Ухвала

від 11.02.2025 по справі 465/4128/20

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4128/20

6/465/34/25

У Х В А Л А

Іменем України

11.02.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Савченко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника відповідача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Локатира Юрія Васильовича про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у цивільній справі №465/4128/20, -

встановив:

Заявник представник відповідача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Локатир Юрій Васильович, звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню під час виконання рішення суду у цивільній справі №465/4128/20. Заяву обгрунтовує тим, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2024р. у цивільній справі №465/4128/20 зобов`язано Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», зупинити нарахування та скорегувати показники до: 00232 м. куб. спожитої води по засобі обліку холодної води № 9032507 та до 00065 м. куб спожитої води по засобі обліку холодної води № 9024448, та враховуючи скореговані показники лічильників, відновленим нарахування вважати з 19 травня 2015 року. Зазначає, що відповідач виконав усі вимоги чинного законодавства стосовно правовідносин між виконавцем послуги та споживачем послуги, виконав рішення суду та станом на 01.10.2024 року привів у відповідність взаємовідносини між позивачем та відповідачем. 28.09.2023р. ЛМКП «Львівводоканал», згідно Акта № 0021471 від 27.07.2023р., проведено коригування шляхом списання по особовому рахунку НОМЕР_1 мешканки ОСОБА_1 на суму 15 375, 48 грн., в травні 2024 року проведено коригування на суму 2 884, 76 грн., в жовтні 2024 року проведено коригування на суму 750, 41 грн. Відтак, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Франківським районним судом м. Львова на підставі рішення суду від 10.04.2024р.

Згідноз ч.1 ст. 432 ЦПК України, суд,який видаввиконавчий документ,може зазаявою стягувачаабо боржникавиправити помилку,допущену прийого оформленніабо видачі,чи визнативиконавчий документтаким,що непідлягає виконанню.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши зміст заяви, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2024р. у цивільній справі №465/4128/20 уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зобов"язано Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», зупинити нарахування та скорегувати показники до: 00232 м. куб. спожитої води по засобі обліку холодної води № 9032507 та до 00065 м. куб спожитої води по засобі обліку холодної води № 9024448, та враховуючи скореговані показники лічильників, відновленим нарахування вважати з 19 травня 2015 року.

Рішення не оскаржене та набрало законної сили.

На виконання рішення суду, яке набрало законної сили, Франківським районним судом м. Львова 21.11.2024р. видано виконавчий лист.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернено увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Ст.129-1 Конституції України закріплено те, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.3 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна людина має право на справедливий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у державі, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (наприклад, справа «Жовнер проти України» від 29 червня 2004 року, заява № 56848/00, § 33). Право на звернення до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система держав-учасниць Конвенції допускала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, залишалося би невиконаним по відношенню до однієї зі сторін всупереч її інтересам. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Матеріали справи не містять даних, що вказаний виконавчий лист видано помилково або, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З долученої до заяви відомості про нарахування та оплату за централізоване постачання холодної води та водовідведення, виданої 09.12.2024р. неможливо встановити виконання відповідачем рішення суду щодо зупинення нарахування та скорегування показників

У даній справі судом не встановлено будь - яких порушень прав та інтересів боржника. Виконавчий документ видано на підставі рішення, яке набрало законної сили.

З врахуванням зазначених обставин справи, суд прийшов до висновку, що станом на день розгляду вказаної заяви, суду не надано достатньо доказів, які б свідчили про необхідність визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення закону, приходжу до висновку про необґрунтованість доводів заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 432 ЦПК України, -

постановив:

У задоволенні заяви представника відповідача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Локатира Юрія Васильовича про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у цивільній справі №465/4128/20 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя В. Кузь