Рішення

від 13.02.2025 по справі 210/4293/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4293/24

2/212/237/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого: Чайкіна І.Б., за участю секретаря судового засідання: Крутиголови В.О., позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО про поновлення на навчання в аспірантурі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ про його відрахування, поновити його на навчанні в аспірантурі за спеціальністю «Підприємство та торгівля» за денною формою здобуття освіти за державним замовленням. Обґрунтував свої вимоги тим, що наказом т.в.о. ректора університету № 4-а від 11.09.2023 року був зарахований до аспірантури за спеціальністю «Підприємство та торгівля» за денною формою здобуття освіти за державним замовленням, науковим керівником призначено д.е.н. професора Бочарову Юлію Геннадіївну. Строк закінчення аспірантури було встановлено 30.06.2027 року. Наказом № 3-а від 25.06.2024 року був відрахований з аспірантури за невиконання індивідуального плану. Підставою такого наказу стала службова записка наукового керівника та витяг з протоколу № 11 засідання вченої ради від 24.06.2024 року. Копію витягу та наказу він отримав 12.07.2024 року. Зазнав, що ним проводилося досудове врегулювання спору, однак це не вдалося можливим. З відрахуванням з аспірантури незгоден, оскільки не було заслухано його об`єктивні причини станом на 21.06.2024 року; не визнано результати його попереднього навчання та наукові здобутки бакалаврату та магістратури; не було враховано п.2.2 розділу 2 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів у ДОНЕЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО; не було надано можливість опублікувати статтю в строк, зазначений в його індивідуальному науковому плані ( червень 2024 рік); не враховано, що змістом його індивідуального плану наукового плану передбачено підготовка та подання до друку статті а не її опублікування; не було надано можливості покращити результати атестації 21.06.2024 року. У зв`язку з чим звертається до суду за захистом свої прав на навчанні в аспірантурі.

Ухвалою суду від 29.11.2024 року цивільну справу було прийнято в провадження судді Чайкіна І.Б., для розгляду за підсудністю та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідачі належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи до суду не прибули, не скористалися своїм правом та не направили до суду відзив на позовну заяву.

Враховуючи вказані факти, згоду позивача, що викладена ним під час судового засідання, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст.280ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.09.2023 року ОСОБА_1 зараховано до аспірантури ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО, за денною формою здобуття освіти за державним замовленням, строк навчання до 30.06.2027 року, що підтверджено витягом з наказу № 4-а від 11.09.2023 року (а.с. 16).

За правилами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України "Про вищу освіту", який створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 наведеного Закону вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Приписами ч. 1 ст. 2 Закону законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

За положеннями статті 53 Конституції України право на освіту гарантовано кожному (частина перша); держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (частина третя). Право на освіту гарантується кожній людині на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України. Визнання права кожної людини на освіту відповідає, зокрема, Загальній декларації прав людини (стаття 26), Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права (стаття 13).

Право кожного на вищу освіту, також передбачено і в ст. 4 Закон України "Про вищу освіту".

Прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.

Так, відповідно до ст. 46 Закону України "Про вищу освіту" передбачено, що підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого закладу освіти; 4) невиконання індивідуального навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом.

Підставою для зарахування ОСОБА_1 стала його заява з візою керівника закладу освіти; рішення приймальної комісії від 11.09.2023 року (Протокол № 27) (а.с. 16)

Індивідуальний план наукової роботи аспіранта ОСОБА_1 , затверджено протоколом № 2 від 25.09.2023 року (а.с. 22-25).

Вказаний план затверджено Постановою КМУ від 23.03.2016 року № 261 «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах) (а.с. 26).

Витягом з наказу № 3-а від 25.06.2024 року ОСОБА_1 відраховано з Університету, здобувача освіти ступеня доктора філософії 1 року навчання, спеціальності 076 «Підприємство та торгівля» за невиконання індивідуального плану (а.с. 17)

Підставою відрахування стала службова записка наукового керівника (а.с.20-21) та витяг із протоколу № 11 засідання вченої ради від 24.06.2024 року (а.с. 18).

ОСОБА_1 подано до університету заяву з проханням не відраховувати його з аспірантури, оскільки ним не виконано індивідуального плану через те, що паралельно він навчається в університеті ВІТОВТА ВЕЛИКОГО в Литві та в нього зник батько військовослужбовець в місті Донецьк (а.с. 48).

Крім того, науковим Журналом «БІЗНЕС ФОРУМ» прийнята стаття до публікації за № 7_ 2024 року (липень) назва статті «ОСОБЛИВОСТІ ЦИФОРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ», що підтверджено довідкою № 209 від 23.07.2024 року.»

За змістом пункту 3 плану наукової роботи аспіранта впродовж І-ІІ семестру 2023-2024 року ОСОБА_1 повинен був підготувати та видати для друку 2 статей (а.с. 22), що останнім було виконано.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наявні у справі матеріали свідчать про те, що відповідачем не було спростовано посилання ОСОБА_1 на безпідставність, а отже протиправність, наказу про його відрахування з аспірантури. Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, своїми правами не скористались, відзиву не надали, об`єктивної, підтвердженої належними і достовірними доказами, причини прийняття оспорюваного наказу не надали, а тому позов слід визнати обгрунтованим.

За встановлених в ході розгляду справи обставин суд вважає порушеним право позивача на освіту, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання незаконним відрахування ОСОБА_1 з аспіратури та скасування спірного наказу.

У відповідності до ч. 1ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову, стягненню з Відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в загальній сумі 1211,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 615 ,625, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО про поновлення на навчання в аспірантурі- задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 3-а від 25 червня 2024 року ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО "Про відрахування здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії за невиконання індивідуального навчального плану від 25 червня 2024 року

Поновити ОСОБА_1 нанавчанні васпірантуріДОНЕЦЬКОГОНАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУЕКОНОМІКИ ІТОРГІВЛІ ІМЕНІМИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО за спеціальністю «Підприємство та торгівля» за денною формою здобуття освіти за державним замовленням.

Стягнути з ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211, 20 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 14 лютого 2025 року .

Суддя: І. Б. Чайкін