Рішення

від 14.02.2025 по справі 904/5314/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2025р. Справа № 904/5314/24

За позовом: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнітек», м. Вільногірськ

Про: стягнення 182 802,48грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

КМР (позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Магнітек» (відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:279:0026 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 27а за період з 28.03.23р. по 31.12.23р. у розмірі 182 802,48грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ту обставину , що ця земельна ділянка фактично перебуває у користуванні відповідача за відсутності відповідного договору оренди , а відтак відповідач у період з 28.03.23р. по 31.12.23р. користувався нею не сплачуючи при цьому плату у відповідному розмірі, що позбавило Криворізьку міську раду (як власника землі) права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.24р. відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в ній документами.

ТОВ «Магнітек» (відповідач) своїм правом на надання відзиву на позов не скористалася .Ухвала суду від 09.12.24р., яка направлялась за адресою місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка» в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил). Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка», які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення «закінчення встановленого строку зберігання», суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення «у зв`язку з відсутністю адресата».

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Земельна ділянка площею 0,2350га, кадастровий номер 1211000000:04:279:0026, розташована за адресою: Дніпропетровська обл, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 27а, є сформованою з 20.10.08р., що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002838262024 від 15.11.24р.

Разом з тим, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.02.24р. №365549312 : за адресою - вул. Електрозаводська, 27а у м. Кривий Ріг розташований комплекс, який складається з нежитлової будівлі з прибудовою, А-1, А1, загальною площею 745,9 кв.м., який з 28.03.23р. зареєстрований за ТОВ «Магнітек» на праві приватної власності. Отже відповідач з 28.03.23р. користується вищезазначеною земельною ділянкою та повинен був належним чином оформити право користування нею протягом всього строку її використання. При цьому, у період з 28.03.23р. до 31.12.23р. між позивачем та відповідачем не існувало договірних правовідносин стосовно спірної земельної ділянки.

Слід зазначити, що рішенням Криворізької міської ради №523 від 26.05.21р., яке набрало чинності з 01.01.22р., затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.21р. №506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.10р. №548, та яке набрало чинності з 01.01.22р.

Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.09.23р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:279:0026 становить 20 024 303,00грн.

За даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.11.24р. №НВ-0002838262024, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:279:0026 за цільовим призначенням віднесена до коду 03.07 категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, та відповідає ставки орендної плати - 1,2 % від нормативної грошової оцінки земель міста. Отже, річний розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою складає 1,2% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Як зазначає позивач у позові, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://lang.gov.uа) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0 , 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 рік - 1,051.

Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:279:0026 з урахуванням відомостей витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.09.23р. №97-4-0.110,4-7515/301-23 у 2023р. становить 20 024 303,00грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.21р. № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу, яке набрало чинності з 01.01.22р.

За розрахунком позивача за період з 28.03.23р. по 31.12.23р. відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:279:0026 у розмірі 182 802,48грн.

Так, 20 024 303,00грн х 1,2 % = 240 291,64грн - плата за рік, де:

20 024 303,00грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.09.23р. №97-4-0.110,4-7515/301-23;

1,2 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з Рішенням від 26.05.21р. №506.

240 291,64 грн: 12 місяців = 20 024,30грн (місячна плата за користування земельною ділянкою);

(20 024,30 грн: 31 день) * 4 дні = 2 583,78грн (плата за користування земельною ділянкою у період з 28.03.23р. по 31.03.23р.);

(20 024,30 грн х 9 місяців) + 2 583,78грн = 182 802,48грн (плата за користування земельною ділянкою у період з 28.03.23р. по 31.12.23р.).

За офіційною інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.24р. №50359/5/04-36-04-12-14 відповідач - ТОВ «Магнітек» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:279:0026, площею 0,2350 га на вул. Електрозаводська, 27а у Покровському районі податкові зобов?язання з плати за землю не визначає та не сплачує.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

по-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата» за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

В силу статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з п. «д» ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже на підставі вищевикладеного, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку ст. 1212 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать Відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. А тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: вул. Електрозаводська, 27а у м. Кривий Ріг, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою (правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі №922/1646/20).

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, крім іншого, віднесено надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:279:0026, в період з 28.03.23р. до 31.12.23р., зокрема, укладення відповідного договору оренди з відповідачем та державної реєстрації такого права.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 в справі №917/1739/17, від 23.05.2018 в справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 в справі №922/3412/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі № 320/5877/17 (п.71).

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнітек» (51700, м. Вільногірськ (з) Дніпропетровської області, вул. Цетральна, буд. 31; код ЄДРПОУ 42786952) на користь позивача Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1; код ЄДРПОУ 33874388): 182 802,48грн. - за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:279:0026, за період з 28.03.23р. до 31.12.23р. та 3 028,00грн. витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 14.02.25р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.