Рішення

від 04.02.2025 по справі 902/1302/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/1302/22(902/388/23)

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанов Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро", вул. Дмитра Майбороди, буд. 6, каб. 508, м. Вінниця, 21036, код - 37565654

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Фармінг", вул. Рибальська, буд. 13, офіс 4, м. Київ, 01011, код - 41609833

до: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ємільчине Агроком", вул. Данила Галицького, 6Б, м. Вінниця, 21036, код - 37442263

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2, розпорядника майна ТОВ "Сат-Агро" - арбітражний керуючий Бурцева Ірина Юріївна (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 353 від 28.02.2013, вул. Незалежної України, 39А, м. Запоріжжя, 69019; адреса для листування: а/с 83, м. Запоріжжя, 69019)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан", вул. Ярослава Мудрого, буд. 56, м. Кам`янка-Бузька, Львівський район, Львівська область, 80400, код - 39268782

про визнання недійсним договору поруки від 21.05.2021 року

в межах справи № 902/1302/22

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна", вул. Васильківська, 14, кв. офіс 513, м. Київ, 03040, код - 38948033

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро", вул. Дмитра Майбороди, буд. 6, каб. 508, м. Вінниця, 21036, код - 37565654

про банкрутство

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

відповідача 3: Оверковський Костянтин Володимирович

треті особи: не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Лабунська Т.І.) перебувала справа № 902/1302/22(902/388/23) за позовом ТОВ "Агріі Україна" до ТОВ "Сат-Агро" та ТОВ "Ресурс-Фармінг", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - розпорядника майна ТОВ "Сат-Агро", арбітражного керуючого Бурцеву І.Ю. та ТОВ "Діва-Агролан" про визнання недійсним договору поруки від 21.05.2021 року, укладеного між ТОВ "Сат-Агро" та ТОВ "Ресурс-Фармінг".

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.09.2023 року у справі № 902/1302/22(902/388/23) задоволено позов ТОВ "Агріі Україна" до ТОВ "Сат-Агро", ТОВ "Ресурс-Фармінг" про визнання недійсним договору поруки від 12.05.2021, укладеного між ТОВ "Сат-Агро" та ТОВ "Ресурс-Фармінг" справі № 902/1302/22(902/388/23), в межах справи № 902/1302/22.

Визнано недійсним договір поруки від 12.05.2021, який укладено між ТОВ "Сат-Агро" та ТОВ "Ресурс-Фармінг". Стягнуто з ТОВ "Ресурс-Фармінг" на користь ТОВ "Агріі Україна" 1 342,00 грн. витрат на сплату судового збору та 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Стягнуто з ТОВ "Сат-Агро" на користь ТОВ "Агріі Україна" 1 342,00 грн. витрат на сплату судового збору та 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

13.10.2023 року на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази, які надіслано на адресу стягувача.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 року апеляційну скаргу ТОВ "Ємільчене Агроком" від 11.10.2023 року залишено без задоволення, а Рішення Господарського суду Вінницької області від 15.09.2023 року у справі № 902/1302/22(902/388/23) залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2024 року касаційну скаргу ТОВ "Ємільчине Агроком" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 року та Рішення Господарського суду Вінницької області від 15.09.2023 року у справі №902/1302/22(902/388/23) скасовано.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування відповідних висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 04.05.2018 у справі № 927/333/17, від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.09.2019 у cправі № 904/4567/18, від 04.04.2018 у справі №912/2185/16, від 27.01.2020 у справі №761/26815/17, від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, від 19.08.2014 у справі №3-38гс14, від 19.08.2014 у справі № 3-59гс14.

Судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права, зокрема статті 277 ГПК України, та не враховано надані до апеляційної скарги докази. Поза увагою суду апеляційної інстанції залишено наступне: рішення у цій справі безпосередньо впливає на права, інтереси та обов`язки ТОВ "Ємільчине Агроком", але останнє не було залучене судом першої інстанції до розгляду справи, що є безумовною підставою для скасування ухваленого місцевим господарським судом рішення; до апеляційної скарги було додано копію рішення єдиного учасника ТОВ "Сат-Агро" №12/2021 від 12.05.2021, з якого, зокрема, вбачається надання повноважень директору товариства ОСОБА_2 на підписання спірного договору поруки; висновок суду про те, що на дату укладення оспорюваного договору поруки закінчився строк дії Договору зберігання не відповідає дійсним обставинам справи; сторонами оспорюваного правочину вчинялися дії щодо його укладення та виконання; посилання на ту обставину, що на дату укладення Договору поруки ТОВ "Сат-Агро" мало непогашені грошові зобов`язання, є безпідставними, оскільки на сьогоднішній день кредитором за цими зобов`язаннями є ТОВ "Ємільчене Агроком" як правонаступник ТОВ "Ресурс-Фармінг", який є кредитором ТОВ "Сат-Агро"; до справи не надано доказів щодо звітності ТОВ "Сат-Агро", а посилання на відсутність у вказаного товариства майна є лише припущенням позивача; подання чи не подання фінансової звітності товариством жодним чином не впливає на дійсність правочину; у даному випадку відсутнє порушене право та інтерес позивача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Ємільчине Агроком" набуло право вимоги по договору про надання послуг відповідального зберігання № 17/09/19-З від 17.09.2019 у розмірі 8 272 125,95 грн, виконання якого забезпечено спірним договором поруки. Внаслідок укладення договору відступлення права вимоги по недійсному зобов`язанню, виникає право на відшкодування збитків, застосування реституції, виникають обов`язки щодо повернення отриманої документації, тому рішення місцевого господарського суду впливає на права та законні інтереси ТОВ "Ємільчине Агроком".

Вищевикладене дає підстави для висновку про те, що в ході апеляційного перегляду рішення Господарського суду Вінницької області від 15.09.2023 у справі №902/1302/22(902/388/23) було встановлено порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, в результаті чого суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме ТОВ "Ємільчине Агроком".

За змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не вбачається вирішення питання щодо наданих до апеляційної скарги доказів, з посиланням на які ТОВ "Ємільчине Агроком" обґрунтовувало свої заперечення проти покладених в основу рішення місцевого господарського суду обставин, які суд визнав встановленими, та відповідних висновків.

Колегія суддів враховує, що відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з цим, вказавши в своїй постанові про межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені статтею 269 ГПК України, апеляційний господарський суд не зазначив про вирішення питання щодо наданих до апеляційної скарги доказів, не навів мотивів про їх прийняття чи відхилення.

Наведене не узгоджується з висновком суду апеляційної інстанції про порушення Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.09.2023 у справі №902/1302/22(902/388/23) прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Ємільчине Агроком", яке не було залучено до участі у розгляді справи, позаяк питання стосовно об`єктивної можливості надати додані до апеляційної скарги докази місцевому господарському суду не розглядалося судом апеляційної інстанції.

З урахуванням чого справу № 902/1302/22(902/388/23) направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 29.07.2024 року справу № 902/1302/22(902/388/23) прийнято до провадження новим складом суду. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

28.08.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 28.08.2024 року) (вх. канц. № 01/34/8474/24).

29.08.2024 року від представника ТОВ "ЄМІЛЬЧИНЕ АГРОКОМ" надійшло клопотання (б/н від 29.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8532/24) про залучення останнього до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

29.08.2024 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчине Агроком" надійшли письмові пояснення (б/н від 29.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8534/24).

Ухвалою суду від 02.09.2024 року забезпечено участь позивача Заматова Романа Валерійовича у судовому засіданні 03.09.2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

02.09.2024 року від представника позивача до суду надійшли заперечення на пояснення ТОВ "Ємільчине Агроком" (б/н від 01.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8369/24).

У судовому засіданні 03.09.2024 року задоволено клопотання (б/н від 29.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8532/24) та залучено до участі у розгляді справи ТОВ "Ємільчине Агроком", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Також, судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи докази, які надані позивачем до заяви (б/н від 28.08.2024 року) (вх. канц. № 01/34/8474/24) та третьою особою до письмових пояснень (б/н від 29.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8538/24).

Ухвалою суду від 04.09.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

24.09.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 24.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9424/24) про залучення до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ТОВ "Ємільчине Агроком" (код - 37442263).

Ухвалою суду від 25.09.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року задоволено клопотання Заматова Романа Валерійовича (б/н від 24.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9424/24). Залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ "Ємільчине Агроком".

02.10.2024 року до суду від представника відповідача 3 надійшло клопотання (б/н від 01.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9646/24), в якому останній просить суд в зв`язку з залученням співвідповідача розпочати розгляд справи спочатку.

03.10.2024 року до суду від представника відповідача 3 надійшло клопотання (б/н від 02.10.2024 року) в якому останній повторно просить суд в зв`язку з залученням співвідповідача розпочати розгляд справи спочатку.

У судовому засіданні 08.10.2024 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчине Агроком" (б/н від 01.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9646/24) та вирішено здійснювати розгляд справи спочатку.

Ухвалою суду від 09.10.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

11.10.2024 року до суду від позивача надійшла заява (б/н від 11.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10042/24). Додатком до заяви додано ряд документів.

24.10.2024 року від представника відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 23.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10454/24). В якості додатків до відзиву додано ряд документів.

28.10.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 28.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10564/24).

12.11.2024 року від представника відповідача 3 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (б/н від 11.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11092/24).

У судовому засіданні 13.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.12.2024 року.

Ухвалою суду від 18.11.2024 року повідомлено учасників справи про дату розгляду справи по суті.

20.01.2025 року до суду від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява (б/н від 20.01.2025 року) (вх.канц. № 01-34/509/25).

24.01.2025 року від позивача до суд надійшла заява (б/н від 24.01.2025 року) (вх.канц. № 01-34/783/25).

27.01.2025 року від представника відповідача 3 надійшло клопотання (б/н від 23.01.2025 року) (вх.канц. № 01-34/762/25) про долучення доказів до матеріалів справи.

04.02.2025 року до суду від представника відповідача 3 надійшли письмові пояснення до судових дебатів (б/н від 04.02.2025 року) (вх.канц. № 01-34/1157/25).

У судовому засіданні 04.02.2025 року прийняли участь позивач та представник відповідача 3 (ТОВ "Ємільчине Агроком"). Інші відповідачі та треті особи правом участі в судовому засіданні не скористались.

Щодо обізнаності учасників процесу про судове засідання, суд зазначає наступне.

Судом неодноразово направлялися ухвали щодо повідомлення учасників процесу про дату, часу та місце розгляду справи.

Зокрема. ухвалу суду від 24.01.2025 року надіслано відповідачам 1, 2 засобами електронного зв`язку на електронні адреси та до електронного кабінету у системі ЄСІТС.

Додатково, ТОВ "Ресурс-Фармінг" зазначену ухвалу надіслано на електронну адресу - sale@satagro.group.

Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 24.01.2025 року надіслано ТОВ "Сат-Агро" та доставлено до електронного кабінету.

Відповідно до поштового конверту АТ "Укрпошта", направлена судом ухвала від 24.01.2025 року за місцезнаходженням ТОВ "Діва-Агролан", поврнута з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Отже, відповідачів 1, 2 завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, повідомлено про розгляд справи.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомлених відповідачів та третіх осіб.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у провадженні Господарського суду знаходиться справа № 902/1302/22, за заявою ТОВ "Агріі Україна" про банкрутство ТОВ "Сат-Агро". В межах справи про банкрутство надійшла заява ТОВ "Ємільчине Агроком" з кредиторськими вимогами до боржника у розмірі 10 427 875,95 грн., яка складається з двох сум, що виникли на підставі різних договорів, а саме у розмірі 2 155 750 грн і 8 272 125,95 грн.

ТОВ "Агріі Україна" запросила у арбітражного керуючого документи, для оцінки правомірності виникнення суми кредиторських вимог. Згідно отриманих документів було встановлено відносно суми у розмірі 8 272 125,95 грн., що між ТОВ "Ресурс-Фармінг" і ТОВ "Діва-Агролан" укладено договір про надання послуг відповідального зберігання № 17/09/19-З від 17.09.2019. Згідно Договору зберігання ТОВ "Ресурс-Фармінг" надав ТОВ "Діва-Агролан" на зберігання 85 887 кг соняшника, який ТОВ "Діва-Агролан" повернула частково. Сума частки соняшника, вартістю 8 272 125,95 грн., яка не була повернута, стягнута в судовому порядку у справі 908/2120/21.

12.05.2021 між ТОВ "Сат-Агро" і ТОВ "Ресурс-Фармінг" укладено договір поруки (Договір поруки), згідно умов якого ТОВ "Сат-Агро" поручається за повне і своєчасне виконання ТОВ "Діва-Агролан" умов договору про надання послуг відповідального зберігання № 17/09/19-З від 17.09.2019.

В подальшому між ТОВ "Ресурс-Фармінг" і ТОВ "Ємільчине Агроком" 27.07.2022 укладено Договір про відступлення права вимоги № 25/07-22/ДА. Згідно п. 1.1. Договору відступлення, ТОВ "Ресурс-Фармінг" відступає ТОВ "Ємільчине Агроком" своє право вимоги до ТОВ "Діва-Агролан" по договору про надання послуг відповідального зберігання № 17/09/19-З від 17.09.2019 у розмірі 8 272 125,95 грн.

Позивач вважає, що договір поруки 12.05.2021 до договору про надання послуг відповідального зберігання № 17/09/19-З від 17.09.2019 було укладено: без спрямування на настання реальних наслідків поруки; з заінтересованими та пов`язаними особами; для штучного створення боргу, що вказує на фраудаторність такого договору, який порушує права ініціюючого кредитора, зменшуючи обсяг грошових коштів, які будуть направлені на погашення кредиторських вимог.

Підставами визнання договору поруки недійсним позивач вказує:

- Договір поруки з боку ТОВ "Сат-Агро" підписано його керівником ОСОБА_2 , який згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб був звільнений. Вказаною датою було призначено нового директора ОСОБА_3 .

Крім того, в керівника не було дозволу загальних зборів на укладання договору поруки.

- Договір поруки укладено без спрямування на настання реальних наслідків поруки; для штучного створення боргу, що вказує на недійсність такого договору, який порушує права кредитора, зменшуючи обсяг грошових коштів, які будуть направлені на погашення кредиторських вимог.

- На момент укладання Договору поруки, строк дії Договору зберігання закінчився, оскільки відповідно до п. 9.1. Договору договір діє до 01.05.2020.

- На момент укладення договору поруки, ТОВ "Сат-Агро", згідно фінансової звітності, мало активи у розмірі 4 500,00 грн., що вказує на відсутність можливості виконати умови Договору поруки.

Позивач вважає, що порушення його прав оскаржуваним договором полягає у тому, що ТОВ "Агріі Україна" є конкурсним кредитором по справі про банкрутство ТОВ "Сат-Агро". У процедурі банкрутства відіграє дотримання принципу конкурсного імунітету кредиторів, який спрямований на попередження та усунення будь-яких переваг одних кредиторів на шкоду інших. Важливе значення у дотриманні цього принципу має формування конкурсної маси, її реалізація та задоволення вимог кредиторів в установленій законом черговості.

Враховуючи наведені обставини, позивач зазначив, що: 1) договір поруки укладено через 12 місяців після завершення строку дії договору, по якому така порука була укладена; 2) відсутні докази того, що активи підприємства боржника становили суму більшу ніж сума за якою поручався ТОВ "Сат-Агро"; 3) подальше відступлення права вимоги товариству, яке пов`язано з боржником.

Тобто, наведені висновки свідчать про недобросовісні дії керівника боржника при підписанні Договору поруки, оскільки боржник взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, що являється завданням збитків.

Оскільки, позивач є кредитором у справі №902/1302/22 про банкрутство ТОВ "Сат-Агро", результати розгляду заявлених позовних вимог мають безпосередній вплив на права та інтереси ТОВ "Агріі Україна", оскільки результат прийнятого рішення у цій справі безпосередньо впливає на формування конкурсної маси боржника, а отже, і розміру задоволення вимог кредиторів (т. 1 а.с. 1-10, т. 3 а.с. 95-104).

У відзиві на позовну заяву відповідач 3 (ТОВ "Ємільчине Агроком") просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог зазначаючи про наступне.

За Договором про надання послуг відповідального зберігання №17/09/19-3 від 17.09.2019, розмір заборгованості за яким встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 908/2120/21 від 19.01.2022 в сумі 8272125,95 грн перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчине Агроком".

Крім того, в справі №902/1302/22 було подано заяву про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчине Агроком" до ТОВ «Сат-Агро», які, зокрема, базуються на вищезгаданому Договорі про відступлення права вимоги №25/07-22/ДА від 25.07.2022.

Отже, рішення по даній справі безпосередньо впливає на права, інтереси та обов`язки ТОВ "Ємільчине Агроком".

Станом на дату укладення Договору поруки (12.05.2021) директором ТОВ "САТ- АГРО" був ОСОБА_2 , а єдиним учасником цього Товариства, якому належало 100% часток у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" - ОСОБА_4 .

На виконання ст. ст. 37, 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Рішенням єдиного учасника №12/2021 від 12.05.2021 ТОВ "САТ-АГРО" було надано згоду на укладення ТОВ "САТ- АГРО" Договору поруки до Договору про надання послуг відповідального зберігання від 17.09.2019 №17/09/19-3.

Також, відповідач зазначає, що договір про надання послуг відповідального зберігання був укладений ще 17.09.2019 року, тобто задовго до укладення договору купівлі-продажу ТОВ «Агріі Україна» № 21 НХ 03 ВІСМ від 25.03.2021 року, а справа про банкрутство була порушена в грудні 2022 року.

Також, позивач ТОВ «Агріі Україна» в своїй заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство від 08.12.2022 року вказує, зокрема, що між ТОВ «Агріі Україна» та ТОВ «Сат-Агро» було укладено договір купівлі-продажу № 21 НХ 03 ВІСМ від 25.03.2021 року. Посилається, що в зв`язку із невиконанням цього договору звернулося до суду та рішенням господарського суду Вінницької області від 28.07.2022 в справі №902/342/22 позов ТОВ «Агріі Україна» було задоволено та видано відповідний наказ.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково на суму 210025,93 гривень.

Тобто, враховуючи наведене, а також ті обставини, що специфікація № 2нп від 06.04.2021 року яка передбачала попередню оплату у розмірі 100% була оплачена, а граничні строки слід враховувати з наступних специфікацій, тому найближчий термін виконання по яких складає 15.08.2021 року.

Отже, відповідно з рішення суду вбачається, що прострочення зобов`язань по оплаті виникло лише з серпня 2021 року, тоді як договір поруки укладено в травні 2021 року.

Вищевказані обставини виключають ймовірність формування мотивів щодо укладення фіктивного договору, а оскаржуваний договір поруки від 12.05.2021 року ніяким чином не зачіпає права та інтереси позивача ТОВ "Агріі Україна" (т. 3, а.с. 169-177).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені вимоги та зазначає, що доводи відповідача 3 викладені у відзиві є необґрунтованими, не спростовують заявлених позовних вимог.

Позивач не заперечує проти факту, що закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань по цьому договору. Позивач використовує аргумент закінчення строку договору зберігання, в межах підвищеного стандарту доказування у разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство обґрунтованості таких кредиторських вимог.

Факт укладання договору поруки, після року закінчення строку основного договору, за зобов`язаннями якого укладався договорів поруки, не має відношення до наявності або відсутності зобов`язання по договору зберігання. Це є фактом, який вказує на фіктивність і не добросовісність укладеного договору. Тобто, договір укладався не для цілей його виконання, а за для приховання іншого цілей, які полягають формуванні не існуючої заборгованості.

ТОВ "Сат-Агро" і ТОВ «Ємільчине Агроком» є пов`язані між собою юридичні особи в особі Квітчук О.Л., яка в любий час може складати і підписувати задніми числами будь які документи, які потрібні для недобросовісного формування кредиторської заборгованості між юридичними особами, в яких вона є або була власником.

ТОВ «Ємільчине Агроком» намагається обґрунтувати отримання рішення №12/2021 від 12.05.2021 від ТОВ "Ресурс-Фармінг" актом прийому-передачі. Але аналіз акту приймання передачі до договору про відступлення права вимоги від 25.07.2022 року показує, що в Акті відсутній такий документ як Рішення єдиного учасника від 12.05.2021.

З врахуванням наведеного вбачається висновок, що рішення єдиного учасника №12/2021 від 12.05.2021 не може бути прийнято як доказ, в зв`язку з тим, що є сумніви в джерелах його походження.

У відповідності до обставин позову, платоспроможність ТОВ "Сат-Агро" оцінювалися саме на дату укладання договору поруки, а не за весь період існування боргу. Тому, що саме в день підписання договору, директор повинен був оцінити можливість ТОВ "Сат-Агро" погасити борг по договору поруки. Саме обставини і розмір вже існуючих зобов`язань на дату укладання договору поруки, дають впевнено стверджувати про фіктивність укладання такого договору.

Факт про відступлення права вимоги, по договору поруки, від ТОВ «Ресурс-Фармінг» до ТОВ «Ємільчине Агроком», як раз підтверджує позицію позивача. ТОВ "Сат-Агро" не змогло розрахуватися по договору поруки, а ні через 3 місяця після подання позову ТОВ «Ресурс- Фармінг» про стягнення боргу по договору зберігання, а ні через 1,5 років.

Відповідач стверджує, що в зв`язку з тим, що зобов`язання по договору купівлі продажу між ТОВ "Сат-Агро" і ТОВ «Агріі Україна» виникли у серпні 2021, а договір поруки укладено у травні 2021 року, тому борг ТОВ «Агріі Україна» немає відношення до договору поруки.

Позивач заперечує проти такого аргументу.

Аналіз специфікації № 1 до договору купівлі-продажу (надається) показує, що ТОВ "Сат-Агро" повинна була розрахуватися за товар на суму 1781112 грн. до 15.04.2021 року. Вказаний факт спростовує аргумент відповідача відносно відсутності боргу ТОВ "Сат-Агро" перед ТОВ «Агріі Україна» на дату укладання договору поруки (т.4, а.с. 130-134).

У заперечення на відповідь на відзив відповідач 3 додатково обґрунтовує, що Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.09.2022 року у справі №902/745/21 замінено сторону стягувача - ТОВ «Ресурс-Фармінг» на його правонаступника - ТОВ «Ємільчине Агроком» у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 28.01.2022 у справі №902/745/21, виданого відповідно Рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2021.

Тобто, посилання позивача на існування непогашених грошових зобов`язань саме і стосуються ТОВ «РЕСУРС-ФАРМІНГ». Відповідно до ТОВ «РЕСУРС-ФАРМІНГ» уклав з ТОВ «Сат-Агро» додатковий договір для забезпечення виконання зобов`язання, а саме поруку.

Отже, твердження позивача про існування непогашених зобов`язань стосуються саме ТОВ «Ресурс-Фармінг». Оскільки ТОВ «Ресурс-Фармінг» уклало з ТОВ «Сат-Агро» додатковий договір поруки для забезпечення виконання зобов`язань, сторони не могли укласти фраудаторний правочин щодо власної ж заборгованості.

При цьому, слід врахувати що Основний договір який забезпечує договір поруки - це Договір про надання послуг відповідального зберігання №17/09/19-З від 17.09.2019, тобто який укладений набагато раніше (2019) ніж договір купівлі-продажу ТОВ «Агріі Україна» (2021).

Згідно приєднаних на запит суду по справі 902/1302/22 звітностей вбачається, що ТОВ «Сат-Агро» мало певні активи та могло виконати зобов`язання. Зокрема, вбачаються відомості про майбутній урожай та значні засіяні території.

Крім того, оскаржуваний Договір поруки не є окремими оплатними правочином (зобов`язанням), тому не встановлює жодного обов`язку вчинення ТОВ «Ресурс Фармінг» якихось майнових дій (сплата коштів, передача майна тощо) на користь ТОВ «САТ-АГРО» в момент вчинення такого правочину або у зв`язку із здійсненням Поручителем своїх обов`язків за Договором поруки після його укладення.

Доводи про порушення інтересів позивача є надуманими з огляду на заявлені інші вимоги кредиторів в справі про банкрутство №902/1302/22, зокрема, які в сукупному складають більше 54 млн.грн. (ТОВ "Консольлайн" 893 342,49 грн.; ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджистік" 161 484,09 грн.; АТ "ПУМБ" 53 350 939,36 грн.).

Тому, відповідач просить суд відмовити у задоволення позовних вимог (т. 4 а.с. 157-161).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 17.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС-ФАРМІНГ" (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН" (Зберігач) укладено договір №17/09/19-3 про надання послуг відповідального зберігання (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та умовах, визначених договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця (далі - товар).

Згідно даного договору товаром є: олійна культура - соняшник, в кількості 1000 т (в межах + 5%) (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Зберігач здійснює зберігання товару за наступною адресою: вул. Ялинківська, 1а, с. Стара Олександрівка, Пулинський район, Житомирська обл.

За визначенням 2.1 Договору Зберігач зобов`язаний, зокрема: забезпечувати схоронність товару Поклажодавця (п. 2.1.1); у випадку припинення дії цього договору за вимогою Поклажодавця повернути останньому весь товар зі зберігання.

В пункті 3.1 Договору передбачено, що передача товару на відповідальне зберігання здійснюється за товарно-транспортною накладною та актом приймання-передачі товару, який є додатком до такої накладної.

Зняття товару зі зберігання здійснюється в місці зберігання товару за актами приймання-передачі (п. 3.2 Договору).

Кількість і вартість (заставна) товару, який передається на відповідальне зберігання, зазначається в актах приймання-передачі (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором у розмірі завданих збитків. Збитки підлягають відшкодуванню в повній сумі окремо від встановлених даним договором сум на відшкодування пені.

Згідно з п. 6.2 Договору Зберігач зобов`язаний відшкодувати Поклажодавцю товару, прийнятого на відповідальне зберігання, збитки у разі: а) втрати (нестачі) товару - в розмірі вартості втраченого товару або товару, якого не вистачає; 2) пошкодження товару - в розмірі суми, на яку знизилась йог вартість

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і дії до 01.05.2020, але у всякому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 01.05.2020 року, але у всякому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 9.1 Договору) (т. 1, а.с. 28-29).

12.05.2021 року між Товариством з обмежено відповідальністю "Ресурс-Фармінг" (Кредитор), в особі директора Українець Г.О., та Товариством з обмежено відповідальністю "Сат-Агро" (Поручитель), в особі директора Юшчишина О.Л., укладено Договір поруки.

Відповідно п. 1.1 Договору Поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником його зобов`язань перед Кредитором за Основним договором в обсязі таких зобов`язань, визначених у даному договорі.

Поручитель та Боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що Кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно (п.1.2 Договору).

Згідно п. 2.1 порукою за цим договором забезпечуються вимоги Кредитора щодо сплати Боржником його боргових зобов`язань у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Основному договорі.

Порукою забезпечуються вимоги Кредитора щодо зобов`язання Боржника перед Кредитором (п.2.2 Договору).

Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положеннями Основного договору, цілком розуміє їх зміст та згоден виступати поручителем за борговими зобов`язаннями у розумінні даного Договору. Будь-яке посилання в тексті цього Договору на положення Основного договору є достатнім для виявлення волі кожної сторони щодо змісту такого посилання (п.2.3 Договору).

Поручитель відповідає перед Кредитором за невиконання Боржником своїх зобов`язань за Основним договором щодо оплати будь-яких інфляційних втрат та судових витрат, що були або будуть нараховані кредитором у зв`язку з неналежним виконанням Боржником своїх зобов`язань за основним договором (п.2.4 Договору).

Поручитель зобов`язаний виконати обов`язок Боржника перед Кредитором, передбачений даним Договором протягом п`ятнадцяти банківських днів від дати письмової вимоги Кредитора або повідомлення Боржника про очевидну неможливість виконання. Кожна вимога (повідомлення), що може бути надана Сторонами відповідно до цього Договору, складається у письмовій формі та вручається або надсилається відповідній Стороні на її адресу, які визначені в цьому Договорі (або інші адреси, які адресат визначив у попередньому письмовому повідомленні, наданому іншій Стороні) (п.п. 3.1., 3.2. Договору поруки).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею боргового зобов`язання (зобов`язання боржника перед Кредитором щодо виконання умов Основного договору) шляхом перерахування на поточний рахунок кредитора боргового зобов`язання в повному обсязі (п. 5.1 Договору) (т. 1, а.с. 30-31).

Крім того, 25 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САТ- АГРО" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 21 НХ 03 ВІСМ.

Згідно пунктів 1.1., 1.2. договору сторони визначили, що в порядку, визначеному цим договором, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, найменування та асортимент якого вказуються в специфікації / додатку до даного договору, яка становить його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору. Всі додатки і додаткові угоди до даного договору становлять його невід`ємну частину і складають єдиний правочин.

Графік оплати вказується в додатках до даного договору. Валютою платежу є гривня. (пункт 2.3. договору).

Згідно пункту 3.1. договору поставка товару за даним договором може здійснюватися окремими частинами - партіями. Поставка товару здійснюється в терміни, зазначені в договорі, за умови відсутності заборгованості покупця (пункт 3.3. договору).

Право власності на товар переходить до покупця в дату його поставки покупцю відповідно до п. 3.8. договору та умов поставки за положеннями ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого на умовах відстрочки оплати, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару з дня наступного за днем, коли такий товар мав бути оплачений покупцем (пункт 3.8. договору).

Положеннями пункту 3.11. договору сторони погодили можливий відпуск товару з перевищенням кількості та асортименту узгодженого сторонами. Покупець має право узгодити таке перевищення шляхом підписання відповідної видаткової накладної та наданням окремої довіреності на отримання товару.

Згідно пункту 4.1. договору покупець взяв на себе зобов`язання здійснити оплату товару в терміни та на умовах, визначених договором та прийняти товар від продавця у порядку, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 8.1. договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору позивачем відповідно до специфікації (додаток № 1нк) від 12.04.2021; специфікації (додаток № 2нп) від 06.04.2021; специфікації (додаток № 3 зк) від 06.05.2021; специфікації (додаток № 4пк) від 06.05.2021; специфікації (додаток № 5зк) від 04.06.2021; специфікації (додаток №6зк) від 22.06.2021; специфікації (додаток № 7пк) від 22.06.2021; специфікації (додаток № 8зк) від 23.06.2021 та на підставі видаткових накладних №АІ000007163 від 06.04.2021; №АІ0000013317 від 07.05.2021; №АІ0000013327 від 07.05.2021; №АІ0000013882 від 12.05.2021; №АІ0000013329 від 07.05.2021; №АІ0000017520 від 05.06.2021; №АІ0000019310 від 23.06.2021; №АІ0000019313 від 23.06.2021; №АІ0000019770 від 29.06.2021; №АІ0000019771 від 29.06.2021; №АІ0000019309 від 23.06.2021; №АІ0000019339 від 23.06.2021 здійснено на користь відповідача поставку товару на загальну суму 6 042 489,69 гривень.

Рішенням Господарського судум Вінницької області від № 902/342/22 від 28.07.2022 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" 6 775 245, 57 гривень (шість мільйонів сімсот сімдесят п`ять тисяч двісті сорок п`ять гривень, п`ятдесят сім копійок) заборгованості, у томі числі: 5 832 463, 76 гривень основного боргу, 119 845,13 гривень пені, 239 690, 30 гривень 20% річних, 583 246, 38 гривень штрафу та 101 628, 68 гривень витрат на сплату судового збору (т. 5 а.с. 5-31).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі №902/1302/22 від 12.01.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сат-Агро", визнано вимоги кредитора - ТОВ "Агріі Україна" в сумі 6 072 154,06 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 року у справі №902/1302/22 встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна Бурцевою І.Ю. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сат-Агро".

Постановою суду від 23.01.2024 ТОВ "Сат-Агро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

27.01.2024 між ТОВ "Агріі Україна" (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 16.

Згідно п. 1.1. Договору Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор набуває (приймає) на себе право вимоги від ТОВ "САТ- АГРО" виконання зобов`язання щодо сплати грошових коштів, які виникли на підставі: договору купівлі-продажу № 21 НХ 03 ВІСМ від 25.03.2021 року, який було укладено між Боржником і Первісним кредитором -ТОВ «Агріі Україна», і на підставі Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.07.2022 по справі № 902/342/22, в загальному розмірі 6 775 245, 57 грн. яка складається з: основної суми боргу - 5 832 463,76 грн, суми пені - 119 845,13 грн, суми відсоткових річних (20%) - 239 690,30 грн, суми штрафу - 583 246,38 грн, суми судового збору - 101628,68 грн.

До Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов`язанні за Основним договором в обсязі і на умовах, що існують на момент укладання цього Договору.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.02.2024 року замінено кредитора у справі № 902/1302/22 про банкрутство ТОВ "Сат-Агро" - ТОВ "Агріі Україна" на нового кредитора ОСОБА_1 .

На основі встановлених фактичних обставин судом першочергово вирішено процесуальні питання, котрі стосуються предмету спору.

З урахуванням вказівок КГС ВС у постанові від 18 червня 2024 року у cправі №902/1302/22 (902/388/23) судом долучено до матеріалів справи документи стосовно повноважень керівника ТОВ "САТ-АГРО" на підписання оспорюваного договору (т. 2 а.с. 175-179).

Також, судом вирішено питання щодо належного складу учасників спору.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.09.2024 року клопотання ОСОБА_1 (б/н від 24.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9424/24) задоволено повністю; залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ "Ємільчине Агроком".

Оскільки, 25.07.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Фармінг" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ємільчине Агроком" (правонаступник, Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 25/07-22/ДА (Договір відступлення).

Відповідно до п. 1.1. Договору відступлення Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредитору, і стає кредитором за Договором про надання послуг відповідального зберігання №17/09/19-3 від 17.09.2019, надалі Основний договір, укладений Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан", надалі Боржник.

Згідно із п. 1.2. Договору відступлення станом на час укладення та підписання даного договору про відступлення права вимоги розмір вимог Первісного кредитора до Боржника становить 8 272 125,95 грн та 124 081,89 грн судового збору, що підтверджено в тому числі Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.01.2022 у справі № 908/2120/21.

За цим Договором про відступлення права вимоги до Нового кредитора переходить також право вимагати виконання Боржником зобов`язань за Основним договором в частині сплати Первісному кредитору штрафних санкцій, збитків у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням Основного договору, а також вимоги, що випливають із Договорів поруки/застави, які укладені між Первісним кредитором та Поручителями/заставодавцями в забезпечення виконання основного зобов`язання договору про надання послуг відповідального зберігання №17/09/19-3 від 17.09.2019 (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору відступлення право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту підписання даного договору і не залежить від виконання Новим кредитором п. 2.1. даного договору.

Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 4.1. Договору).

На виконання п. 2.3.1 Договору про відступлення права вимоги позивач передав Новому кредитору за актом приймання-передачі документів від 25.07.2022 документи, які підтверджують право вимоги (т. 1 а.с. 32).

З урахуванням правових висновків ВП ВС у постанові від 8 лютого 2022 року по справі №761/13017/16-ц, внаслідок певної дії чи події сторону у зобов`язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (чи обов`язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов`язків. Інакше кажучи, заміна сторони у зобов`язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (частина третя статті 656 ЦК України), дарування (частина друга статті 718 ЦК України), факторингу (глава 73 ЦК України)), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина перша статті 104 ЦК України) чи спадкування (стаття 1216 ЦК України)).

Крім випадків, коли заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України), кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним його прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України) чи правонаступництва (пункт 2 вказаної частини), яке за змістом тієї ж частини є універсальним). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (пункт 29 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17).

Враховуючи укладення ТОВ "Ресурс-Фармінг" (Первісний кредитор) ТОВ "Ємільчине Агроком" (правонаступник, Новий кредитор) договору про відступлення права вимоги № 25/07-22/ДА до останнього перешли також процесуальні права у спорах з приводу виконання та укладення договору поруки від 12.05.2021 року.

Отже, належними відповідачами за вимогами про визнання недійсним даного договору станом на момент подачі позову до суду та розгляду справи є ТОВ "Сат-Агро" та ТОВ "Ємільчине Агроком".

ТОВ "Ресурс-Фармінг" є неналежним відповідачем у даній справі, з огляду на укладення Договору про відступлення права вимоги № 25/07-22/ДА від 25.07.2022 року.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

Тому, позов частині вимог до ТОВ "Ресурс-Фармінг" не підлягає задоволенню, як пред`явлений до неналежного відповідача.

Визначаючись з приводу правового регулювання спірних правовідносин на предмет оцінки дійсності оспорюваного договору поруки, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а частиною 2 цієї статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною п`ятою статті 203 ЦК України визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним (стаття 234 ЦК України).

Основними ознаками якого є введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Тому, з`ясовуючи питання щодо фіктивності договору, як укладеного всупереч інтересам позивача, суд має з`ясувати дійсні наміри сторін, тобто чи була мета укладення договору іншою, аніж це випливає зі змісту договору.

За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (правові висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Отже правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

У цій справі позов про визнання недійсним договору подала особа, яка не була стороною цього договору - заінтересована особа (кредитор).

Суд звертає увагу на те, що наразі вже сформована усталена судова практика про можливість оскарження правочину вчиненого боржником з метою завдання шкоди кредиторам (фраудаторного правочину) особою (не стороною правочину), чиї майнові інтереси порушує такий правочин, якщо ця особа доведе, що особа, яка уклала договір та відчужила за ним майно, свідомо погіршила свій майновий стан, з метою уникнення відповідальності перед кредитором.

У правовідносинах банкрутства такий інститут врегульовано спеціальними нормами статті 42 КУзПБ.

Водночас, не виключається також визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).

Отже, якщо багатосторонній правочин учинено за участю боржника з недобросовісною метою виведення його активів (майна) зі складу ліквідаційної маси для задоволення вимог окремого кредитора поза межами процедури банкрутства, такий правочин може бути визнаний недійсним (фраудаторним) як із підстав, передбачених статтею 42 КУзПБ, так і відповідно до статей 3, 13 ЦК України.

КУзПБ є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

У разі невідповідності фраудаторного правочину загальним принципам цивільного права та його вчинення з виходом за межі цивільних прав суди можуть визначити юридичну кваліфікацію такого правочину із застосуванням загальних положень ЦК України (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20).

Оцінюючи підстави позову в частині доводів про укладення договору поруки керівником ТОВ «САТ- АГРО», без достатнього обсягу повноважень, а також після спливу строку дії договору зберігання, суд зауважує наступне.

Договір поруки підписано зі сторони ТОВ "Сат-Агро" його директором - ОСОБА_2 .

Станом на дату укладення Договору поруки (12.05.2021 року) директором ТОВ "САТ- АГРО" є ОСОБА_2 , а єдиним учасником цього Товариства, якому належало 100% часток у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" - ОСОБА_4 .

На підтвердження чого, до матеріалів справи долучено виписку з ЄДРПОУ 37565654 станом на 28.04.2021 року та Наказ від 27.04.2021 року №12/2021-К про призначення директором ТОВ "Сат-Агро" ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 175-179, т. 4 а.с. 104)

Частиною 2 статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

Отже, підстави позову в частині відсутності у ОСОБА_2 статусу керівника юридичної особи спростовуються наведеними доказами.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За частинами другою, третьою статті 92 ЦК України у випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює право відношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Абзацом другим частини другої статті 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно абзацу другого частини третьої статті 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц).

Позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Контрагент знає (або повинен знати) про обмеження повноважень представника юридичної особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному вебсайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, або якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента (Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 906/100/17, від 12.06.2018 у справі № 927/976/17, від 05.07.2022 у справі № 910/2958/20).

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

До матеріалів справи долучено копію рішення єдиного учасника ТОВ "Сат-Агро" №12/2021 від 12.05.2021, з якого, зокрема, вбачається надання повноважень директору товариства ОСОБА_2 на підписання спірного договору поруки.

Також, у справі міститься лист учасника ТОВ «САТ-АГРО» ОСОБА_4 №05/05 від 05.05.2021 року, яким надано гарантії виконання зобовязань ТОВ «ДІВА-АГРОЛАН» перед ТОВ «РЕСУРС-ФАРМІНГ» за Договором про надання послуг відповідального зберігання №17/09/19-3 від 17.09.2019 року.

Відомостей про недостовірність, спростування, оспорення або недійсність зазначених документів матеріали справи не містять.

Достатній обсяг повноважень та статус ОСОБА_2 , як керівника ТОВ «САТ-АГРО», підтверджено відомостями ЄДРПОУ станом на 28.04.2021 року, на які добросовісно міг покладатися контрагент під час укладення оспорюваного договору поруки.

За відсутності зазначених доказів, дійсність яких не спростовано у визначеному законом порядку, доведення обставин вчинення оспорюваного договору між пов`язаними особами саме станом на момент його укладення або обізнаності контрагента про недостатній обсяг повноважень директора ТОВ "САТ-АГРО", суд критично оцінює відповідні підстави позову.

Відносно закінчення строку дії договору зберігання 01.05.2021 року та укладення договору поруки 21.05.2021 року, суд виходив з наступного.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (частина перша статті 936 Цивільного кодексу України).

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк (частини перша - третя статті 938 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (частина перша статті 948 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої, другої статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

За приписами частини 1 статті 953 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №910/2153/17 зазначив, що строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань за договором.

Главою 50 ЦК визначено підстави припинення зобов`язання, серед яких відсутня така підстава як закінчення строку дії договору.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Питання повернення речі після спливу строку зберігання врегульовано ст. 938 ЦК України.

Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання (ч. 3 ст. 946 ЦК України).

Тобто, зобов`язання сторін в частині виконання обов`язку зі збереження речей та оплати за їх зберігання діють до фактичного повернення майна Покладжодавцю.

Враховуючи наведене суд доходить висновку, що укладення договору поруки після 01.05.2021 року не впливає на його дійсність, могло стати додатковою гарантією та забезпечення виконання основного зобов`язання за Договором про надання послуг відповідального зберігання №17/09/19-3 від 17.09.2019 року.

Суд також відхиляє підстави позову в частині укладення оспорюваного договору поруки за відсутності намірів реального виконання.

Висновки щодо ознак фіктивного правочину наведено Верховним Судом у своїй постанові від 27.03.2019р. у справі № 903/439/18, зазначивши при цьому, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

Крім того, позивачем зазначено, що між сторонами існували безтоварні операції з метою збільшення кредиторської заборгованості.

Однак, порука є акцесорним зобов`язанням, чинність якої залежить від дійсності та виконання основного зобов`язання.

З урахуванням ч. 4 ст. 75 ГПК України суд зауважує, що Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.01.2022 у справі № 908/2120/21 встановлено, що ТОВ "РЕСУРС-ФАРМІНГ" передано, а ТОВ "ДІВА-АГРОЛАН" прийнято на відповідальне зберігання 858587 кг соняшнику, що підтверджується актами приймання-передачі товару та товарно-транспортними накладними, підписаними сторонам без зауважень.

ТОВ "ДІВА-АГРОЛАН" 05.02.2020 відповідно до акту прийому-передачі товару на зберігання до Договору повернуто ТОВ "РЕСУРС-ФАРМІНГ" з відповідального зберігання 480000 кг соняшнику.

ТОВ "РЕСУРС-ФАРМІНГ" 02.06.2021 направлено на адресу ТОВ "ДІВА-АГРОЛАН" лист-вимогу про повернення товару з відповідального зберігання. Відповіді на зазначену вимогу ТОВ "ДІВА-АГРОЛАН" не надано, товар з відповідального зберігання в повному обсязі не повернуто.

Станом на 01.06.2021 залишок товару, який залишився на відповідальному зберіганні Зберігача становить 378 587 кг.

Крім того, судом відмовлено у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН" про визнання недійсним договору про надання послуг відповідального зберігання №17/09/19-3 від 17.09.2019 року (т. 5 а.с. 32-55).

Тобто, обставини реального виконання зобов`язань за основним договором, його дійсність перевірено під час розгляду іншої судової справи, рішення у якій набрало законної сили та є остаточним.

З урахуванням наведених вище ознак фіктивності правочину, суду не доведено обізнаності обох сторін договору поруки обставин невиконання зобов`язань за Договором поруки в майбутньому, оскільки таке зобов`язання є забезпечувальним та похідним від основного зобов`язання, тому виконання Поручителем зобов`язань за Договором поруки напряму залежить від виконання або не виконання договору зберігання в майбутньому.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами умисел обох сторін Договору поруки на приховування яких-небудь намірів правочину саме в момент його вчинення.

Основною ознакою фіктивного правочину (на відміну від фраудаторного правочину), є те, що обумовлені таким правочином наслідки не настають (тобто такий правочин не породжує жодних майнових наслідків) (правовий висновок у постанові Судової палати з розгляду справ про банкрутство Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19(905/2445/19).

Однак, Рішенням Господарського суду Вінницької області області від 23.02.2023 у справі №902/1112/22 встановлено факт неналежного виконання поручителем ТОВ «САТ-АГРО» зобов`язань за Договором поруки та задоволено позов ТОВ "Ємільчине Агроком", зокрема в частині вимог до ТОВ "Сат-Агро" , як солідарного боржника.

Також, ТОВ "Ємільчине Агроком" визнано кредитором боржника ТОВ «САТ-АГРО» в межах справи про банкрутство № 902/1302/22 згідно Ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.10.2024 року, яка набрала законної сили (т. 5 а.с. 107-109).

На підставі зазначених мотивів та сукупної оцінки доказів суд вважає необґрунтованими та відхиляє доводи позивача щодо недійсності договору поруки з визначених ЦК України загальних підстав недійсності правочинів.

Відносно підстав поданого позову, мотивованих недійсністю договору поруки, як фраудаторного правочину, суд зазначає наступне.

Категорія фраудаторності у процедурі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами. Тому можливість оспорення правочину боржника у межах справи про банкрутство є одним із юридичних інструментів гарантування збільшення ліквідаційної маси боржника та як результат захисту інтересів кредиторів шляхом максимально можливого задоволення їх вимог.

Ураховуючи наведене, кредитор як особа, в якої наявний інтерес у справі про банкрутство - збільшення ліквідаційної маси боржника та задоволення за рахунок неї його грошових вимог до боржника, має право на звернення до суду з заявою про визнання недійсним правочину боржника, який було вчинено до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів (подібний за змістом висновок щодо права кредитора на оскарження правочину боржника викладений у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 904/1907/15).

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Договір як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин і має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатним, так і безоплатним, а також як одностороннім, так і багатостороннім за складом учасників, які об`єднуються спільною метою щодо вчинення юридично значимих дій.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (висновок, викладений у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).

Боржник, який відчужує майно, вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності, після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Такі дії боржника можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі.

Однією із форм такої участі боржника є вчинення ним, за наявності в нього невиконаних зобов`язань та заборгованості перед іншими кредиторами, правочину задля нарощування обсягу наявних кредиторських зобов`язань та в майбутнього формування кредиторської заборгованості із заінтересованим кредитором (так званий "дружній кредитор") (Постанова КГС ВС від 19 січня 2023 року у справі №925/1248/21(925/111/22).

Верховний Суд у своїй постанові від 22 травня 2023 року в рамках справи № 936/721/21, досліджуючи питання щодо вчинення боржником фраудаторного правочину для приховання активів та ухилення від сплати боргів зазначив, що при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину, судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначитися, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає порушення.

Стаття 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.12.2019 року у справі № 904/10956/16 сформувала наступний правовий висновок щодо підстав для визнання недійсним правочину: « 62. Згідно із частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього ж Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі».

Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Таким чином, з метою кваліфікації оспорюваного договору як фраудаторного та визнання його недійсним позивач, як кредитор у справі про банкрутство, повинен довести:

- негативний вплив або порушення його майнових прав чи інтересів в момент вчинення правосину;

- його вчинення з метою зменшення майнових активів боржника чи

- збільшення кредиторських вимог

- з чітким усвідомленням відповідних обставин на момент укладення оспорюваного договору (умисний характер таких дій);

- спричинення укладенням оспорюваного договору неплатоспроможності боржника;

- наявність причинно-наслідкового зв`язку між укладенням оспорюваного договору та неможливістю погасити вимоги кредиторів у межах справи про банкрутство повністю або частково.

Суд зауважує, що на момент укладення оспорюваного договору повинні:

- існувати зобов`язання перед кредиторами,

- мати прострочений характер на момент вчинення такого правочину;

- або очевидними мають бути обставини неможливості виконання грошових зобов`язань перед конкурсними кредиторами,

- відповідні зобов`язання в подальшому визнані господарським судом у межах справи про банкрутство.

З приводу скрутного матеріального становища ТОВ «САТ-АГРО», відсутності майнових активів на момент укладення договору поруки, суд зазначає, що до матеріалів справи долучено фінансові звіти ТОВ "Сат-Агро" за 2014, 2015, 2018 рр. (т. 4 а.с. 137-139), Звіт за результатами аналізу фінансово-господарського стану ТОВ «САТ-АГРО», вибіркові фінансові показники діяльності ТОВ «СТА-АГРО» з 31.12.2017 по 31.12.219 рр. (т. 5 а.с. 225-239).

ТОВ "Сат-Агро" дійсно не подавалася фінансова звітність з 2019 по 2021 рр.

Однак, платники податків протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), могли не подавати податкову звітність (крім звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період, у зв`язку з чим після спливу граничного терміну їх подання штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України до таких платників податків також не застосовувалися.

Відсутність фінансової звітності, вартість активів товариства не можуть бути єдиними обставинами неплатоспроможності.

Згідно зазначених документів баланс мав позитивну різницю та становив 4,5 на кінець 2018 року.

Крім того, відповідно до Звіту за результатами аналізу фінансово-господарського стану ТОВ «САТ-АГРО» баланс на кінець 2019 року мав позитивне значення та становив 0,5; коефіцієнт покриття для погашення боргів - 1,1250 на кінець 2018 року.

У висновках Звіту за результатами аналізу фінансово-господарського стану ТОВ «САТ-АГРО» встановлено наявність підстав для прийняття керівництвом ТОВ «САТ-АГРО» попереджувальних заходів (з метою запобігання банкрутству) в період з 31.12.2020 по 31.12.2021 рр.

Основна діяльність припинена за підсумками останнього звітного періоду (31.12.2021 року).

Тобто, долучені до справи докази не містять конкретних відомостей щодо впливу обставин погіршення фінансового стану ТОВ «САТ-АГРО» на момент укладення оспорюваного договору поруки (12.05.2021 року).

Додатково судом перевірено підстави виникнення грошових зобов`язань боржника ТОВ «САТ-АГРО» перед кредиторами у межах справи про банкрутство №902/1302/22, з урахуванням дати укладення договору поруки 12.05.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.10.2023 року у справі №902/1302/22 встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна Бурцевою І.Ю. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сат-Агро": ТОВ "Агріі Україна" у розмірі 6 775 245,57 грн. (4 черга задоволення), а також 26 840,00 грн. - витрати на сплату судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (перша черга задоволення); 60 300,00 грн. - авансування грошової винагороди арбітражного керуючого (перша черга задоволення); ТОВ "Консольлайн" у розмірі 893 342,49 грн. боргу (4 черга задоволення) та 5 368,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (1 черга задоволення); ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджистік" у розмірі 161 484,09 грн. (4 черга задоволення) та 5 368,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (1 черга задоволення); АТ "ПУМБ" у розмірі 53 350 939,36 грн., а також 5 368,00 грн. - вимоги щодо судових витрат у цій справі про банкрутство по сплаті судового збору за подання цієї заяви з кредиторськими вимогами (1 черга задоволення); ТОВ "Ємільчине Агроком" у розмірі 8 626 285,04 грн. (четверта черга задоволення); 5 368,00 грн - витрати на сплату судового збору (перша черга задоволення) (т. 5 а.с. 107-109).

Першочергово суд звертає увагу на прострочення грошових зобов`язань ТОВ «САТ-АГРО» перед ТОВ «АГРІІ УКРАЇНА», правонаступником якого є ОСОБА_1 , як позивача по даній справі.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від № 902/342/22 від 28.07.2022 року встановлено, що у кожній специфікації (додатку до договору) сторонами було погоджено графік оплати товару, отриманого згідно цього додатку, який передбачав попередню оплату та граничну дату остаточного розрахунку, зокрема:

- за специфікацією № 2нп від 06.04.2021 передбачена попередня оплата у розмірі 100% від вартості товару до 15.04.2021 року;

- за специфікацією № 1нк від 12.04.2021 повний розрахунок здійснюється покупцем не пізніше 10 жовтня 2021 року;

- за специфікаціями № 3зк від 06.05.2021, № 4пк від 06.05.2021 повний розрахунок здійснюється покупцем не пізніше 20 вересня 2021 року;

- за специфікацією № 5зк від 04.06.2021 повний розрахунок здійснюється покупцем не пізніше 15 серпня 2021 року;

- за специфікаціями № 6зк від 22.06.2021, № 7пк від 22.06.2021, № 8ЗК від 23.06.2021 повний розрахунок здійснюється покупцем не пізніше 20 вересня 2021 року.

За отриманий товар відповідач згідно платіжних доручень № 65 від 13.04.2021; №120 від 07.05.2021, № 121 від 07.05.2021, № 147 від 20.05.2021 року розрахувався частково на суму 210 025,93 гривень.

Сума основного боргу становила 5 832 463,76 гривень (т. 5 а.с. 24-31).

Оглянувши матеріали справи №902/342/22 судом встановлено, що за специфікацією № 2нп від 06.04.2021 року грошові зобов`язання виконані повністю (т. 5 а.с.24).

За специфікацією №1нк від 12.04.2021 терміни внесення попередньої оплати у розмірі 20% встановлено до 15.04.2021 року, однак повний розрахунок здійснюється покупцем не пізніше 10 жовтня 2021 року (т. 5 а.с. 13 зворот), тому прострочення мало місце після спливу повного розрахунку; за іншими специфікаціями строки оплати перевищували дату укладення договору поруки (12.05.2021 року).

ТОВ «Агріі Україна» самостійно визначено період прострочення та нарахування відповідальності з 02.03.2022 року (т. 5 а.с. 23).

Отже, станом на момент укладення оспорюваного договору відсутнім було порушення грошових зобов`язань перед позивачем, що спростовує доводи відносно недійсності поруки на момент укладення

Згідно підписаного ТОВ «Агріі Україна» акту звірки розрахунків станом на 09.05.2022 року (т. 5 а.с. 24), ТОВ «САТ-АГРО» здійснювало платежі у квітні-травні 2021 року на суму 210 025,93 грн.

В силу положень ч. 1 ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ в редакції від 01.02.2020 року, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Отже, збитковість господарських операцій не є виключною ознакою фраудаторності, оскільки до моменту втрати платоспроможності відноситься до категорії підприємницького ризику, який є основою здійснення господарської діяльності.

Позивачем не надано достатніх доказів з метою підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між обставинами укладення договору поруки та виникненням неплатоспроможності боржника, в тому числі за зобов`язаннями перед іншими кредиторами.

Тому, суд вважає не доведеними підстави позову у цій частині вимог.

Відносно виникнення грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, то Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.07.2022 у справі № 914/288/22, а також ухвалами суду першої інстанції та остаточно Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 року у справі №902/1302/22 встановлено, що ТОВ "Сат-Агро" набув статуса солідарного боржника перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором №КІЕ-ТФ-10395 від 06.10.2020 року та договором поруки №КІЕ-П-10395/4 від 05.08.2021, починаючи з 29.10.2021 року.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.02.2023 року у справі №902/1112/22, яке набрало законної сили 28.03.2023 року встановлено, що наявність грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Фармінг" за Договором про надання послуг відповідального зберігання № 17/09/19-3 від 17.09.2019 в сумі 8 272 125,95 грн встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/2120/21.

Рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/2120/21 набрало законної сили 21.07.2022 року, відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2022 року у вказаній справі.

Згодом право вимоги встановленої заборгованості в сумі 8 272 125,95 грн набуто Товариством з обмеженою відповідальністю "Ємільчине Агроком" як Новим кредитором на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Фармінг" Договору про відступлення права вимоги №25/07-22/ДА.

Відповідно до п. 1.3. Договору про відступлення права вимоги до Нового кредитора перейшло також право вимагати виконання Боржником зобов`язань за Основним договором в частині сплати Первісному кредитору штрафних санкцій, збитків у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням Основного договору, а також вимоги, що випливають із Договорів поруки/застави, які укладені між Первісним кредитором та Поручителями/заставодавцями в забезпечення виконання основного зобов`язання договору про надання послуг відповідального зберігання №17/09/19-3 від 17.09.2019.

ТОВ "Ресурс-Фармінг", правонаступником якого є ТОВ "Ємільчине Агроком", звертався до відповідачів з вимогою від 13.09.2021 року про виконання зобов`язання за договорами поруки, які залишені юридичними особами без задоволення, про що свідчить зміст наявних у матеріалах справи листів.

Отже, прострочення ТОВ «САТ-АГРО» за вимогами перед ТОВ «Ємільчине Агроком» мало місце після 13.09.2021 року.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.09.2022 року у справі №902/656/22, яким стягнуто з ТОВ "САТ-АГРО" на користь ТОВ "КОНСОЛЬЛАЙН" 665 761,94 грн - основного боргу за Договором транспортно-експедиторського обслуговування № ТЕО 37565654 від 02.11.2021 року, 11 450,79 грн - 3% річних, 76 441,94 грн - пені, 99 864,30 грн - штрафу, 12 802,78 грн - судових витрат зі сплати судового збору та 27 020,74 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу, набрало законної сили 18.10.2022 року.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.06.2022 року у справі №902/114/22, яким стягнуто з ТОВ "САТ-АГРО" на користьТОВ "Юнайтед Глобал Лоджистік" 150000,00 грн основного боргу за Договором про надання транспортно-експедиторських послуг №157-ЮГЛ від 04.08.2021; 986,30 грн - 3% річних; 2107,20 грн - втрат від інфляції; 5909,59 грн - пені та 2481,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору, набрало законної сили 15.07.2022 року (т. 5 а.с. 32-109).

Таким чином, заборгованість за грошовими зобов`язаннями перед усіма конкурсними кредиторами у справі про банкрутство №902/1302/22 виникла у ТОВ «САТ-АГРО» після укладення оспорюваного договору поруки 21.05.2021 року.

Тобто, обставини укладення даного договору на шкоду кредиторам, з метою збільшення зобов`язань або уникнення розрахунків спростовуються викладеними вище мотивами суду, а також дослідженими доказами.

Саме на позивача покладено обов`язок спростування презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Верховний Суд орієнтує учасників господарських відносин на те, що проблемний правочин може бути визнаний фраудаторним, в межах застосування лише вказаних законів та не передбачає таку кваліфікацію оспореної угоди "а priori" (тобто із запланованими та передбачувано відомими наслідками).

Основною умовою набуття ознак фраудаторності (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) є доведеність позивачем шкоди кредитору заподіяної внаслідок укладення оспорюваної угоди.

У постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 та від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17 зазначено, що для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення виливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи.

У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З урахуванням викладеного вище, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Стосовно вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро" (вул. Дмитра Майбороди, буд. 6, каб. 508, м. Вінниця, 21036, код - 37565654), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Фармінг" (вул. Рибальська, буд. 13, офіс 4, м. Київ, 01011, код - 41609833), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчине Агроком" (вул. Данила Галицького, 6Б, м. Вінниця, 21036, код - 3744226) про визнання недійсним Договору поруки від 12.05.2021 року, укладеного між ТОВ "САТ-АГРО" та ТОВ "Ресурс-Фармінг".

2. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 20.02.2025 року о 11:00 у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018 (3-й поверх, зал №1).

3. Встановити сторонам п`ятиденний строк з дати отримання повного судового рішення на подачу доказів щодо понесених судових витрат, а також заперечень проти їх розміру.

4. Судове засідання провести в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018 (зал № 1) за участі позивача ОСОБА_1 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

5. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та за електронними адресами: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Агріі Україна" - 38948033_2830219811@mail.gov.ua; 2940704212@mail.gov.ua, feedback@agrii.com.ua, ТОВ "Діва-Агролан" - divaagrolan@gmail.com, ТОВ "Консольлайн" - info@consolline.com.ua; ІНФОРМАЦІЯ_6; ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджистік" - lawyer@ugl.com.ua, ТОВ "Сат-Агро" - sale@satagro.group, представнику ТОВ "Ємільчине Агроком", адвокату Оверковському К.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Голубенко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представнику ОСОБА_2 , адвокату Шевчуку В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; Головному управлінню ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua, представнику ТОВ "Ємільчине Агроком", адвокату Оверковському К.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 14 лютого 2025 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ТОВ "Агрії Україна" (вул. Васильківська, 14, кв. офіс 513, м. Київ, 03040)

3 - ТОВ "Сат-Агро" (вул. Дмитра Майбороди, буд. 6, каб. 508, м. Вінниця, 21036)

4 - ТОВ "Ресурс-Фармінг" (вул. Рибальська, буд. 13, офіс 4, м. Київ, 01011)

5 - ТОВ "Діва-Агролан" (вул. Ярослава Мудрого, буд. 56, м. Кам`янка-Бузька, Львівський район, Львівська область, 80400)

6 - ТОВ "Ємільчине Агроком" (21036, місто Вінниця, вул.Данила Галицького, будинок 6, корпус б)

7 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )