Рішення

від 11.02.2025 по справі 638/15081/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/15081/24

Провадження № 2/638/1289/25

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря - Луценко Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської об`єднаної територіальної громади в особі Ізюмської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Нікуліна О. М., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувя до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою Ізюмської міської об`єднаної територіальної громади в особі Ізюмської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Нікуліна О. М., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті його дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дадько, ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Його мати, ОСОБА_3 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , була одружена в зв?язку з чим змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Його мати, рідна сестра ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 20 грудня 2023 року він звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його дядька ОСОБА_2 . Проте, державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори, виконуюча обов?язки державного нотаріуса Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Нікуліною О. М. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, через пропуск строку для прийняття спадщини, оскільки позивач зареєстрований за іншою адресою, ніж був зареєстрований його дядько - ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що не міг своєчасно звернутися до нотаріуса з метою прийняття спадщини від померлого, оскільки на час дії відповідного строку позивач мешкав в м. Ізюм Харківської області, яке знаходилось в зоні активних бойових дій, та було окуповане військовими рф. Під час окупації на території м. Ізюм українські державні установи та нотаріуси не працювали. У зв`язку цим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та надати додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.08.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи, про зменшення чи збільшення позовних вимог до суду не направив.

У підготовче судове засідання відповідач Ізюмської міської об`єднаної територіальної громади в особі Ізюмської міської ради, свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про наявність поважних причин своєї неявки в суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання відповідач не надав, відзиву на позов не направив.

У підготовче судове засідання третя особа Державний нотаріус Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Нікуліна О. М. не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала до суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити без участі представника нотаріальної контори.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексомвипадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 208 від 16.02.2022 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.02.2022 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , що встановлено копією витяга з розпорядження Ізюмського міського голови від 19.02.2016 року № 126), буд. 4, яка на праві приватної власності належала ОСОБА_2 , що підтвердується копією свідоцтва про право власності на житло від 30.08.1993 року.

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 123, 133, 135 СК України № 00042594441 від 05.12.2023 року ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 03. Батьком є ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_7 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивліьного стану Ізюмського районного управління юстиції 17.03.2004 року, мати позивача, ОСОБА_8 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 02. Батьком є ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_7 .

Копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00042592212 від 05.12.2023 року встановлено, що прізвище ОСОБА_9 до реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 », після « ОСОБА_5 ».

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом РАЦС Харківської області 19.12.1974 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в книзі записів актів про народження зроблено запис за № 985. Батьком є ОСОБА_10 , матір`ю ОСОБА_3 .

Таким чином судом встановлено, що позивач є племінником померлого ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 56 від 13.09.2023 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 13.09.2023 року.

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75216815 від 20.12.2023 року, 20.12.2023 року Ізюмською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу № 71763918, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зіст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Відповідно до вказаного Порядку (п. 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.11, 3, 15, 3.23), заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Тобто, заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

20.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Ізюмської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Нікуліної О. М. від 20.12.2023 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , оскільки позивач не проживав постійно із спадкоємцем та ним пропущений строк для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до довідки секретаря Юзюмської міської ради Петрова К., яка скріплена печаткою, ОСОБА_1 з лютого 2021 року по лютий 2022 року разом проживав, наглядав за своїм дядьков ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того позивачем до позовної заяви долучено письмові пояснення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Однак письмові ж пояснення даних свідків без їх допиту у судовому засіданні не є належними доказами у справі та не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі, як це передбачено статтею 229 ЦПК України.

Також, в матеріалах справи міститься копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, дослідивши який суд доходить висновку про те, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

В своїй Постанові Пленуму Верховний Суд України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у пункті 24 зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що не міг своєчасно звернутися до нотаріуса з метою прийняття спадщини від умерлого, оскільки на час дії відповідного строку позивач мешкав у м. Ізюм Харківської області, яке знаходилось в зоні активних бойових дій, та було окуповане військовими рф.

Суд зазначає, що відповідно до положеньПостанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»строк для прийняття спадщини спочатку був зупинений на час воєнного стану. Проте, в подальшому пунктом 3 вказаної Постанови (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022) було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Після змін на підставі Постанови КМ № 469 від 09.05.2023 пункт 3 виключено.

Таким чином, внаслідок зміни законодавства про порядок обчислення строку на прийняття спадщини на рівні вищевказаної постанови КМУ, цей порядок неодноразово змінювався у гіршу сторону для спадкоємців. У цивільному судочинстві діє принцип верховенства права,ст. 10 ЦПК України, який передбачає, що нормативні акти мають відповідати критерію правової визначеності, щоб пересічна особа, яка не має юридичних знань могла, діючи розумно та добросовісно на підставі відповідного нормативного акту, визначити правила своєї поведінки. Дійсно, строки прийняття спадщини можуть встановлюватися та змінюватися лише законом, а не постановами КМУ, про що були сформовані відповідні правові висновки касаційним судом у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 року у справі № 676/47/21, де Верховний Суд, надавши оцінку п. 3 Постанови КМУ № 164, вважав її такою, що суперечить ст. ст.1270,1272 ЦК України.

Відповідно до змісту ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин лише суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, встановлений Кабінетом Міністрів України правовий режим врегулювання перебігу 6-ти місячного строку для прийняття спадщини у даному випадку не відповідає критерію правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права.

Суд враховує, що на теперішній час воєнний стан триває, та те, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і такі обставини визнаються судом поважними.

Суд зауважує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. Втрата спадкового майна будуть для нього занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Зібрані у справі докази, їх належна оцінка заслуговують на увагу, обставини поважності пропуску строку є доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення позову, тому суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк три місяці, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.1258,1261,1268,1272 ЦК України, ст.ст.12,13,81,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ізюмської міської об`єднаної територіальної громади в особі Ізюмської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Нікуліна О. М., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , додатковий строк тривалістю три місяці, з дня набрання законної сили цим рішенням для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. В. Щепіхіна