Рішення

від 10.02.2025 по справі 914/2345/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2025 Справа № 914/2345/24

За позовом: Львівського комунального підприємства «Рясне-402», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове харчове підприємство «Меліса», м. Львів,

про стягнення заборгованості у розмірі 17 846, 87 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Амбіцької І.О.

Представники сторін:

від позивача: Василь Галань - представник,

від відповідача: Ярослав Іваницький - представник.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Львівського комунального підприємства «Рясне-402» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове харчове підприємство «Меліса» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг від 01.05.2019 № 28 у розмірі 17 846, 87 грн.

Ухвалою суду від 27.09.2024 відкрито провадження у справі № 914/2345/24 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 28.10.2024.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 02.12.2024 розгляд справи по суті відкладено на 12.12.2024.

Ухвалами суду від 13.01.2025 та 20.01.2025 у розгляді справи були оголошені перерви.

Ухвалою суду від 03.02.2025 у розгляді справи оголошено перерву до 10.02.2025.

У судове засідання 10.02.2025 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити у повному обсязі.

У судове засідання 10.02.2025 представник відповідача з`явився, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 10.02.2025 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Львівське комунальне підприємство «Рясне-402» (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове харчове підприємство «Меліса» (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг від 01.05.2019 № 28 у розмірі 17 846, 87 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що 01.05.2019 між Львівським комунальним підприємством «Рясне-402» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 318, в якому знаходиться приміщення відповідача, укладено договір № 28 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (надалі договір № 28).

Як зазначає позивач, у відповідача наявна заборгованість з оплати наданих послуг за період з квітня 2023 по серпень 2024 року у розмірі 17 846, 87 грн. Також позивач звертає увагу, що з моменту укладення договору відповідач не здійснював добровільно оплату наданих послуг, у зв`язку з чим позивач за період з травня 2019 по березень 2023 року був змушений стягувати заборгованість з відповідача у судовому порядку, а саме у справах господарського суду № 914/298/20, № 914/4048/21, № 914/1361/23.

Також в підтвердження позовних вимог до матеріалів справи позивачем долучено робочі листки працівників, табелі обліку робочого часу, видаткові накладні на закупівлю необхідних товарів для здійснення діяльності з управління багатоквартирним будинком.

З огляду на нездійснення відповідачем оплати за надані послуги, позивач звернувся з цим позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове харчове підприємство «Меліса» заборгованості у розмірі 17 846, 87 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечує позовні вимоги, з огляду на те, що позивач не надав відповідачу жодного рахунку на оплату послуг з управління житлово-комунальними послугами та жодним іншим чином не проінформував про загальну вартість його місячного платежу, структуру ціни.

Також відповідач вказує, що позивач не довів до його відома інформацію, пов`язану із виконанням умов договору, інформацію про послуги з управління багатоквартирним будинком, що мали б бути ним надані у спірний період часу.

Відповідач вважає, що позивач не надав жодних первинних документів, які б підтверджували факт надання ним відповідних послуг.

Відповідач вважає, що зборами співвласників квартир та нежитлових приміщень у будинку № 318 на вул. Шевченка у м. Львові не було затверджено умов, що викладені у договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019 року №28, не було визначено жодної вартості послуг, а уповноважена рішенням зборів співвласників особа - ОСОБА_1 не мала, згідно з положеннями чинного законодавства України, права самостійно погоджувати конкретні умови чи вартість послуг, а отже, підписаний ОСОБА_1 спірний договір та його додатки, додаткові угоди не створюють жодних правових наслідків для співвласників будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином, на думку відповідача, у нього відсутні підстави для оплати послуг за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019 року № 28.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 01.05.2019 між Львівським комунальним підприємством «Рясне-402» (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 318 в особі уповноваженої загальними зборами співвласників будинку особи (співвласник) укладено договір № 28 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до умов договору управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком № 318 на вул. Шевченка у м. Львові, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю цю послугу відповідно до умов договору.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідач є власником нежитлового приміщення загальною площею 189 м2, що знаходиться у будинку № 318 на вул. Шевченка у м. Львові.

Згідно з п. 3 та п. 4 договору, послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає, зокрема, утримання спільного майна багатоквартирного будинку (прибирання внутрішньо будинкових приміщень і прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем, утриманні ліфтів тощо).

Кожен зі співвласників зобов`язаний оплачувати управителю надані послуги з управління в порядку, за ціною і у строки, встановлені договором (п.6 договору). У договорі про надання послуги з управління багатоквартирних будинком (п.11) сторони погодили, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

При цьому, пунктом 5 договору визначено, що кожен із співвласників має право без додаткової оплати одержувати від управителя інформацію про ціну послуги з управління, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни, норми споживання та порядок її надання, а також про її споживчі властивості, а управитель зобов`язаний надавати співвласникам без додаткової оплати інформацію про ціну послуги з управління, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни, норми споживання та порядок надання послуги з управління, а також про її споживчі властивості (п.8 договору).

З огляду на те, що належне відповідачеві на праві власності нежитлове приміщення загальною площею 189 м2, знаходиться у будинку № 318 на вул. Шевченка у м. Львові, у відповідача наявний обов`язок щодо здійснення оплати послуг наданих позивачем щодо управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п.12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ст. 10 вказаного Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Частиною 4 ст. 14 Закону передбачено, що колективний договір про надання комунальних послуг підписується на умовах, визначених у рішенні співвласників (уповноваженого органу управління об"єднання співвласників багатоквартирного будинку), та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Статтею 7 цього Закону передбачений обов`язок співвласників своєчасно оплачувати вартість житлово-комунальних послуг.

Як уже відзначалося, у договорі про надання послуги з управління багатоквартирним будинком його сторони погодили, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, проте до матеріалів справи відповідачем не долучено доказів сплати наданих позивачем послуг.

Варто зауважити, що чинним законодавством не передбачено імперативних вимог щодо документального оформлення факту надання зазначених послуг.

Щодо доводів відповідача про неправомірне збільшення ціни на послуги з управління, суд не вбачає їх обгрунтованими з огляду на наступне.

За умовами п. 10 договору ціна послуги з управління будинком № 318 на вул. Шевченка на момент укладення договору становить 4, 56 грн з ПДВ на місяць за 1 м2 загальної площі житлового або нежитлового приміщення. Розрахунок ціни послуги (розмір складових) наведений у додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 11 договору плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згодом сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору, зокрема відповідно до додаткової угоди № 1 до договору № 28 такий договір набирає чинності з 01.06.2019. Підписавши додаткову угоду № 2 до договору від 04.05.2020, сторони погодили ряд змін і доповнень до договору в частині прав та обов`язків сторін.

01.02.2021 підписано додаткову угоду № 3 до договору, згідно з якою сторони внесли зміни у розділ «Ціна та порядок оплати послуги з управління», де погодили з 01.02.2021 збільшення вартості послуг управління багатоквартирним будинком, а саме: 5, 10 грн (з ПДВ) за 1 м2 загальної площі житлового чи нежитлового приміщення у будинку та включає витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку відповідно до розрахунку ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком, в т.ч. винагороду управителю в розмірі 3 % на місяць від вартості послуг, що міститься в додатку № 2 до договору. Додаток № 2 до договору викладено у новій редакції.

Преамбула додаткової угоди № 3 до договору свідчить що збільшення вартості послуг було зумовлено об`єктивними чинниками, основним серед яких є зростання розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, суд звертає увагу, що у додатковій угоді № 3 до договору сторони також погодили, що у випадку зміни вартості складових тарифу на послугу управління будинком, а саме підняття мінімальної заробітної плати та розміру прожиткового мінімуму, індексації, встановленого на державному рівні із змінами та доповненнями передбачені законодавством, відповідно змінюється й вартість таких послуг, при цьому змінена вартість послуг відображаються у рахунках (квитанціях), а додаткової угоди по договору не укладаються.

Також судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебувало три справи за позовом ЛКП «Рясне-402» до ТзОВ «ВТХП «Меліса» щодо стягнення заборгованості за надані за договором № 28 послуги з управління багатоквартирним будинком за попередні періоди.

У справі № 914/298/20 між сторонами було укладено мирову угоду, яку відповідачем було виконано.

У справі № 914/4048/21 позовні вимоги ЛКП було задоволено у повному обсязі, а рішення від 05.05.2022 у справі № 914/4048/21 було залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 року.

У справі № 914/1361/23 рішенням від 03.10.2023, що залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024, позовні вимоги ЛКП «Рясне-402» задоволено повністю.

У вищевказаних справах з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за період з червня 2019 року по січень 2020 року включно на суму 5 274, 40 грн (справа № 914/298/20), 15 323, 50 грн заборгованості за період лютий 2020 року - листопад 2021 року (справа № 914/4048/21), 13 820, 35 грн у справі № 914/1361/23 за період з грудня 2021 року по березень 2023 року.

Отже, беручи до уваги вищевказані рішення господарського суду (у справах № 914/1361/23, № 914/4048/21, № 914/298/20) варто відзначити, що з моменту укладення договору у 2019 році до моменту розгляду справи № 914/2345/24 відповідачем жодного разу добровільно не було здійснено оплату за договором про надання послуг, а така оплата здійснювалась лише за рішеннями суду. Також суд звертає увагу, що у вищезазначених справах відповідач наводив аналогічні аргументи, які вже було спростовано як судом першої інстанції, так і апеляційної.

Щодо твердження відповідача про те, що договір від 01.05.2019 № 28 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком не створює жодних правових наслідків для співвласників будинку, оскільки ні умови цього договору, ні вартість послуг не були затверджені зборами співвласників будинку, а також про відсутність доказів (первинних документів) наданих послуг, суд відзначає, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 у справі № 914/4048/21, яка набрала законної сили, судом уже надано правову оцінку наведеним доводам.

Позивачем долучені до матеріалів справи докази (первинні документи), щодо закупівлі позивачем матеріалів, необхідних для надання послуг за договором, табелі обліку робочого часу та робочі листки працівників. Відтак суд погоджується з доводами позивача, що виходячи зі специфіки предмету договору (послуга з управління багатоквартирним будинком), інформація, зазначена в долучених доказах не може стосуватися лише виконання робіт у будинку № 318 на вул. Шевченка у м. Львові.

Щодо тверджень відповідача про відсутність первинних документів (рахунків на оплату), суд відзначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (постанова Верховного Суду у справі № 920/1343/21 від 29.04.2020).

До матеріалів справи відповідачем не долучено доказів, які б підтверджували факт здійснення оплати за надані позивач послуги за спірний період, отже, підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ЛКП «Рясне-402» підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із викладеного вище, суд прийшов до висновку, що позивачем наданими доказами підтверджено обґрунтованість заявлених вимог, відтак позов підлягає до задоволення повністю.

Відшкодування витрат позивача, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове харчове підприємство «Меліса» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 318; код ЄДРПОУ 23958993) на користь Львівського комунального підприємства «Рясне-402» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 350А; код ЄДРПОУ 20826593): 17 846, 87 грн заборгованості та 3 084,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 14 лютого 2025 року.

СуддяМанюк П.Т.