Ухвала

від 12.02.2025 по справі 464/923/25

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/923/25

пр № 2/464/972/25

У Х В А Л А

12 лютого 2025 року суддя Сихівського районного суду м. Львова Жила В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антонича 24» про визнання права власності,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, поданим представником адвокатом Онищенко А.О., до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антонича 24» про визнання за нею права власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 (позовнузаяву сформованота надісланодо судучерез підсистему«Електронний суд»ЄСІТС).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передано на розгляд судді Жилі В.С.

Оглянувши матеріали позовної заяви встановлено, що така підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Статтями 175,177ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Відповідно доч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15140 грн.

Як видно з матеріалів позовної заяви, ціна позову згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки квартири АДРЕСА_1 , складає 849786 грн., відтак сума судового спору за подання означеної позовної заяви згідно наданих позивачкою доказів становить 8497,86 грн.

Відповідно до копії квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 07.02.2025, ОСОБА_1 за подання цього позову сплачено судовий збір у розмірі 3000 грн.

Водночас, представником позивачки подано клопотання про зменшення розміру судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» до розміру місячної пенсії, що становить 3000 грн. Клопотання мотивовано тим, що позивачка не має змоги сплати судовий збір у повному обсязі, оскільки є пенсіонером, має незадовільний матеріальний стан і перебуває в скрутному матеріальному становищі. ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі 3006,22 грн. в місяць, що підтверджується довідкою про доходи №4509555208750529, за 2024 рік отримала 35409,66 грн. пенсії. Також у неї відсутні будь-які інші доходи, крім щомісячної пенсії, а також депозитні та інші банківські рахунки.

Вирішуючи питання наявності підстав для зменшення розміру судового збору, виходжу з наступного.

Відповідно дочастин 1,3ст.136ЦПК Українисуд,враховуючи майновийстан сторони,може своєюухвалою відстрочитиабо розстрочитисплату судовогозбору навизначений строку порядку,передбаченому законом,але небільше якдо ухваленнясудового рішенняу справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

За умовами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (пров. № 11-336апп20) зробила висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі №338/158/19 (пров. №61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору є оцінювання фінансового стану особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі»).

Так, на підтвердження майнового стану позивачки її представником адвокатом Онищенко А.О. надано копію довідки про доходи № 4509555208750529, видану пенсіонеру ОСОБА_1 , про те, що сума пенсії за період з 01.12.2023 по 30.11.2024 складає 35409,66грн.

Разом з тим, суд вважає, що такі відомості самі по собі не є достатніми доказами незадовільного матеріального стану і перебування особи в скрутному матеріальному становищі, а відповідно не можуть бути підставою для зменшення суми судового збору.

Доводи представника про те, що у позивачки відсутні будь-які інші доходи, крім щомісячної пенсії, а також депозитні та інші банківські рахунки, нічим не підтверджені.

Враховуючи, що стороною позивачки не подано до суду належних та достатніх доказів про суми свого доходу, наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану, суд позбавлений можливості вирішити питання про зменшення суми судового збору за подання позовної заяви, а тому у задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» у встановленій законом сумі, з врахуванням вже сплаченої суми 3000 грн., виходячи із заявленої позивачкою ціни позову 849786 грн., або ж надати належні докази для зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, положенням ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, враховуючи подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд», позивачці необхідно доплатити судовий збір з врахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору та сплаченої суми (3000 грн.), а саме 3798,29 грн. (6798,29 грн. 3 000 грн.), за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК Львiв/Сихівський р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38008294, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок UA158999980313151206000013956, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Частиною першою статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, про що повідомити позивачку, її представника, надавши строк для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антонича 24» про визнання права власності, залишити без руху.

Про залишення позовної заяви без руху повідомити позивачку та надати строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Володимир ЖИЛА