Рішення

від 10.02.2025 по справі 285/3667/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3667/24

провадження у справі № 2-а/0285/11/25

10 лютого 2025 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Васильчук Л. Й.,

за участю секретаря Букши О. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Шепети Р. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Житомирській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ББА №252642 від 30.06.2024,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення серії ББА №252642від 30.06.2024(далі-Постанова) та закрити провадження у справі, а також стягнути з відповідача понесені ним витрати.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що Постановою на нього накладено стягнення у виді штрафу, розміром 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, згідно якої він 30.06.2024 о 18:17 год в Звягельському районі в с Несолонь по вул Миру, керуючи транспортним засобом при зміні напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту відповідного напрямку та на вимогу не надав реєстраційних документів на даний транспортний засіб. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та його права на захист, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

30.09.2024 від Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов DVD-диск з відеозаписом щодо складення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 та відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області просить відмовити у повному обсязі, оскільки постанова винесена в межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб, визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням всіх обставин справи.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. У відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ББА №252642 від 30.06.2024, винесеною поліцейським СРПП Звягельського РВП ГКНП в Житомирській області Кобилянським В. Р., на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортим засобом ГАЗ 2752, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 30.06.2024 о 18:17 год у Звягельському районі в с Несолонь по вул Миру, керуючи транспортним засобом при зміні напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту відповідного напрямку та на вимогу не надав реєстраційні документи на даний транспортний засіб, чим порушив п.п. 9.2 Б, 2.1 Б ПДР України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 252 цього Кодексу, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підтвердження обставин щодо вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, відповідачем надано відеозаписи, зафіксовані на нагрудну камеру працівників поліції, а також відеозаписи з камери, розташованої у службовому автомобілі.

За результатами перегляду відеозаписів встановлено, що відеозапис відображає відомості про вчинення правопорушення передбаченого п.п. 2.1 ПДР, зокрема він містить інформацію, що на вимогу поліцейського позивач не пред`явив документи.

Пунктом 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Підпунктом (а) пункту 2.4 ПДР України визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Доводи представника позивача, що оскільки ОСОБА_1 не вчиняв правопорушень, а тому у поліцейських не було підстав вимагати у нього пред`явлення документів, не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові по справі № 127/19283/17 від 25.09.2019, в якій зазначено наступне.

Верховний Суд наголошує, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що притягнення особи до відповідальності та накладення стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог правил дорожнього руху не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи (постанова від 25.09.2019 у справі № 127/19283/17).

Отже, суд вважає, що позивачем не було доведено своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, в той час як відповідачем було надано вичерпні докази на користь винуватості позивача у вчиненні ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Разом зтим,на переконаннясуду,наданими представникомвідповідача відеозаписамине підтверджуютьсяобставини вчиненняадміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.122КУпАП,а самете,що ОСОБА_1 при змінінапрямку рухуне ввімкнувпокажчик повороту,оскільки знаведеного ракурсута відстанідо автомобіля,яким керував ОСОБА_1 ,не можливовізуально побачитивключеня чиневключення нимпоказника повороту.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зауважує, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП є дії особи зокрема щодо порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Водночас, об`єктивну сторону адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, зазначеного в постанові серії ББА №252642 від 30.06.2024, не підтверджено належними та допустимими доказами, що є підставою для визнання оскарженої постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача в цій частині протиправною та її скасування.

Враховуючи ту обставину, що постанова в інший частині, а саме за ч.1 ст.126 КУпАП визнано правомірною, суд дійшов висновку про зміну розміру адміністративного стягнення з 510 грн (ч.2 ст.122 КУпАП) на 425 грн, що відповідає межам санкції ч.1 ст.126 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 5, 77, 139, 241-246, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ББА №252642 від 30.06.2024 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП та справу в цій частині закрити.

В інший частині постанову серії №252642 від 30.06.2024, а саме притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, змінити, а саме шляхом зміни розміру адміністративного стягнення у вигляді штрафу з 510 грн. на 425 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Житомирській області судові витрати у розмірі 1802,80 коп. (одна тисяча вісімсот дві гривні 80 коп).

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного перегляду.

Дата виготовлення повного тексту судового рішення 14.02.2025.

Головуючий суддя Л. Й. Васильчук