Постанова

від 23.01.2025 по справі 420/22947/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/22947/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

20.09.2024 року;

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

За участю: секретаря Недашковської Я.О.

представника апелянта Слободяник І.С.

представника відповідача Аветюка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області №16744/15-32-07-23 від 25.04.2024 про заниження суми різниць, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування за 2021 рік всього на суму 3 564 558 грн.(рядок 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) у зв`язку із не відображенням у додатку РІ суми здійсненої уцінки (зменшення корисності) основних засобів, включених до витрат звітного періоду відповідно до МСБО (пункт 138.1.статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України) (рядок 1.1.1.1. додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств), та відповідно, занижено об`єкт оподаткування податком на прибуток на суму 3 564 558 грн. (рядок 04 декларації), яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 641 620 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у січня 2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.01.2019 по 03.03.2024, за результатами якої складено акт від 29.03.2024 №11807/15-32-07-07-18. Зазначеною перевіркою встановлено порушення Товариством вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України і законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність, внаслідок чого у занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 641620 гривень. На підставі виявлених порушень ГУДПС прийняло податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №16744/15-32-07-23, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 641620 гривень.

Оспорюючи правомірність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, позивач зазначає, що належний Товариству об`єкт нежитлової нерухомості забудівля торговельного комплексу, загальною площею 1309 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до стандартів бухгалтерського обліку класифікується як об`єкт інвестиційної нерухомості, а тому у Товариства не виникло податкового обов`язку із здійснення коригування фінансового результату до оподаткування згідно положень статті 138 Податкового кодексу України внаслідок вибуття об`єкта інвестиційної діяльності при його продажу.

Позивач зауважує на тому, що висновки контролюючого органу про допущені платником правопорушення ґрунтуються на припущеннях, фактично складені без належного дослідження первинної і бухгалтерської документації, а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами первинного і бухгалтерського обліку не підтверджено тієї обставини, що частина корисної площі об`єкту Забудівля торговельного комплексу 1179 кв.м (1309 кв.м - 130 кв.м) використовувалась як інвестиційна нерухомість. Тому, наявні всі підстави стверджувати, що зазначена нерухомість використовувалась в адміністративних цілях Товариства та з метою використання у постачанні товарів, а висновки контролюючого органу про обов`язок платника збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів, включених до витрат звітного періоду, є обґрунтованими та узгоджуються з податковим законодавством і вимогами ведення бухгалтерського обліку та звітності.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково кваліфікував бувшу у користуванні позивача нежитлову забудову Забудівля торговельного комплексу як основні засоби підприємства, в результаті чого безпідставно визнав обґрунтованими висновки контролюючого органу про виникнення у платника податку обов`язку, відповідно до положень абзацу 2 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, збільшити фінансовий результат до оподаткування об`єкту оподаткування податком на прибуток внаслідок уцінки вартості цього об`єкту. При цьому, апелянт зауважує на тому, що об`єкт нежитлової нерухомості утримуватися Товариством з метою отримання орендних платежів та збільшення вартості капіталу, цей об`єкт не використовувався у виробництві або при постачанні товарів чи наданні послуг або ж для адміністративних цілей, продаж цього об`єкту не здійснювався у ході звичайного ведення бізнесу, а тому об`єкт відповідав усім вимогам до інвестиційної нерухомості. Наполягає на тому, що висновки контролюючого органу, з якими погодився суд першої інстанції, складені лише на припущеннях, що додатково підтверджує необґрунтованість і неправомірність збільшення грошового зобов`язання та наявність підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС в Одеській області посилається на необґрунтованість доводів та вимог апеляційної скарги, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» зареєстровано юридичною особою, основним видом діяльності якої є: 64.99. Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у. Інші: 64.91. Фінансовий лізинг; 64.92. Інші види кредитування; 66.12. Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 66.19. Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення.

У період з 04.03.2024 по 22.03.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.01.2019 по 03.03.2024, за результатами якої складено акт від 29.03.2024 №11807/15-32-07-07-18.

Зазначеною перевіркою встановлено, зокрема, порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 9, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 641620 грн., у тому числі за 2021 рік у сумі 641620 грн.

Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що Товариством не віднесено до складу різниць суму уцінки основного засобу Забудівля торговельного комплексу, загальною площею 1309 кв.м, розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Старовокзальна (колишня вул. Урицького), буд. 3. При цьому, контролюючий орган зазначив, що у платника відсутні документи, що дозволяють зробити висновок про фактичне використання 1179 кв.м (1309 кв.м - 130кв.м ) корисної площі, що не здається в оренду, документи щодо подальшого використання нерухомості, зокрема: договори, накази, протоколи, будь-які планові документи (бізнес-план, фінансовий план, економічні вигоди тощо) із врахуванням втрат на утримання всього торговельного комплексу у 1309 кв.м. площею (послуги з охорони, водо-, електро-, тепло-постачання, прибирання, вивіз сміття, ресурсні платежі, податки (на нерухомість та земельний) та інше, які б у своїй сукупності підтверджували облік об`єкту як інвестиційної нерухомості.

Позивач скористався своїм правом та подав заперечення на акт перевірки, проте за результатом розгляду заперечень висновки контролюючого залишено без змін, а на підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №16744/15-32-07-23, яким збільшено позивачеві грошове зобов`язання по податку на прибуток на суму 641620 гривень.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, посилаючись на його необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються, зокрема, на: капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об`єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу (пункт «а»).

За правилами пунктів 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У підпункті 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

У пункті 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість» (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) визначається, що інвестиційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.

Операційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою використання для виробництва, або постачання товарів чи надання послуг, або ж в адміністративних цілях.

У пункті 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість» (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) з метою бухгалтерського обліку не вважається інвестиційною нерухомістю:

5.1. Операційна нерухомість, а також нерухомість, що утримується для використання у майбутньому як операційна нерухомість.

5.2. Нерухомість, що утримується з метою продажу за умов звичайної господарської діяльності.

5.3. Нерухомість, що будується або поліпшується за дорученням третіх сторін.

5.4. Нерухомість, що перебуває в процесі будівництва або поліпшення з метою використання у майбутньому як інвестиційна нерухомість.

5.5. Нерухомість, що надана в оренду іншому суб`єкту господарювання на умовах фінансової оренди.

Відповідно до пунктів 16, 17, 19, 20 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість» (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) підприємство на дату балансу відображає у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити, або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 №817 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №35/10315. Обраний підхід застосовується до оцінки всіх подібних об`єктів інвестиційної нерухомості.

Оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю повинна застосовуватися до дати вибуття, переведення інвестиційної нерухомості до операційної нерухомості та такої, що утримується для продажу, або, якщо стає не можливим достовірно визначити її справедливу вартість на дату балансу.

Оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю ґрунтується на цінах активного ринку в тій самій місцевості в подібному стані за подібних умов договорів оренди або інших контрактів на дату балансу та не враховує майбутніх витрат на поліпшення нерухомості і відповідні майбутні вигоди у зв`язку з майбутніми витратами на поліпшення об`єктів інвестиційної нерухомості.

За відсутності активного ринку визначення справедливої вартості інвестиційної нерухомості здійснюється за:

20.1. Останньою ринковою ціною операції з такими активами (за умови відсутності суттєвих змін у технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство).

20.2. Поточними ринковими цінами на нерухомість, що може перебувати в різних стані, місцевості, орендних та інших контрактних умовах, скоригованими з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей тощо інвестиційної нерухомості, для якої визначається справедлива вартість.

Виходячи з обставин справи, на балансі ТОВ «МАНІ ФЛОУ» на субрахунку 100 «Інвестиційна нерухомість» рахунку 10 «Основні засоби» в сумі 8664558 гривень оприбутковувався об`єкт основного засобу Забудівля торговельного комплексу, загальною площею 1309 кв.м, розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Старовокзальна (колишня вул. Урицького), буд. 3.

Право власності на об`єкт ТОВ «МАНІ ФЛОУ» набуло на підставі акту Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.08.2020 №33248246/23 про реалізацію предмета іпотеки, Свідоцтва приватного нотаріусу Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області від 13.08.2020 №3728. Право власності ТОВ «МАНІ ФЛОУ» на об`єкт зареєстровано у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно 13.08.2020 за №37748199.

Згідно з Договором оренди нежитлового приміщення від 01.10.2020 №МДМ/0110/20 ТОВ «МАНІ ФЛОУ» (Орендодавець) надавало в оренду ТОВ «МЕРЕЖА МАГАЗИНІВ «ДНІПРО-М» (Орендар) частину нежитлового приміщення/павільону, загальною площею 130 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Старовокзальна (колишня вул. Урицького), буд. 3 (термін дії згідно договору 24 місяці). Додатковою угодою від 04.11.2021 до договору від 01.10.2020 №МДМ/0110/20 з 04.11.2021 достроково розірвано Договір оренди нежитлового приміщення.

Згідно Висновку про вартість об`єкта оцінки від 01.11.2021 (суб`єкт оціночної діяльності - ТОВ «МЕТРСТАТ ГРУПП»), що є додатком до звіту про оцінку ринкової вартості майна ринкова вартість об`єкту оцінки - Забудівля торговельного комплексу, загальною площею 1309 кв.м, розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Старовокзальна, буд. 3, для цілей оподаткування становить 5100000 гривень. У Висновку також передбачено мету оцінки: для визначення справедливої вартості об`єкта інвестиційної діяльності.

За договором купівлі-продажу нерухомого майна від 05.11.2021 б/н ТОВ «МАНІ ФЛОУ» (Продавець) передало у власність ТОВ «ЛІЦИС» (Покупець), Забудівлю торговельного комплексу за ціною 4997000 гривень (в бухгалтерському обліку позивача відображено у Дт3772 Кт712 на суму 4997000 гривень).

Слід враховувати, що оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю застосовувалась Товариством до дати вибуття інвестиційної нерухомості та не утримувалася для продажу в ході своєї господарської діяльності.

Факт утримання Товариством об`єкту з метою отримання орендних платежів і збільшення власного капіталу знайшов своє підтвердження під час документальної перевірки на підставі дослідженого договору оренди частини нежитлового приміщення.

В свою чергу, ні під час контролюючих заходів, ні під час судового розгляду справи відповідачем не доведено на підставі належних і допустимих доказів тієї обставини, що об`єкт утримувався Товариством з метою постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або ж продажу в процесі звичайної діяльності чи в адміністративних цілях.

Колегія суддів враховує обґрунтовані доводи позивача про те, що неможливість Товариства реалізувати передачу в оренду повну площу нежитлової нерухомості не змінює кваліфікацію об`єкта як інвестиційну нерухомість, адже на таку спроможність впливають різні види чинників, у тому числі такі як привабливість об`єкту для ведення господарської діяльності, його місце розташування, попит на такий вид послуг тощо.

Таким чином, оскільки позивачем здійснено операції щодо об`єкту інвестиційної нерухомості, яка обліковувалась у бухгалтерському обліку за справедливою вартістю, відповідачем не доведено тієї обставини, що об`єкт інвестиційної нерухомості утримувався з метою продажу за умов звичайної господарської діяльності чи для постачання товарів тощо, колегія суддів не може погодитись із обґрунтованістю та правомірністю проведення позивачеві коригування фінансового результату до оподаткування.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідача скасуванню в судовому порядку.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 25.04.2024 №16744/15-32-07-23 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 641620 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 11.02.2025 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв