Ухвала

від 12.02.2025 по справі 915/141/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

12 лютого 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/141/25

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л. М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 1347/25 від 29.01.2025) керівника Вознесенської окружної прокуратури (56500, м. Вознесенськ, пров. Костенка, 2; e-mail: voznes@myk.gp.gov.ua; код ЄДРПОУ 02910048) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; e-mail: ukrdergfond@ukr.net; код ЄДРПОУ 20029342) та Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, 34, кімната 712; e-mail: fermer014@dgmail.com; код ЄДРПОУ 13856843) до Фермерського господарства "Степ" (57051, Миколаївська область, Вознесенський район, Веселинівська ТГ, с. Штукар, вул. Миру, 33; код ЄДРПОУ 30126391); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості в сумі 200000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Вознесенської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Степ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 200000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем - Фермерським господарством "Степ" прийнятих на себе зобов`язань як позичальником за договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі від 26.09.2019 № 293 ФГ-2019, укладеним між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та ФГ "Степ", а також на неналежне виконання відповідачами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнятих на себе зобов`язань як поручителями за договорами поруки № 293/1 ФГ-2019 від 27.09.2019 р. та № 289/2 ФГ-2019 від 27.09.2019, укладеними з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2025 р. вказану позовну заяву керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вх. № 1347/25 від 29.01.2025 р.) залишено без руху, оскільки в порушення вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України прокурором не було вказано ідентифікаційний код позивача Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 названої статті Кодексу, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Вказана ухвала суду була вручена 05.02.2025 р. о 16:47 год. одержувачу - Окружній прокуратурі міста Миколаєва, у якої наявний зареєстрований в системі "Електронний суд" електронний кабінет, в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України згідно з довідкою Господарського суду Миколаївської області про доставку документу в кабінет електронного суду від 06.02.2025 р.

Таким чином, датою вручення ухвали господарського суду від 03.02.2025 р. у справі № 915/141/25 прокурору є 05.02.2025 р., відтак перебіг встановленого прокурору десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви розпочався з 06.02.2025 р., а кінцевий строк - до 17.02.2025 р.

Так, 07.02.2025 р. від представника прокуратури - Денисенко В.В. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 1931/25), в якій зазначено ідентифікаційний код позивача Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та надано витяг з вказаного Реєстру.

Таким чином, суд вважає, що прокурор у встановлений судом строк усунув виявлені недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 03.02.2025 р.

Між тим під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі судом з`ясовано наступне.

Як вбачається із позовної заяви, прокурором в якості позивача-2 зазначено Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Згідно з наданим прокурором витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зареєстровано як відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно зі ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Так, за змістом положень ст. 4 та ст. 45 ГПК України позивачами і відповідачами - можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Слід зазначити, що спір за участю саме позивача - юридичної особи в особі філії або представництва підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є, зокрема, господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України. Суб`єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Положеннями ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Відповідно до ст. 64 ГК України функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Отже, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Однак, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід зауважити, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Також відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації.

Враховуючи зазначене вище, господарський суд зазначає, що філії, які в силу законодавчих приписів не є юридичними особами, відповідно самостійно не можуть виступати у якості відповідача або позивача у спорі в господарському суді.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Як визначено в ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач-2 Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (код ЄДРПОУ 13856843) зареєстроване як відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи.

Отже, враховуючи те, що поданий позов заявлено в тому числі в інтересах Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, яке згідно з чинним законодавством не є юридичною особою, та відповідно не може бути позивачем у даному спорі, суд вважає, що прокурором невірно вказано статус позивача-2 Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств або невірно визначено склад позивачів, чим порушено вимоги п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурором при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не додержано вищенаведених вимог ч. 3 ст. 162 України, а тому на підставі положень ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, що підлягають застосуванню у даній ситуації за аналогією закону (залишення позову без руху у разі виявлення судом недоліків після відкриття провадження у справі), суд вважає за необхідне залишити позовну заяву повторно без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 174, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Степ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 200000,00 грн. повторно залишити без руху.

2. Встановити прокурору 5-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити прокурору, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 12.02.2025 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Ільєва Л.М.