Рішення від 11.02.2025 по справі 910/13750/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2025Справа № 910/13750/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА" (15300, пров. Вокзальний, буд. 6, м. Корюківка, Корюківський р-н, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ 42955451)

до Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, вул. Петлюри Симона, буд. 27, м. Київ, код ЄДРПОУ 43068454)

про стягнення 44 217 728,16 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення 44 786 054, 88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом № 2032/02/20 від 29.10.2020 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 40 177 403,08 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 1 600 748,68 грн 3% річних та 3 007 903,12 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження у справі та призначила підготовче засідання на 11.12.2025.

29.11.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, мотивований тим, що розрахунки з оплати електричної енергії за договором № 2032/02/20 від 31.05.2017 мають здійснюватися з повним врахуванням положень наказів Міністерства енергетики України, зокрема, Наказу № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та Наказу № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом», крім того, просить закрити провадження по справі в частині стягнення 568 326,72 грн, оскільки ним було здійснено часткову оплату, та зменшити розмір 3% річних до 1 грн.

06.12.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано відповідь на відзив в якій просить прийняти позовні вимоги в новій редакції, а саме, стягнути з відповідача заборгованість за основним зобов`язанням - 39 609 076, 36 грн.; 3 % річних у розмірі 1 600 748, 68 грн.; інфляційні втрати у розмірі 3 007 903, 12 грн. Тобто, позивач зменшує позовні вимоги.

Положеннями ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що дії позивача зі зменшення розміру позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду, а спір у справі буде вирішений з урахуванням нової ціни позову 44 217 728,16 грн.

10.12.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено розгляд справи на 14.01.2025.

Ухвалою від 14.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.02.2025.

В підсистемі «Електронний суд» 11.02.2025 відповідачем сформовано заяву про закриття провадження по справі в частині позовних вимог 4 675 310,65 грн, оскільки останнім було частково сплачено заборгованічсть.

Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2025 підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

У засіданні суду 11.02.2025 судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» (далі - Позивач), що діє на підставі ліцензії № 553 від 06.03.2020 з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, або Регулятор, або Відповідач) веде господарську діяльність з виробництва електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 759 від 03.04.2020 установлено Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.

29.10.2020 між Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кліар Енерджі-Одеса" (далі - продавець за "зеленим" тарифом) укладено договір №2032/02/20.

Відповідно до п. 1.1. в редакції додаткової угоди до договору, продавець зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок №641).

За змістом п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди, сторони визнають свої зобов`язання згідно із законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку "на добу вперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови включення генеруючих установок продавця до балансуючої групи гарантованого покупця (п. 2.2 договору в редакції додаткової угоди).

Згідно із п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди, продавець здійснює продаж електричної енергії гарантованому покупцю за встановленим регулятором для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Пунктом 4.1. Договору передбачено право Позивача вимагати від Відповідача повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.

Підпунктами 1, 2 пункту 4.5. Договору передбачено, що Відповідач зобов`язаний купувати у Позивача вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у позивача електричну енергію.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що вартість електричної енергії, купленої Відповідачем у Позивача за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці визначається відповідно до глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом від 26.04.2019 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" Товариство має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" Підприємство зобов`язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Підпунктами 1, 2 пункту 4.5. Договору передбачено, що Відповідач зобов`язаний купувати у Позивача вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у позивача електричну енергію.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що вартість електричної енергії, купленої Відповідачем у Позивача за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом від 26.04.2019 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.

Відповідно до пунктів 10.2 - 10.3 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом від 26.04.2019 (у редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості) з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.

У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Матеріалами справи встановлено, Позивач у жовтні 2021 року, та у періоді часу лютий 2022 року - серпень 2022 року поставив Відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 87 807 637, 08 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії: - за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 9 526 341, 17 грн.; Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.11.2024 4 - за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 10 749 125, 05 грн.; - за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 12 732 951, 97 грн.; - за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 11 486 319, 55 грн.; - за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 11 687 779, 28 грн.; - за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 11 050 054, 46 грн.; - за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 10 575 256, 66 грн.; - за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 9 865 744, 98 грн. та підписаним сторонами актами коригування до актів купівлі-продажу електроенергії: - за липень 2022 року від 16.04.2024 на суму 69 358, 68 грн.; - за серпень 2022 року від 17.05.2024 на суму 64 705, 28 грн.

Про належне виконання Позивачем своїх зобов`язань за договором № 2032/02/20 від 29.10.2020 також свідчить відсутність з боку Відповідача претензій та повідомлень про порушення Позивачем умов даної угоди.

За пунктом 3.3. договору (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення боргу) оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Відповідачем у Позивача за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії й актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами.

Згідно з пунктом 10.1 Порядку (у редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості) до 15 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями Товариства.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця Підприємство здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку (у редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості) після отримання від Товариства акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Отже, Відповідач зобов`язаний здійснювати оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у Позивача у три етапи. Перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП розміру вартості послуги.

НКРЕКП постановами: від 9 вересня 2022 року № 1117, від 31 травня 2022 року № 557, від 20 вересня 2022 року № 1190 та від 14 березня 2023 року № 473, - затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу в період жовтень 2021 року, з лютого 2022 по серпень 2022 року.

Так, згідно з вищевказаними постановами НКРЕКП, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом: у жовтні 2021 року складає 2 280 276 616,66 грн (без ПДВ), у листопад 2021 року - 911 245 991,1 (без ПДВ), у грудні 2021 року - 181 990 876,48 грн (без ПДВ), у січні 2022 року - 664 843 785,62 грн (без ПДВ), у лютому 2022 року - 420 516 248,42 грн (без ПДВ); у березні 2022 року - 27 402 871,09 грн (без ПДВ); у квітні 2022 року - 1 103 193 902,09 грн (без ПДВ); у травні 2022 року - 1 297 969 675,72 грн (без ПДВ); у червні 2022 року - 1 337 753 069,24 грн (без ПДВ), у липні 2022 року - 1 561 428 605,39 грн (без ПДВ); у серпні 2022 року - 1 172 168 724,57 грн (без ПДВ).

Отже, Відповідач зобов`язаний був провести з Позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року - у строк до 20.03.2023 року (включно).

Враховуючи наведене, Відповідач зобов`язаний був погасити заборгованість за актами купівлі-продажу електроенергії (з врахуванням коригувань): за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року до 20.03.2023 включно. Таким чином, з 21.03.2023 починається прострочення оплати поставленої електричної енергії за наведеними вище актами.

Разом з тим, Відповідач оплатив поставлену електричну енергію за «зеленим тарифом» за актами купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року тільки частково у загальному розмірі 57 269 022, 62 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, Сторонами 06.05.2024 було проведено зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.05.2024) на суму 780 033, 24, у зв`язку з чим заборгованість Відповідача перед Позивачем за актами купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року станом на момент складання даного позову становить 29 758 581, 22 грн., а саме за актами купівлі-продажу електроенергії: - за жовтень 2021 року від 31.10.2021 у розмірі 336 512, 33 грн.; - за лютий 2022 року від 28.02.2022 у розмірі 733 436, 98 грн.; - за березень 2022 року від 31.03.2022 у розмірі 7 055 812, 70 грн.; - за квітень 2022 року від 30.04.2022 у розмірі 5 702 924, 66 грн.; - за травень 2022 року від 31.05.2022 у розмірі 6 443 091, 49 грн.; - за червень 2022 року від 30.06.2022 у розмірі 5 159 262, 54 грн.; - за липень 2022 року від 31.07.2022 у розмірі 3 453 594, 53 грн.; - за серпень 2022 року від 31.08.2022 у розмірі 873 945, 99 грн.

У результаті чого на момент звернення до суду з даним позовом прострочена заборгованість за поставлену у період часу жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року електричну енергію за «зеленим тарифом» складала 29 758 581, 22 грн.

Крім того, відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено про часткову оплату Відповідача за поставлену Позивачем електричну енергію у квітні 2023 року у розмірі 568 326, 72 грн, прострочена заборгованість за поставлену електричну енергію за «зеленим тарифом» складала 39 609 076, 36 грн., а саме за актами купівлі-продажу електроенергії: - за жовтень 2021 року від 31.10.2021 у розмірі 336 512, 33 грн. - за лютий 2022 року від 28.02.2022 у розмірі 733 436, 98 грн.; - за березень 2022 року від 31.03.2022 у розмірі 7 055 812, 70 грн.; - за квітень 2022 року від 30.04.2022 у розмірі 5 702 924, 66 грн.; - за травень 2022 року від 31.05.2022 у розмірі 6 443 091, 49 грн.; - за червень 2022 року від 30.06.2022 у розмірі 5 159 262, 54 грн.; - за липень 2022 року від 31.07.2022 у розмірі 3 453 594, 53 грн.; - за серпень 2022 року від 31.08.2022 у розмірі 873 945, 99 грн. - за вересень 2022 року від 30.09.2022 у розмірі 956 254, 85 грн.; - за листопад 2022 року від 30.11.2022 у розмірі 879 135, 47 грн.; - за грудень 2022 року від 31.12.2022 у розмірі 1 055 610, 03 грн.; - за лютий 2023 року від 28.02.2023 у розмірі 349 608, 76 грн.; - за березень 2023 року від 31.03.2023 у розмірі 274 062, 18 грн.; - за квітень 2023 року від 30.04.2023 у розмірі 1 152 123, 63 грн.; - за травень 2023 року від 31.05.2023 у розмірі 2 847 833, 81 грн.; - за червень 2023 року від 30.06.2023 у розмірі 1 721 494, 21 грн.; - за липень 2023 року від 31.07.2023 у розмірі 88 380, 83 грн.; - за вересень 2023 року від 30.09.2023 у розмірі 463 826, 14 грн.; - за жовтень 2023 року від 31.10.2023 у розмірі 62 165, 23 грн.

Отже, станом на час прийняття рішення з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, загальна сума заборгованості за договором ДП "Гарантований покупець" перед позивачем становить 39 609 076, 36 грн.

Крім того, Відповідач заперечував проти задоволення позову, а також просив закрити провадження у справі в частині стягнення 4 675 310,62 грн у зв`язку зі сплатою частини заборгованості.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань, регулюються нормами Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України (далі - ЗУ) «Про ринок електричної енергії» та відповідними підзаконними нормативними актами.

Так, згідно вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).

Як зазначало вище в матеріалах справи наявні акти купівлі-продажу електроенергії за спірний період.

Відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за Договором № 2032/02/20 від 29.10.2020 та порушив строки оплати електричної енергії за «зеленим тарифом» по залишку боргу.

Відповідно до вимог частини другої статті 11 ЗУ «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період» забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, який визначається відповідно до статті 1 ЗУ «Про оборону України», покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.

На виконання вимог частини восьмої статті 16 ЗУ «Про ринок електричної енергії» Міненерго в межах, визначених йому повноважень, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України видало Накази від 28.03.2022 року «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 та від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом» №206.

Наказ № 140 було видано з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов`язано ДП «Гарантований покупець» забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», із дотриманням Порядку № 641.

Наказом було встановлено розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець», в такому порядку:

П.п. 1.1.1. Станом на 10 число розрахункового місяця сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозавантаженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання;

П.п. 1.3. За подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктом 1.1.1.

Таким чином, Міненерго встановило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено саме на ДП «Гарантований покупець» та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Отже, у Наказі № 140:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»;

- наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару;

- наказ не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

З 05.07.2022 року Наказ № 140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ № 206.

Метою Наказу № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 Наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.

За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього наказу (п. 3).

Отже, у Наказі № 206:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»;

- наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару;

- наказ не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП «Гарантований покупець» було покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

ДП «Гарантований покупець» не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 910/6185/23.

Верховний Суд у справі № 910/6185/23 ще раз звертав увагу, що відповідний підзаконний нормативний акт прийнятий в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, а отже не може тлумачитись всупереч меті його прийняття.

Верховний Суд наголошував, що згідно ЗУ «Про правотворчу діяльність» правотворча діяльність здійснюється відповідно до принципів: 1) верховенства права, що включає, але не виключно, принципи законності, юридичної визначеності, запобігання зловживанню повноваженнями, рівності перед законом та недискримінації, доступу до правосуддя; 2) пріоритетності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини; 3) демократичності; 4) пропорційності; 5) необхідності та обґрунтованості; 6) системності; 7) наукового забезпечення; 8) ресурсної забезпеченості.

Законодавство України - це взаємопов`язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, яка структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначеної Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи із змісту принципу пропорційності як однієї з складових верховенства права, завжди передбачається існування легітимної та істотної мети, заради досягнення якої обмежується право. Процедура встановлення обмеження, обґрунтованість та виправданість засобу досягнення поставленої мети, пропорційність та сумірність обмежень залишаються прерогативою закону та суду.

Враховуючи викладене, а також обставини встановлені судами попередніх інстанцій щодо ненадання відповідачем розрахунків і доказів відсутності на поточному рахунку коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, Верховний Суд у справі № 910/6185/23 дійшов висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно чинного законодавства, Порядку № 641 та Типового договору, затвердженого НКРЕКП.

Отже, твердження відповідача є необгрунтованими та не приймаються судом до уваги.

За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, відповідачем зобов`язання зі сплати за отриманий обсяг електроенергії за договором № 2032/02/20 від 29.10.20207 виконано частково, а тому непогашена основна заборгованість відповідача за договором станом на час прийняття рішення по справі становила 39 609 076,36 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Суд зазначає, що у наведеному в позовній заяві розрахунку заборгованості з посиланням на належні докази позивачем обґрунтовано термін виконання зобов`язання за договором, факт прострочення, день з якого почалось прострочення за кожним підписаним актом купівлі-продажу електроенергії, а тому даний розрахунок є арифметично вірним, та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства і положенням Договору.

З огляду на вказане вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 39 609 076,36 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі відсутності предмету спору.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи під час розгляду справи, відповідач сплатив частину заборгованості у розмірі 4 675 310,65 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 449 289 від 31.01.2025 на суму 929 121,09 грн. № 435 106 від 26.12.2024 на суму 81 470,04 грн. № 448 785 від 31.01.2025 на суму 62 165,23 грн. № 446 742 від 31.01.2025 на суму 2 380 754,28 грн. № 437 762 від 31.12.2024 на суму 62 791,51 грн. № 445 846 від 31.01.2025 на суму 446 017,44 грн. № 440 457 від 31.12.2024 на суму 712 991,06 грн.

Оскільки Відповідач після звернення товариства до суду з цим позовом частково погасив суму спірного основного боргу в розмірі у розмірі 4 675 310,65 грн (ця сума не врахована у заяву про зменшення розміру позовних вимог), суд вважає за необхідне провадження щодо вказаної суми закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Доказів сплати грошових коштів у сумі 34 933 765,71 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних судом встановлено, що розмір інфляційних втрат та 3 % річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 007 903,12 грн інфляційних втрат та 1 600 748,68 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних до 1 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

Визначене частиною 2 статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 зазначила про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнового стану боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Відповідне зменшення заявлених до стягнення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила саме з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, що склалися у справі №902/417/18, та зокрема з урахуванням критеріїв розумності, справедливості та пропорційності. У справі №902/417/18 сторони у договорі погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України і встановили її у розмірі 40 % річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96 % річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев`яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 дійшла висновку про те, що фактично визначені договором 96 % річних є саме способом отримання кредитором доходу, а тому з метою запобігання такому безпідставному збагаченню розмір належної до стягнення з відповідача у зазначеній справі суми відсотків річних було обмежено.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду також вказала про те, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18, зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.

Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 здійснила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме: з огляду на встановлення в укладеному між сторонами зазначеної справи договорі процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 % і її явної невідповідності принципу справедливості.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові про можливість за наявності виняткових обставин зменшити заявлений до стягнення розмір відсотків річних, проте звертає увагу, що у даній справі, на відміну від справи № 902/417/18, позивач заявив до стягнення з відповідача відсотки річних у розмірі, передбаченому законом, а саме: частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України - 3 відсотки.

Таким чином, судом не встановлено відповідних обставин очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних.

Розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (три відсотки). А наведені відповідачем підстави - не можуть бути підставою для зменшення розміру трьох відсотків річних без встановлення судом виключних (надзвичайних) обставин.

При цьому, суд звертає увагу на те, що 3% річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 904/4334/22.

Отже, у клопотанні відповідача про зменшення розміру 3 % річних, суд відмовляє.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому сплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті на час прийняття даного рішення. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в частині задоволених позовних вимог. Також підлягає поверненню з Державного бюджету судовий збір у розмірі 6 819,92 грн за заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі в частині стягнення 4 675 310 (чотири мільйони шістсот сімдесят п`ять тисяч триста десять) грн 65 коп. основного боргу, закрити.

2.Позовні вимоги в іншій частині задовольнити.

3. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, вул. Петлюри Симона, буд. 27, м. Київ, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА" (15300, пров. Вокзальний, буд. 6, м. Корюківка, Корюківський р-н, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ 42955451) 34 933 765 (тридцять чотири мільйони дев`ятсот тридцять три тисячі сімсот шістдесят п`ять) грн 71 коп заборгованості, 1 600 748 (один мільйон шістсот тисяч сімсот сорок вісім) грн 68 коп 3% річних, 3 007 903 (три мільйони сім тисяч дев`ятсот три) грн 12 коп інфляційних втрат та 530 612 (п`ятсот тридцять тисяч шістсот дванадцять) грн 74 коп судового збору.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА» (15300, пров. Вокзальний, буд. 6, м. Корюківка, Корюківський р-н, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ 42955451) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 819 (шість тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн 92 коп., сплачений на підставі платіжної інструкції від 07.11.2024 № 5771 на загальну суму 537 432,66 грн.

5. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2025.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА