Постанова

від 12.02.2025 по справі 160/10848/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 160/10848/24

касаційне провадження № К/990/50232/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чередниченко В.Є.; судді: Іванов С.М., Шальєва В.А.)

у справі № 160/10848/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезія»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрезія» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач, податковий орган, скаржник) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2024 року № 0035480408.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 09 липня 2024 року позов задовольнив.

Додатковим рішенням від 16 вересня 2024 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезія» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 листопада 2024 року апеляційну скаргу податкового органу залишив без руху, надавши десятиденний строк для усунення недоліків, шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав його пропуску.

Ухвалою від 02 грудня 2024 року Третій апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави, вказані податковим органом у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 160/10848/24.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд зазначив, що скаржник пропустив тридцятиденний строк звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідач отримав 04 жовтня 2024 року, а з апеляційною скаргою звернувся 06 листопада 2024 року. При цьому, суд апеляційної інстанції визнав таким, що не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, посилання скаржника на те, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області вже зверталося з апеляційною скаргою на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 160/10848/24 у встановлений законом строк, проте така апеляційна скарга була повернута.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області не погодилось з ухвалою апеляційного суду від 02 грудня 2024 року та звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган зазначає, що відмова у відкритті апеляційного провадження є суттєвим обмеженням гарантованого національним законодавством обсягу свобод, права на доступ до суду та захист своїх інтересів у рамках судового процесу. Відповідач наголошує, що першочергово звернувся до суду у визначений законом строк, натомість судом без з`ясування всіх обставин було повернуто апеляційну скаргу. Податковий орган вказує, що на момент подання первинної апеляційної скарги сталася технічна помилка при її надісланні через підсистему «Електронній суд», через що неправильно визначено особу, яка звернулася з апеляційною скаргою, а саме зазначено Державну податкову службу України, що призвело до повернення апеляційної скарги.

Ухвалою від 08 січня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: - якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження; - якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Судовий розгляд встановив, що додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року податковий орган отримав 04 жовтня 2024 року, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.

28 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» податковим органом була надіслана апеляційна скарга на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, у верхній частині документа було помилково зазначено найменування скаржника - «Державна податкова служба України», при цьому адреса та код ЄДРПОУ зазначені ті, що належать ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до листа Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України від 18 листопада 2024 року № 6473/4/11-30-24 28 жовтня 2024 року з 13:03 до 15:46 в підсистемі «Електронний суд» було зафіксовано технічні збої, а також не працював сайт Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Описана вище ситуація виникла внаслідок вказаних збоїв.

Отже, з первинною апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду апеляційної інстанції в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

Водночас, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року вперше подану апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, як очевидно безпідставну.

06 листопада 2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області повторно звернулося з апеляційною скаргою.

Апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі з підстав того, що повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

З такими висновками апеляційного суду Суд не погоджується, оскільки при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд має надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 дійшов висновку, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у разі дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

У цьому випадку відповідач звернувся з апеляційною скаргою вдруге на наступний день після повернення вперше поданої апеляційної скарги. При цьому первісне подання апеляційної скарги відбулося у межах встановленого строку апеляційного оскарження. Обставини цієї справи свідчать про те, що відповідач вчинив усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, що не було враховано апеляційним судом.

Верховний Суд також зауважує, що повернення апеляційної скарги не позбавляло відповдіача відповідно до вимог статті 169 КАС України права на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою у найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова