Вирок

від 13.02.2025 по справі 203/3063/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3063/24

1-кп/0203/487/2025

В И Р О К

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

13 лютого 2025 рокуКіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, в порядку дистанційного судового провадження, кримінальне провадження № 12024041030000843, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Слов`янськ,Донецької області,громадянина України,не одруженого,офіційно непрацевлаштованого,маючого середню-технічнуосвіту,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 та проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,в силуст.89КК Українираніше несудимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2024, близько о 06:00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 де у нього виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, а саме на викрадення банківської картки № НОМЕР_1 , емітованої в АТ «Райффайзен Банк» на ім`я потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з приміщення палати 14 ППО ВСП «УНІВЕРСИТЕТСЬКА КЛІНІКА» ДДМУ за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 26 де раніше ОСОБА_3 перебував на лікуванні.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , 04.03.2024, приблизно о 08:00 год. прийшов до палати № 14 лікарні ППО ВСП «УНІВЕРСИТЕТСЬКА КЛІНІКА» ДДМУ за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 26, де дочекавшись поки потерпілий ОСОБА_6 залишить приміщення вищевказаної палати та скориставшись його відсутністю, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може перешкодити йому вчинити кримінальне правопорушення, шляхом вільного доступу, з дерев`яної шафи біля ліжка ОСОБА_6 таємно викрав банківську картку № НОМЕР_1 емітовану в АТ «Райффайзен Банк» на ім`я ОСОБА_6 , яка є засобом доступу до банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на його ім`я та яка, в силу вимог ст. 1 Закону України "Про інформацію" № 2657-ХІІ від 2 жовтня 1992 року, п. 56, 63 ч. 1 ст. 1, ст.59 Закону України "Про платіжні послуги" № 1591- ІХ від 30 червня 2021 року та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України є офіційним документом і призначена для виконання фінансових операцій.

Після цього, ОСОБА_3 утримуючи викрадену вищевказану банківську карту при собі з місця вчинення злочину пішов, викраденою картою розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 06.03.2024 більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, у ОСОБА_3 який перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, а саме грошових коштів ОСОБА_6 з його банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк».

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, будучи достовірно обізнаним, що на всій території України діє воєнний стан ОСОБА_3 06.03.2024, у період часу з 7:30 год. до 08:30 год., переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для потерпілого ОСОБА_6 та оточуючих, за допомогою раніше викраденої ним у ОСОБА_6 банківської картки № НОМЕР_1 , емітованої в АТ «Райффайзен Банк», за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 10, таємно, в умовах воєнного стану викрав з банківського рахунку ОСОБА_6 № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк» належні ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 2000 грн шляхом їх обготівковування через банківський термінал АТ КБ «Приват Банк» двома транзакціями по 1 000 грн кожна.

Продовжуючи свої злочинні дії, керуючи єдиним злочинним умислом діючи умисно та протиправно, в умовах воєнного стану, за допомогою раніше викраденої ним у ОСОБА_6 банківської картки № НОМЕР_1 , емітованої в АТ «Райффайзен Банк», за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 6А таємно викрав з банківського рахунку ОСОБА_6 № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк» належні ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1500 грн шляхом їх обготівковування через банківський термінал АТ КБ «Приват Банк» двома транзакціями по 1 000 грн та 500 грн.

Після цього ОСОБА_3 з місця вчинення злочину, утримуючи при собі викрадені грошові кошти пішов, викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3500 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтвердив обставини його вчинення так, як вони викладені у вироку вище, та пояснив, що 04.03.2024, прийшов до палати № 14 лікарні ППО ВСП «УНІВЕРСИТЕТСЬКА КЛІНІКА» ДДМУ, де проходив лікування та викрав у потерпілого ОСОБА_6 банківську картку, оскільки знаходився у скрутному матеріальному становищі, а потім, 06.03.2024 року зняв у банкоматі з картки потерпілого грошові кошти, десь 3500 гривень, витративши їх на власні потреби. У скоєному щиро кається та просить суд суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про слухання справи без його участі, в якій вказав, що цивільний позов заявляти не бажає, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має та просить призначити йому покарання на розсуд суду.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, та, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, врахувавши заяву потерпілого, в якій він вказав, що не заперечує щодо розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, положення якої йому зрозумілі, заслухавши думки учасників судового розгляду, роз`яснивши учасникам судового провадження вимогист. 349 КПК України, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставиниу апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також, підтверджують процесуальні витрати по кримінальному провадженню та визнання предметів речовими доказами.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 було кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Відповідно ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2025 року кримінальне провадження в частині інкримінованого ОСОБА_3 обвинувачення у кримінальному провадженні № 12024041030000843 від 07.03.2024 року, а саме: епізоду, який має правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 185 КК України, за яким потерпілому ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду на суму 351 грн. 62 коп., закрито на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 цього Кодексу у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння - Закону України №3886-1Х від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Таким чином, відбулась декриміналізація діяння і судом закрито провадження за одним епізодом крадіжки, у зв`язку з чим, кваліфікуюча ознака, як повторність відпала, а тому, суд дану кваліфікуючу ознаку за ч. 4 ст. 185 КК України, як повторність, виключає з обвинувачення.

Оцінюючи зазначене, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у викраденні офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів, а також, таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно ст.ст.50,65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Так, при призначенні виду та міри покарання ОСОБА_7 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходить із загальних засад призначення покарання, та враховує тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, класифікуються, як кримінальний проступок та тяжкий злочин, відповідно, ставлення ОСОБА_7 до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини у скоєному, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, що його обтяжують, а також, думку захисника та прокурора, яка вважала, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно призначити покарання в межах санкції частини статей, за якими кваліфіковано його дії, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі.

Поряд із цим, оскільки обвинуваченому ОСОБА_7 остаточно призначається покарання у виді позбавлення волі, враховуючи дані про його особу, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Саме таке покарання, на переконання суду, є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_7 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, з урахуванням положень п. 1б ч. 1ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 13 лютого 2025 року.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирався.

Речові докази:

-DVD-R диск на якому зафіксовані відеозаписи з камер відеоспостереження, що перебували у володінні Бізнес центру «ENIGMA» (ЄРДПОУ 41100386), що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, 53, а саме відеозаписів з камер відеоспостереження, що розташовані в приміщенні Торгівельного центру, розташованого за адресою: м. Дніпро, вулиця Пастера, буд. 6-a, зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12024041030000843.

-DVD-R диск на якому зафіксовані відеозаписи з камер відеоспостереження, що перебували у володінні ТОВ «РУШ» (ЄДРПОУ 32007740), а саме магазину «ЕВА», розташованого за адресою: м. Дніпро, вулиця Пастера, буд. 6-а, зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12024041030000843.

-матеріали тимчасового доступу, а саме документи із інформацією, що перебувала у володінні банківської установи АТ КБ «Приват Банк», у вигляді CD-R диску, зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12024041030000843.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 2ст. 394 КПК України.

Повний текст вирокувручається учасникам судового провадження відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1