Постанова

від 22.01.2025 по справі 925/473/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа№ 925/473/21(925/683/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

ОСОБА_1.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 11.07.2024 (суддя Дорошенко М.В.)

у справі №925/473/21 (925/683/24)

за позовом Комунального підприємства "ВодГео"

до ОСОБА_1

про стягнення 17908,98 грн,

в межах справи № 925/473/21

про банкрутство Комунального підприємства "ВодГео" (код 30794986),

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Комунальне підприємство "ВодГео" (далі - позивач) звернулось в господарський суд в межах справи про банкрутство № 925/473/21 з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 17908,98 грн заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, з плати за абонентське обслуговування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , отримавши послуги належної якості, не виконує свого обов`язку щодо оплати фактично наданих послуг за період з 01.01.2020 по 30.04.2024, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 17340,54 грн. Крім того, у зв`язку з набранням чинності Законом України № 1060-ІХ від 03.12.2020, відповідачу як абоненту була встановлена плата за абонентське обслуговування для споживачів послуг КП "ВодГео", яка також не сплачена відповідачем. Заборгованість за період з 01.07.2020 по 01.04.2024 становить 568,44 грн.

Як на правову підставу позову позивач посилається на ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та п. 38, 39 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою КМ України від 02.02.2022 № 85.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.07.2024 у справі 925/473/21 (925/683/24) позов задоволено повністю, судовий збір в сумі 2422,40 грн покладено на відповідача, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "ВодГео" 17340,54 грн заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 568,44 грн заборгованості з плати за абонентське обслуговування і 2422,40 грн судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Черкаської області від 11.07.2024 та змінити рішення, вирішити питання про розмір судових витрат, пов`язаних в зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими.

Так, відповідач вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та ця категорія справи не відноситься до юрисдикції господарського суду, оскільки відповідачем є фізична особа, у матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповідачеві житлово-комунальних послуг у вказаних позивачем обсягах та заявленій до стягнення сумі, відповідач не було повідомлено про розгляд справи, що позбавило останнього права на подання відзиву на позов, позовні вимоги заявлені з порушенням трирічного строку позовної давності. Крім того, суд першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки чинне законодавство не допускає надання житлово-комунальних послуг без укладання договору. Факт надання послуг відповідачеві не доведений позивачем. Посилання суду першої інстанції на відкритий рахунок є безпідставними, оскільки відкриття рахунку передує укладання між сторонами договору на житлово-комунальні послуги. Одночасно відповідач повідомив, що не проживає в належній йому квартирі, відповідно не користується послугами водопостачання, на запірній арматурі попереднім власником встановлена пломба.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи № 925/473/21 (925/683/24) призначено на 01.10.2024.

Позивач подав відзив, у якому просив апеляційну скаргу ОСОБА_1. залишити без задоволення, судове рішення залишити без змін. За доводами позивача, даний спір підлягає розгляду господарським судом, в провадження якого перебуває справа про банкрутство та в межах цієї справи у відповідності до абз. 1 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства. Споживач у відповідності до частиною 1 статті 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Таким чином, ухилення апелянта від укладення договору не звільняє його від обов`язку оплатити за отримані житлово-комунальні послуги. Посилання апелянта у скарзі на те, що він не вчинив жодної дії направленої на укладення договору, і йому досі приходять квитанції на попереднього власника, не звільняє його від обов`язку сплатити за послуги з водопостачання та водовідведення. Апелянт - ОСОБА_1 не повідомив комунальне підприємство «ВодГео» про набуття права власності на квартиру, чим не виконав вимоги пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690.

Під час проведення перевірки водокористування та зняття контрольних показників приладів розподільного обліку представниками позивача у будинку АДРЕСА_1 було встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 (зазначеного будинку), яка належить на праві власності відповідачу, проживають громадяни без реєстрації та без договору. По даному факту було складено акт від 14.05.2024 р. що є достовірним доказом і наявний у матеріалах справи, фактично має місце без облікове водокористування з боку відповідача.

Є помилковими посилання апелянта на начебто збіг позовної давності. Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 відкладено розгляд справи на 05.11.2024.

В судовому засіданні 05.11.2024 було оголошено перерву до 24.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 призначено розгляд справи на 22.01.2025.

В судовому засіданні 22.01.2025 оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 17.01.2004 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.05.2024.

Позивач у відповідності до рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області № 231 від 28.04.2012 є виконавцем житлово-комунальних послуг та надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у місті Сміла.

За об`єктом нерухомого майна по АДРЕСА_4 у позивача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 по послугам водопостачання та водовідведення, а також з абонентського обслуговування. Згідно з картками взаєморозрахунків, особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на абонента на прізвище ОСОБА_2 .

Відповідно до Акту обстеження водопровідних та каналізаційних мереж від 14.05.2024, складений працівниками позивача та мешканцем будинку №42 по вул. Павлова у м. Сміла, під час перевірки працівники Комунального підприємства "ВодГео" не змогли зайти в квартиру в зв`язку з відсутністю мешканців.

Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між сторонами не укладався.

Згідно з карткою взаєморозрахунків по послугам водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2020 по 01.04.2024 позивач на особовим рахунком № НОМЕР_1 нарахував плату в сумі 17564,18 грн.

Відповідно до Картки взаєморозрахунків по абонентському обслуговуванню за період з 01.07.2020 по 01.04.2024 позивач нарахував по особовому рахунку № НОМЕР_1 плату за абонентське обслуговування в сумі 568,44 грн.

Місцевий господарський суд, встановивши, що договір між сторонами не укладався, втім за період з 01.01.2020 по 30.04.2024 позивач надавав відповідачу, а останній спожив на об`єкті по АДРЕСА_4 послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відповідач спожиті послуги не оплатив.

Колегія суддів вважає, що зазначений висновок суду першої інстанції зроблений без з`ясування дійсних обставин справи та без урахування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до п. 19, 20, 21 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою КМ України № 85 від 02.02.2022 (далі - Правила) одиницею вимірювання обсягу спожитих споживачем послуг є куб. метр.

Комерційний облік послуги ведеться вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг споживання наданих послуг у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу.

Пунктом 28 Правил передбачено, що розподіл обсягу спожитої у будівлі холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, здійснює виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, яка здійснює розподіл обсягів послуг, відповідно до обраної моделі договірних відносин. Споживач надає виконавцю інформацію про кількість осіб, які фактично користуються послугами у приміщенні (квартирі) споживача, або інші вихідні дані, необхідні для застосування обраного способу розподілу обсягів послуг, відповідно до Методики розподілу.

У разі коли кількість осіб у житловому приміщенні багатоквартирного будинку, які фактично користуються послугами, не відповідає кількості осіб, що зареєстровані у цьому приміщенні, виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, яка здійснює розподіл обсягів послуг, можуть прийняти рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів) та проведення відповідних нарахувань.

Споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін до договору.

Тобто, вказаний пункт Правил врегульовує розподіл обсягу спожитої у будівлі холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби та не застосовується до спірних правовідносин.

Разом з тим, згідно з п. 30, 31 Правил зняття показань вузлів комерційного та розподільного обліку послуги здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та умов договору.

У разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг, до відповідного вузла обліку для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю або іншій особі, яка здійснює розподіл обсягів послуг, показань відповідного вузла обліку, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем послуг за попередні 12 місяців, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання послуг, але не менше 15 діб.

У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг, до відповідного вузла обліку для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Факт недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг, до вузла обліку послуги для зняття показань фіксується шляхом складення акта у довільній формі.

У матеріалах справи наявний Акт обстеження водопровідних та каналізаційних мереж від 14.05.2024, складений працівниками позивача та мешканцем будинку №42 по вул. Павлова у м. Сміла про те, що під час перевірки працівники Комунального підприємства "ВодГео" не змогли зайти в квартиру в зв`язку з відсутністю мешканців.

Отже, саме з моменту складання акту про недопущення споживачем виконавця або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг, до відповідного вузла обліку для зняття показань, виконавець вправі здійснити нарахування за фактичний час споживання послуг, в даному випадку з 14.05.2024.

Втім, позивач нарахував та заявив до стягнення плату за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2020 по 01.04.2024 без перевірки вузла обліку та без складання акту про недопуск до відповідного вузла обліку для зняття показань. Лише після встановлення факту недопуску позивач набуває право нараховувати та вимагати оплату послуг у обсягах, що розраховується як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами обліку.

Відповідно до п. 32, 33 Правил вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами.

Плата за послуги розраховується виходячи з розмірів затверджених тарифів та обсягу спожитих послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Оскільки відповідні акти про не допуск до вузла обліку для зняття показань позивач не складав, відповідно відсутні підстави для нарахування за надані послуги як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, а отже належить визнати необґрунтованими заявлені позовні вимоги про стягнення вартості послуг в сумі 17340,54 грн.

Також, колегія суддів вважає безпідставними позовні вимоги і в частині стягнення плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем в сумі 568,44 грн за період з 01.07.2020 по 01.04.2024, позаяк така плата нараховувалась на особовий рахунок НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2. При цьому, будь-які докази відкриття рахунку та нарахування плати за відповідні послуги відповідачу матеріали справи не містять, а відтак позовні вимоги в цій частині належить відхилити як недоведені.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги в частині відсутності юрисдикції у господарського суду розглядати дану справу, колегія суддів вважає такі доводи скаржника помилковими, оскільки відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Позивач у даній справі є боржником у справі № 925/473/21, яка перебуває в провадженні Господарського суду Черкаської області, відтак даний спір підлягає вирішенню в межах справи про банкрутство господарським судом.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині неналежного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, оскільки ухвала про відкриття провадження у даній справі від 04.06.2024 була надіслана за фактичним місцем проживання відповідача: АДРЕСА_5 та була повернута без вручення адресатові із відміткою поштового оператора "адресат відсутній за вказаною адресою". Тобто, саме відповідач не забезпечив приймання поштової кореспонденції суду, а відтак вважається таким, що був повідомлений належним чином про розгляд справи.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2024 у даній справі, прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування у відповідності із п. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з чим належить також задовольнити апеляційну скаргу.

Згідно із частинами 1, 4, статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно із статтею 129 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви належить покласти на позивача, а також судовий збір, що сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.07.2024 у справі № 925/473/21 (925/683/24) скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. В позові відмовити повністю.

5. Стягнути з Комунального підприємства "ВодГео" (ідентифікаційний код 30794986) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова підписана 14.02.2025.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко