справа № 208/10156/24
№ провадження 2/208/601/25
РІШЕННЯ
Іменем України
12 лютого 2025 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Дарчука М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 208/10156/24 за позовом ОСОБА_1 доВідповідача -1 Удачненської селищної ради Покровськогорайону Донецькоїобласті, відповідача - 2 Удачненської селищної військового адміністраціїПокровського районуДонецької області про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
До Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Удачненської селищної ради Покровськогорайону Донецькоїобласті та Удачненської селищної військового адміністраціїПокровського районуДонецької області про визнання права власності на спадкове майно.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить:
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв.м., житловою площею 38,7 кв.м, та господарськими будівлями та спорудами: АДРЕСА_2 , гараж (Ж-1), вбиральню (З-1), погріб (Пг-1), колодязь (І), ворота (№ 1), огорожа (№2), огорожа № 3, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після смерті батька позивачки, ОСОБА_2 на належний йому будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю в порядку спадкування майна його матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після смерті якої він прийняв шляхом фактичного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину при житті не отримав.
Позивачка спадщину після смерті свого батька, ОСОБА_2 , прийняла, яка була заведена державним нотаріусом Другої покровської державної нотаріальної контори.
19 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, у видачі якого позивачці було відмовлено, у зв`язку з ненаданням правовстановлюючого документа на спадковий житловий будинок та згідно довідки БТІ право власності на житловий будинок не зареєстровано.
Спадкоємець позивачка по справі, зазначила, що не має можливості надати правовстановлюючий документ, враховуючи наступне.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно, спадковий будинок не зареєстрований станом на 19.09.2024 рік.
Згідно довідки БТІ станом на 01.01.2013 року житловий будинок не зареєстрований. На підставі Розпорядження Сергіївської сільської ради Красноармійського (нині Покровського) району від 04.05.2016 року № 10 АДРЕСА_1 було перейменовано на АДРЕСА_1 .
Згідно виписки із погосподарської книги та технічного паспорту на житловий будинок, спадковий житловий будинок збудований в 1950 році, всі господарські споруди побудовані до 1992 року.
З виписки з господарської книги Сергіївської сільської ради Покровського району Донецької області № 6 за 1986 1990 роки, головою домогосподарства по АДРЕСА_3 значиться ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , членами голови домогосподарство зазначено спадкодавця ОСОБА_2 .
Враховуючи відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий житловий будинок, позивачка змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Вважає, що у первісного спадкодавця ОСОБА_3 виникло право власності на спірний житловий будинок за життя. Також слід врахувати, що голова господарства ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яку прийняв ОСОБА_2 , не було законодавчо урегульовано порядку оформлення права власності на житловий будинок. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року передбачала реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу. На підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56 Інструкція від 31.01.1996 втратила чинність.
Враховуючи вищенаведене, вважає, що є всі правові підстави для визнання за позивачкою право власності на житловий будинок (А-1) загальною площею 68,8 кв.м.,житловою площею 38,7 кв.м, та господарські будівлі та споруди: веранда (а-1), ганок (а1-1), Літню кухню (Б-1), Сарай ( АДРЕСА_4 , гараж (Ж-1), вбиральню (З-1), погріб (Пг-1), колодязь (І), ворота (№ 1), огорожа (№2), огорожа № 3, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу №208/10156/24 було передано у провадження судді Гречаній В.Г.
27вересня 2024року ухвалоюсуду відкритопровадження посправі та призначено підготовче судове засідання та витребувано від Державного нотаріуса Другої Покровської державної нотаріальної контори інформацію про відкритті спадкові справи після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
10 січня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, адвокат Малькевич Н. надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягає.
В судове засідання представник відповідача Удачненської селищної ради Покровськогорайону Донецькоїобласті не з`явився, про дату та час судового засідання сповіщений належним чином
В судове засідання представник відповідача Удачненської селищної військового адміністраціїПокровського районуДонецької області не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника, у задоволенні позовної заяви не заперечує, прийняття рішення залишає на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду, суд прийшов до наступних висновків.
ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим у с. Сергіївка Сергіївського с/ради Красноармійського р-ну Донецької обл., актовий запис №34, батьками якої зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
12 серпня 2000 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження, зареєстрованим Красноармійським міським відділом реєстрації актів громадянського стану у Донецькій області, актовий запис №165, після чого дружина змінила прізвище на ОСОБА_7 .
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Сергіївською с/радою Красноармійського району, актовий запис №58, батьками якого зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно, зареєстровано виконкомом Сергіївської сільської ради Красноармійського району Донецької області, актовий запис № 20.
21 листопада 2016 року державний нотаріус Другої красноармійської державної нотаріальної контори Радочина О.І., винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій громадянином ОСОБА_2 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, який залишився після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , оскільки не надано правовстановлюючий документ на житловий будинок, так як згідно відповіді БТІ м. Покровська цей житловий будинок не зареєстрований.
Згідно до відповіді КП «Бюро технічної інвентаризації» від 12.10.2016 року №750/01-02 встановлено, що до 01 січня 2013 року, будинок АДРЕСА_3 в КП «БТІ» незареєстрований.
ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконкомом Сергівської сільської ради Покровського району Донецької області, актовий запис №24.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Виконавчим комітетом Сергіївської сільської ради Покровського району Донецької області, актовий запис №7.
19 серпня 2024 року державний нотаріус Другої красноармійської державної нотаріальної контори Радочина О.І., винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2 щодо видачі свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_5 НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 , так як не надано правовстановлюючий документ на будинок та згідно відповіді БТІ м. Покровська цей житловий будинок не зареєстрований.
Згідно до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_6 від 27.06.2017 року, замовником якого є ОСОБА_2 , будинок складається з: веранда (а-1), ганок (а1-1), Літню кухню (Б-1), Сарай ( АДРЕСА_4 , гараж (Ж-1), вбиральню (З-1), погріб (Пг-1), колодязь (І), ворота (№ 1), огорожа (№2), огорожа № 3.
Згідно з виписки із погосподарської книги Сергіївської сільської ради Покровського району Донецької області адреса домогосподарства: АДРЕСА_1 , рік закінчення побудови житлового будинку 1950 р., головою є ОСОБА_3 , до господарської книги записані також син ОСОБА_2 , невістка ОСОБА_5 та онука ОСОБА_4 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 395685948 від 19.09.2024 року, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 інформації щодо власника не має.
Згідно звіту про оцінку майна, виконаного ФОП « ОСОБА_9 » встановлено, що житловий будинок загальною площею 68,80 кв.м. і господарчі будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10.09.2024 рік, має ринкову вартість 98500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1ст. 16 ЦК України).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права (п. 1 ч. 2ст. 16 ЦК України).
Положеннямистатті 1217 Цивільного кодексуУкраїна встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідност.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до приписівстатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.
Частиною першоюстатті 1221 ЦК Українивстановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ч.1ст.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно з частинами першою та третьоюстатті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1ст.1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимогст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.
Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.
Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства таЗакону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Відповідно дост.328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п.11 ч.1ст.346 ЦК України).
Згідно зіст.392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013).
В свою чергу, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2ст.1299 ЦК України).
Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.
Відмова нотаріуса не припиняє права спадкоємця на отримання спадщини, а його право в такому випадку підлягає судовому захисту.
Згідно з п.п.1,2 п.16Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спорів у зв`язку зі спадкуванням за заповітом суд повинен застосовувати правилаглави 85 ЦК Українита враховувати, що заповідач, зокрема, має право: призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (частина першастатті 1235 ЦК); без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, крім тих, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.
Відповідно до п.23 вказаної Постанови Пленуму, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п.1 ч.1ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 рокузазначено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.
Листом ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.03.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» встановлюється, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннямиЦК УРСР1963 року, Законом України "Про власність",Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування",Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат",постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
Згіднозазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
На виконанняпостанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власностіта реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книгсільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто, записи у погосподарських книгах визнавалисьяк акти органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була зазначена в погосподарській книзі як голова сім`ї спірного будинку, тому судом визнається набуття нею прававласності на вказаний будинок, що підтверджується відповідним записом в погосподарській книзі.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який він успадкував після смерті матері ОСОБА_3 , даний будинок входить у спадкову масу, та, оскільки, правовстановлюючий документ в позасудовому порядку позивачу, як спадкоємцю, отримати неможливо, що позбавляє її права успадкувати будинок,тому звернулась за захистом своїх прав.
Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач є єдиною спадкоємицею та звернулась із заявою про прийняття спадщини, позивачка по справі, у тому числі щодо спадкового майна у виді житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 . Крім того, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги відповідачем не оспорені, відзив, письмові заперечення проти позову ним не подані, інших спадкоємці після смерті ОСОБА_2 немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що враховуючи ті обставини, які заявлені позивачкою ОСОБА_1 , позовні вимоги про визнання за нею права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 з прийняттям спадщини позивачкою, з огляду на положення статей 1258 і 1265ЦК України, права інших осіб не порушуються, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та оцінивши у сукупності наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач з вимогою про повернення оплаченого судового збору не звертався, судовий збір залишається за позивачем.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 384, 392, 1216-1218, 1223, 1261, 1265, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 4, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 доУдачненської селищної ради Покровського району Донецької області та Удачненської селищної військового адміністраціїПокровського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_7 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв.м., житловою площею 38,7 кв.м, та господарськими будівлями та спорудами: АДРЕСА_2 , гараж (Ж-1), вбиральню (З-1), погріб (Пг-1), колодязь (І), ворота (№ 1), огорожа (№2), огорожа № 3, в порядку спадкування за законом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Г. Гречана
Суд | Заводський районний суд м.Дніпродзержинська |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2025 |
Оприлюднено | 17.02.2025 |
Номер документу | 125151102 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Заводський районний суд м.Дніпродзержинська
Гречана В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні