Постанова

від 13.02.2025 по справі 644/868/25

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 644/868/25

Провадження № 3/644/470/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 р. м.Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Паляничко Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2025на адресуОрджонікідзевського районногосуду м.Харкова зГоловного управлінняДержавної податковоїслужби уХарківській області надійшов адміністративний матеріал про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) директором ТОВ «РМЗ №2» (ЄДРПОУ 37366240, податкова адреса: 61106, м. Харків, Індустріальний р-н, пр-кт Московський, 283), щодо ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, в результаті чого встановлено порушення п. 200.1, 200.4, 200.12 ст. 200, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, «Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, у зв`язку з чим завищено суму, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, за жовтень 2024 року в розмірі 10993,00 грн; п. п. 200.1, 200.4, 200.12 ст. 200, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, «Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, у зв`язку з чим у платника відсутнє право на отримання заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2024 року у розмірі 50000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 29.01.2025 справа № 644/868/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 31).

Частиною 1 ст.276 КУпАП встановлено, щосправа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначеноподаткову адресу ТОВ «РМЗ № 2»: м. Харків, пр-т Московський, б. 286, що підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Харкова.

Судом встановлено, що на підставі рішення 11 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про перейменування об`єктів топоніміки міста Харкова» № 258/22 від 11.05.2022 перейменовано об`єкти топонімії м. Харкова, зокрема й в Індустріальному районі міста: поточне найменування «проспект Московський» змінено на нове найменування «проспект Героїв Харкова», яка відноситься до територіальної юрисдикції Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

За приписами ч.2 ст.268 КУпАП не передбачено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ вказаної категорії.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов переконання, що відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відтак, суд, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ч.1 ст.245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративні правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами(ч.1 ст.251КУпАП).

Відповідно до ст. 256 КУпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаєтьсядата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце,час вчиненняісуть адміністративного правопорушення;нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.51 КУпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

У справі «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини 1 статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

В графі протоколу про адміністративне правопорушення № 45/20-40-07-03-30/0703 від 14.01.2025 «Дата, час і місце вчинення порушення» зазначено, «жовтень 2024 року, 61106, м. Харків, пр-т Московський, 283 порушення зафіксовано актом перевірки № 56869/20-40-07-05-03/37366240», що за своїм змістом не вказує на дату і час вчинення адміністративного правопорушення, а також не відповідає обставинам порушення, які викладені у графі протоколу «Вчинив (ла) правопорушення», у якій вказано час завищення та заниження податку на додану вартість

Також, під час розгляду адміністративного протоколу досліджено матеріали, що додані до нього, зокрема, копію акта документальної планової виїзної перевірки від 20.12.2024 № 56869/20-40-07-05-03/37366240, з якого вбачається, що дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2024 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення ТОВ «РМЗ № 2».

Що ці порушення ОСОБА_1 податкового законодавства є триваючими, тобто, що вони тривають до теперішнього часу, чи тривали на момент проведення перевірки ГУ ДПС у Харківській області, з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається.

Отже, суд дійшов переконання, що порушення дотримання податкового законодавства при декларуванні ОСОБА_1 відбулося у жовтні 2024 року, і не є триваючим, оскільки виразилось в завищені суми, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, у зв`язку з чим у платника відсутнє право на отримання заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2024 року, що підтверджується перевірки № 56869/20-40-07-05-03/37366240» від 20.12.2024 (а.с. 4-19).

На час розгляду справи закінчився граничний строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , встановлений ст.38 КУпАП., так за приписами ч.2 ст.38 КУпАП встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.

Адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 складено 14.01.2025, а надійшов він до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 29.01.2025 і, оскільки адміністративне правопорушення не є триваючим, і вчинене у жовтні 2024 року, то справа підлягає закриттю відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП України у зв`язку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38цього Кодексу.

У правовому висновку Верховного Суду, висловленому у постанові від 11.07.2018 у справі № 308/8763/15-а щодо застосування статті 38 КУпАП, Верховний Суд зауважує, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності чи відсутності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, Верховний Суд у вказаній вище постанові здійснив логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП, яке дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Також, Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а зробив висновок, що при вирішенні питанняпро притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Отже, суд дійшов висновку, що закінчення граничного строку накладення адміністративного стягнення є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії, що унеможливлює здійснення будь-яких заходів, спрямованих як на притягнення особи до адміністративної відповідальності, так і на встановлення наявності чи відсутності події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Суд враховує вимоги ч.1 ст.284 КУпАП, відповідно до якої за наслідками розгляду по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Отже, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, додані до нього матеріали, суд дійшов переконання, що провадження по справі, відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 КУпАП, слід закрити на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 38, ч. 1 ст. 163-1, п.7 ч.1 ст.247, 280, 283, 284 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1ст.163-1КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко