Рішення

від 02.12.2024 по справі 910/10859/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/10859/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто музей»

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Фар інвест»

про розірвання договору оренди та виселення,

Представники:

від позивача Павленко А.В.

від відповідача Ющенко О.П.

від третьої особи на стороні позивача не прибули

від третьої особи на стороні відповідача Сітніков М.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Регіональне відділення) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Їмзадвох» про:

- розірвання договору оренди державного нерухомого майна, що належить до державної власності № 8537, який посвідчено 13.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. та зареєстровано в реєстрі за № 557;

- виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Їмзадвох» з державного нерухомого майна площею 609,95 кв.м., що розміщене за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, на 0-му поверсі (рівні) будівлі спорткомплексу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення умов договору оренди державного нерухомого майна, що належить до державної власності № 8537, який посвідчено 13.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. та зареєстровано в реєстрі за № 557, (далі - Договір) використовував орендоване майно не за призначенням. Зокрема, за твердженням позивача, всупереч умовам Договору, за яким майно передано в оренду з метою розміщення музею автомобілебудування, фактично воно використовується для розміщення автосалону та продажу автомобілів преміум класу. Також порушенням Договору є невиконанням орендарем обов`язку зі страхування майна. На підтвердження своїх доводів позивач послався на звіт про періодичний комплексний огляд об`єкта оренди від 10.05.2024, складений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву.

Суд своєю ухвалою від 05.09.2024 відкрив провадження у справі № 910/10859/24, залучив до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство «Національний спортивний комплекс «Олімпійський», постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

23.09.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про заміну назви товариства з обмеженою відповідальністю «Їмзадвох» (відповідач) на товариство з обмеженою відповідальністю «Авто музей».

Суд своєю ухвалою від 24.09.2024 постановив замінити назву відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Їмзадвох» на товариство з обмеженою відповідальністю «Авто музей» .

07.10.2024 суд своєю ухвалою постановив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Фар інвест» (правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаксимум»), яке уклало з відповідачем, як орендарем, договір суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 15.11.2019 (далі - Договір суборенди).

Відповідач відхилив позов з таких підстав:

- виконання обов`язку зі страхування майна належним чином виконує товариство з обмеженою відповідальністю «Фар інвест», яке є суборендарем;

- позивач не довів порушення умов договору щодо нецільового використання майна, не надав докази здійснення комерційної діяльності з реалізації автомобілів в орендованому приміщенні.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фар інвест» заперечило проти задоволення позову, стверджуючи, що орендовані ним приміщення використовуються для функціонування музею, а наявні там автомобілі є експонатами.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто музей» (попередня назва - товариство з обмеженою відповідальністю «Їмзадвох») є орендарем нежитлових приміщень загальною площею 609,95 кв. м. за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, на 0-му поверсі (рівні) будівлі спорткомплексу (далі - майно) за договором оренди № 8537, укладеним 13.09.2019 з Регіональним відділення Фонду державного майна України по місту Києву як орендодавцем. Цей Договір оренди посвідчений 13.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 557.

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення, реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності 14297707.1.ЛУЮЧЕК043, загальною площею 609,95 кв. м, від загальної площі 129600 кв.м, розміщене за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, на 0-му поверсі (рівні) будівлі спорткомплексу (далі - майно), право державної власності на яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Міністерством молоді та спорту України 03.10.2017 за номером 22722166, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1372994180000, інше речове право (право господарського відання) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за Державним підприємством «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» 03.10.2017 за номером 22722655, що перебуває на балансі державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» (далі - балансоутримувач, ДП «НСК «Олімпійський»), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.08.2019 і становить за незалежною оцінкою 17889200,00 грн (без ПДВ).

Договір оренди передбачає цільове використання майна. Зокрема, згідно з п. 1.2 Договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення музею автомобілебудування.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення цього договору та підписання акта приймання-передавання майна (п. 2.1 Договору оренди).

Майно передано в оренду на строк 10 років. Так, відповідно до п. 10.1 Договору оренди, він укладений строком на 10 (десять) років, діє з 13.09.2019 до 13.09.2029 включно.

Серед обов`язків, які покладені Договором оренди на товариство з обмеженою відповідальністю «Авто музей», є:

обов`язок використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов Договору оренди (п. 5.1 Договору оренди),

обов`язок протягом 10 робочих днів після укладення Договору оренди застрахувати майно на користь балансоутримувача (ДП «НСК «Олімпійський») на суму, не меншу ніж на вартість за висновком про вартість (франшиза безумовна - 0%) у порядку, визначеному законодавством, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха та постійно поновлювати договір страхування так, щоб протягом строку дії Договору оренди майно було застрахованим, і надавати орендодавцю копії завірених належним чином договору страхування (договорів страхування) і платіжного доручення (платіжних доручень) про сплату страхового платежу (страхових платежів) (п. 5.8 Договору оренди).

Порушення цих обов`язків зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «Авто музей» (користування майном не відповідно до умов Договору оренди, не виконання вимог п. 5.8 Договору оренди), за приписами п. 10.7 Договору оренди є підставою для його розірвання за вимогою орендодавця (Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву).

Також Договір оренди надавав право товариству з обмеженою відповідальністю «Авто музей» здати майно в суборенду за згодою Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (п. 6.3 Договору оренди).

13 вересня 2019 року сторони підписали акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55.

06 листопада 2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, за зверненням орендодавця, надало згоду останньому передати майно в суборенду товариству з обмеженою відповідальністю «Автомаксимум» (попередня назва товариства з обмеженою відповідальністю «Фар інвест») за умови дотримання умов договору використання суборендарем майна відповідно до істотних умов договору суборенди та Договору оренди.

15 листопада 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Їмзадвох» (нова назва товариство з обмеженою відповідальністю «Авто музей») (орендар) та товариство з обмеженою відповідальністю «Автомаксимум» (нова назва товариство з обмеженою відповідальністю «Фар інвест») (суборендар) уклали договір суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 (далі - Договір суборенди).

Договір суборенди також містить умову про цільове використання майні - розміщення музею автомобілебудування (п. 1.2 Договору суборенди).

За Договором суборенди серед обов`язків суборендаря є:

використання орендоване майно відповідно до його призначення та умов Договору суборенди (п. 5.1 Договору суборенди),

протягом місяця після укладення Договору суборендар застрахувати суборендоване майно не менше ніж на його вартість за висновком про вартість (франшиза безумовна - 0%) на користь балансоутримувача (ДП «НСК «Олімпійський»), який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта суборенди, у порядку, визначеному законодавством і протягом 5 (п`яти) днів після страхування надати орендарю, орендодавцю та балансоутримувачу належним чином завірені копії страхового полісу і платіжного доручення про сплату страхового платежу. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк суборенди майно було застраховане (п. 5.8 Договору суборенди).

Фактично майно передано в суборенду 15 листопада 2019 року, про що свідчить підписаний відповідний акт приймання-передачі майна.

Договір суборенди укладено на строк дії Договору оренди (п. 10.1 Договору суборенди).

Відомості про право оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Їмзадвох» (нова назва - товариство з обмеженою відповідальністю «Авто музей») та право суборенди товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаксимум» (нова назва - товариство з обмеженою відповідальністю «Фар інвест») внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з умовами Договору оренди орендодавець має право:

- контролювати з можливим залученням балансоутримувача виконання умов договору та використання майна, переданого в оренду за договором, і у разі необхідності спільно з балансоутримувачем вживати відповідних заходів реагування (8.1);

- виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору (п. 8.2);

- здійснювати контроль за станом майна шляхом візуального обстеження із складанням звітів (п. 8.3)

10 травня 2024 року працівниками Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (робоча група створена наказом позивача від 10.04.2024 № 439 для огляду об`єкта оренди за Договором оренди) склала звіт, в якому зафіксувала, що станом на 10.05.2024 майно не застраховане (згідно з запровадженою Фондом державного майна України інформаційно-пошуковою системою «Етап-Оренда» останній договір страхування діяв до 19.09.2020) та використовується товариством з обмеженою відповідальністю «Автомаксимум» для розміщення автосалону «Auto Maksimum» та продажу автомобілів преміум класу.

Слід зазначити, що попередній огляд орендованого майна робочою групою позивача проводився 20.11.2023 і у складеному за результатами огляду звіті вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Автомаксимум» використовує майно для розміщення музею автомобілебудування.

Станом на час укладення Договору оренди організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності, врегульовував Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року

№ 2269-XII.

27 грудня 2019 року набрав чинності Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 3 жовтня 2019 року № 157-IX (далі - Закон), який введено в дію 01 лютого 2020 року. З дня введення в дію Закону втратив чинність Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII.

Прикінцеві та перехідні положення Закону передбачають, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Отже, правовідносини за Договором оренди є предметом регулювання Законом.

Частина 2 статті 5 Закону наділила Кабінет Міністрів України повноваженнями визначити порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду.

03 червня 2020 року Кабінет Міністрів України постановою № 483 затвердив Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок), який визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону.

Абзац 11 пункту 30 Порядку передбачає, що не можуть використовуватися за будь-яким цільовим призначенням об`єкти оренди, щодо яких укладено договір оренди до набрання чинності Законом та відповідно до якого встановлено обов`язок орендаря використовувати майно за визначеним цільовим призначенням.

Передача майна в суборенду не припиняє для орендаря чинність цього обов`язку, а тому використання майна суборендарем всупереч цільовому призначенню в розрізі відносин між орендодавцем та орендарем є невиконанням останнім обов`язку щодо використання майна за визначеним цільовим призначенням.

При вирішенні питання доведеності обставин нецільового використання майна (не для розміщення музею автомобілебудування) суд виходить з такого.

Стандарт доказування, під яким слід розуміти ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною, для господарського процесу полягає у перевазі доказів, який відомий як «баланс ймовірностей». Цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

У розрізі спірних відносин стверджувальною обставиною є обставина щодо цільового використання майна, оскільки така діяльність є предметом законодавчого регулювання, що здійснюється у певному порядку та супроводжується певним оформленням, а отже доказами, які її підтверджують.

Зокрема, суспільні відносини у сфері музейної справи регулює Закон України «Про музеї та музейну справу», який визначає правові, економічні, соціальні засади створення і діяльності музеїв України та особливості наукового формування, вивчення, обліку, зберігання, охорони і використання Музейного фонду України, його правовий статус. Цей Закон поширюється на всі види музеїв та заповідників у частині їх музеєфікації, а також обліку, зберігання та використання, охорони, консервації, реставрації музейних предметів, музейних колекцій та предметів музейного значення.

У розумінні Закону України «Про музеї та музейну справу» музей - це науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.

Основними напрямами діяльності музеїв є науково-дослідна, культурно-освітня діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, виставкова, пам`яткоохоронна робота, а також діяльність, пов`язана з науковою атрибуцією, експертизою, класифікацією, державною реєстрацією та усіма видами оцінки предметів, які можуть бути визначеними як культурні цінності, з метою включення до Музейного фонду України (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про музеї та музейну справу»).

За своїм профілем музеї поділяються на природничі (антропологічні, біологічні, ботанічні, геологічні, зоологічні, мінералогічні, палеонтологічні), історичні (загальноісторичні, військово-історичні, історії релігії, історико-побутові, археологічні, етнографічні), літературні, художні (образотворчого, декоративно-прикладного, народного, сучасного мистецтва), мистецькі (театральні, музичні, музеї кіно), науково-технічні, комплексні (краєзнавчі, екомузеї), галузеві тощо (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про музеї та музейну справу»).

За ст. 7 Закону України «Про музеї та музейну справу» музеї можуть засновуватися на будь-яких формах власності, передбачених законами. Засновниками музеїв можуть бути відповідні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи (ч. 1). Рішення про створення музеїв приймають їх засновники (ч. 2). Для створення музею засновники повинні забезпечити: формування музейного зібрання; матеріальну базу - відповідно обладнані приміщення для зберігання, консервації та реставрації музейних предметів, для експозицій і виставок, для проведення культурно-освітньої роботи, роботи наукових працівників музею, а також приміщення для забезпечення належного рівня обслуговування відвідувачів; умови для охорони музею, оснащення його засобами охоронної та пожежної сигналізації; фінансування та кадри для належного його функціонування; роботу музею за чітким розкладом (ч. 3). Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють у складі підприємств, установ, організацій та закладів освіти (ч. 4). Музеї можуть створюватись і діяти в усіх організаційно-правових формах (ч. 7).

Діяльність музею здійснюється на підставі статуту (положення), що затверджується його засновником чи засновниками (ч. 1 ст. Закону України «Про музеї та музейну справу»).

Також Закон України «Про музеї та музейну справу» передбачає обов`язкову державну реєстрацію музеїв незалежно від форм власності за їх місцезнаходженням відповідно до закону (ч. 1 ст. 9). Винятком є музеї, що створені у складі підприємств, установ, організацій, закладів освіти. Порядок обліку таких музеїв визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв (ч. 2 ст. 9).

Порядок формування музейного фонду України, порядок обліку музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань, забезпечення їх охорони, збереження і використання визначає Положення про Музейний фонд України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2000 № 1147 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 1007) (далі - Положення).

Положення визначає порядок формування Музейного фонду України, порядок обліку музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань, забезпечення їх охорони, збереження і використання.

Пунктом 6 Положення передбачено, що Музейний фонд України складається з державної і недержавної частини. До недержавної частини Музейного фонду України належать музейні предмети, музейні зібрання, що зберігаються в музеях приватної форми власності, музеях підприємств, установ, організацій приватної форми власності та не віднесені або не підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, зокрема предмети музейного значення, що підлягають внесенню до недержавної частини Музейного фонду України та є власністю релігійних організацій, громадян та об`єднань громадян.

Музейні предмети та предмети музейного значення, які зберігаються у музеях незалежно від форми власності та підпорядкування, а також предмети музейного значення, які зберігаються на підприємствах, в установах, організаціях державної та комунальної форми власності підлягають обліку згідно з цим Положенням (п. 8 Положення).

Згідно з п. 10 Положення фондово-облікова документація складається з основних і допоміжних облікових документів.

До основних облікових документів належать:

акти приймання і передачі музейних предметів на постійне або тимчасове зберігання;

книга надходжень основного фонду і колекційні описи до неї;

інвентарні книги з шифром, що відповідають структурі основного фонду;

архівні описи, описи археологічних і природничо-наукових колекцій;

спеціальні інвентарні книги для обліку музейних предметів, що містять дорогоцінні метали і коштовне каміння;

книга надходжень науково-допоміжного фонду;

науково уніфікований паспорт музейного предмета;

реставраційний паспорт музейного предмета.

Перелік допоміжних облікових документів визначається інструкцією з ведення обліку, зберігання і використання музейних предметів, яка затверджується керівником музею.

Форми допоміжних облікових документів затверджуються керівником музею на підставі інструкції, що затверджується Міністерством культури та інформаційної політики України (ч. 11 Положення).

Отже доказами, які відповідатимуть критеріям належності (ст. 76 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України) та допустимості (ст. 77 ГПК України) та з високою вірогідністю (ст. 79 ГПК України) підтверджуватимуть розміщення в орендовану майні музею автомобілебудування є дані про створення музею автомобілебудування, статут (положення) про музей, дані про проведення державної реєстрації музею за місцезнаходженням, тобто в орендованому майні, або обліку музею, фондово-облікова документація.

Доведення наявності цих даних є обов`язком відповідача, як особи, що зобов`язана за Договором оренди забезпечити цільове використання майна - розміщення музею автомобілебудування, та особи, яка заперечує нецільове використання майна (ст. 74 ГПК України).

Відсутність таких даних, незалежно від фактичного використання майна, свідчить про використання майна не за цільовим призначенням, та, відповідно про порушення Договору оренди.

З огляду на це, оскільки відповідач не надав доказів, які відповідно до Закону України «Про музеї та музейну справу» та Положенню супроводжують діяльність музею, суд вважає доводи позивача про нецільове використання майна більш вірогідними, ніж цільове використання.

У цьому випадку тягар доказування щодо порядку використання майна покладається саме на відповідача, а не на позивача, а тому ненадання останнім доказів про те, яка діяльність здійснюється в орендованому майні не спростовує обставин використання майна не з метою розміщення музею автомобілебудування.

При цьому не може оцінюватись як здійснення такої діяльності звіт позивача від 20.11.2023 щодо використання майна для розміщення музею автомобілебудування за відсутності будь-якого належного та допустимого підтвердження цієї діяльності. Музейна справа - це спеціальний вид наукової та культурно-освітньої діяльності, що включає комплектування, зберігання, охорону та використання музеями культурних цінностей та об`єктів культурної спадщини України, в тому числі їх консервацію, реставрацію, музеєфікацію, наукове вивчення, експонування та популяризацію. Оскільки вона уособлює національну музейну політику, музеєзнавство та музейну практику, а Музейний фонд України є національним багатством, невід`ємною складовою культурної спадщини України, що охороняється законом, така діяльність є процесом, що супроводжується організаційно-контрольними функціями Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. Відсутність будь-яких даних про цю діяльність свідчить про недостовірність даних звіту позивача від 20.11.2023 щодо використання майна для розміщення музею автомобілебудування.

Також відповідач не спростував доводи позивача про невиконання обов`язку постійного поновлення договору страхування орендованого майна. Наданий відповідачем договір добровільного страхування майна юридичних осіб №УА 291470, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фар інвест» (страхувальник) та акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» (страховик) 15 травня 2024 року, стосується періоду з 16.05.2024 по 15.05.2025.

Статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст.611 ЦК України).

Дострокове припинення договору оренди за рішенням суду передбачено ч. 2 ст. 24 Закону.

Підстави при припинення (розірвання) договору за рішенням суду наведені у ч. 2 ст. 651 ЦК України, за якою договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначено вище, порушення обов`язків зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «Авто музей» щодо користування майном не відповідно до умов Договору оренди, не виконання вимог п. 5.8 Договору оренди є підставою для його розірвання за вимогою орендодавця (п. 10.7 Договору).

З огляду на це вимога про розірвання Договору оренди є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 10.10 Договору оренди у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів орендар повертає балансоутримувачу/орендодавцю або підприємству/товариству, яке визначить орендодавець.

Таким чином наслідком розірвання Договору оренди є виселення відповідача в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто музей».

2. Розірвати договір оренди державного нерухомого майна, що належить до державної власності № 8537 між товариством з обмеженою відповідальністю «Їмзадвох» та Регіональним відділення Фонду державного майна України по місту Києву, який посвідчено 13.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем та зареєстровано в реєстрі за № 557.

3. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Авто музей» з державного нерухомого майна площею 609,95 кв.м., що розміщене за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, на 0-му поверсі (рівні) будівлі спорткомплексу.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто музей» (вул. Велика Васильківська, 55, м. Київ, 03150, код 40055280) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (бульвар Т. Шевченка, 50-Г, м. Київ, 01032, код 19030825) 6056,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 14.02.2025.

Суддя С. А. Ковтун