Ухвала

від 14.02.2025 по справі 705/780/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/780/23

1-кс/705/235/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2025 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту нерухомого майна. В клопотанні посилається на те, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.02.2023 у справі № 705/780/23 накладено арешт на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,95 га, кадастровий номер 7124380300:03:000:0292, яка розташована на території Черкаської області Уманського району Антонівської сільської ради. Підставою для винесення вказаної ухвали стало клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022255360000314 за ч.1 ст. 358 КК України. Заяву про внесення відомостей про вищезазначене кримінальне правопорушення до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області подала ОСОБА_4 .. 31.08.2024 досудовим слідством Уманського РУП ГУНП в Черкаській області винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12022255360000314 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Однак не прийнято рішення про скасування арешту з майна. Вважає, що накладений арешт на земельну ділянку не відповідає розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, відповідно до п.5 ч.2 ст.173 КПК України. Оскільки ОСОБА_4 не має змоги вільно розпоряджатися належним їй майном, просить скасувати арешт на нерухоме майно належне ОСОБА_4 , а саме на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,95 га, кадастровий номер 7124380300:03:000:0292, яка розташована на території Антонівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, на адресу суду від адвоката надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримав та просив задовольнити.

Уповноважений представник органу досудового розслідування Уманського РУП ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з`явився.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

З матеріалівклопотання встановлено,що СДУманського РУПГУНП вЧеркаській області здійснювалося досудове розслідування кримінального правопорушення № 12022255360000314, відомості про яке 13.05.2022 внесені до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.02.2023 у справі № 705/780/23 накладено арешт на майно ОСОБА_5 , а саме земельну ділянку кадастровий номер 7124380300:03:000:0292, площею 2,95 га, цільове призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва, розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

31.08.2024 дізнавачем СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області винесено постанову про закриття кримінального провадження, що внесене до ЄРДР за № 12022255360000314 від 13.05.2022 в порядку п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 016776, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 2,95 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Оцінюючи доводи заявника щодо підстав для скасування арешту внаслідок закриття кримінального провадження, суд враховує наступне.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року (справа №554/2506/22провадження № 51-4350кмо23), серед іншого, наведено наступне.

Частиною 1 ст.1КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173,174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).

Частини 3 та 4 ст.174КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст.174КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст.132КПК Законом України«Про внесеннязмін доКримінального таКримінального процесуальногокодексів Українищодо закриттякримінального провадженняу зв`язкуз втратоючинності законом,яким встановлюваласякримінальна протиправністьдіяння» №2810-IXвід 01грудня 2022року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст.132КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України,ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст.132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст.170цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст.132КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.

Кримінальний процесуальнийкодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.

У Рішенні від3жовтня 1997року №4-зпКонституційний СудУкраїни виходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» - «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» ( lex posterior generalis non derogat priori speciali ). В Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.

Саме із таких настанов виходить ОП ККС щодо застосування приписів ч. 4 ст. 132 КПК.

У справі яка розглядалась Об`єднаною палатою, кримінальне провадження закрив керівник органу досудового розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, а тому суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що і з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді про арешт майна в межах кримінального провадження, наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження.

Ситуація яка має місце у цій справі відрізняється лише тим, що постанова про закриття кримінального провадження винесена дізнавачем, а не керівником органу досудового розслідування.

Отже, у даному випадку встановлено, що кримінальне провадження закрите постановою дізнавача СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області. У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.

Таким чином, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 132, 170 - 174 КПК України,

У Х В А Л И В:

У задовленні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1