Рішення

від 12.02.2025 по справі 600/2410/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2410/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салус Україна" до Чернівецької митниці, про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салус Україна" (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000257/2 від 23.04.2024р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/000670 від 23.04.2024р.;

- стягнути з відповідача судові витрати.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23.04.2024 року, відповідачем прийнято спірне рішення, яким митну вартість імпортованих позивачем сталевих радіаторів ТМ «HTS» вагою нетто 21501 кг. визначено у розмірі 56547,63 доларів США замість 33474,28 доларів США митної вартості визначеної позивачем за основним методом, яка включає в себе безпосередньо договірну оплачену вартість товару 30823,01 доларів США, та вартість його перевезення (транспортування), які становлять фактичну ціну контракту.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Звертав увагу суду на те, що підставами відмови в прийнятті митної декларації зазначено, зокрема: товар поставляється комплектно в кількості, що визначена в фактурі, відомості щодо комплектності товару відсутні.

З даного приводу позивач зазначив, що відповідно до умов Контракту, не передбачено обов`язковість виокремлення у документах, які складаються сторонами на кожну партію товару, зокрема, в рахунку-фактурі (invoice) будь-якої додаткової інформації, окрім асортименту, кількості, ціни за одиницю і загальної суми партії товару, умов поставки, покупця, його адреси. Таким чином, погоджені між сторонами договірні умови не передбачають додаткового документування комплектності товару, що постачається, тим більше, що асортимент даного товару складається з його найменувань (моделі) і марки, яка відповідає технічним умовам заводу виробника і вирізняє його за якістю і комплектністю від аналогічних товарів інших виробників.

Також підставою відмови зазначено те, що в прайсі від 01.11.2023р. відображенні відомості не по всім позиціям товару, що постачається. Заперечуючи дане твердження позивач зазначив, що прайс носить виключно довідковий характер, оскільки є носієм інформації щодо запропонованої продавцем ціни продажу належного йому товару невизначеному колу покупців. Крім того, відповідач не зазначив відомості про які саме товари на його думку відсутні в цьому прайсі.

Отже, наголошував на тому, що прайс-лист, навіть якщо його числові показники мають розбіжності з поданими декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, не визначений частиною 3 статті 53 МК України у якості підстави для пред`явлення митницею вимоги надати додаткові документи та, відповідно, для застосування процедури коригування митної вартості.

Окрім іншого, позивач не погоджується з доводами відповідача щодо обсягу документів, які надані в підтвердження транспортних витрат, зокрема зазначив, що додані до митної декларації документи про вартість транспортних послуг, містять чітко визначений тариф на перевезення даної партії товару на замовлення позивача, тому такі документи вважаються належними і допустимими доказами транспортних витрат останнього з метою декларування митної вартості товару.

Щодо відсутності у документах про транспортні витрати інформації щодо таких витрат, як оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митним збір, податки при поставці товару на умовах FCA SAKARYA Туреччина зазначив, що витрати на оплату навантажувальних робіт, внутрішніх перевезень, експортного мита, митного збору і податків відповідно до умов поставки FCA (франко перевізник) взяв на себе продавець товару, що в повній мірі відповідає як правилам ІНКОТЕРМС, так і умовам контракту № 15/11. Отже на переконання позивача, відповідач безпідставно вважає, що такі витрати були покладені на перевізника та зазначені у виданих ним документах на транспортні витрати, що повністю суперечить митному законодавству.

З приводу е-фатури від 15.04.2024 року №24243160110886035187309, реквізити якої містить копія митної декларації країни відправлення № 24341300EX00299558 від 15.04.2024р., зазначив що позивач не здійснював оформлення і подачу експортної декларації митним органам Туреччини, не брав участі у формуванні пакету документів, які додаються до експортної митної декларації та не ніс жодних обов`язків і відповідальності за митне очищення товару при його експорті з Туреччини, а тільки отримав копію експортної митної декларації від продавця після її схвалення митними органами Туреччини.

Відтак, складання і подання такої декларації перебувало поза можливостями контролю позивача, як і всі документи, що подавалися продавцем митним органам Туреччини. При цьому, зміст числових значень експортної митної декларації продавця товару в повній мірі відповідає договірним умовам даної поставки та повністю підтверджує заявлені позивачем у поданій відповідачу митній декларації числові значення митної вартості товару, що виключає будь-які сумніви відносно поданих позивачем відповідачу документів.

Позивач вважає, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що надані останнім є безпідставними та, відповідно, зроблені відповідачем висновки про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору є протиправними, тому рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є таким, що належить до скасування.

Також зазначив, про безпідставність витребування у позивача додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

2. Відповідач, подав до суду відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позовних вимог, посилаючись на вимоги Митного кодексу України зазначив, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення, шляхом перевірки числових значень.

Зверталась увага суду на те, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а додатково подані документи не спростовують такі розбіжності та невідповідності.

Відповідач також зазначив про те, що метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовано, адже заявлена митна вартість митним органом не визнана. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано, у зв`язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

В зв`язку з наведеним, відповідачем обрано метод визначення митної вартості резервний. Надавши пояснення щодо обставин спірних відносин, відповідачем вказано про законність та обґрунтованість прийнятих митним органом та оскаржуваних позивачем рішень.

За наведених обставин, відповідач вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

3. Позивачем подано до суду відповідь на відзив, де наведені переважно подібні аргументи, які викладені в позовній заяві.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 15 листопада 2022 року позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт № 15/11 із закупівлі у виробника - компанії SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) товару, а саме: радіаторів для центрального опалення ТМ «HTS» з неелектричним нагрівом, виготовлених з холоднокатаної сталі 0,35 мм (внутрішній конвектор) та 1,5 мм (зовнішня радіаторна плита), розрахованих на робочий тиск 1,2 МПа та максимальну температуру 95 градусів з боковим підключенням в асортименті.

За умовами укладеного контракту товар поставляється в асортименті, за цінами та у кількості, що обумовлені Фактурою, яка має силу Додатку (специфікації) і є невід`ємною частиною Контракту (п.п. 1.2. Контракту), поставка здійснюється на умовах FCA SAKARYA Туреччина згідно INCOTERMS 2010 року у строки, що не можуть перевищувати 60 робочих днів з дня зарахування оплати на рахунок продавця (пункт 3 контракту).

Підпунктами 6.1., 7.1. та 7.2. Контракту на продавця покладені обов`язки за власний рахунок забезпечити комплектність товару і його завантаження, а також стандартне маркування та упакування товару, яке забезпечуватиме його захист і збереження під час завантаження, розвантаження та транспортування. Страхування товару умовами договору та вимогами законодавства не передбачено.

Пунктом 4 Контракту передбачено, що ціна Контакту визначається в доларах США і становить 2 000 000 доларів США, при цьому товар поставляється частинами відповідно до домовленостей сторін.

2. Додатками до Контракту № 2 від 03.08.2023 року та № 3 від 30.08.2023 року сторони уточнили банківські реквізити Покупця.

3. Додатком № 4 до Контакту № 15/11 від 11.09.2023року уточнили умови пункту 4.1. Контракту № 15/11, зазначивши, що ціна Товару, що поставляється за цим Контрактом, встановлюється в Доларах США та зазначається у Рахунку-Фактурі (Інвойсі). Ціна Товару включає в себе витрати відповідно до умов поставки Товару (пп. 3.1 Контракту) та витрати по маркуванню та пакуванню (п.7 Контракту).

4. 01.03.2024року компанія SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI надала прайс-лист з поточними цінами на продукцію власного виробництва.

5. З матеріалів справи судом встановлено, що в результаті проведених переговорів та узгодження між позивачем та компанією SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI певних цінових позицій, а також кількості замовлених товарів і строків їх оплати та поставки, 12.03.2024 року погоджена проформа-фактура (Proforma Invoice) № UKR20240311-05, в якій зафіксовано замовлення позивача на поставку в межах діючого Контракту радіаторів ТМ «OTS» виробництва компанії SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI в кількості 798 штук, згідно з погодженим між сторонами асортиментом на суму 30823,01 доларів США.

6. Відповідно до пункту 5.2. Контракту оплата товару здійснюється у вигляді 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця згідно проформи-фактури.

На виконання пункту 5.2. Контракту позивач здійснив два перекази грошових коштів на рахунки SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI засобами міжнародної платіжної системи SWIFT на суми 9246,90 доларів США 19.03.2024 року та 21576,11 долари США від 01.04.2024 року, здійснивши передоплату 100% вартості партії товару по Контракту, що за цінами, асортиментом і кількістю погоджена проформою-фактурою № UKR20240311-05 від 12.03.2024 року на суму 30823,01 доларів США.

7. Для доставки замовлених товарів з м.Сакарая (Тереччина) в м.Чернівці (Україна) між замовником ТОВ «Салус Україна» та перевізником ФОП ОСОБА_1 укладений договір перевезення №09/04/24-СУ від 09.04.2024 року та погоджена заявка № 6 від 09.04.2024 року, якою обумовлені умови перевезення вантажу.

8. Замовлена за проформою-фактурою № UKR20240311-05 від 12.03.2024 року партія товару по Контракту у складі радіаторів для центрального опалення ТМ «HTS» сталевих виробництва компанії SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI, в кількості 798 штук вагою брутто 21501 кг., нетто 21701 кг. на суму 30823,01 долари США, відвантажена продавцем на підставі базисних умов поставки FCA SAKARYA Туреччина (INCOTERMS 2010 року) у замовлений позивачем у ФОП ОСОБА_1 вантажний транспортний засіб 15.04.2024 року, про що складений рахунок-фактура (Invoice) № ЕХР2024000000077 від 15.04.2024 року та Пакувальний лист (Packing List) від 15.04.2024 року.

9. Судом також встановлено, що продавець надав позивачеві сертифікат походження товару (Certificate of origin) № А 1338742, а також копію прийнятої митними органами Туреччини експортної митної декларації за № 24341300EX00299558 від 15.04.2024 року, згідно з якою експортна ціна товару: радіаторів опалення сталевих в асортименті у кількості 798 штук вагою брутто 21701 кг. на суму 30823,01 доларів США, що в повній мірі відповідає передплаченій позивачем договірній (контрактній) кількості і вартості даного товару, згідно з проформою-фактурою (Proforma Invoice) № UKR20240311-05 від 12.03.2024 року, рахунком-фактурою (Invoice) № ЕХР2024000000077 від 15.04.2024 року та Пакувальним листом (Packing List) від 15.04.2024 року.

10. Перевізником - ФОП ОСОБА_1 , після завантаження 15.04.2024 року, складена міжнародна товарно-транспортна накладна CMR серії А № 003285 на міжнародне перевезення вищевказаного вантажу транспортним засобом перевізника з державними номерними знаками НОМЕР_1 (тягяч) та СЕ0710ХF (причіп) маршрутом Сакар`я (SAKARYA Туреччина) - Чернівці (Україна).

11. 19.04.2024 року перевізник ФОП ОСОБА_1 надав позивачеві довідку № 1-19.04 від 19.04.2024 року про вартість транспортних послуг у сумі 107700,00 грн., з яких ділянки перевезення вантажу від м. Сакар`я (Туреччина) до митного переходу Порубне (Україна) складає 105000,00 грн., від Порубного до м.Чернівці - 2700,00 грн. В зазначеній довідці вказані державні номерні знаки транспортного засобу, яким здійснено перевезення, а саме: НОМЕР_1 (тягяч) та СЕ0710ХF (причіп). Крім того перевізник ФОП ОСОБА_1 надав позивачу рахунок №5 від 19.04.2024 року на оплату транспортних послуг з перевезення вантажу транспортним засобом з державними номерними знаками НОМЕР_1 (тягяч) та СЕ0710ХF (причіп) на суму 107700,00 грн., у тому числі транспорті послуги по перевезенню вантажу за маршрутом м. Сакар`я (Туреччина) до митного переходу Порубне (Україна) 105000,00 грн., від м.п. Порубне до м.Чернівці - 2700,00 грн.

12. З метою митного оформлення товару позивачем 19.04.2024 року відповідачу подана вантажна митна декларація ІМ40ДЕ форми МД-2, №24UA4080200212012U0. Разом з митною декларацією №24UA4080200212012U0 митному органу подані документи на підтвердження митної вартості товару, зокрема (в порядку, що відображений в графі 44 МД №24UA4080200212012U0 та графі 9 додатку 1 до цієї МД): - пакувальний лист від 15.04.2024р.; -проформа-фактура (Proforma Invoice) № UKR20240311-05 від 12.03.2024р. -рахунок-фактура (Invoice) № ЕХР2024000000077 від 15.04.2024р. - міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) серії А № 003285 від 15.04.2024р -сертифікат походження товару (Certificate of origin) № А 1338742 -платіжний документ на оплату 9246,90 доларів США 19.03.2024р. -платіжний документ на оплату 21576,11 долари США від 01.04.2024 р. -рахунок №5 від 19.04.2024р. на оплату транспортних послуг з перевезення вантажу; -довідка № 1-19.04 від 19.04.2024р. про вартість транспортних послуг; - прайс-лист від 01.03.2024р.; - Додаток до Контракту № 2 від 03.08.2023 р.; Додаток до Контракту № 3 від 30.08.2023 р.; Додаток до Контракту № 4 від 11.09.2023 р.;зовнішньоекономічний контракт № 15/11 від 15.11.2022р.; копія прийнятої митними органами Туреччини експортної митної декларації за № 24341300EX00299558 від 15.04.2024р.

13. Поданими вантажною митною декларацією №24UA4080200212012U0 та декларацією митної вартості від 19.04.2024р позивачем самостійно заявлено митну вартість даної партії товару, яка визначена на підставі ст. 49 та п.1 ч.1 ст.ст.57, 58 МК України за основним методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у сумі 33474,28 доларів США, яка включає в себе безпосередньо договірну вартість товару 30823,01 доларів США, яка була оплачена продавцю та вартість перевезення (транспортування) партії товару з міста Sakarya (Туреччина) до с.Порубне (Україна) у розмірі 105000,00 грн., що за офіційним курсом валют становило 2651,27 доларів США на момент подання декларації.

14. Позивач у графі 47 митної декларації №24UA4080200212012U0 від 19.04.2024р. визначив грошові зобов`язання зі сплати 5% ввізного мита на суму 66286,26 грн. та податок на додану вартість з імпортованих товарів 20% у сумі 278398,10 грн., що сукупно становить 344683,36 грн. податків і зборів, які позивач зобов`язаний сплатити для випуску товарів для вільного обігу в Україні.

15. 22.04.2024року та 23.04.2024 року відносно вантажної митної декларації №24UA4080200212012U0 на дану партію товару відповідач надав позивачеві повідомлення з вимогами надати додаткові документи, оскільки, надані позивачем разом з вантажною митної декларацією документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

16. Позивач листом № 22/04-2 від 22.04.2024р. надав відповідачу пояснення та додаткові документи у складі Договору перевезення №09/04/24-СУ від 09.04.2024р., Заявки на транспортний засіб №6 від 09.04.2024р., Довідка від 22.04.2024р. №1-22.04 від перевізника відсутність у перевізника витрат по навантаженню, внутрішньому перевезенню, сплаті митних зборів при експорті товару по даних умовах поставки, складеної продавцем товару Е-фатури від 15.04.2024р., а також листа продавця товару компанії SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI б/н від 22.04.2024р. з його перекладом на українську мову про те, що при застосованих між сторонами умовах поставки FCA SAKARYA, Туреччина, згідно INCOTERMS 2010, послуги з навантаження, внутрішні перевезення, експортне мито, митні збори, податки повністю несе і оплачує продавець-відправник.

17. Листом № 23/04-1 від 23.04.2024р. позивач повідомив Чернівецьку митницю, що ним для митного оформлення товару наданий повний пакет документів, що необхідні для митного оформлення вантажу згідно із заявленої по рахунку-фактурі (Invoice) № ЕХР2024000000077 від 15.04.2024р. митною вартістю.

18. 23.04.2024року, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA408000/2024/000257/2, яким митну вартість імпортованих позивачем сталевих радіаторів ТМ «HTS» вагою нетто 21501 кг. визначено у розмірі 56547,63 доларів США.

Зі змісту рішення встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

-згідно п.2.1 контракту від 15.11.2022 №15/11 (з урахуванням додатку від 11.09.2023 №4) товар поставляється комплектно в кількості, що визначена а Рахунку-фактурі (інвойсі). Відомості щодо комплектності товару відсутні;

-згідно п.4.2,1 контракту від 15.11.2022 №15/11 товар поставляється частинами відповідно до домовленостей Сторін щодо ціни, кількості, асортименту та періодичності поставки. Документальне підтвердження зазначених домовленостей відсутнє;

-в прайсі від 01.03.2024 б/н заявлено відомості не по всіх позиціях товару, які постачаються;

- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок на оплату від 19.04.2024 №5 та довідку про транспортні витрати від 19.04.2024 №1-19.04. Рахунок на оплату від 19.04.2024 №5 містить реквізити договору №09/04/24-СУ від 09.04.2024. Даний договір та інші документи не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат;

-товар постачається на умовах FCA TR SAKARYA. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. При цьому, у рахунку на оплату від 19.04.2024 №5 та довідці про транспортні витрати під 19.04.2024 №1-19.04 заявлено лише відомості про вартість транспортних послуг по перевезенню, які і додані до митної вартості. Таким чином, виникає питання щодо включення перелічених вище складових до митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано;

- копія митної декларації країни відправлення від 15.04.2024 №24341300ЕХ00299558 містить реквізити Е-фатури від 15.04.2024 № 24243160110886035187309, яка до оформлення не подана.

Згідно ч. 2. З ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст, 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

-транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числового значення транспортних витрат, яке є складовою митної вартості товару);

-якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

-виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

-каталоги, специфікації виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки);

-висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом надано лист ТОВ "САЛУС УКРАЇНІА" від 22.04.2024 №22/04-2 з додатками. У вказаному листі міститься твердження, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ до митного оформлення подаються нібито лише «документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів». Зазначимо, що відповідно до п.6 ст. 53 МКУ крім документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження митної вартості подаються також транспортні (перевізні) документи, якими і являються Договір про перевезення та Заявка, оскільки вона є невід`ємною його частиною. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у поданому до митного оформлення рахунку на оплату від 19.04.2024 №5 міститься посилання на Договір від 09.04.2024 №09/04/24 -СУ та Заявку від 09.04.2024№6. За результатами розгляду додатково наданих документів встановлено, що відповідно до п. 2.1.4. та п. 2.1.5. Договору від 09.04.2024 №09/04/24-СУ клієнт (ТОВ «САЛУС УКРАЇНА») зобов`язується провести завантаження ТЗ та організувати вантажно- розвантажувальні роботи, таким чином, це суперечить твердженню, що ТОВ «САЛУС УКРАЇНА» жодним чином не здійснював навантаження товару, адже, його нібито здійснював контрактотримач SAKRA EMTAS DIS TIC. SAN. VE TIC. LTD. STI. Інформація, наведена у Довідці від 22.04.2024 1 22.04 лише в скороченому вигляді наводить положення щодо трактування терміну FCA згідно ІНКОТЕРМС, проте жодним чином не пояснює розбіжності в інформації щодо включення перелічених вище складових до митної вартості товару, зокрема суперечності стосовно оплати за здійснення, навантаження товару, як зазначалося вище.

Відповідно Договору від 09.04.2024 №09/04/24-СУ, якщо Сторонами в Замовленні на перевезення визначено вартість перевезення вантажу в іноземній валюті, то розрахунки здійснюються за курсом, узгодженим в заявці на день завантаження/розвантаження автомобіля (відповідно до CMR від 15.04.2024 № А 003285 завантаження відбулося 15.04.2024), а в Заявці від 09.04.2024№6 зазначено, що сума фрахту складає 2700 USD в гривневому еквіваленті по комерційному курсу на день виставлення довідки. Довідка про транспортні витрати №1-19.04 видана 19.04.2024. Таким чином, оскільки курс USD 15.04.2024 та 19.04.2024 різниться, подана до митного оформлення інформація щодо вартості транспортних витрат у сумі 2700 USD не може бути однозначно обрахована у гривневому еквіваленті, тому дані зазначені у рахунку від 19.04.2024 №5 не піддаються однозначному обчисленню та перевірці.

Також декларантом надано лист від 23.04.2024 №23/04-1 у якому зазначено, що іншої інформації та додаткових документів немає.

Враховуючи, що надані документи не спростовують вищезазначені невідповідності, та враховуючи положення ч. 9 ст. 58 МКУ оскільки розрахунки робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, та відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.

Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товару. Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основ віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня Інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД UA100330/2024/506866 від 15.04.2024 «Вироби з чорних металів - радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом: сталевий панельний радіатор в асортименті - 825 шт. Країна виробництва TR», рівень митної вартості 2,63 USD/кг.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 та 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом статті 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

2. Разом з тим, дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

3. Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15, від 02 червня 2015 року у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16, від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

4. З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме: згідно пункту 2.1. контракту від 15.11.2022 №15/11 товар поставляється комплектно в кількості, що визначена в Фактурі. Відомості щодо комплектності товару відсутні.

Надаючи оцінку зазначеним аргументам щодо пункту 2.1. контракту від 15.11.2022 №15/11 та вимог відповідача щодо надання додаткових документів відносно комплектності товару, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що у пункті 1.2. та підпункті 1.2.1. Контракту № 15/11, з урахуванням змін, внесених додатком № 4 від 11.09.2023 року до Контракту, передбачено, що товар передається продавцем покупцю за рахунком-фактурою (invoice), що є невід`ємним документом до Контракту частиною, в якому сторони узгоджують, зокрема, асортимент, кількість, ціну за одиницю і загальну суму партії товару, умови поставки, покупця, його адресу. Згідно з пунктом 2.1. Контракту № 15/11, з урахуванням змін, внесених додатком № 4 від 11.09.2023 року до Контракту, товар постачається комплектно в кількості, визначені рахунком-фактурою (invoice).

Отже, умови Контракту № 15/11, з урахуванням змін, внесених додатком № 4 від 11.09.2023 року до Контракту, не передбачають обов`язковість виокремлення у документах, які складаються сторонами на кожну партію товару, зокрема, в рахунку-фактурі (invoice) будь-якої додаткової інформації, окрім асортименту, кількості, ціни за одиницю і загальної суми партії товару, умов поставки, покупця, його адреси. Таким чином погоджені між сторонами договірні умови не передбачають додаткового документування комплектності товару, що постачається, тим більше, що асортимент даного товару складається з його найменувань (моделі) і марки, яка відповідає технічним умовам заводу виробника і вирізняє його за якістю і комплектністю від аналогічних товарів інших виробників.

Відтак, постачання партії товару в узгодженому між сторонами асортименті і кількості, якщо постачається стандартна комплектація цього товару, визначена заводом виробником, не вимагає окремого або додаткового узгодження опису його комплектації. Не містяться такі вимоги і в чинному законодавстві України, а також в міжнародних договорах і угодах, що ратифіковані Україною.

З наведеного слід дійти висновку, що вимоги відповідача щодо надання не передбачених умовами укладеного між сторонами Контракту № 15/11 та вимогами законодавства документів є протиправними, а невиконання такої протиправної вимоги не може стати підставою для невизнання і коригування заявленої позивачем відповідно до контракту митної вартості товару.

5. З приводу аргументів відповідача щодо ненадання доказів виконання п. 4.2.1. Контракту № 15/11 про досягнення домовленостей сторін щодо ціни, кількості, асортименту та періодичності поставки вартості упаковки і маркування суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено посилання відповідача на ненадання позивачем документів про досягнення між покупцем і продавцем домовленостей щодо ціни, кількості, асортименту та періодичності поставки вартості упаковки і маркування, оскільки такі домовленості містяться у пункті 4.1. Контракту № 15/11, з урахуванням змін, внесених додатком № 4 від 11.09.2023 року до Контракту, згідно з яким маркування і упаковка входить до ціни товару.

З приводу кількості, асортименту та ціни поставленого товару, то разом із митною декларацією позивачем надано відповідачеві складену відповідно до п.1.2. Контракту проформу-фактуру (Proforma Invoice) № UKR20240311-05 від 12.03.2024р., з якої вбачається про досягнення між позивачем і постачальником домовленості про майбутню поставку товару відповідно до визначеного у цій проформі-фактурі (Proforma Invoice) № UKR20240311-05 від 12.03.2024р. кількості, асортименту та ціни товару, а в доданій до митної декларації рахунку-фактурі (Invoice) № ЕХР2024000000077 від 15.04.2024р., який відповідає проформі-фактурі (Proforma Invoice) № UKR20240311-05 від 12.03.2024р. очевидно визначено який асортимент, кількість товару фактично поставлено та по якій ціні цей товар придбаний позивачем.

6. Щодо відображення в прайсі від 01.11.2023р. відомостей не по всім позиціям товару, що постачається, варто зазначити, що приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості з підстав наявності в прайсі від 01.03.2024 року відомостей не по всім товарам відповідачем не зазначено, про які саме товари на його думку відсутні в цьому прайсі.

Крім того, в прайсі від 01.03.2024 року не відноситься до невід`ємною частини контракту № 15/11, а носить виключно довідковий характер, оскільки є носієм інформації щодо запропонованої продавцем ціни продажу належного йому товару невизначеному колу покупців. Після отримання прайсу між продавцем і покупцем відбуваються переговори відносно асортименту, кількості та ціни товару, який придбаватиметься покупцем і результати таких переговорів та досягнутих домовленостей були зафіксовані у проформі-інвойсі (Proforma Invoice) № UKR20240311-05 від 12.03.2024р., яка є невід`ємною частиною контракту. Таким чином зафіксовані саме у проформі- інвойсі (Proforma Invoice) № UKR20240311-05 від 12.03.2024р. найменування (асортимент), кількість і ціна товару є підставою для виникнення у сторін контракту взаємних прав і обов`язків, прайс при цьому такі взаємні права і обов`язки не регулює.

Зазначене підвереджується, зокрема й умовами укладеного між сторонами контракту № 15/11 із змінами і доповненнями, але й хронологією складання документів, яка підтверджує первинну видачу 01.03.2024 року продавцем покупцю прайса для вивчення і визначення потреби у товарах, як передумови для започаткування формування замовлення та переговорів щодо докладного асортименту, кількості та ціни товару, який фактично придбаватиметься покупцем. Кінцевий асортимент, кількість і ціна товару, щодо яких сторони досягли згоди, фіксується у складеному пізніше, 12.03.2024 року проформі-інвойсі (Proforma Invoice) № UKR20240311-05, яка нівелює будь-яке юридичне значення прайса та утворює для сторін взаємні права і обов`язки.

Окрім іншого, відповідач приймаючи рішення про коригування митної вартості товару на підставі того, що в прайсі відсутні відомості про певну частину імпортованих товарів, проігнорував положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, згідно з якими документами, що підтверджують митну вартість товарів є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа, а у випадку якщо рахунок сплачено, також банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а не прайс -лист. Як вбачається зі змісту ч.2 ст. 53 МК України прайс-лист не віднесений до переліку документів, які є підставою для визначення митної вартості. В такому випадку частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено право митного органу письмово вимагати у декларанта додаткові документи і розпочинати процедуру коригування митної вартості тільки при виявленні розбіжностей в числових показниках між зовнішньоекономічним договором (контрактом), рахунком-фактурою (інвойсом) або рахунком-проформою. Прайс-лист, навіть якщо його числові показники мають розбіжності з поданими декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, не визначений частиною 3 статті 53 МК України у якості підстави для пред`явлення митницею вимоги надати додаткові документи та, відповідно, для застосування процедури коригування митної вартості.

Проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку, про протиправність дій відповідача щодо надання позивачеві вимоги надання додаткових документів і, як наслідок, започаткування процедури коригування митної вартості, внаслідок існування невеликої розбіжності в ціні одного найменування товару між прайс-листом від 01.03.2024 року та договірними і платіжним документами, при тому, що між Рахунком-проформою (Proforma invoice) 12.03.2024р., рахунком-фактурою (Invoice) № ЕХР2024000000077 від 15.04.2024р. і платіжними дорученнями про оплату цієї партії товару від 19.03.2024 року 01.04.2024 року відсутні будь-які розбіжності, а їх числові показники повністю співпадають і не викликають жодного сумніву.

Наведені висновки суду узгоджується з висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які наведені у постанові Верховного Суду від 23.10.2020р. у справі № 810/690/17.

7. Щодо тверджень відповідача з приводу обсягу документів, які надані в підтвердження транспортних витрат, суд зазнає наступне.

Судом встановлено, що в підтвердження витрат на транспортування вантажу до кордону України позивачем разом із митною декларацією відповідачу надані підписані перевізником ФОП ОСОБА_1 довідка № 1-19.04 від 19.04.2024 року про вартість транспортних послуг у сумі 107700,00 грн., рахунок №5 від 19.04.2024 року на оплату вказаної суми за транспортні послуги з перевезення вантажу. В довідці та в рахунку вказані маршрут перевезення вантажу м. Сакар`я (Туреччина) - м.Чернівці, зазначена вартість перевезення по ділянці від м. Сакар`я (Туреччина) до митного переходу Порубне (Україна) - 105000,00 грн., а також від Порубного до м.Чернівці - 2700,00 грн. Також в довідці № 1-19.04 від 19.04.2024 року вказані державні номерні знаки транспортного засобу, яким здійснено перевезення, а саме: НОМЕР_1 (тягяч) та СЕ0710ХF (причіп). Зазначені в довідці № 1-19.04 від 19.04.2024 року відомості щодо маршруту перевезення та державних номерних знаків транспортного засобу, яким було здійснено перевезення, НОМЕР_1 (тягяч) та СЕ0710ХF (причіп) співпадають із реквізитами наданої відповідачу з митною декларацією міжнародною товарно-транспортною накладною (СMR) серії А № 003285.

Отже, згідно наданих документів, зокрема довідки № 1-19.04, рахунку №5 від 19.04.2024 року перевізника, а також міжнародної товарно-транспортної накладної (СMR) серії А № 003285 вожливо встановити числові значення вартості перевезення вантажу до митного кордону України, як складової частини митної вартості цього товару.

Таким чином додані позивачем до митної декларації документи про вартість транспортних послуг, містять чітко визначений тариф на перевезення даної партії товару на замовлення позивача, тому такі документи вважаються належними і допустимими доказами транспортних витрат позивача з метою декларування митної вартості товару. При цьому закон не містить чіткого переліку та вимог до документів та доказів, виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення.

В цьому контексті Верховний Суд в постанові №803/718/17 від 07.07.2023 сформував правову позицію, що якщо Законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. В цій же постанові Верховний Суд дійшов висновку, що положення Митного кодексу України не визначають конкретний вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

З матеріалів справи встановлено, що у відповідь на повідомлення відповідача з вимогою надання додаткових документів від 19.04.2024 року, позивач листом № 22/04-2 від 22.04.2024р. надав відповідачеві пояснення та додаткові документи у складі Договору перевезення №09/04/24-СУ від 09.04.2024р., Заявки на транспортний засіб №6 від 09.04.2024р., Довідки від 22.04.2024р. №1-22.04 від перевізника відсутність у перевізника витрат по навантаженню, внутрішньому перевезенню, сплаті митних зборів при експорті товару по даних умовах поставки.

Додатково, у рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначив про відсутність у нього можливості встановити числові значення ціни перевезення внаслідок нерозуміння того, на яку саме дату слід застосовувати курс іноземних валют при визначенні ціни перевезення в національній валюті згідно із заявкою на транспортний засіб №6 від 09.04.2024р., оскільки в ній 09.04.2024 року сторони узгодили тариф за перевезення на рівні 2700 доларів США. Водночас суд такі сумніви відповідача вважає безпідставними, оскільки вони в повній мірі спростовують фінансовими документами про розрахунки між позивачем і перевізником, зокрема, наданими разом із митною декларацією довідкою перевізника № 1-19.04 та рахунком перевізника №5 від 19.04.2024 року на оплату вартості перевезення вантажу. Як зазначено вище, дані довідка та рахунок є дійсними документами на оплату, що володіють не спростованою зі сторони відповідача юридичною силою, відтак відповідач зобов`язаний брати їх до уваги та використовувати під час митного очищення імпортованого товару.

Крім того слід зазначити, що 24.04.2024 року, після проходження позивачем віх спірних митних процедур та внесення забезпечувального платежу у вигляді різниці між правомірно заявленою позивачем митною вартістю та митною вартістю, розрахованою відповідачем по 6-му резервному методу її визначення згідно з рішенням про коригування митної вартості, між позивачем і перевізником було складено Акт № 5 виконаних робіт, згідно з яким вартість перевезення даної партії товару відповідає визначеній у довідці № 1-19.04 та рахунку №5 від 19.04.2024 року ціні перевезення, а 02.05.2024 року платіжною інструкцією № 1042 позивач оплатив перевізнику зазначену вартість перевезення 107700,00 грн., у тому числі перевезення м. Сакар`я (Туреччина) до митного переходу Порубне (Україна) - 105000,00 грн., а також від Порубного до м.Чернівці - 2700,00 грн.

Відтак, визначення відповідачем у якості підстав для надання повідомлення з вимогою надання додаткових документів та подальшого прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості - неможливість визначення числових значень митної вартості внаслідок умовного дефекту документів, які достовірно підтверджують ціну перевезення вантажу не ґрунтується на законодавстві, є безпідставним, та недоведеними під час розгляду справи.

8. Суд відхиляє аргументи відповідача щодо відсутності у документах про транспортні витрати інформації щодо таких витрат, як оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митним збір, податки при поставці товару на умовах FCA SAKARYA Туреччина, з огляду на наступне.

Так, серед підстав для коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методи визначення митної вартості відповідач зазичив, що товар постачається на умовах FCA SAKARYA Туреччина. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах ЕСА (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. При цьому, у рахунку на оплату від 19.04.2024 року №5 та довідці про транспортні витрати від 19.04.2024 року №1 -19.04 заявлено лише відомості про вартість транспортних послуг по перевезенню, які додані до митної вартості, тому у відповідача виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості, однак документів з цього приводу не надано.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що витрати на оплату навантажувальних робіт, внутрішніх перевезень, експортного мита, митного збору і податків відповідно до умов поставки FCA (франко перевізник) взяв на себе продавець товару, що у повній мірі відповідає як правилам ІНКОТЕРМС, так і умовам контракту № 15/11, таким чином відповідач помилково стверджує про те, що такі витрати покладені на перевізника та зазначені у виданих ним документах на транспортні витрати, що в свою чергу суперечить вимогам митного законодавства.

Крім того, як встановлено відповідно до матеріалів справи позивач листом № 22/04-2 від 22.04.2024р. повідомлено про те, що при застосованих між сторонами умовах поставки FCA SAKARYA, Туреччина, згідно INCOTERMS 2010, послуги з навантаження, внутрішні перевезення, експортне мито, митні збори, податки повністю несе і оплачує продавець-відправник.

9. Щодо е-фатури від 15.04.2024 року №24243160110886035187309, реквізити якої містить копія митної декларації країни відправлення № 24341300EX00299558 від 15.04.2024р., суд зазначає таке.

Яка зазначено вище, застосовувані до даної поставки умови FCA SAKARYA Туреччина покладають саме на продавця, а не на позивача, обов`язки митного очищення товару, у тому числі обов`язок сплати експортного мита та всіх передбачених законодавством Туреччини податків і зборів. На цих засадах очевидним є те, що позивач не здійснював оформлення і подачу експортної декларації митним органам Туреччини, не брав участі у формуванні пакету документів, які додаються до експортної митної декларації та не ніс жодних обов`язків і відповідальності за митне очищення товару при його експорті з Туреччини, а тільки отримав копію експортної митної декларації від продавця після її схвалення митними органами Туреччини.

Відтак, складання і подання такої декларації перебувало поза можливостями контролю позивача, як і всі документи, що подавалися продавцем митним органам Туреччини. При цьому, зміст числових значень експортної митної декларації продавця товару в повній мірі відповідає договірним умовам даної поставки та повністю підтверджує заявлені позивачем у поданій відповідачу митній декларації числові значення митної вартості товару, що виключає будь-які сумніви відносно поданих позивачем відповідачу документів.

10. Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Зазначене свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваногоу цій справі рішення.

11. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд також зазначає наступне.

Відповідно до оскаржуваного рішення, про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження вартості перевезення, яка є складовою митної вартості товару); страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).

Надаючи оцінку цим діям, що передували прийняттю оскаржуваних рішень, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Так, щодо зобов`язання подати платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати) то, як вбачається з обставин справи, позивачем до митної декларації було подано Контракт , відповідно до якого встановлюються умови оплати товару, що, на думку суду, є достатнім підтвердження умов оплати за товар.

12. Відносно зобов`язання надати транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження вартості перевезення, яка є складовою митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), то, як вбачається з обставин справи, позивачем до митних декларацій було подано: Договір про надання транспортно-експедиційних послуг, довідку про транспортні витрати, рахунок на оплату.

13. Відносно зобов`язання подати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), то такі останні подавались.

14. Отже, в ході судового розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Митним органом як суб`єктом владних повноважень, всупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

15. Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 КАС України, суд дійшов висновку про те, що при їх прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо, відтак спірні рішення є протиправними й підлягають скасуванню.

16. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

17. Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п`ятого методів визначення вартості товару.

Натомість зміст позовної заяви свідчить про не проведення з позивачем вказаної консультації. Тобто, відповідач фактично поставив перед фактом декларанта про неможливість обрання другого-п`ятого методів та обрання ним резервного методу визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що відповідно до вимог МК України вказана консультація має надаватись з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів та дотримання обов`язку послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Судом встановлено, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого приписами Кодексу адміністративного судочинства України покладеного обов`язок доводити правомірність своїх дій та рішень, на підставі належних та достовірних доказів не довів проведення з позивачем вказаної консультації та, відповідно, не спростовував доводів позивача про не проведення такої.

Отже, відповідачем не доведено дотримання встановленої законом процедури прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, що також свідчить про наявність правових підстав для визнання їх протиправними та скасування.

18. Суд також наголошує, що здійснення коригування митної вартості товарів належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Суд звертає увагу, що аналіз показників, взятих за основу для визначення митної вартості митним органам, свідчить про те, що митним органом дійсно використано відомості щодо аналогічних категорій товарів, однак безпосереднє найменування та характеристика товару різняться. Вказане ставить під сумнів обґрунтованість проведених митним органом розрахунків.

Суд наголошує, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі № 280/1824/19.

Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів наявні підстави для скасування і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як рішення похідного характеру.

19. Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин 1 3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими. Натомість позивач довів незаконність оскаржуваних рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Відтак, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 3562,01 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Салус Україна" до Чернівецької митниці Державної митної служби України - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000257/2 від 23.04.2024р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/000670 від 23.04.2024р.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Салус Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судовий збір в сумі 3562,01 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Салус Україна" (вул. Лесина, 3-А, м. Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ: 40268377);

Відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 43971359).

Суддя О.В. Боднарюк