Рішення

від 13.02.2025 по справі 346/6460/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6460/24

Провадження № 2/346/576/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі:

головуючого судді Сольського В.В.

за участі секретаря с/з Біди Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Коломия, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньовербізької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом, посвідченим 09 липня 2020 року на її користь. До складу спадщини, що відкрилася після смерті матері входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

З метою оформлення права на спадщину за заповітом вона звернулася із відповідною заявою до приватного нотаріуса. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності спадкодавиці на спадкове майно.

Зазначає, що спірне будинковолодіння споруджено до 2013 року, тому спадкодавиця не зареєструвала право власності на нього відповідним чином. Просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивачка не з`явилася, її представник позивача адвокат Дикун І.В. подав письмову заяву про розгляд справи в їхній відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у відсутності представника Нижньовербізької сільської ради, щодо задоволення позову не заперечила.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У силу вимог ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 5ст.1268ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкодавця, який не одержав або втратив свідоцтво про право на майно.

Згідно із ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , про що того ж дня складено відповідний актовий запис за № 28, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22 жовтня 2024 року (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом, посвідченим секретарем мишинської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 09 липня 2009 року, на користь ОСОБА_1 (а.с. 17).

Слід врахувати, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту та застосовується лише якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з положеннями ст.1216ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У порядку статей 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною другоюстатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя ст. 1223 ЦК).

Відповідно до частини першої статті 1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Позивачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджуєтьлся копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 11, 12)

Згідно із довідкою старости с. Мишин Коломийського району Івано-Франківської області від 24 жовтня 224 року № 311 за життя ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 (а.с. 21).

З метою оформлення спадкових прав після смерті матері позивачка звернулася із відповідною заявою до приватного нотаріуса.

Однак приватний нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Базюк Т.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачці відмовила у зв`язку із відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, а саме відсутністю документів, що підтверджують право власності померлої ОСОБА_2 на спадкове майно (а.с. 18).

Згідно п. 23 постанови ПленумуВерховного судуУкраїни від30.05.2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст.3,8,9Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п. 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту№ 296/5від 22лютого 2012року та зареєстрованого в Мінюсті 22.02.2012 року за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Вищий Спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в інформаційному листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказав, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови РадиМіністрів УРСРвід 11березня 1985року №105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно із долученою до матеріалів справи виписки з по господарської книги № 8, особовий рахунок № НОМЕР_3 за 2016-2023 роки і АДРЕСА_1 , знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Об`єкт розташований на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд площею 0,07 га. До господарства належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,47 га. Земельні ділянки не приватизовані (а.с. 52).

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється: оформлення свідоцтва на право власності на об`єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними; по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняттяпостанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Вирішуючи спір, суд керуючись законодавством, яке регулювало виникнення права власності у спадкодавців на момент закінчення будівництва будинку, та виходячи зі змісту наведених нормативних актів, дійшов висновку про наявність підстав для визнання права власності у порядку спадкування на спадкове майно - будинок, який згідно із долученою до матеріалів копією технічного паспорта був збудований спадкодавцем у 1991році (а.с. 28-35).

Встановленні судом обставини свідчать, що спадкодавиці ОСОБА_2 за життя належало спірне будинковолодіння на підставі записів погосподарських книг, при цьому позивачка не може оформитися у спадкових правах в органах нотаріату через відсутність правовстановлюючих документів.

За таких обставин, суд вважає, що позов є обгрунтованим та доведеним, а тому підлягає задоволенню, оскільки є необхідним захист порушеного права позивачки на спадкування.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт наявності спадкових прав позивачки на спадкове майно та неможливість їх оформлення у встановленому законом порядку, її вимоги не суперечать чинному законодавству та не порушують прав відповідача, представник якого заперечень за позовом не надала, спадкоємець реалізувала своє право на отримання відповідних правовстановлюючих документів на успадковане нерухоме майно в позасудовому порядку, але це зробити фактично не має можливості. Тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1225 ЦК України, ст. 67 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 19, 60, 79-81, 174, 235, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Нижньовербізька сільська рада, код ЄДРПОУ: 04354083, адреса місцезнаходження: с. Нижній Вербіж, вул. Довбуша, 1, Коломийського району Івано-Франківської області.

Суддя: Сольський В. В.