Постанова

від 04.02.2025 по справі 580/5629/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5629/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Собківа Я.М.,

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря: Ольшевської Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Уманської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради, Виконавчого комітету Уманської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство культури та інформаційної політики України, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Благодійна організація «Благодійний фонд «Історико-культурний центр міста Умані» про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Уманської міської ради, Виконавчого комітету Уманської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство культури та інформаційної політики України, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Благодійна організація «Благодійний фонд «Історико-культурний центр міста Умані», в якому просив:

- визнати протиправним та нечинним рішення 66 сесії Уманської міської ради VIII скликання від 29.03.2024 № 10-66/8 «Про затвердження науково-проєктної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів, як складову частину Генерального плану міста Умань, затвердженого рішенням міської ради від 04.06.2002 № 1-4/24 та рішенням міської ради від 20.03.2013 № 4.11-35/6, яким його визнано таким, що є діючим та можливим для подальшого використання у вирішенні питань розвитку та містобудівного освоєння території до моменту затвердження нової містобудівної документації в частині обмеження охоронної зони пам`ятки «Могила цадика Нахмана» з пантеоном над могилою по вул. Григорія Косинки розмірами ділянки, на якій розташована;

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Уманської міської ради, як замовника історико-архітектурного опорного плану міста Умань, в частині ненадання виконавцю відомостей про затверджені в установленому порядку науково-проєктною документацією зони охорони пам`ятки культурної спадщини «Могила цадика Нахмана 1811 р.»;

- зобов`язати Виконавчий комітет Уманської міської ради вжити заходів щодо замовлення та розроблення історико-архітектурного опорного плану міста Умань з урахуванням меж та режимів використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила Цадика Нахмана 1811 р.», затверджених наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Уманської міської ради, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Указом Президента України від 07.06.1994 № 283/94 було створено Історико-культурний центр на місці поховання духовного лідера брацлавських хасидів цадика Нахмана у місті Умані Черкаської області. Межі охоронних зон Історико-культурного центру було визначено рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради народних депутатів від 13.10.1994 № 375.

Рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради народних депутатів від 10.11.1994 № 431 було зареєстровано Положення про Історико культурний центр, пунктом 1.7 якого визначено, що на території центру в межах охоронних зон будь-які земляні, будівельні, шляхові роботи можуть здійснюватися лише за погодженням з державними органами охорони пам`яток історії та культури, а також з Громадою.

Крім того рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради від 22.05.1992 № 10 землі по вул. Бєлінського, 1 в м. Умань (нині вулиця Григорія Косинки, 1) площею 0,4698 га віднесено до категорії земель історико-культурного призначення.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 07 лютого 1995 року № 23 могила цадика Нахмана.1811р. у м. Умані (вул. Бєлінського, біля буд. №1) включена до переліку пам`яток історії і культури області, які знаходяться під охороною держави (реєстраційний номер 3940).

Наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41 було затверджено межі та режими використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.», визначені науково-проектною документацією «Визначення меж і режимів використання території та зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана» (рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 07 лютого 1995 року № 23) на території Історико-культурного центру на місці поховання духовного лідера Брацлавських хасидів цадика Нахмана у м. Умань (Указ Президента від 07 червня 1994 року № 283/94)», виготовленої на замовлення Міжнародного Благодійного Фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу.

Позивач - ОСОБА_1 Їцхок є власником земельних ділянок, наданих для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0301 га кадастровий номер 7110800000:02:005:0303 та загальною площею 0,0187 га, кадастровий номер 7110800000:02:005:0304, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані земельні ділянки знаходяться в м. Умань на території Історико-культурного центру міста Умані в межах Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань».

Місто Умань Черкаської області внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.

Рішенням Уманської міської ради від 29.03.2024 № 10-66/8 «Про затвердження «Історико-архітектурного опорного плану міста Умань Черкаської області» було затверджено науково-проєктну документацію «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів, як складову частину Генерального плану міста Умань, затвердженого рішенням міської ради від 04.06.2002 № 1-4/24, та рішенням Уманської міської ради від 20.03.2013 № 4.11-35/6 його визнано таким, що є діючим та можливим для подальшого використання у вирішенні питань розвитку та містобудівного освоєння території до моменту затвердження нової містобудівної документації.

Затвердженою науково-проєктною документацією «Історико-архітектурний опорний план міста Умані» було обмежено охоронні зони пам`ятки культури місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.» розмірами ділянки, на якій розташована пам`ятка, що не враховує межі та режими використання охоронних зон пам`ятки, затверджені наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41.

Позивач вважає, що він як власник нерухомого майна є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт, а також посилаючись на порушення охоронюваного законом інтересу, гарантованого нормами ст.ст. 13, 23, 50, 54 Конституції України, звернувся до суду з відповідним позовом.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції установлено наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 2 Закону № 3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Положеннями ч.ч. 1, 3, 4, 5, 14 статті 17 Закону № 3038-VI передбачено, що Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони.

Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» як обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Аналіз зазначених положень законодавства дозволяє стверджувати, що генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Затверджуючи своїм рішенням таку містобудівну документацію, місцева рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція, зокрема, у постановах від 27.02.2023 у справі № 300/3465/21, від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а, від 12.03.2024 у справі № 240/6553/23, про те, що генеральний план населеного пункту є нормативно-правовим актом.

Таким чином, рішення Уманської міської ради від 29.03.2024 № 10-66/8, яким затверджено науково-проєктну документацію «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів, як складову частину Генерального плану міста Умань, є нормативно-правовим актом. Затверджена таким рішенням містобудівна документація підлягає застосуванню до правовідносин, що виникають з приводу здійснення власниками нерухомого майна своїх прав щодо володіння майном на території громади, зокрема історичного ареалу міста.

Провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, у тому числі органів місцевого самоврядування, здійснюється з особливостями, визначеними статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами ч.ч. 2, 3 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

З встановлених у цій справі обставин вбачається, що позивачем оскаржено рішення Уманської міської ради від 29.03.2024 № 10-66/8, яке врегульовує правовідносини щодо режимів регулювання забудови та іншого використання території населеного пункту в межах історичного ареалу міста Умань Черкаської області.

Позивач є власником земельних ділянок, наданих для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0301 га кадастровий номер 7110800000:02:005:0303 та загальною площею 0,0187 га, кадастровий номер 7110800000:02:005:0304, що знаходяться в місті Умань, зокрема у межах охоронних зон пам`ятки «Могила цадика Нахмана 1811 р.», затверджених наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання протиправним та нечинним рішення Уманської міської ради від 29.03.2024 № 10-66/8, позивач зазначає, що на 175-й сторінці науково-проєктної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умані» визначено, що «Охоронна зона могили цадика Нахмана з пантеоном над могилою по вул. Григорія Косинки обмежується розмірами ділянки, на якій розташована», що суперечить статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та наказу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів враховує, що рішення Уманської міської ради від 29.03.2024 № 10-66/8 підлягатиме застосуванню до правовідносин, які виникатимуть між позивачем та органами влади з приводу володіння, користування та розпорядження належними йому земельними ділянками, розташованими в межах охоронних зон пам`ятки «Могила цадика Нахмана 1811 р.», зокрема під час отримання містобудівних умов та обмежень, дозволів на будівництво і реконструкцію об`єктів, розташованих на належних йому земельних ділянках.

Відповідно, позивач має законний інтерес у тому, щоб визначені у затвердженому вказаним рішенням Історико-архітектурному опорну плані міста Умань межі охоронних зон пам`ятки відповідали ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Зокрема, ОСОБА_1 може виступати позивачем у цій справі та вимагати перевірки наявності підстав для відображення на Історико-архітектурному опорному плані міста Умань меж та режимів використання охоронної зони пам`ятки «Могила цадика Нахмана 1811 р.», затверджених наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41.

Крім того позивач зазначає, що для нього має особливе значення захист права на охорону культурної спадщини, гарантованого безпосередньо нормами Конституції України, яке порушується шляхом зменшення правової охорони пам`ятки історії.

Зони охорони, згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», визначаються з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Україною взято міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах - історичних населених містах України (Постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 640/8728/21).

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.11.1997 № 6-зп надане офіційне тлумачення цієї частини вказаної статті, згідно з яким ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Положеннями статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

З огляду на викладене, позивач має право на звернення до адміністративного суду з цим позовом також для захисту своїх інтересів у сфері охорони культурної спадщини шляхом оскарження рішення Уманської міської ради від 29.03.2024 № 10-66/8, яким затверджено науково-проєктну документацію «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області» до якої, на його думку, внесено відомості щодо меж зони охорони пам`ятки культури, що суперечать наказу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41.

Склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначає Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 (далі - Порядок № 926).

Відповідно до підпункт 4 пункту 43 Порядку № 926 під час розроблення генеральних планів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, здійснюється розроблення історико-архітектурного опорного плану відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства.

Зазначені в історико-архітектурному опорному плані відомості є підставою для встановлення обмежень у використанні земель та враховуються під час розроблення планувальних рішень.

Положеннями пунктів 56-58 Порядку № 926 визначено, що історико-архітектурний опорний план розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту. Під час розроблення історико-архітектурного опорного плану визначаються межі історичних ареалів та наносяться на його основне графічне креслення. У межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови.

Одночасно з історико-архітектурним опорним планом населеного пункту до генерального плану населеного пункту під час затвердження в межах території територіальної громади можуть включатися відомості про правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі та режими використання зон охорони пам`яток, які затверджені в установленому порядку відповідною науково-проєктною документацією.

Науково-проєктну документацію щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану, визначення режимів використання історичних ареалів, а також зон охорони пам`яток як взаємодоповнюючі документи доцільно замовляти, розробляти та затверджувати одночасно.

Згідно з п. 53 Порядку № 926 вимоги до змістовного наповнення та правила зазначення відомостей в історико-архітектурному опорному плані населеного пункту та завданні на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються нормативним документом, прийнятим національним органом стандартизації.

Положеннями п. 62 Порядку № 926 передбачено, що в історико-архітектурному опорному плані зазначаються відомості про об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та за наявності буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та за наявності зони охорони пам`ятки; пов`язану з об`єктами культурної спадщини історичну забудову (значні і рядові історичні будівлі); землі історико-культурного призначення; місця втрачених будинків, споруд, оборонних укріплень, що мали важливе історичне або містобудівне значення; дисгармонійні будівлі та споруди; природоохоронні території та об`єкти, охоронювані археологічні території; за наявності режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та за наявності їх зони охорони.

Обов`язкові вимоги до складу та змісту історико-архітектурного опорного плану населеного пункту встановлюють Державні будівельні норми Б.2.2-3:2021 «Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 30.12.2021 № 367 (далі - ДБН Б.2.2-3:2021).

Пунктом 4.1 ДБН Б.2.2-3:2021 визначено, що історико-архітектурний опорний план виконують у складі генерального плану населеного пункту для всіх населених пунктів, що занесені до Списку історичних населених місць України.

Згідно з п. 6.4 ДБН Б.2.2-3:2021 на історико-архітектурному опорному плані зображають, зокрема: нерухомі об`єкти всесвітньої спадщини, пам`ятки та об`єкти культурної спадщини усіх типів, видів та категорій обліку; щойно виявлені об`єкти культурної спадщини; території, які мають статус земель історико-культурного призначення; території пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території; межі історичних ареалів населеного пункту; межі буферних зон об`єктів всесвітньої спадщини, зон охорони пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених норм свідчить, що історико-архітектурний опорний план може включати в себе відомості як про пам`ятку культурної спадщини, так і про межі зони охорони пам`ятки культурної спадщини. При цьому, межі зон охорони пам`яток культурної спадщини підлягають зазначенню та зображенню в історико-архітектурному опорному плані виключно у тому випадку, якщо вони були затверджені у встановленому законом порядку.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 1805-III у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення Уманської міської ради, з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини визначаються зони охорони (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферні зони.

Межі та режими використання зон охорони визначаються науково-проєктною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

Рішення про затвердження науково-проєктної документації з визначення меж і режимів використання зони охорони приймається:

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо зон охорони пам`яток національного значення, історико-культурних заповідників державного значення, історико-культурних заповідних територій;

органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам`яток місцевого значення; історико-культурних заповідників місцевого значення.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону № 1805-III у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення Уманської міської ради, до визначення у встановленому порядку відповідно до частини першої цієї статті зон охорони межі зони охорони становлять:

у межах населених пунктів - 100 метрів від межі території пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території;

за межами населених пунктів - 300 метрів від межі території пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території.

При цьому, колегією суддів встановлено, що межі та режими використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.» були визначені науково-проєктною документацією «Визначення меж і режимів використання території та зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана» (рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 07 лютого 1995 року № 23) на території Історико-культурного центру на місці поховання духовного лідера Брацлавських хасидів цадика Нахмана у м. Умань (Указ Президента від 07 червня 1994 року № 283/94)», виготовленої на замовлення Міжнародного Благодійного Фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу, яку затверджено наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 32 Закону № 1805-III у редакції, чинній на момент прийняття наказу від 09.04.2021 № 41, межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проєктною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони, згідно з пунктом 4 частини першої статті 6 Закону № 1805-III у редакції, чинній на момент прийняття наказу від 09.04.2021 № 41, належить до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує, що наказ Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41 був предметом оскарження у справі № 580/1042/22. Позовні вимоги про визнання протиправним та нечинним наказу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2021 року № 41 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області» ґрунтувалися, зокрема, на тому, що оскаржуваний наказ є нормативно-правовим актом, однак протиправно не оприлюднений в засобах масової інформації та не зареєстрований в органах юстиції.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та постановою Верховного Суду від 20 червня 2023 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 580/1042/22, наказ від 09 квітня 2021 року № 41 є нормативно-правовим актом, підлягає державній реєстрації відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 та оприлюдненню.

Не проведення державної реєстрації та не оприлюднення наказу від 09 квітня 2021 року № 41, за висновком Верховного Суду, свідчить, що такий наказ Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації не набрав чинності.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX (далі - Закон № 1423-IX), положення Закону України «Про охорону культурної спадщини» було доповнено, зокрема, новою статтею 33-4, яка встановила вимоги до науково-проєктної документації у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 33-4 Закону № 1805-III у редакції, що діє з 26.05.2022, невід`ємною складовою науково-проєктної документації, якою встановлюються обмеження у використанні земель, є проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів. За відсутності зазначеного проєкту землеустрою науково-проєктна документація, що встановлює обмеження у використанні земель, не може бути затверджена. Протягом 10 робочих днів з дня затвердження науково-проєктної документації орган, що її затвердив, має забезпечити подання заяви про внесення встановлених науково-проєктною документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру. Вимоги цього абзацу поширюються на облікову документацію.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1423-IX було установлено, що:

науково-проєктна документація у сфері охорони культурної спадщини, затверджена до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність. Внесення змін до такої документації допускається за умови приведення її у відповідність із вимогами цього Закону;

зони охорони пам`яток культурної спадщини, не визначені до набрання чинності цим Законом, встановлюються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Судові рішення у справі № 580/1042/22, а саме: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та постанова Верховного Суду від 20 червня 2023 року були ухвалені після набрання чинності положеннями статті 33-4 Закону № 1805-III у редакції Закону № 1423-IX.

Отже, судовими рішеннями у справі № 580/1042/22, зокрема й постановою Верховного Суду від 20 червня 2023 року, підтверджено, що наказ від 09 квітня 2021 року № 41 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області» є таким, що не набрав чинності у зв`язку з непроведенням його державної реєстрації в органах юстиції.

Відповідно, зона охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.» не була визначена у встановленому законом порядку до набрання чинності Законом № 1423-IX. Після набрання чинності положеннями статті 33-4 Закону № 1805-III у редакції Закону № 1423-IX наказ від 09 квітня 2021 року № 41 не підлягав державній реєстрації у зв`язку з його невідповідністю новим вимогам до переліку невід`ємних складових науково-проєктної документації, якою встановлюються обмеження у використанні земель.

Виходячи із зазначеного, доводи апеляційної скарги Виконавчого комітету Уманської міської ради стосовно того, що наказ від 09 квітня 2021 року № 41 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області» не набрав чинності, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, межі зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р.», затверджені наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2021 року № 41, який не набрав чинності, не підлягали відображенню в Історико-архітектурному опорному плані міста Умань Черкаської області, затвердженому рішенням Уманської міської ради від 29.03.2024 № 10-66/8 «Про затвердження науково-проєктної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Умань Черкаської області».

Отже, позовні вимоги, заявлені позивачем до Уманської міської ради, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Уманської міської ради, як замовника історико-архітектурного опорного плану міста Умань, в частині ненадання виконавцю відомостей про затверджені в установленому порядку науково-проєктною документацією зони охорони пам`ятки культурної спадщини «Могила Цадика Нахмана 1811 р.» та зобов`язання вжити заходів щодо замовлення та розроблення історико-архітектурного опорного плану міста Умань з урахуванням меж та режимів використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення «Могила Цадика Нахмана 1811 р.», затверджених наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41, колегія суддів також зазначає наступне.

Згідно з пунктом 52 Порядку № 926 обсяг робіт з розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначається завданням на розроблення (внесення змін), яке складається розробником і затверджується замовником. Форма завдання на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту встановлюється державними будівельними нормами.

Форма завдання на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначена в додатку А до ДБН Б.2.2-3:2021, а склад вихідних даних, які надає замовник для розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту - у додатку Б до ДБН Б.2.2-3:2021.

Відповідно до пункту 5 додатку Б до складу вихідних даних, які надає замовник для розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, входять матеріали науково-проєктної документації - історико-архітектурних опорних планів із визначеними межами історичних ареалів, буферних зон об`єктів всесвітньої спадщини та зон охорони пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, встановлені в силу закону або визначені у встановленому порядку.

Отже, до складу вихідних даних, які Виконавчий комітет Уманської міської ради був зобов`язаний надати виконавцю як замовник історико-архітектурного опорного плану міста Умань, входять матеріали лише тієї науково-проєктної документації, яка визначала зони охорони пам`яток культурної спадщини, встановлені в силу закону або визначені у встановленому порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що наказ Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 № 41 був прийнятий до набрання чинності ч. 2 ст. 32 Закону № 1805-III у редакції Закону № 1423-IX, згідно з якою до визначення у встановленому порядку відповідно до частини першої цієї статті зон охорони межі зони охорони становлять: у межах населених пунктів - 100 метрів від межі території пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території; за межами населених пунктів - 300 метрів від межі території пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території.

Отже, науково-проєктна документація, затверджена наказом від 09.04.2021 № 41, не є такою, що визначала зону охорони пам`ятки культурної спадщини, встановлену в силу закону.

Також, як встановлено апеляційним судом, зона охорони пам`ятки культурної спадщини «Могила Цадика Нахмана 1811 р.» не є такою, що була визначена у встановленому законом порядку, адже наказ від 09.04.2021 № 41 не набрав чинності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог, заявлених до Виконавчого комітету Уманської міської ради також відсутні.

Відповідно до п. 1 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Приписи п. 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Виконавчого комітету Уманської міської ради задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Уманської міської ради - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Уманської міської ради, Виконавчого комітету Уманської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство культури та інформаційної політики України, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Благодійна організація «Благодійний фонд «Історико-культурний центр міста Умані» про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Єгорова Н.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 10 лютого 2025 року.