Рішення

від 23.01.2025 по справі 910/14289/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2025Справа №910/14289/24

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг"доАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,на стороні відповідача: Державної казначейської служби Українипростягнення заборгованості у розмірі 103 168,86 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи:від позивача:Демченко М.М.від відповідача:Горбоконь В.Ю.від третьої особи:не з`явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 103 168,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" вказує, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором про закупівлю №ПЗ/НХ-23866/НЮ від 18.09.2023 було поставлено регіональній філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно видаткової накладної №1033 від 31.10.2023 товар на суму 98 293,20 грн, в той час як відповідачем не було виконано свого обов`язку з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим у останнього виник борг у вказаній сумі.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором про закупівлю №ПЗ/НХ-23866/НЮ від 18.09.2023 з оплати поставленого товару, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" 0,1% річних у розмірі 73,59 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 802,07 грн, нарахованих за період з 05.01.2024 по 04.10.2024.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 відкрито провадження у справі №910/14289/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

28.11.2024 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що оплата заявки на суму 98 293,20 грн не відбулась не з вини Акціонерного товариства "Українська залізниця", яке зробило від себе все належне - було сформовано та направлено необхідні документи на оплату до органів Державної казначейської служби України, а по причині повернення коштів з казначейського рахунку Акціонерного товариства "Українська залізниця" до державного бюджету. При цьому відповідач вказує, що оскільки станом на 2024 рік фінансування за бюджетною програмою КПКВК 3101270 відсутнє, а відповідно п. 7.1 Договору про закупівлю №ПЗ/НХ-23866/НЮ від 18.09.2023 оплата може бути здійснена виключно за умови наявності бюджетного фінансування, у Акціонерного товариства "Українська залізниця" відсутня можливість здійснити оплату за спірним договором. Окрім того, відповідач вважає, що заявлена позивачем вартість правничої допомоги значно завищена та не відповідає ринковим цінам.

Разом із відзивом на позов, відповідачем подано заяву про залучення до участі у справі Державної казначейської служби України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Вказана заява мотивована тим, що оплата за Договором про закупівлю №ПЗ/НХ-23866/НЮ від 18.09.2023, укладеним між позивачем та відповідачем, повинна була бути проведена Державною казначейською службою України за рахунок бюджетних коштів. Відповідачем була сформована заявка на оплату поставленого товару позивачу за №1028372 від 26.12.2023 на суму 98 293,20 грн. Заявка пройшла всі необхідні погодження в регіональній філії та департаментах АТ "Укрзалізниця", та була підписана керівництвом АТ "Укрзалізниця" 27.12.2023. Одразу після цього, заявка разом з іншими необхідними документами, була направлена на оплату в Державну казначейську службу України. Однак, 30.12.2023 казначейством заявка була відхилена з відміткою "повернення коштів відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України". Отже, фактично заборгованість, яку позивач хоче стягнути з відповідача, виникла саме з причини відхилення платежу Державною казначейською службою України.

Крім того, разом із відзивом на позов відповідачем було подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яка мотивована тим, що для справедливого, всебічного та об`єктивного розгляду справи відповідач має намір в повній мірі скористатися наданими законом процесуальними правами щодо судового захисту, в тому числі і шляхом безпосередньої участі в судових засіданнях.

04.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що із історії змін статусів документу №320145332 вбачається, що дану заявку було введено лише 27.12.2023 о 18.42.25, а отримано казначейство з підписами 27.12.2023 о 18.55.01, тобто всі дії саме відповідачем по даній заявці було вчинено вже після закінчення робочого дня. В той же час, 12.12.2023 на сайті Державної казначейської служби України було розміщено інформацію про те, що останнім днем проведення платежів за видатками клієнтів органів Казначейства в бюджетному 2023 році є 27 грудня 2023 року, а 27 грудня 2023 року до 17.30 завершується прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт-казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна Доходи", АС "Є-Казна", в той час як у період з 30 грудня 2023 року по 01 січня 2024 року прийняття органами Казначейства електронних документів від клієнтів через СДО не здійснюється. Наведене, на думку позивача, що свідчить про наявність вини саме відповідача у неотриманні коштів позивачем, а тому доводи відповідача щодо безпідставності позовних вимог не є обґрунтованими та не підлягають врахуванню під час розгляду даної справи по суті.

04.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" надійшла заява про проведення розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

09.12.2024 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач наполягає, що дана оплата за спірним договором була не проведена саме з вини Державної казначейської служби. Так, відповідач звертає увагу суду, що згідно інформації, що міститься в зміні статусу документу, грошові кошти були повернуті за кілька хвилин до операції відхилення казначейством поданої заявки на оплату, тобто на момент направлення заявки на оплату (27.12.2023) грошові кошти, за рахунок яких повинна була бути проведена оплата по Договору про закупівлю №ПЗ/НХ-23866/НЮ від 18.09.2023, були наявні на відповідному казначейському рахунку. В той час як, на думку відповідача, з наданих ним документів вбачається, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" діяло добросовісно, подало всі необхідні документи, однак кошти з незрозумілих причин органами казначейства були повернуті до державного бюджету за декілька хвилин до операції відхилення казначейством документів АТ "Укрзалізниця".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2024 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено; залучено до участі у справі Державну казначейську службу України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача; зобов`язано сторін направити протягом трьох днів третій особі копії поданих в межах даної справи заяв по суті спору; встановлено третій особі строк для подання пояснень; призначено у справі №910/14289/24 судове засідання на 17.12.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 витребувано у Державної казначейської служби України пояснення щодо приймання платежів в кінці року, а саме - з якого дня в період з 2021 по 2024 роки закінчується прийом платежів бюджетних установ на оплату бюджетних коштів; відомості щодо загальної кількість платежів, які було ініційована Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 27.12.2023 та не було проведено, у зв`язку із зупиненням проведення Державною казначейською службою України бюджетних платежів; пояснення щодо правових підстав для повернення коштів, які підлягали сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" за Договором про закупівлю №ПЗ/НХ-23866/НЮ від 18.09.2023 до державного бюджету; встановлено Державній казначейській службі України строк для надання пояснень - 10 днів з моменту отримання ухвали суду; відкладено судове засідання на 23.01.2025.

30.12.2024 Державною казначейською службою України сформовано в системі "Електронний суд" пояснення третьої особи, в яких Казначейство зазначає, що згідно з пунктом 2.6 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2013 №885, регламент роботи органів Казначейства по завершенні бюджетного періоду та на початку нового бюджетного періоду щороку затверджується наказом організаційно-розпорядчого характеру Казначейства України. Регламентом затверджуються, зокрема термін (час і дата) прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна" та граничний термін (час і дата) здійснення органами Казначейства оплати (виконання) зареєстрованих платіжних доручень (інструкцій) за видатками / витратами державного / місцевих бюджетів та інших клієнтів. На офіційній вебсторінці Казначейства для розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів щороку у грудні розміщується відповідна інформація щодо роботи Казначейства та органів Казначейства в період завершення бюджетного періоду та на початку нового бюджетного періоду. Відповідно до Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.11.2023 №299, останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства визначено 27 грудня 2023 року. Прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна" здійснювалося до 27 грудня 2023 року до 17.30 год., а виконання зареєстрованих платіжних інструкцій за видатками / витратами державного / місцевих бюджетів, а також платежами інших клієнтів та іншими платежами за 2024 рік здійснюється органами Казначейства до 23.00 год. 27 грудня 2024 року. Крім того, третя особа вказує, що казначейське обслуговування одержувача коштів державного бюджету ? АТ "Українська залізниця" здійснюється Управлінням Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, яке є юридичною особою із кодом ЄДРПОУ 38004897. Також третя особа повідомила, що Управління Казначейства опрацювало надані 27.12.2023 АТ "Українська залізниця" платіжні документи у такий спосіб: - платіжна інструкція від 27.12.2023 №47 на суму 152 550,72 грн, яка надіслана 27.12.2023, 17:33:01, була оплачена 27.12.2023, 20:51:34; - платіжна інструкція від 27.12.2023 №48 на суму 98 293,20 грн, яка надіслана 27.12.2023, 18:54:04, була повернута відповідно до статей 3, 23 та 57 БК України; - платіжна інструкція від 27.12.2023 №52 на суму 152 550,72 грн, яка надіслана 27.12.2023, 20:01:50, була повернута відповідно до статей 3, 23 та 57 БК України. У своїх поясненнях Державна казначейська служба України просила суд розглянути справу за наявними матеріалами (без участі третьої особи в судових засіданнях).

В судове засідання, призначене на 23.01.2025, з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Третя особа явку свого представника у призначене на 23.01.2025 судове засідання не забезпечила, однак у своїх поясненнях просила суд розглянути справу без участі третьої особи в судових засіданнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на приписи ст.ст. 120, 202, 242 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи прохання третьої особи розглянути справу без участі її представника в судових засіданнях, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Державної казначейської служби України.

В судовому засіданні 23.01.2025 судом завершено розгляд справи №910/14289/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2023 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" (постачальник) укладено Договір про закупівлю №ПЗ/НХ-23866/НЮ (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцю товар для завершення робіт по проекту "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків ІІ регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" у Київській області" (Завершення робіт), відповідно до Специфікації №1 (Додаток 1), що є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

Найменування товару: ізолятори (п. 1.2 Договору).

У пункті 1.3 Договору вказано, що кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації №1 (Додаток 1) до цього договору.

Згідно п. 1.8 Договору цей договір виконується в рамках виконання програм та здійснення заходів для завершення робіт, а саме за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) відповідно до:

- постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування";

- порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництва та реконструкції об`єктів інфраструктури суб`єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 №517.

У пункті 4.1 Договору сторонами було погоджено, що постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (Delivered Duty Paid - поставка з оплатою мита відповідно до "Інкотермс" у редакції 2020 року). У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та Правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.

Відповідно п. 4.2 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки товару: Київська обл., Броварський р-н, с. Шевченкове, або інший підрозділ покупця, вказаний в рознарядці на поставку товару. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або видаткової накладної (п. 4.6 Договору).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації №1 (Додаток 1) до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням цього Договору.

За умовами п.п. 7.1, 7.2 Договору відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України покупець здійснює фінансування будь-яких витрат, передбачених цим договором, лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Усі видатки покупця за цим договором здійснюються виключно за рахунок бюджетних коштів, передбачених у Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

У пункті 7.4 Договору вказано, що оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться після отримання покупцем бюджетних призначень відповідно до ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України, на 45 робочий день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару.

У пункті 9.2 Договору сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором.

Як вбачається із п. 15.1 Договору останній діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до 31.12.2023.

У Специфікації №1 (Додаток 1 до Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 02.10.2023) сторонами було погоджено постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" ізоляторів у кількості 69 штук загальною вартістю 98 293,20 грн з ПДВ.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" про порушення Акціонерним товариством "Українська залізниця" свого зобов`язання з оплати товару у визначений Договором строк, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача боргу у розмірі 98 293,20 грн, 0,1% річних у розмірі 73,59 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 802,07 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за 15 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору однією із сторін іншою сторони про свій намір розірвати (припинити) договір, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2024 рік у відповідності до п. 6.1 Договору.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175, 193, 265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 655, 662, 663, 668, 689, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із наявної в матеріалах справи видаткової накладної №1033 від 31.10.2023, яка підписана представниками та скріплена печатками сторін, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" 31.10.2023 було поставлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" ізолятори у кількості 69 штук загальною вартістю 98 293,20 грн з ПДВ.

Також представниками сторін було складено акт прийому-передачі товару від 31.10.2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" передало, а Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" прийняло ізолятори у кількості 69 штук загальною вартістю 98 293,20 грн з ПДВ.

Отже, матеріалами справи підтверджується, а сторонами визнається, здійснення позивачем згідно Договору поставки відповідачу товару загальною вартістю 98 293,20 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 7.4 Договору вказано, що оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться після отримання покупцем бюджетних призначень відповідно до ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України, на 45 робочий день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару.

Щодо посилань у Договорі на наявність бюджетних асигнувань як умови для оплати відповідачем поставленого товару, то суд зазначає, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов`язань.

Згідно ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Приписами ст. 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на наведене вбачається, що умови укладеного між сторонами Договору відповідно до яких відповідач здійснює оплату придбаного товару за умови наявності бюджетних асигнувань, не є ні визначенням строку / терміну виконання зобов`язання, адже не є подією, яка має неодмінно настати, ні відкладальною обставиною, так як в даному випадку вона стосується лише обов`язків відповідача щодо оплати товару, а відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України відкладальна обставина має змінювати права та обов`язки сторін.

Крім того, згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За таких обставин, факт відсутності бюджетного фінансування (бюджетних асигнувань) в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати поставленого йому товару, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що, зазначав, Верховний Суд України в своїй постанові від 15.05.2012 у справі №11/446, а також Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Правова позиція про те, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання, викладена також у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17.

Попри наведене, виходячи із принципу свободи договору згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони спору у пункті 7.4 Договору пов`язали початок перебігу строку виконання відповідачем (покупцем) зобов`язання з оплати товару з днем реєстрації податкової накладної за наслідками господарської операції з поставки товару.

Отже, враховуючи, що товар підлягав оплаті протягом 45 робочих днів з дати реєстрації податкової накладної на відповідну партію товару (податкова накладна №53 від 31.10.2023 була зареєстрована 02.11.2023, що підтверджується відповідною квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 02.11.2023), то поставлений за видатковою накладною №1033 від 31.10.2023 товар підлягав оплаті до 04.01.2024 включно.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати Акціонерним товариством "Українська залізниця" Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" коштів за поставлений товар в розмірі 98 293,20 грн станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України наявність та розмір боргу АТ "Українська залізниця" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем за Договором товару, у зв`язку з чим позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" про стягнення боргу у розмірі 98 293,20 грн підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором з оплати поставленого товару, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" 0,1% річних у розмірі 73,59 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 802,07 грн, нарахованих за період з 05.01.2024 по 04.10.2024.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і вона вважається такою, що прострочила (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказує, що у порушенні грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого відповідачем за Договором, відсутня його вина, оскільки ним було направлено 27.12.2023 до Казначейства заявку для оплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" суми коштів у розмірі 98 293,20 грн, проте оплата не відбулась, оскільки дана казначейством заявка була відхилена з відміткою "повернення коштів відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України".

Суд не погоджується із доводами відповідача про відсутність його вини у порушенні грошового зобов`язання з огляду на наступне.

По-перше, згідно з пунктом 2.6 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2013 №885, регламент роботи органів Казначейства по завершенні бюджетного періоду та на початку нового бюджетного періоду щороку затверджується наказом організаційно-розпорядчого характеру Казначейства України. Регламентом затверджуються, зокрема термін (час і дата) прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна" та граничний термін (час і дата) здійснення органами Казначейства оплати (виконання) зареєстрованих платіжних доручень (інструкцій) за видатками / витратами державного / місцевих бюджетів та інших клієнтів.

Як стверджує третя особа, на офіційній вебсторінці Казначейства для розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів щороку у грудні розміщується відповідна інформація щодо роботи Казначейства та органів Казначейства в період завершення бюджетного періоду та на початку нового бюджетного періоду.

Відповідно до Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.11.2023 №299, останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства визначено 27 грудня 2023 року. Прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна" здійснювалося до 27 грудня 2023 року до 17.30 год., а виконання зареєстрованих платіжних інструкцій за видатками / витратами державного / місцевих бюджетів, а також платежами інших клієнтів та іншими платежами за 2024 рік здійснюється органами Казначейства до 23.00 год. 27 грудня 2024 року.

12.12.2023 на сайті Державної казначейської служби України було розміщено інформацію про те, що останнім днем проведення платежів за видатками клієнтів органів Казначейства в бюджетному 2023 році є 27 грудня 2023 року, а 27 грудня 2023 року до 17.30 завершується прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт-казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна Доходи", АС "Є-Казна".

Таким чином, Акціонерне товариство "Українська залізниця", як постійний клієнт органів казначейства, могло та повинне було бути обізнаним як із приписами Бюджетного кодексу України щодо повернення в бюджет неосвоєних у бюджетному році коштів, так і з специфікою роботи Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, а відтак як добросовісний суб`єкт господарювання міг та повинен був завчасно звернутись до органу казначейства для своєчасного виконання платежу, а не в останній день проведення Казначейством платежів за видатками клієнтів.

Справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

Натомість Акціонерним товариством "Українська залізниця" 27.12.2023 були надані на реєстрацію наступні бюджетні фінансові зобов`язання:

- від 31.10.2023 б/н на суму 98 293,20 грн (надіслано 27.12.2023, 11:00:42 та зареєстровано 27.12.2023, 11:14:39);

- від 31.10.2023 б/н на суму 152 550,72 грн (надіслано 27.12.2023, 11:00:27 та зареєстровано 27.12.2023, 11:14:05);

- від 02.11.2023 б/н на суму 152 550,72 грн (надіслано 27.12.2023, 11:00:34 та зареєстровано 27.12.2023, 11:14:22).

Платіжні інструкції на оплату за вказаними зобов`язаннями, які були надані до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва 27.12.2023, відносились до видатків третьої черги.

Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва опрацювало надані платіжні документи у такий спосіб:

- платіжна інструкція від 27.12.2023 №47 на суму 152 550,72 грн, яка надіслана 27.12.2023, 17:33:01, була оплачена 27.12.2023, 20:51:34;

- платіжна інструкція від 27.12.2023 №48 на суму 98 293,20 грн, яка надіслана 27.12.2023,18:54:04, була повернута відповідно до статей 3, 23 та 57 БК України;

- платіжна інструкція від 27.12.2023 №52 на суму 152 550,72 грн, яка надіслана 27.12.2023, 20:01:50, була повернута відповідно до статей 3, 23 та 57 БК України.

Правомірність / неправомірність дій органу Державної казначейської служби України не входить до предмету доказування у даній справі, проте суд звертає увагу відповідача, що фактично органи казначейства виконують для Акціонерного товариства "Українська залізниця" функції банківської установи.

В свою чергу невиконання банківською установою платіжної інструкції боржника чи виконання її з простроченням не змінюють факту порушеного права кредитора, оскільки моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора та останній не зобов`язаний нести ризики замість боржника у правовідносинах останнього із його обслуговуючим банком.

У разі якщо Акціонерне товариство "Українська залізниця" вважає, що при виконанні його заявки за №1028372 від 26.12.2023 на суму 98 293,20 грн органом Державної казначейської служби України було порушено приписи законодавства (неправомірно повернуто заявки без виконання), воно не позбавлене права звернутись до суду із оспоренням таких дій та вимогою про стягнення збитків, якими за своєю суттю для Акціонерного товариства "Українська залізниця" являється стягнення 0,1% річних та інфляційних втрат.

Попри наведене, взаємовідносини між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та обслуговуючим його органом казначейства жодним чином не можуть впливати на право кредитора отримати оплату від Акціонерного товариства "Українська залізниця" у погоджений сторонами у Договорі строк.

По-друге, приписи статті 617 Цивільного кодексу України передбачають можливість за відсутності вини боржника звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання. Проте навіть відсутність вини боржника у порушенні зобов`язання не звільняє боржника від обов`язку виконати це зобов`язання, тому суд відзначає непослідовність позиції Акціонерного товариства "Українська залізниця", яке посилаючись на відсутність в його діях вини, просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю - в тому числі у вимозі про стягнення основного боргу (невиконаного зобов`язання).

По-третє, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Стягнення 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 13.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).

Відтак, незалежно від вини Акціонерного товариства "Українська залізниця" у порушенні грошового зобов`язання за Договором з оплати товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" вправі нараховувати на суму боргу у розмірі 98 293,20 грн інфляційні втрати та відсотки річних на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів Акціонерного товариства "Українська залізниця" про неправомірність заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" вимог про стягнення боргу та нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та відсотків річних.

У пункті 9.2 Договору сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 0,1% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з відповідача 0,1% річних у розмірі 73,59 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 802,07 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" підлягають задоволенню повністю, а з Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають стягненню борг у розмірі 98 293,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 802,07 грн та 0,1% річних у розмірі 73,59 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Щодо витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги.

Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" в межах справи №910/14289/24 здійснювалось адвокатом Демченко Мариною Михайлівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4604 від 26.07.2011) на підставі ордеру серії АІ №1728501 від 18.10.2024 та Договору №10/09-24-ЮО-1 про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 10.09.2024 (надалі - Договір №10/09-24-ЮО-1), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ЮО "Феміда" (адвокатське об`єднання).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно п. 2.1 Договору №10/09-24-ЮО-1 (надалі - Договір №10/09-24-ЮО-1) клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати клієнтові юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 2.2 Договору №10/09-24-ЮО-1 юридичною послугою є надання правничої допомоги щодо взаємовідносин з Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" за договором про закупівлю №ПЗ/НХ-23866/НЮ від 18.09.2023, зокрема представляти інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції, адміністративних та господарських судах, органах державної виконавчої служби, правоохоронних органах, всіх інших державних органах, а також підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та галузевої належності з усіх питань, що стосуються реалізації прав клієнта у відповідності до чинного законодавства України, надавати консультації, висновки, довідки з правових питань, що стосуються діяльності клієнта; вчиняти інші дії та надавати послуги, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У пункті 9.1 Договору №10/09-24-ЮО-1 вказано, що юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок адвокатського об`єднання зазначений реквізитах до даного Договору. Вартість послуг, що надаються за даним Договором, становить 10 000,00 грн та сплачуються клієнтом протягом 5 днів з моменту отримання рахунка.

16.09.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" було перераховано Адвокатському об`єднанню "ЮО "Феміда" кошти у розмірі 10 000,00 грн в якості оплати юридичних послуг за Договором №10/09-24-ЮО-1.

Судом встановлено, що Демченко Марина Михайлівна є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У той же час, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 наголошено на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У відзиві на позов АТ "Українська залізниця" вказує на заявлена позивачем вартість правничої допомоги значно завищена та не відповідає ринковим цінам.

Проте з огляду на обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) з представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" під час розгляду справи №910/14289/24 (підготовка та подання позову, відповіді на відзив; виконання вимог ухвали суду від 10.12.2024, яка стосувалась, зокрема задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у розгляді справи третьої особи; участь адвоката в двох судових засіданнях), суд не погоджується із такими доводами АТ "Українська залізниця" та вважає, що заявлена до відшкодування позивачем вартість правничої допомоги є розумною та співмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність покладення на Акціонерне товариство "Українська залізниця" відшкодування витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 13, 74, 126, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг" (08127, Київська обл., Бучанський р-н, с. Личанка, вул. Центральна, буд. 43 літера А; ідентифікаційний код 44756935) суму боргу у розмірі 98 293 (дев`яносто вісім тисяч двісті дев`яносто три) грн 20 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн 07 коп., 0,1% річних у розмірі 73 (сімдесят три) грн 59 коп., судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 14.02.2025.

Суддя Р.В. Бойко