Рішення

від 13.02.2025 по справі 211/2664/24

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/2664/24

Провадження № 2/211/159/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 лютого 2025 рокуДовгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

при секретарі Строгановій Е.О.,

за участю: позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника третьої особи Березуцької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Служба у справах дітей виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради, про виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення, -

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та просять виселити їх без надання іншого жилого приміщення з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову позивачі зазначили, що вони є прийомними батьками неповнолітнього ОСОБА_3 відповідно до рішення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради міста Кривого Рогу №23 від 17.01.2024. Відповідно до рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2023, справа №211/1579/23, дитина була вилучена з сім`ї: відібрана від матері ОСОБА_4 без позбавлення батьківських прав та стягнуто аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь опікуна, або державного закладу, в якому буде перебувати дитина. Рішенням виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради міста Кривого Рогу №540 від 20.12.2023 неповнолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. На даний час неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться під їхньою опікою, проживає: АДРЕСА_2 . Позивачами, як опікунами дитини, було прийнято заходи щодо реєстрації майнових прав підопічної особи, а саме оформлено належним чином свідоцтва про право власності на спадщину за законом. Неповнолітньому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину, серія та номер: НСР 261631, виданого 29.03.2024, за законом належить: 1/9 частка квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: НСР 261632, виданого 29.03.2024, за законом 7/36 часток квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час у спірній квартирі без реєстрації та без належних на те підстав проживають мати неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_4 та співмешканець матері ОСОБА_5 . Таким чином, можна стверджувати, що відповідачі самоправно зайняли жиле приміщення. Також інформація про проживання ОСОБА_4 без достатніх на то підстав підтверджується Актом обстеження умов проживання неповнолітнього комісії служби у справах дітей виконкому Довгинцівської районної в місті ради від 03.08.2023. За висновками комісії квартира знаходиться в незадовільному стані: брудно, затхлий запах стелі та на стінах павутиння, в деяких кімнатах та коридорі відсутнє світло. Квартира потребує ремонту. Крім того, станом на 01.04.2024 заборгованість, нарахована комунальними та іншими службами міста, складає 117645,94 грн. Відповідач ОСОБА_4 має постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_5 , а також інформації щодо постійного місця проживання, позивачі не мають. Зі слів їхнього підопічного ОСОБА_3 , вони з матір`ю та її співмешканцем ОСОБА_5 переїхали до квартири АДРЕСА_4 АТО з початку повномасштабного вторгнення, приблизно з кінця лютого 2022 року. В утриманні житла, його ремонті, оплаті послуг за електроенергію, газ та інших комунальних платежів, відповідачі участі не приймають, чим завдають власнику значних матеріальних збитків. За більш як два роки, станом на квітень 2024 року, згідно інформації системи ОСОБА_7 , відповідачі жодного разу не сплачували за проживання у вищезазначеному житловому приміщенні. Тим самим, завдавши матеріальну шкоду в сумі приблизно 31292,44 грн. Також ОСОБА_4 має велику суму заборгованості за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 ., що підтверджує її здатність до подальшого завдання матеріальних збитків майну неповнолітнього. Позивачами було вжито доступних ним заходів щодо виселення ОСОБА_4 та співмешканця матері ОСОБА_5 із займаної квартири, а саме подано заяву до відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області щодо усунення перешкоди в праві користування квартирою, до належить прийомному сину ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 . У відповіді на зареєстровану заяву за №45-1 12-243860 від 15.04.2024, було зазначено, що склад адміністративного та кримінального правопорушення відсутні, та рекомендовано звернутись до суду в порядку цивільного провадження. З метою захисту майнових прав неповнолітнього, відновлення стану житла, що йому належить та недопущення подальшого росту заборгованості, постає питання про виселення ОСОБА_4 та співмешканця матері ОСОБА_5 із квартири АДРЕСА_4 без надання їм іншого жилого приміщення.

Ухвалою суду від 12 липня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 , кожен окремо, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, правом подання відзиву не скористалися.

Вислухавши позивачів, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено судом, що рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2023 у справі №211/1579/23 позов виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради було задоволено частково, ухвалено відібрати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_4 без позбавлення її батьківських прав, також стягнуто аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь опікуна або державного закладу, в якому буде перебувати дитина (а.с. 13-16). Рішення не оскаржене та набрало законної сили 03.11.2023.

Рішенням виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради №540 від 20.12.2023 неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с. 17).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради міста Кривого Рогу №23 від 17.01.2024, було утворено прийомну сім`ю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , влаштовано з 22.01.2024 на спільне проживання та виховання в прийомну сімю дитину, позбавлену батьківського піклування, неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10-12).

Неповнолітньому ОСОБА_3 на підставісвідоцтва проправо власностіна спадщинуза законом,серія таномер:НСР 261631,виданого 29.03.2024,за закономналежить 1/9частка квартири,яка знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ;на підставісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом,серія таномер:НСР 261632,виданого 29.03.2024,за законом7/36часток квартири,яка знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18, 19).

Наразі у даній квартирі без реєстрації проживають ОСОБА_4 та співмешканець матері ОСОБА_5 .

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Звертаючись до суду із позовом, позивачі просять суд виселити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без надання іншого жилого приміщення з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідачі проживають у спірній квартирі без законних на те підстав, за майном не доглядають, комунальні послуги не сплачують, в наслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01.04.2024 становить 117645,94 грн. (а.с. 22).

При цьому, позивачі зауважують, що відповідач ОСОБА_4 має постійне зареєстроване місце проживання за іншою адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 23, 37).

І як вбачається з відповіді на запит, ОСОБА_5 за відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади у місті Кривому Розі не зареєстрований (а.с. 38).

Статтею 383ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 386ЦК України передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.47Конституції України кожен має право на житло.

Згідно статті 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Конституцією України у ст. 41 та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. При цьому, на зміст права власності не впливають місце проживання власника, місце його реєстрації та місце знаходження майна. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до Узагальнення судової практики Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28.01.2013 року «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» виселення є категорією житлового законодавства, тому при розгляді цивільних справ за позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення предметом доказування є втрата права на житло, або взагалі його відсутність, або інші передбачені ЖК УРСР підстави для позбавлення права на житло.

З огляду на викладене вище, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й усунути перешкоду в користуванні та розпорядженні майном їхнього підопічного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як законного власника 1/9 та 7/36 часток квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у той спосіб, який вони обрали, та виселити відповідачів з даної квартири без надання їм іншого житлового приміщення, оскільки вони самоправно зайняли жиле приміщення спірну квартиру, без належних на то правових підстав.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивачі при пред`явленні позову до суду звільнені від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів, кожного окремо, на користь держави судовий збір за дві вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Служба у справах дітей виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради, про виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення - задовольнити.

Усунути неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перешкоди у користуванні належній йому на праві власності квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та виселити відповідача ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення.

Усунути неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перешкоди у користуванні належній йому на праві власності квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та виселити відповідача ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, тобто по 1211 (одній тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок з кожного.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Юзефович