Ухвала

від 13.02.2025 по справі 500/6835/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/6835/24

13 лютого 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить, з урахуванням клопотання про зміну прохальної частини позову, просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не встановлення у березні 2018 року ОСОБА_1 «індексації-різниці» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 945,09 грн. (щомісячно) та невиплаті такої індексації за період з 01 березня 2018 року по 03 лютого 2023 року, зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та невиплаті такої індексації за період з 01 березня 2018 року по 03 лютого 2023 року.

Ухвалою суду від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

Ухвалою суду від 10.02.2025 постановлено продовжити процесуальний строк розгляду справи №500/6835/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії на 1 місяць.

Частиною тринадцятою ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частиною шостою ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд враховує, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати, є складовими заробітної плати. Про належність сум індексації до складових заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, йдеться також у Рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №9-рп/2013.

Виходячи з цього, очевидним є те, що спір щодо правильності нарахування та виплати індексації грошового забезпечення стосується грошового забезпечення військовослужбовця.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 05.05.2022 року у справі №380/8976/21, від 29.11.2023 року у справі №560/11895/23 та від 14.12.2023 року у справі №600/4606/23-а.

Загальні положення щодо строків звернення до адміністративного суду закріплені в ст.122 КАС України.

Частиною 2 цієї статті встановлено загальний шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, який застосовується, якщо інше не передбачено цим Кодексом або іншими законами

При цьому КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього Кодексу.

Одним з таких спеціальних строків для звернення до адміністративного суду є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України для справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Однак варто зазначити, що положення КАС України не врегульовують порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Такі правовідносини регулюються ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), яка визначає загальні строки звернення до суду у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.

Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Суд враховує, що 06.04.2023 року Верховним Судом ухвалено рішення за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 року, предметом спору якої також є недотримання законодавства про оплату праці. У вказаному рішенні сформовано наступні висновки: «До 19.07.2022 року Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії ч.1 ст.233 Кодекс законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності».

Отже, у рішенні від 06.04.2023 року у зразковій справі №260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії ч.1 ст.233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 року №2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Водночас відповідно до пункту першого глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами) на території України карантин установлений з 19.12.2020 до 30.06.2023. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2" з 24 год 00 хв 30.06.2023 відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2.

Отже, визначений частиною 2 статті 233 КЗпП України строку не застосовується до 30 червня 2023 року. Тобто, з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується ст.233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом за подібних правовідносин, суд дійшов висновку, що у цій справі до позовних вимог про перерахунок та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.07.2022 року застосуванню підлягає ч.2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

До вимог щодо перерахунку та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 03.02.2023 року у редакції норми ч.1 ст.233 КЗпП України після 19.07.2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З даним позовом в частині позовних вимог про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та невиплаті такої індексації за період з 19.07.2022 року по 03.02.2023 року , позивач звернувся 12.11.2024, згідно відтиску поштового штемпеля, тобто поза межами встановленого законом тримісячного строку.

Таким чином, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску в частині позовних щодо перерахунку та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 03.02.2023.

Частиною четвертою ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачу слід подати до суду належним чином завірені копії доказів прийняття на військову службу та звільнення з військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду:

1) заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску в частині позовних щодо перерахунку та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 03.02.2023;

2) належним чином завірені копії доказів прийняття позивача на військову службу та звільнення з військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву в адміністративній справі №500/6221/24 залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.02.2025.

Головуюча суддяДерех Н.В.