Постанова

від 12.02.2025 по справі 520/32898/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 р.Справа № 520/32898/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, по справі № 520/32898/23

за позовом Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (далі-позивач, КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі- відповідач), в якому просить суд:

- скасувати рішення №00299872418 від 26.09.2023 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску як протиправне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 у справі №520/32898/23 у задоволенні адміністративного позову Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (вул. Зміївська, буд. 29, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 08326540) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування рішення відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", ідентифікаційний код юридичної особи - 08326540, місцезнаходження юридичної особи: вул. Зміївська, буд. 29, м. Зміїв, Харківська область, 63404, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Зміївська ДПІ), перебуває у стані припинення, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" за КВЕД є 3.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання.

Судом встановлено, що Головним управління ДПС у Харківській області на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" прийнято рішення №00299872418 від 26.09.2023 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" накладено штраф у розмірі 597900,38 грн. та нараховано пеню у розмірі 2033499,54 грн.

Згідно доданого до рішення №00299872418 від 26.09.2023 розрахунку штрафної санкції та пені, КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" за період січень грудень 2016 року, січень грудень 2017 року, січень грудень 2018 року, січень грудень 2019 року, січень 2020 року сплачено єдиний внесок з порушенням законодавчо встановленого строку.

Рішення №00299872418 від 26.09.2023 направлено податковим органом на юридичну адресу КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням та отримано платником 02.10.2023, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" скористалось адміністративним оскарженням та 09.10.2023 за вих. №621/1 подало скаргу до ДПС України.

01.11.2023 ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги №32797/6/99-00-06-02-01-06, яким в задоволенні скарги відмовлено, рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00299872418 від 26.09.2023 залишено без змін.

Вважаючи рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00299872418 від 26.09.2023 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте контролюючим органом у зв`язку із порушенням позивачем терміну сплати єдиного внеску.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон №2464-VI).

За визначенням пункту другого частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до частини десятої статті 9 Закону України №2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно частини другої статті 25 Закону України №2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною третя статті 25 Закону України №2464-VI врегульовано, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина четверта статті 25 Закону України №2464-VI).

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою статті 25 Закону України №2464-VI визначено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція №449).

Згідно з пунктом 1 Розділу VII вказаної Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Розділу VII Інструкції №449, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

За приписами абзаців 1, 2 пункту 5 Розділу VII Інструкції №449, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

В силу вимог частини 16 статті 25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата єдиного внеску.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» було доповнено, зокрема, пунктом 9-11.2.

Відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Отже, пеня у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не нараховується.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 480/5678/21

При цьому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року № 3219-IXвнесено зміни до Закону №2464-VI, зокрема, викладено у новій редакції пункти 9-21 - 9-22 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення:

9-21. Тимчасово, за порушення вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.012.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХдо 01.08.2023року, штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 цього Закону,не застосовуються.

9-22. Тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ,до 01.08.2023рокуплатникам єдиного внескуне нараховується пеня, а нарахована пеня за цей періодпідлягає списанню.

Таким чином, зважаючи на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затверджений Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-1, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року та враховуючи положення пунктів 9-21 - 9-22 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI,кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій та пені визначено 01.08.2023.

Отже, враховуючи наведене, контролюючі органи не застосовують штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону №2464, та пеню за порушення вчинені у період з 01.03.2020 та до 01.08.2023.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем порушено терміни сплати єдиного внеску за період січень грудень 2016 року, січень грудень 2017 року, січень грудень 2018 року, січень грудень 2019 року, січень 2020 року.

На підставі вказаного контролюючим органом було прийнято рішення №00299872418 від 26.09.2023 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким накладено штраф у розмірі 597900,38 грн. та нараховано пеню з 23.02.2016 до 29.02.2020 у розмірі 2033499,54 грн.

Також, в матеріалах справи містяться розрахунки штрафних санкцій та пені до рішення від 26.09.2023 року №00299872418, якими підтверджено факт несвоєчасної сплати позивачем самостійно нарахованих сум єдиного внеску.

Щодо доводів апелянта, що в рядку розрахунку відповідача нараховано суму пені 10398,96 за ставкою 10% (в той час як ставка пені складає 0,1% на день), при цьому не зазначено, до якої суми було застосовано ставку пені 10%, за яку кількість днів нарахована пеня та те, що із зазначеної інформації в аркушах розрахунку неможливо встановити природу нарахованих сум, зокрема, в колонці без назви зазначена якась сума, але незрозуміло, що це за сума; також незрозуміло, яку суму (штраф чи пеню) вказано в колонці «Сума», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до розрахунків штрафних санкцій та пені до рішення від 26.09.2023 року №00299872418, вбачається, що контролюючим органом було здійснено описку в рядку відсотку ставки пені, яка складає 0,1% на день, при цьому сума пені та сума штрафу контролюючим органом нарахована правильно, що підтверджується наданими ГУ ДПС у Харківській області додатково розрахунками штрафних санкцій та пені КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод".

Таким чином, податковим органом надано розрахунок штрафної санкції та пені в якому зазначено період порушення сплати єдиного внеску, кількість днів затримки сплати самостійно визначеної суми зобов`язання, суми боргу, ставка пені (за 1 день затримки) і суми нарахованої пені у залежності від кількості днів прострочення, ставка штрафної санкції та суми нарахованої штрафної санкції, вказане свідчить про правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Крім того, Законом №2464-VI та Інструкцією №449 не визначено вимог щодо оформлення розрахунку штрафних санкцій та пені, а лише передбачено, що розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

Більше того, форма рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, затверджена Інструкцією №449 (додаток 12), не передбачає жодних додатків, в тому числі і розрахунку штрафних санкцій та пені.

Отже, посилання позивача на неправильне оформлення розрахунку колегія суддів вважає необґрунтованими.

Вказане узгоджується з висновками у постанові Верховного Суду від 04.09.2020р. по справі №826/877/16 де суд не прийняв до уваги посилання позивача, який оскаржував рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, на те, що оскаржуване рішення направлено без розрахунку штрафних санкцій та пені, зазначивши, що статтею 25 Закону №2464-VІ не передбачено обов`язку податкового органу складати і направляти розрахунок штрафу і пені разом із рішенням.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 540/881/20.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що апелянт не заперечує, що ним порушено строки сплати єдиного внеску.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вказані обставини свідчать про відсутність підстав для скасувати рішення №00299872418 від 26.09.2023 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Казенного підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 по справі № 520/32898/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. МакаренкоСудді С.П. Жигилій Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 13.02.2025 року