Постанова

від 12.02.2025 по справі 320/47248/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/47248/24 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.

при секретарі - Олешко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, постановлену за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Місцева виробнича група" про вжиття заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2024 року заявник - ТОВ "Місцева виробнича група" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив:

- заборони Державній податковій службі України, вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/припинення/анулювання ліцензії, що була видана ТОВ "Місцева виробнича група" на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013, дата реєстрації 07 червня 2021 року (термін дії з 07 червня 2021 року до 07 червня 2026 року);

- заборони Головному управлінню ДПС у м. Києві, вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/припинення/анулювання ліцензії, що була видана ТОВ "Місцева виробнича група" на право оптової торгівлі тютюновими виробами №990211202200005, дата реєстрації 02 квітня 2024 року (термін дії з 12 травня 2022 року до 12 травня 2027 року).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року заяву ТОВ "Місцева виробнича група" задоволено:

- заборонено Державній податковій службі України, вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/припинення/анулювання ліцензії, що була видана Товариству з обмеженою відповідальністю "Місцева виробнича група" на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013, дата реєстрації 07 червня 2021 року (термін дії з 07 червня 2021 року до 07 червня 2026 року), до розгляду справи по суті;

- заборонено Головному управлінню ДПС у м. Києві, вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/припинення/анулювання ліцензії, що була видана Товариству з обмеженою відповідальністю "Місцева виробнича група" на право оптової торгівлі тютюновими виробами №990211202200005, дата реєстрації 02 квітня 2024 року (термін дії з 12 травня 2022 року до 12 травня 2027 року), до розгляду справи по суті.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, недотримано умови щодо співмірності застосованих заходів забезпечення позову з предметом позовних вимог.

Апелянт зазначив, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додатковий витрат, водночас відсутність особливого порядку відшкодування шкоди внаслідок можливого анулювання дії ліцензії, не може бути підставою вжиття заходів забезпечення позову.

Додатково зазначив про те, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції став на сторону товариства, заборонивши вчиняти дії, визнавши їх по суті неправомірними без фактичного розгляду справи.

Звернув увагу суду на те, що застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які не передбачені законом, суд першої інстанції втрутився у компетенцію контролюючого органу та його дискреційні повноваження.

Також не погоджуючись з ухвалою про забезпечення позову, відповідач - ДПС України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, принципи адміністративного судочинства.

Звернув увагу суду на те, що застосовані заходи забезпечення позову не стосуються предмету спору та не впливають на виконання рішення суду в майбутньому. Крім того, можливі у майбутньому порушення прав позивача не є самостійною та достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Також зазначив про те, що суд першої інстанції застосовуючи заходи забезпечення позову шляхом заборони суб`єкту владних повноважень у вчиненні дій з прийняття рішення про анулювання ліцензії ТОВ "Місцева виробнича група" втрутився в дискреційні повноваження ДПС України.

Додатково зазначив про те, що встановлені актом фактичної перевірки від 14 жовтня 2024 року №113319/Ж5/26-15-09-01 факти виробництва ТОВ "Місцева виробнича група" не облікованих тютюнових виробів немаркованих марками акцизного податку спричиняє збитки державі у вигляді несплати до бюджету акцизного податку, а тому використання ліцензій на виробництво та оптову торгівлю тютюновими виробами в оманливих цілях не може одержати правову охорону згідно з Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.

Заявник - ТОВ "Місцева виробнича група" подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг, оскільки невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком прийняття розпоряджень про анулювання/припинення ліцензій на виробництво та оптову торгівлю тютюнових виробів, що призведе до повного зупинення господарської діяльності підприємства, стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договорів та звільнення працівників.

Додатково зазначив про те, що відповідні ліцензії видані на певний строк, водночас судові спори щодо відновлення порушених прав позивача можуть завершитись після спливу дії відповідних ліцензій, що унеможливить поновлення його порушених прав.

Звернув увагу суду на те, що незважаючи на прийняття Київським окружним судом ухвали про забезпечення позову від 17 жовтня 2024 року Державною податковою службою України розпорядженням від 05 листопада 2024 року №650-р-л анульовано дію ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарет з фільтром в асортименті) №990111202100013, терміном дії з 07 червня 2021 року по 07 червня 2026 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги задовольнити, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року - скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ТОВ "Місцева виробнича група" (код ЄДРПОУ 43873464) зареєстроване в якості юридичної особи 19 жовтня 2020 року, номер запису 1000731020000043397, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності ТОВ "Місцева виробнича група" є: 12.00 виробництво тютюнових виробів (основний); 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.35 оптова торгівля тютюновими виробами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.26 роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.

ТОВ "Місцева виробнича група" здійснює господарську діяльність з виробництва тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) та оптової торгівлі тютюновими виробами на підставі отриманих ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний номер 990111202100013, термін дії з 07 червня 2021 року по 07 червня 2026 року, дата реєстрації 07 червня 2021 року - орган ліцензування ДПС України та ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 990211202200005, термін дії з 12 травня 2022 року по 12 травня 2027 року, дата реєстрації 02 квітня 2024 року - орган ліцензування ГУ ДПС у м. Києві.

На підставі наказу від 09 жовтня 2024 року №6779-п проведено фактичну перевірку ТОВ "Місцева виробнича група" з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за період з 01 листопада 2023 року по 19 жовтня 2024 року, за результатами якої складено акт від 14 жовтня 2024 року №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464 (далі - Акт), яким встановлено порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18 червня 2024 року №3817-1Х (виробництво не облікованих тютюнових виробів не маркованих марками акцизного податку встановленого зразка).

У зв`язку з наявністю підстав для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензій ТОВ "Місцева виробнича група" звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прийняття податковим органом рішення щодо зупинення/припинення/анулювання ліцензій заявника, фактично зупинить господарську діяльність ТОВ "Місцева виробнича група", оскільки унеможливлює подальше здійснення виробництва та реалізації тютюнових виробів, що має негативні наслідки не лише для ТОВ "Місцева виробнича група" та для його працівників, а й для третіх осіб, перед яким у ТОВ "Місцева виробнича група" наявні господарські зобов`язання.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Крім того, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Поряд із цим співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Також суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції встановив, що ТОВ "Місцева виробнича група" здійснює господарську діяльність з виробництва тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) та оптової торгівлі тютюновими виробами на підставі ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний номер 990111202100013, термін дії з 07 червня 2021 року по 07 червня 2026 року, дата реєстрації 07 червня 2021 року - орган ліцензування ДПС України та ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 990211202200005, термін дії з 12 травня 2022 року по 12 травня 2027 року, дата реєстрації 02 квітня 2024 року - орган ліцензування ГУ ДПС у м. Києві.

ГУ ДПС у м. Києва за наслідками фактичної перевірки складено акт від 14 жовтня 2024 року №113319/Ж5/26-15-09-01/43873464 (далі - Акт), яким встановлено порушення ТОВ "Місцева виробнича група" вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18 червня 2024 року №3817-ІХ (виробництво не облікованих тютюнових виробів немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка).

Разом з тим, суд першої інстанції вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а також не вказав підстав, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, з урахуванням вимог з яким позивач має намір звернутися до суду.

Так Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2024 року по справі №320/4183/24 за наслідками розгляду касаційних скарг Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом ТОВ "Місцева виробнича група" до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання проти правними та скасування актів перевірки, надаючи оцінку доводам позивача про наявності підстав для забезпечення позову, що є аналогічними у даній справі зазначив про те, що позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

Також Верховний Суд зазначив про те, що забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження може убезпечити товариство від понесення ним збитків, настання майнових втрат, нанесення шкоди у вигляді недоотримання прибутку тощо, однак варто врахувати, що такі обставини підлягають доведенню виключно на стадії розгляду справи по суті спору у встановленому процесуальним законом порядку, а не під час вирішення питання про забезпечення позову. Ці обставини не визначені нормами ст. 150 КАС України як безумовні підстави для забезпечення позову.

Отже враховуючи висновки Верховного Суду стосовно тієї самої юридичної особи з аналогічних підстав, суд апеляційної інстанції вважає передчасними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову.

Разом з тим, посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 11 січня 2023 року по справі №640/10679/22 про те, що в аспекті зумовлених перевіркою фактичних та юридичних наслідків для позивача у разі невжиття ініційованих заходів забезпечення позову суди обґрунтовано вказали на існування підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) позбавляє позивача права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зав`язків позивача, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду, колегія суддів вважає помилковими, оскільки враховуючи предмет спору у вказаній справі вони не є релевантними до спірних правовідносин.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року - скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Місцева виробнича група" про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку

Повний текст постанови складено "13" лютого 2025 року.