Постанова

від 03.02.2025 по справі 917/1360/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року м. Харків Справа № 917/1360/18(917/2024/21)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

за участю арбітражного керуючого Косякевича С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Доля" (вх. №2727 П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2024 (повний текст складено 01.11.2024) у справі №917/1360/18(917/2024/21)

за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства "Доля", 38115, Полтавська обл., Зіньківський р-н, с. Бобрівник, вул. Карла Маркса, буд.5, ідент. код 30937188

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Агро", 38100, Полтавська обл., м. Зіньків, вул. Польова, 2, ідент. код 40461087

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд", 63500, Харківська обл., Чугуївський р-н, м.Чугуїв, вул.Харківська, б.133, ідент. код 36249788

про визнання недійсним договору

в межах справи про банкрутство 917/1360/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро", 08702, м.Обухів, вул. Промислова, буд. 20, ідент. код 36348550

до Селянського (фермерського) господарства "Доля", 38115, Полтавська обл., Зіньківський район, с.Бобрівник, вул. Карла Маркса, буд. 5, ідент. код 30937188

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.11.2018 у справі №917/1360/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Арго" (далі - ТОВ "Спектр-Арго", кредитор) порушено провадження у справі №917/1360/18 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Доля" (далі - СФГ "Доля", боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника.

Постановою Господарського суду Полтавської області 02.04.2019 у справі № 917/1360/18 СФГ "Доля" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначено ліквідатором СФГ "Доля" арбітражного керуючого Гриценка Івана Івановича з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

30.12.2021 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява СФГ "Доля" в особі ліквідатора Косякевич С.О. (позивач) до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Агро" (38100, Полтавська обл., м. Зіньків, вул. Польова, 2, ідент. код 40461087) (далі по тексту - ТОВ "Доля Агро", відповідач 1), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора трейд" (63500, Харківська обл., Чугуївський р-н, м.Чугуїв, вул.Харківська, б.133, ідент. код 36249788) (далі по тексту - ТОВ "ФЛОРА ТРЕЙД", відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним Договір № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, укладений між СФГ "Доля", ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора рейд";

- витребувати у ТОВ "Доля Агро" Договір № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу;

- судові витрати покласти на ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора Трейд".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі №917/1360/18(917/2024/21) відмовлено у задоволенні позовних вимог СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. (а.с. 65-76 т. 2).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності підстав, на які він посилається в обґрунтування заявлених вимог та з якими закон пов`язує недійсність правочину. Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що за наслідками укладення договору про переведення боргу не змінився розмір боргу та його наявність, а лише змінилась особа, яка повинна виконати зобов`язання та повернути такий борг. Отже, укладення оспорюваного договору не змінює факту наявності зобов`язання, а свідчить лише про заміну особи боржника у такому зобов`язанні. Зобов`язання продовжує існувати.Позивачем не доведено того, що сторони оспорюваного правочину діяли свідомо та переслідували мету уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами, не доведено факту неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд" станом на момент укладення оспорюваного правочину та те, що про такі обставини було відомо іншим сторонам правочину.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 апеляційну скаргу СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. залишено без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі № 917/1360/18(917/2024/21) залишено без змін (а.с. 191-201 т. 2).

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 917/1360/18(917/2024/21) касаційну скаргу СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі 917/1360/18(917/2024/21) скасовано, а справу №917/1360/18(917/2024/21) направлено на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області (а.с. 48-65 т. 3).

Суд касаційної інстанції, скасовуючи оскаржені судові рішення та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав на невірне застосування судами попередніх інстанцій в цьому випадку приписів ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та не врахування судами правових позицій Верховного Суду викладених у постанові від 09.02.2023 у справі № 910/17629/18 (910/12093/20).

Зазначив, що при новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати викладене та вищенаведені правові висновки, зокрема, викладені у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).

За наслідками нового розгляду рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.10.2024 по справі №917/1360/18(917/2024/21) у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що він не вбачає ознак фраудаторного характеру договору, позивач не надав переконливих доказів, які б свідчили про умисне ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами, у діях сторін договору відсутні ознаки недобросовісності або ухилення від виконання зобов`язань. Фінансовий стан ТОВ "Флора Трейд" на момент укладення договору не був настільки критичним, щоб ставити під сумнів здатність виконувати зобов`язання, а позивач не надав достатніх доказів щодо неспроможності нового боржника виконати свої зобов`язання.

Селянське (фермерське) господарство "Доля" з рішеннями суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що договір № 25/04/18ДА-ФТ-Д про переведення боргу має фраудаторний характер, оскільки договір було укладено умисно з метою ухилення від виконання боргових зобов`язань перед кредиторами; борг було переведено на підприємство (ТОВ "Флора Трейд"), яке не мало платоспроможності та можливості виконати зобов`язання. Таким чином апелянт стверджує, що зміна боржника відбулася без згоди кредиторів, що є обов`язковою умовою згідно зі ст. 520 ЦК України, а умови договору не враховували реальний фінансовий стан нового боржника, який уже мав значну заборгованість перед апелянтом.

17.01.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Доля агро» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтуванні відзиву зазначає, що внаслідок укладання Договору переведення боргу СФГ «Доля» не відмовлялося від власних майнових вимог, а лише змінило свого кредитора; договір є реальним, відплатним та на дату звернення позивача з позовом є виконаним з боку ТОВ «Доля Агро» в частині оплати за його умовами. У випадку відсутності розрахунку ТОВ «Флора трейд» з СФГ «Доля» за договором переведення боргу, апелянт не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення боргу.

Детально рух у справі викладені у процесуальних документах.

У судове засідання від 20.01.2025 з`явився арбітражний керуючий Косякевич С.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 розгляд справи відкладено на 03 лютого 2025 року о 11:45 год запропоновано арбітражному керуючому надати пояснення, підтвердженими належними доказами, щодо: 1) неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд" на момент укладення спірного Договору (відсутність майнових активів); 2) інформацію щодо примусового виконання рішення суду №917/1360/18(917/1468/20).

У судове засідання від 03.02.2025 з`явився арбітражний керуючий Косякевич С.О.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила таке.

У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля" (код ЄДРПОУ 30937188), порушена ухвалою суду від 29.11.2018.

Наразі СФГ "Доля" перебуває у судовій процедурі - ліквідації, введеній постановою Господарського суду Полтавської області 02.04.2019 у справі № 917/1360/18 .

З 05.03.2020 повноваження ліквідатора СФГ "Доля" виконує арбітражний керуючий Косякевич С.О.

В ході ліквідаційної процедури банкрута ліквідатором було встановлено, що 25.04.2018 між СФГ "Доля" (за умовами договору - Кредитор), ТОВ "Доля Агро" (за умовами договору - Первісний боржник) та ТОВ "Флора Трейд" (за умовами договору - Новий боржник) укладено Договір № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018 .

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

(п. 1.1.Договору) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг (обов`язок) за наступними договорами, укладеними між Первісним боржником та Кредитором:

1.1.1 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 12/09/16-Д-ДА від 12.09.16 (Основний договір №1);

1.1.2 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 01/09/17Д-ДА від 01.09.17 (Основний договір № 2);

1.1.3 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 03/10/17Д-ДА від 03.10.17 (Основний договір №3);

1.1.4 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 05/12/17Д-ДА від 05.12.17 (Основний договір №4);

1.1.5 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 07/09/17Д-ДА від 07.09.17 (Основний договір №5);

1.1.6 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 14/11/17Д-ДА від 14.11.17 (Основний договір №6);

1.1.7 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 21/08/17Д-ДА від 21.08.17 (Основний договір №7);

1.1.8 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 23/10/17Д-ДА від 23.10.17 (Основний договір №8);

1.1.9 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 24/10/17Д-ДА від 24.10.17 (Основний договір №9);

1.1.10 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30/10/17Д-ДА від 30.10.17 (Основний договір №10).

(п. 1.2 Договору) Сума визнаного Первісним боржником та підтвердженого Кредитором боргу Первісного боржника за Основними договорами, який переводиться на Нового боржника, складає 4 437 260,00 грн, з них:

за Основним договором № 1 - 123 000,00грн;

за Основним договором №2 - 2 630,00грн;

за Основним договором № 3 - 1 101 500,00грн;

за Основним договором №4 - 24 500,00грн;

за Основним договором №5 - 910 000,00грн;

за Основним договором №6 - 150 100,00грн;

за Основним договором №7 - 100 530,00грн;

за Основним договором №8 - 5 000,00грн;

за Основним договором №9 - 1 010 000,00грн;

за Основним договором №10 - 1 010 000,00грн.

(п. 1.3. Договору) Новий боржник замінює Первісного боржника у зобов`язаннях, що виникають з Основних договорів, і приймає на себе обов`язки Первісного боржника за Основними договорами;

(п. 1.4. Договору) З моменту підписання Договору Сторонами, зобов`язання Первісного боржника перед Кредитором за Основними договорами вважаються виконаними повністю.

(п.2.1. Договору) За переведення боргу за Основними договорами Первісний боржник сплачує Новому боржнику суму у розмірі 4 437 260,00грн.

(п.2.2. Договору ) Первісний боржник зобов`язується сплатити Новому боржнику грошову суму, визначену у п. 2.1. Договору, у строк до 31.12.2018.

(п. 2.3. Договору) Розрахунки за Договором можуть бути здійснені шляхом внесення готівкових коштів до каси Нового боржника, або у безготівковому порядку, або будь-яким іншим способом, передбаченим чинним в Україні законодавством (включаючи, але не виключно, зарахування зустрічних вимог, переведення боргу, відступления права вимоги та ін.).

(п. 6.1 Договору) Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення підписів Сторін печатками Сторін.

(п. 6.2 Договору) Строк Договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 6.1 Договору та визначається часом достатнім для належного виконання Договору Сторонами.

(п. 6.3. Договору ) Після набрання чинності Договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору.

(п. 6.4. Договору) Усі правовідносини, що виникають з Договору або пов`язані з ним, у тому числі пов`язані з дійсністю, укладанням, виконанням, зміною та припиненням Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушенням Договору, регулюються Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин, на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Договір містить підписи уповноважених осіб та скріплений печатками сторін.

ТОВ "Доля Агро" та СФГ "Доля" не заперечують, що розрахунок за Договором між Первісним боржником та Новим боржником проведено у готівковій формі, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових ордерів № 28 від 10.07.2018 на суму 437 260,00 грн, № 32 від 03.08.2018 на суму 600 000,00грн, № 35 від 28.08.2018 на суму 400 000,00грн, № 39 від 11.09.2018 на суму 600 000,00грн, № 43 від 28.09.2018 на суму 850 000,00грн, № 44 від 16.10.2018 на суму 650 000,00грн, № 55 від 20.11.2018 на суму 550 000,00грн, № 58 від 11.12.2018 на суму 350 000,00грн (а.с. 65-72 т. 2 справи № 917/1360/18(917/1052/20).

Отже, відповідно до умов вказаного договору, борг перед СФГ "Доля" (Кредитор) в сумі 4 437 260,00 грн (з повернення залишку отриманої фінансової допомоги) переведений з ТОВ "Доля Агро" (Первісного боржника) на ТОВ "Флора Трейд" (Нового боржника).

За даними ліквідатора, станом на дату подання позову, ТОВ "Флора Трейд" по вказаному договору розрахунок з СФГ "Доля" не провело.

Крім цього, ліквідатор зазначає, що спірний договір укладено у межах одного року до порушення судом провадження у справі про банкрутство. На думку ліквідатора, дії СФГ "Доля" по укладанню правочину фактично являються відмовою від власних майнових вимог, адже новий боржник - ТОВ "Флора Трейд", на час укладення спірного договору, був таким що не мав а ні змоги, а ні мети виконувати зобов`язання перед СФГ "Доля".

Обґрунтовуючи зазначене, ліквідатор вказав, що на момент укладення спірного договору ТОВ "Флора Трейд" вже мало непогашений борг перед СФГ "Доля".

Крім того, з посиланням на відомості, наявні у відкритих джерелах ліквідатор зазначає про наявність податкового боргу ТОВ "Флора Трейд", який станом на 01.11.2021 складає 831047,92 грн; з посиланням на реєстр судових рішень - зазначає про наявні судові справи з позовами до ТОВ "Флора Трейд" про стягнення заборгованості.

Отже, на переконання ліквідатора, вищенаведені доводи свідчать про те, що уклавши спірний договір про перевід боргу сторони розуміли неможливість виконання грошових зобов`язань перед позивачем.

Відповідно до наявних у ліквідатора відомостей, останній зазначив, що вказаний правочин не знайшов свого відображення у фінансовій та бухгалтерській документації СФГ "Доля".

Крім того, позивач ставить під сумнів оплатність оспорюваного ним правочину. Позивач зазначає, що розрахунок за оспорюваним договором між ТОВ "Флора Трейд" та ТОВ "Доля Агро" проводився у готівковій формі згідно прибуткових касових ордерах, докази зарахування на банківський рахунок ТОВ "Флора Трейд" грошових сум, які вказані у прибуткових касових ордерах, відсутні, що, на думку позивача, свідчить про нездійснення розрахунку.

У позовній заяві позивач використовує такі поняття як "фраудаторний договір", "фіктивний договір".

На переконання позивача, укладення спірного договору було проведено з порушенням норм цивільного законодавства та мало на меті уникнення проведення розрахунку з іншими кредиторами СФГ "Доля".

За викладеного в позовній заяві, ліквідатор, з посиланням на приписи ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, просить суд визнати недійсним Договір № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов"язанні) від 25.04.2018, укладений між СФГ "Доля", ТОВ "Доля Агро" та ТОВ "Флора Трейд".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач по позову надав такі документи:

- копію ухвали Господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля";

- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Доля Агро" (ід. код 40461087);

- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Флора Трейд" (ід. код 36249788);

- копію рішення Господарського суду Полтавської області від 04.10.2021 у справі № 917/1360/18 (917/1468/20);

- копію рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2018 у справі № 906/932/17;

- копію відзиву ТОВ "Доля Агро" у справі № 917/1360/18(917/1052/20);

- копію Договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, подана у справі № 917/1360/18 (917/1468/20);

- відомості щодо фінансового-майнового стану ТОВ "Флора Трейд" (ід. код 36249788), роздруковані з сайту Опендабот.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є питання оспорення дійсності Договору № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018 з огляду на його фраудоторність.

Колегія суддів погоджується з відповідною позицією з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Правочин - це дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками: це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі; це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону; спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно частин другої та третьої статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі);

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Суд першої інстанції, аналізуючи обставини справи, дійшов висновку про відсутність ознак фраудаторності.

Зазначаючи про неправомірність позиції арбітражного керуючого місцевий господарський суд виходив з того, що: позивачем не доведено того, що сторони оспорюваного правочину діяли з умислом та переслідували мету уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами; не доведено факту неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд" станом на момент укладення оспорюваного правочину.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Для визнання правочину фраудаторним необхідним є доведення позивачем наявності умислу сторін договору на ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами або заподіяння їм шкоди.

У цій справі арбітражний керуючий не довів, що СФГ «Доля», ТОВ «Доля Агро» та ТОВ «Флора Трейд» діяли недобросовісно або свідомо намагалися приховати або зменшити активи боржника. В матеріалах справи відсутні докази, що на момент укладення договору сторони мали спільний намір створити перешкоди для майбутніх стягнень або ускладнити виконання зобов`язань перед кредиторами.

Апеляційний суд зауважує, за наслідками укладення договору про переведення боргу змінюється лише особа, яка повинна виконати зобов`язання, тоді як наявність і розмір боргу залишається незмінним.

Разом з тим, ще однією ознакою фраудаторного правочину є його укладення в умовах, коли боржник вже перебуває у критичному фінансовому стані або є неплатоспроможним. Тобто, позивач має довести неможливість стягнення боргу, передбаченого договором, з ТОВ «Флора Трейд».

У матеріалах справи відсутні докази, що станом на 2018 рік ТОВ «Флора Трейд» було неплатоспроможним, адже немає документів чи фінансових звітів, які підтверджують нездатність боржника виконати свої зобов`язання на момент укладення договору.

Також не доведено, що на момент укладення договору у 2018 році ТОВ «Флора Трейд» не мало активів або доходів, які дозволяли б йому виконувати фінансові зобов`язання перед кредиторами.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність ознак фраудаторності договору переведення боргу, оскільки:

1)не доведено умислу сторін на ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами;

2)відсутні докази неплатоспроможності ТОВ «Флора Трейд» на момент укладення договору;

3)Договір переведення боргу укладено у квітні 2018 року, а ключові судові рішення про наявність боргів були ухвалені значно пізніше, зокрема рішення Господарського суду Полтавської області у 2021 році. Отже, не можна стверджувати, що договір було укладено у «підозрілий період».

4)Договір укладений відповідно до законодавства без порушення принципів цивільного права.

Відсутність належних доказів про реальну загрозу інтересам кредиторів та про те, що договір укладений у зловмисних цілях, виключає можливість його визнання фраудаторним.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відтак за змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.

За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див. висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

Як доказ наявності фраудаторності правочину, арбітражним керуючим були подані такі документи:

- копія рішення Господарського суду Полтавської області від 04.10.2021 у справі № 917/1360/18 (917/1468/20) та постанова про проведення виконавчого документа стягувачу від 03.10.2022 у ВП№67911942;

- копія рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/932/17;

- копія відзиву ТОВ «Доля Агро» та копія Договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, подана у справі № 917/1360/18 (917/1468/20);

- відомості щодо наявності податкового боргу у ТОВ «Флора Трейд».

Також надає копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, а саме: № 28 від 10.07.2018 на суму 437 260,00грн, № 32 від 03.08.2018 на суму 600 000,00грн, № 35 від 28.08.2018 на суму 400 000,00грн, № 39 від 11.09.2018 на суму 600 000,00грн, № 43 від 28.09.2018 на суму 850 000,00грн, № 44 від 16.10.2018 на суму 650 000,00грн, № 55 від 20.11.2018 на суму 550 000,00грн, № 58 від 11.12.2018 на суму 350 000,00грн (а.с. 65-72 т. 2 вказаної справ), на які ліквідатор СФГ "Долина" посилається у позові в межах даної справи як на докази проведення розрахунку по спірному договору, проте до матеріалів справи не залучив, які знаходяться в матеріалах справи № 917/1360/18 (917/1052/20).

Оцінюючи надані ліквідатором на підтвердження заявлених вимог доказам, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Копія рішення Господарського суду Полтавської області від 04.10.2021 у справі № 917/1360/18 (917/1468/20) встановлює наявність заборгованості ТОВ «Флора-Трейд» перед СФГ «Доля». Водночас зазначене судове рішення ухвалене за результатами розгляду позовної заяви, поданої у 2020 році, тобто через значний проміжок часу після укладення правочину, який є предметом спору в іншій судовій справі.

Зокрема, оспорюваний у справі № 917/1360/18 (917/2024/21) Договір переведення боргу був укладений у квітні 2018 року, що хронологічно передує ухваленню судового рішення у справі, на яку посилається позивач, майже на три роки. Таким чином, за правовим висновком апеляційного господарського суду, рішення Господарського суду Полтавської області від 04.10.2021 не може бути достатнім доказом того, що на момент укладення оспорюваного правочину СФГ «Доля» усвідомлювало його правові наслідки, зокрема, можливість переведення боргу у категорію безнадійної заборгованості.

Постанова про проведення виконавчого документа стягувачу від 03.10.2022 у ВП№67911942, якою встановлено, що майно на яке можливо звернути стягнення не виявлено, свідчить про фактичну неможливість виконання судового рішення про стягнення заборгованості. Зазначений факт може слугувати додатковим аргументом щодо сумнівності спроможності виконання зобов`язань боржником у межах спірних правовідносин. Разом з тим, на момент укладення оспорюваного Договору переведення боргу (квітень 2018 року) зазначене виконавче провадження ще не існувало, а отже, відсутні об`єктивні докази того, що сторони правочину могли усвідомлювати майбутню неможливість стягнення боргу з нового боржника. Таким чином, подальше невиконання зобов`язань боржником не може ретроспективно впливати на дійсність або обґрунтованість правочину на момент його укладення.

З огляду на вищезазначене, відсутність майна у боржника, встановлена у 2022 році, не може слугувати доказом недійсності Договору переведення боргу, укладеного у 2018 році. Водночас ця обставина може свідчити про зміну фінансового стану боржника після укладення правочину, що є предметом окремої правової оцінки.

Судова колегія Східного апеляційного господарського суду відхиляє, як необґрунтовані, посилання позивача (заявника апеляційної скарги) на копію рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2018 у справі №906/932/17, оскільки відсутні докази пред`явлення його до виконання, відкритого виконавчого провадження за таким рішенням тощо.

Сам факт наявності заборгованості з податкового боргу та інших боргів не доводить обставин неплатоспроможності ТОВ «Флора Трейд». Самі лише судові рішення не дозволяють встановити, що стягувач вчинив дії, направлені на примусове виконання таких рішень, а такі дії не призвели до їх виконання. Крім того, взагалі невідомо та не можливо встановити з поданих позивачем доказів, що такі рішення були пред`явлені до виконання та не були виконаними.

Судова колегія зазначає, що неплатоспроможність це нездатність виконати фінансові зобов`язання. Сам факт наявності фінансових зобов`язань не може свідчити про неспроможність їх виконати, оскільки у кожного суб`єкта господарювання маються фінансові зобов`язання. При цьому, суб`єкт господарювання може мати активи, які перевищують такі зобов`язання, також у господарській діяльності кожного суб`єкта мається як дебіторська, так і кредиторська заборгованість.

Відзив ТОВ «Доля Агро», поданий у іншій судовій справі, також не може підтвердити факт неплатоспроможності ТОВ «Флора Трейд».

Разом з тим, чинним законодавством не встановлено заборон на укладення договору про переведення боргу в залежності від фінансового стану сторони договору, однак платоспроможність боржника та наявність у нього майна, на яке може бути звернене стягнення, відіграють істотну роль при укладенні такого виду договору, як договір про переведення боргу. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 09.02.2023 у справі № 910/17629/18 (910/12093/20).

Проаналізувавши у сукупності наведене, колегія суддів приходить висновку, що надані докази не підтверджують належними доказами здійснення СФГ "Доля", ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора Трейд", шляхом укладення спірного Договору, умисних, недобросовісних дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір активів боржника, спрямованих на ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань перед кредиторами, з метою завдання їм шкоди, тобто зловживання правом.

Наведені арбітражним керуючим докази не спростовують висновки суду першої інстанції, щодо неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд" станом на момент укладення оспорюваного правочину. Відсутність належних доказів фактичної неможливості виконання зобов`язань у 2018 році виключає можливість кваліфікувати правочин як фраудаторний на момент його укладення.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність ознак фраудаторності Договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018.

Колегія суддів також зазначає, форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень ст. 513 цього Кодексу (ч. 1 ст. 521 ЦК України).

Для породження переведенням боргу правових наслідків необхідним є існування двох складових: по-перше, вчинення договору (двостороннього правочину) між новим та первісним боржниками, причому такий правочин має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання; по-друге, надання кредитором згоди на переведення боргу (постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.04.2018 в справі № 667/933/14-ц (провадження № 61-472св18) та від 27.04.2022 у справі № 321/1260/19 (провадження № 61-1297св22)).

Переведення боргу, як і заміна кредитора у зобов`язанні, опосередковує зміну суб`єктного складу зобов`язання, але залишає незмінним його зміст.

Відтак, наслідками переведення боргу - делегації, є: вибуття первинного боржника із зобов`язання, вступ у зобов`язання нового боржника, зміна суб`єктного складу зобов`язання при збереженні змісту останнього.

Із наведеного слідує, що укладання договору про переведення боргу призводить до автоматичного збільшення розміру зобов`язань нового боржника, який приймає на себе зобов`язання, якщо договором не погоджено умов щодо відплатності переведення боргу.

Як слідує зі змісту оспорюваного договору, зокрема п.2.1. Договору, за переведення боргу за Основними договорами Первісний боржник сплачує Новому боржнику суму у розмірі 4 437 260,00 грн.

Відповідно до п.2.2., 2.3. Договору, Первісний боржник зобов`язується сплатити Новому боржнику грошову суму, визначену у п. 2.1. Договору, у строк до 31.12.2018. Розрахунки за Договором можуть бути здійснені шляхом внесення готівкових коштів до каси Нового боржника, або у безготівковому порядку, або будь-яким іншим способом, передбаченим чинним в Україні законодавством (включаючи, але не виключно, зарахування зустрічних вимог, переведення боргу, відступления права вимоги та ін.).

Як зазначає позивач у тексті позовної заяви та не заперечує відповідач 1 - ТОВ "Доля Агро", розрахунок за оспорюваним договором між ТОВ "Флора Трейд" та ТОВ "Доля Агро" проводився у готівковій формі згідно прибуткових касових ордерів. При цьому, вказані прибуткові касові ордери, позивач до матеріалів справи № 917/1360/18(917/2024/21) не залучив.

В ході нового розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи № 917/1360/18 (917/1052/20), яка також як і дана справа розглядалася в межах справи № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля", наявні копій квитанцій до прибуткових касових ордерів, а саме № 28 від 10.07.2018 на суму 437 260,00грн, № 32 від 03.08.2018 на суму 600 000,00грн, № 35 від 28.08.2018 на суму 400 000,00грн, № 39 від 11.09.2018 на суму 600 000,00грн, № 43 від 28.09.2018 на суму 850 000,00грн, № 44 від 16.10.2018 на суму 650 000,00грн, № 55 від 20.11.2018 на суму 550 000,00грн, № 58 від 11.12.2018 на суму 350 000,00грн, які свідчать про внесення ТОВ "Доля Агро" в касу ТОВ "Флора Трейд" грошових коштів в загальному розмірі 4 437 260,00грн згідно Договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д від 25.04.2018 (а.с. 65-72 т. 2 справи № 917/1360/18 (917/1052/20). Вказані квитанції до прибуткових касових ордерів досліджені судами першої та апеляційної інстанцій.

Стосовно посилання позивача на те, що відсутність зарахування на банківський рахунок ТОВ "Флора Трейд" грошових сум, які вказані у прибуткових касових ордерах, свідчить про нездійснення розрахунку по оспорюваному договору, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з п.п.2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладеного свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.

За змістом Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (в редакції затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 та в редакції затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, яке набрало законної сили 05.01.2018, на момент спірних правовідносин), касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Відповідно до п. 25 Положення приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

Судами встановлено, що наявні в матеріалах справи №917/1360/18 (917/1052/20) квитанції до прибуткових касових ордерів засвідчені відбитком печатки СФГ "Флора Трейд", скріплені підписом головного бухгалтера та касира підприємства. Вказані квитанції містять відомості про те, що підставою отримання коштів є "Плата за прийняття боргу зг. договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д від 25 квітня 2018 року".

За таких обставин вказані квитанції до прибуткових касових ордерів є належними доказами на підтвердження отримання СФГ "Флора Трейд" грошових коштів від ТОВ "Доля" за оспорюваним договором.

В той же час, будь які порушення сторони при виготовленні розрахункових документів, є лише свідченням недотримання в повній мірі сторонами (або однією із сторін) належної процедури складання та ведення фінансово - бухгалтерської документації підприємства, що за наслідками перевірки та підтвердження даного факту контролюючими органами Державної фіскальної служби України в порядку, передбаченого діючим Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (розділ 6), затвердженим Національним банком України від 29.12.2017 року №148, є лише підставою для притягнення винної особи до відповідальності, однак в жодному випадку не виключає самого факту прийняття готівкою суми коштів в розмірі 4 437 260,00грн до каси СФГ "Флора Трейд" на виконання зобов`язань ТОВ "Доля Агро" за Договором № 25/041/18ДА-ФТ переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018.

Таким чином, внаслідок укладення ТОВ "Флора Трейд" оспорюваного договору про переведення боргу стало зобов`язаною стороною у сплаті заборгованості замість ТОВ "Доля Агро" в сумі 4 437 260,00 грн, отримавши від ТОВ "Доля Агро" за переведення боргу грошові кошти в розмірі 4 437 260,00 грн.

Суд встановив, що умовами оспорюваного договору переведення боргу термін виконання Новим кредитором зобов`язання по сплаті заборгованості перед Кредитором не обумовлено.

Також судова колегія зауважує, що за наслідками укладення договору про переведення боргу не змінився розмір боргу та його наявність, а лише змінилась особа, яка повинна виконати зобов`язання та повернути такий борг. Отже, укладення оспорюваного договору не змінює факту наявності зобов`язання, а свідчить лише про заміну особи боржника у такому зобов`язанні. Зобов`язання продовжує існувати. Щодо видів зобов`язань, за якими є можливим переведення боргу, жодних обмежень закон не встановлює.

Суд касаційної інстанції акцентував увагу на неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства і необхідності застосування до спірних правовідносин ст.20 Закону про банкрутство.

З приводу цього апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Разом з тим, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Тобто, перехід від регулювання, передбаченого Законом про банкрутство, до регулювання згідно з КУзПБ, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство, відповідно до положень цього Кодексу.

Як встановлено судом, в межах справи про банкрутство СФГ "Доля", порушеної згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 29.11.2018, ліквідатор боржника - СФГ "Доля" звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним Договору переведення боргу в порядку ч. 2 ст. 42 КУзПБ з одночасним посиланням на загальні норми ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

У питанні критеріїв застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство щодо визнання недійсними правочинів суд звертається до правових висновків судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13, та зазначає наступне.

На відміну від вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), законодавство про банкрутство (як ст. 42 КУзПБ, так і стаття 20 Закону про банкрутство у редакції, чинній з 19.01.2013) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

Критерієм для застосування норм ст. 42 КУзПБ та ст.20 Закону про банкрутство, у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію цього Кодексу, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з аналізу ст. 20 Закону про банкрутство, наведена норма, у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника підлягає застосуванню у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито під час дії цього Закону, та до правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний Договір № 25/04/18ДА-ФТ-Д про переведення боргу (заміна боржника у зобов`язанні) укладено сторонами 25.04.2018, заява ліквідатора СФГ "Доля" про визнання недійсним зазначеного договору надійшла до суду 30.12.2021.

Ураховуючи наведену правову позицію, а також те, що провадження у цій справі про банкрутство СФГ "Доля" порушено 29.11.2018 на підставі норм Закону про банкрутство, а спірний правочин укладено 25.04.2018, застосування до відповідного правочину положень ст. 42 КУзПБ, на яку посилається позивач у позові, не є можливим.

Оспорюваний договір укладено 25.04.2018, тобто протягом одного року, що передував порушенню справи № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля" (29.11.2018). Відтак вказаний договір може бути визнаний недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою, зокрема, арбітражного керуючого за наявності відповідних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Поряд із цим, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13 зазначила, що укладення боржником договору поза межами "підозрілого періоду" (у цьому випадку - одного року, що передував відкриттю справи про банкрутство), визначеного ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не виключає можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів.

У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Аналогічний висновок був викладений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.

Разом з тим, жодної із підстав для визнання Договору недійсним, визначених в ч.1 ст.20 Закону про банкрутство позивач належними доказами також не підтвердив.

Таким чином, СФГ "Доля" в особі ліквідатора (позивач у даній справі) не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу заявлених вимог; позивачем не доведено того, що сторони оспорюваного правочину діяли свідомо та переслідували мету уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами, не доведено факту неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд" станом на момент укладення оспорюваного правочину та те, що про такі обставини було відомо іншим сторонам правочину. Відтак підстави для задоволення позову про визнання недійсним Договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018 відсутні.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства "Доля" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2024 у справі №917/1360/18(917/2024/21), має бути залишене без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 76-79, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Доля" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2024 у справі №917/1360/18(917/2024/21) залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.02.2025

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян