 митних декларацій, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) №14-06/22-ТА від 15.06.2022; експортні митні декларації країни-відправлення №021720240000021981 від 26.01.2024 та №021720240000047750 від 05.03.2024; рахунок-проформу UKR231030 від 30.10.2023; рахунок-фактуру UKR231030/2 від 23.01.2024; рахунок-фактуру UKR231030/2/1 від 23.01.2024; рахунок-фактуру UKR231030/2/2 від 23.01.2024; рахунок-фактуру UKR231030/2/3 від 23.01.2024; рахунок-фактуру UKR231030/3 від 23.01.2024; пакувальні листи UKR231030/2/1, UKR231030/2/2, UKR231030/2/3, UKR231030/3 від 23.01.2024; банківські платіжні документи, що стосуються товару №231031/001126204 від 31.10.2023, №240115/001193175 від 15.01.2024, №240319/001247630 від 19.03.2024; сертифікат про походження товару 24C1309A0216/00004 від 23.01.2024; комерційну пропозицію від 27.10.2023; розрахунок ціни (калькуляція) COST LIST від 27.10.2023; коносамент ZJSM24011390 від 30.01.2024, ZJSM24030144 від 10.03.2024; прейскурант (прайс-лист) б/н від 27.10.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) LV-24-170 від 17.06.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) LV-24-539 від 17.06.2024; договір ТЕО №223/ФСР від 09.05.2022; договори (контракт) про перевезення ЕХ0103/24 від 01.03.2024, ЕХ2102/24 від 21.02.2024, ЕХ011/1000523 від 10.01.2024; договір (контракт) про перевезення №10082022 від 10.08.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №24/04/24 від 24.04.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №10 від 17.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №10/05/24-1, №10/05/24-2 від 10.05.2024; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг №484, №483, №487 та №488 від 10.05.2024; заявки №86/1, №86, №86/2 та №87 від 04.03.2024.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогами надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант позивача надіслав повідомлення, в якому вказано, що будь-які рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) відсутні і не сплачувались; страхові платежі відсутні і не сплачувались. Крім того зазначено, що інших документів надати неможливо з причин їх відсутності.

20.05.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900428/2, №UA209000/2024/900426/2, №UA209000/2024/900433/2, № UA209000/2024/900431/2, в графі 33 яких було вказано: «За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено:

- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр.22 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп відправника в поданій CMR ця графа не заповнена;

- відповідно до договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 09.05.2022 №223/ФСР погоджені платежі проводяться протягом 5 банківських днів з дати рахунку фактури, якщо інше не обумовлено в заявці. В заявці оплата згідно умов договору. На момент подання митної декларації термін вказаний в договорі закінчився, проте декларантом не подано жодних банківських, платіжних документів для підтвердження оплати транспортно-експедиційних послуг;

- не подано договорів на перевезення з безпосередніми виконавцями морського та автомобільного перевезення;

- у гр. «країна призначення» та «торгова країна» митної декларації країни експорту від 05.03.2024 № 021720240000047828 вказано ROMANIA що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції.

Отже, Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

... Відповідно до ст.53 МК України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.

Декларантом на вимогу митного органу надіслано видаткові накладні, податкові накладні. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України)».

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували МД, №UA 100100/2024/32467 від 13.05.2024, №UA 06070/2024/1198 від 26.02.2024. Коригування на обсягу партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001692, №UA209170/2024/001680, №UA209170/2024/001699, №UA209170/2024/001690 від 20.05.2024.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень та карток відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №24UA209170040865U7, №24UA209170040912U4, №24UA209170041385U3 та №24UA209170041384U4, щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ «ТЕПЛОАРМАТУРА» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракти, рахунки-проформи, рахунки-фактури, платіжні документи, договори про перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, договори на перевезення, автотранспортні накладні, коносаменти, прайс-листи.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт 14-06/22-ТА від 15.06.2022 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-проформа UKR231030 від 30.10.2023, та рахунки-фактури UKR231030/2, UKR231030/2/1, UKR231030/2/2, UKR231030/2/3, UKR231030/3 від 23.01.2024 визначають вартість товару.

Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях про те, що у гр. 22 CMR зазначаються підпис та штамп відправника товару, однак вказана графа не заповнена суд зазначає, що затвердженої форми автотранспортної накладної та вимог щодо її заповнення законодавством України не передбачено. З реквізитів ЦМР можна встановити, що такі було складено саме для перевезення товару, якого стосується предмет наведеного спору.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/20, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Ба більше, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у накладній, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у товарно-транспортній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок вказане не може бути підставою для коригування митної вартості.

При цьому, суд враховує, що в подальшому митний орган з тими ж документами (ЦМР) завершив митне оформлення.

Щодо посилання митного органу на те, що відповідно до договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 09.05.2022 №223/ФСР погоджені платежі проводяться протягом 5 банківських днів з дати рахунку фактури, якщо інше не обумовлено в заявці. В заявці оплата згідно умов договору. На момент подання митної декларації термін вказаний в договорі закінчився, проте декларантом не подано жодних банківських, платіжних документів для підтвердження оплати транспортно-експедиційних послуг, то суд зазначає, що такі не подані декларантом, оскільки станом на момент подання митних декларацій були відсутні, що не суперечить приписам п. 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, згідно з якою такі документи подаються за наявності.

Водночас, відповідно до наданих ТОВ «Теплоарматура» до митного органу документів (довідки про транспортні витрати, рахунку експедитора) можливо визначити вартість транспортно-експедиційних послуг, що входять до вартості партії оцінюваного товару.

Суд враховує, що за висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, зазначена митницею підстава не може бути обґрунтуванням для коригування митної вартості товару

Щодо аргументів відповідача, що до митного оформлення не подано договорів на перевезення з безпосередніми виконавцями морського та автомобільного перевезення, то суд зазначає таке.

Декларантом позивача до митного оформлення товарів за МД було надано договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №00205795 від 19.07.2019, договір транспортно-експедиційного обслуговування №223/ФСБ від 09.05.2022, договори про транспортно-експедиторське обслуговування ЕХ0103/24 від 01.03.2024, ЕХ2102/24 від 21.02.2024, ЕХ011/1000523 від 10.01.2024, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №484, №483, №487 та №488 від 10.05.2024; заявки №86/1, №86, №86/2 та №87 від 04.03.2024 (про що зазначено у гр. 44 вказаної декларації).

Предметом Договору №223/ФСР від 09.05.2022 є таке «клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнту за погодження сторін».

Відповідно, експедитором ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТІК УКРАЇНА» виставлено рахунки на оплату №484, №483, №487 та №488 від 10.05.2024, згідно з якими передбачено надання таких послуг для ТОВ «ТЕПЛОАРМАТУРА» зокрема транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України в т.ч. фрахт.

Таким чином, суд зазначає, що договір про транспортно-експедиторське обслуговування №223/ФСР від 09.05.2022 покриває витрати як морського, так і автомобільного перевезення.

Стосовно посилань відповідача на те, що у гр.«країна призначення» та «торгова країна» митної декларації країни експорту від 05.03.2024 № 021720240000047828 вказано ROMANIA що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції, суд враховує, що відповідно до довідок про надані послуги, коносаменту №ZJSM24030107 від 10/03.2024, CMR та інших документів, які наявні в матеріалах справи, товар відправлявся міжнародним морським перевезенням з Xingang, China до CONSTANTA, ROMANIA. В подальшому, контейнери перевантажувались та перевозились до місця призначення автомобільним транспортом, що пояснює зазначення CONSTANTA, ROMANIA, як країни кінцевого призначення саме морського перевезення.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Як наслідок, доводи відповідача про недотримання позивачем положень чинного законодавства при формуванні митної вартості ввезеного товару є необґрунтованими.

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товару, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі №809/257/17.

В свою чергу, при прийнятті оскаржуваних рішень митним органом не було наведено жодних обґрунтувань щодо впливу на митну вартість дати виставлення рахунку.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав ставити під сумнів митну вартість товару визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці №UA209000/2024/900428/2, №UA209000/2024/900426/2, №UA209000/2024/900433/2, № UA209000/2024/900431/2 від 20.05.2024 про коригування митної вартості товарів не відповідють критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001692, №UA209170/2024/001680, №UA209170/2024/001699, №UA209170/2024/001690 від 20.05.2024 теж слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 30 657,54 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900428/2, №UA209000/2024/900426/2, №UA209000/2024/900433/2, № UA209000/2024/900431/2 від 20.05.2024.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001692, №UA209170/2024/001680, №UA209170/2024/001699, №UA209170/2024/001690 від 20.05.2024.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Куренівська, 16А, код ЄДРПОУ 44721189) судовий збір в сумі 30 657 (тридцять тисяч шістсот п`ятдесят сім) грн. 54 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан