Ухвала

від 14.02.2025 по справі 165/3217/22

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

права № 165/3217/22

Провадження № 6/165/7/25

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙСУД ВОЛИНСЬКОЇОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого судді Василюка А.В,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

стягувачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника стягувачів ОСОБА_3 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Нововолинську, заяву боржника ОСОБА_4 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

встановив

23 січня 2025 року адвокат Андрейчук С.В., в інтересах боржника ОСОБА_4 , подав до суду заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Свою заяву обгрунтовує тим, що рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 20 лютого 2024 року (справа № 165/3217/22) позивачу ОСОБА_1 було визначено способи участі у вихованні та безперешкодному спілкуванні з сином ОСОБА_5 шляхом визначення йому днів і годин для особистих побачень, а також часу для спілкування з сином за допомогою електронних засобів зв`язку. Після набрання даним рішенням законної сили, позивачу - стягувачу ОСОБА_1 , за заявою його представника, 03.06.2024 видано судом виконавчий лист. Крім того, аналогічний виконавчий лист, 03 червня 2024 року було видано ОСОБА_2 , яка у справі була третьою особою без самотійних вимог. Остання звернулася із вказаним виконавчим листом до органів ДВС із примусовим виконанням. 20 серпня 2024 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, де ОСОБА_2 набула статусу стягувача, а ОСОБА_4 боржника, як наслідок, з останньої стягнуто виконавчий збір у розмірі 16000 грн. Зазначає, що ОСОБА_2 у цивільній справі №165/3217/22 не є позивачем, не заявляла власних позовних вимог і рішення на її користь не ухвалювалося. Більше того, суд у рішенні зазначив, що вимоги позивача ОСОБА_1 до 19 лютого 2024 року мали абстрактний характер, а вимог щодо спілкування дитини з бабою ОСОБА_2 та їх порядок, ні позивач ні його представник не заявляли та не озвучили. Вважає, що даний виконавчий лист було видано Нововолинським міським судом ОСОБА_2 помилково, а тому просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Боржник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, її представник - адвокат адвокат Андрейчук С.В. подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати заяву у їх відсутності та заяву просив задоволити (а.с.223).

Стягувач ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні ОСОБА_4 за її необгрунтованістю.

ОСОБА_2 у судовому засіданні також просила відмовити боржнику у задоволенні її заяви, оскільки за рішенням суду вона наділена правом супроводу дитини з місця її проживання на побачення з батьком та повернення дитини за місцем її проживання матері і вона його виконувала.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Моісеєнко О.М. заперечила щодо задоволення заяви ОСОБА_4 з підстав викладених у письмовому запереченні ( а.с.194-197). Вважає вимоги боржника незаконними та необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Виконавчий лист №165/3217/22, що був виданий судом 03.06.2024 є законним та підлягає виконанню в примусовому порядку. ОСОБА_2 є стороною у справі і рішенням суду визначено участь третьої особи у його виконанні. Просить врахувати, що рішення виконується у примусовому порядку, а тому без видачі виконавчого листа на ОСОБА_2 , рішення в частині здійснення бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання матері ОСОБА_4 було б не можливим. Враховуючи те, що виконавчий лист ОСОБА_2 не було видано помилково, а заявник не довів жодних правових підстав для визнання документа таким, що не підлягає виконанню, просить відмовити у задоволенні заяви боржника.

Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи №165/3217/22 приходить до наступного висновку.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.431 ЦПК України).

Відповідно до ст.432 ЦК України, суд який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі.

Рішенням Нововолинського міського суду від 20 лютого 2024 року визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та безперешкодному спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: щовівторка у період часу з 18 до 19 години та щосуботи у період часу з 13 до 14 години, протягом не менше 20 хв. за допомогою електронних засобів зв`язку, напередодні погодивши з матір`ю дитини ОСОБА_4 , конкретний час (хвилини), з котрої вона зможе забезпечити безперешкодне спілкування дитини з батьком; щовівторка з 17 год. по 20 год. та щосуботи з 13 год. по 18 год. особисті побачення батька з дитиною, загалом не більше як дев`яносто діб на рік, у відсутності матері, з обов`язковим здійсненням батьком та/або бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання матері ОСОБА_4 .

Після набрання рішенням законної сили, позивачу - стягувачу ОСОБА_1 , за заявою його представника, 03 червня 2024 року судом видано виконавчий лист. Крім того, 03 червня 2024 року виконавчий лист у справі було видано третій особі на стороні позивача ОСОБА_2 з зазначенням її стягувачем.

Аналізуючи зміст рішення суду, суд бере до уваги те, що цим рішенням визначено спосіб участі саме батька ОСОБА_1 у вихованні та безперешкодному спілкуванні з сином. Позовних вимог щодо спілкування дитини з бабою ОСОБА_2 та їх порядок, ні позивач ні його представник, не озвучили та не заявляли, а тому вони судом не вирішувалися.

Хоча бабу ОСОБА_2 суд і наділив правом здійснювати супровід ОСОБА_5 від батька до матері, вона все ж не набула права стягувача щодо примусового виконання рішення суду.

Усі твердження представника ОСОБА_3 зводяться до того, що в примусовому порядку рішення не виконується і оскільки ОСОБА_2 наділена обов`язком здійснювати супровід дитини, то вона є належним стягувачем у виконавчому провадженні.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями ОСОБА_3 і зазначає, що стягувачем в розумінні ст.15 ЗУ "Про виконавче провадження" є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, що утотожнюється з особою на користь якої ухвалено рішення у справі. У даному випадку, стягувачем є виключно позивач ОСОБА_1 , якому за заявою його представника 03 червня 2024 року суд видав виконавчий лист.

Враховуючивикладені обставини,суд приходитьдо висновку,що виконавчийлист,який виданий Нововолинським міським судом Волинської області 03 червня 2024 року у справі за №165/3217/22 ОСОБА_2 , є таким, що виданий судом помилково, а відтак не підлягає виконанню.

Керуючись ст.76, ст.77, ст.78, ст.79, ст.80, ст.81,ст.259, ст.260, ст.261,ст.353, ст.432 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, що виданий Нововолинським міським судом Волинської області 03 червня 2024 року, у справі за № 165/3217/22 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньодо Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 14 лютого 2025 року.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк