Рішення від 11.02.2025 по справі 335/6522/24

1Справа № 335/6522/24 2/335/144/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Ігнатенко Г.Ю., позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Грамчук М.О., представника третьої особи Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району - Шустер О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, Орган опіки та піклування Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, Військова частина НОМЕР_1 , про визначення місця проживання малолітньої дитини та про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Грамчук М.О., звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 у якому з урахуванням збільшення позовних вимог просив визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , мотивуючи позовні вимоги наступним.

З осені 2014 року до лютого 2016 року сторони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_3 .

Після народження дитини відповідач ОСОБА_2 стала проживати окремо від позивача та їх спільної дитини. З цього час відповідачка з дитиною не спілкується, участі в житті дитини не приймає, життям доньки не цікавиться, не поздоровляла її з днем народження, не цікавилась станом її здоров`я.

Таким чином, позивач повністю взяв на себе обов`язок виховання та утримання дитини, займається її освітою та вихованням, піклується про її здоров`я, займається розвитком дитини.

Відповідачка не заперечувала щоб донька проживала разом із батьком, не зверталась до жодного органу опіки та піклування для усунення перешкод у спілкуванні та вихованню дитини.

З лютого 2016 року донька сторін постійно проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та повністю перебуває на утриманні батька.

Позивач є діючим військослужбовцем та має постійний дохід, натомість відповідач самостійного доходу не має та має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини.

Враховуючи викладені обставини позивач просить суд визначити місця проживання малолітньої дитини з батьком та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої доньки.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання; учасникам справи надано строк для подання заяв по суті справи; витребувано у Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1

24 вересня 2024 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району Панченка І.О. про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійник вимог на предмет спору Орагну опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району оскільки за повідомленням батька ОСОБА_1 , він з донькою переїхав жити за новою адресою: АДРЕСА_2 , що є територією Дніпровського району м.Запоріжжя.

07 жовтня 2024 року представником позивача подано до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору військову частину НОМЕР_1 та Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Військову частину НОМЕР_1 та Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району. Витребувано від Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 .

01 серпня 2024 року, 07 жовтня 2024 року та 07.11.2024 року представником позивача до суду були подані заяви про збільшення позовних вимог. Відповідно до останньої редакції заяви про збільшення позовних вимог позивач просить суд - визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20 листопада 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грамчук М.О., у якому остання посилаючись на те, що позивач разом з дитиною змінив місце проживання та на теперішній час проживає у Дніпровському районі м.Запоріжжя просить виключити зі справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району та Відділ по Вознесенівському району Служби (Управління) у справах дітей Запорізької міської ради. Разом з цим, просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області оскільки останнє відоме місце постійного проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 20 листопада 2024 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грамчук Марини Олександрівни про виключення зі справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та виключено зі справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району та Відділу по Вознесенівському району Служби (Управління) у справах дітей Запорізької міської ради; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області. Витребувано від Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району м.Запоріжжя та Органу опіки та піклування Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області висновок щодо розв`язання спору про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12.12.2024 до суду від Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району надійшов висновок №17.01/01-27/1051 від 11.12.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначення місця проживання дитини з батьком ОСОБА_1 .

17 грудня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грамчук М.О. про виклик свідків, у якому вона просить суд з метою повного та об`єктивного розгляду справи, викликати та допитати в судовому засіданні свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 .

Ухвалою суду від 10.01.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті. Викликано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у судове засідання для з`ясування її думки у даній справі. Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грамчук Марини Олександрівни про виклик свідків було задоволено.

ОСОБА_1 та його представник - адвокат Грамчук М.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. ОСОБА_1 додатково зазначив проте, що відповідач жодним чином не приймає участі у вихованні та житті доньки, жодних дій задя того, щоб донька мешкала з нею не вчиняє, не заперечує проти того, аби донька мешкала з ним. Необхідність заявлення позовної вимоги про визначення місця проживання доньки з ним викликана тим, аби у майбутньому ОСОБА_2 не чинила йому жодних перепон та у нього не виникало у майбутньому ніяких проблем щодо проживання доньки саме з ним.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району у судовому засіданні зазначила, що підтримує висновок Органу опіки та піклування районної адміністрації Запороізької міської ради по Дніпровському району про доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та не заперечує проти задоволення позовної вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , а рішення щодо позовної вимоги про визначення місця проживання доньки з позивачем просить прийняти на розсуд суду.

Відповідач, остання відома адреса місця проживання (перебування) якої знаходиться на тимчасово окупованій території України, викликалась в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку, передбаченому ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в редакції, чинній на момент розгляду справи. Будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталась.

Представники третіх осіб Органу опіки та піклування Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області та Військової частини НОМЕР_1 , будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Заслухавли пояснення учасників справи, допитавши свідків, з`ясувавши думку дитини у даній справі, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 03.02.2015 року Виконавчим комітетом Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач на обгрунтування позовних вимог зазначив, що після народження дитини відповідач стала проживати окремо від позивача та дитини. Донька залишилася проживати з ним та він повністю взяв на себе обов`язок виховання та утримання дитини. Відповідач у вихованні доньки участі не бере, не цікавиться її життям, здоров`ям, потребами.

Відповідно до ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).

Статтею 155 Сімейного кодексу України визначено, що здійснення батьками своїх прав та обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Право дитини на належне батьківське виховання, відповідно до ст.152 СК України, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною другою статті 157 СК України передбачено, щ той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

З досліджених у судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 04.04.2006 року, що підтверджується копією поспорта гормадянина України серії НОМЕР_3 виданого 04.04.2006 року Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області.

За заявою ОСОБА_1 у лютому 2024 року відділом по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради здійснено обстеження умов проживання родини. Згідно з актом обстеження умов проживання дитини від 14 лютого 2024 року ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_1 , бабусею ОСОБА_9 також за цією адресою зареєстровані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які фактично за вказаною адресою не проживають. Умови проживання задовільні, в квартирі створено умови для виховання та розвитку дитини. Стосунки у родинні сімейні, в ході бесіди встановлено, що батько дитини перебуває у лавах ЗСУ, щодня спілкується з донькою, висилає грошові кошти. Мати дитини допомоги на утримання дитини не надає, зі слів бабусі перебуває за кордоном, іногді спілкується з дитиною та пересилає деякі кошти.

Разом з цим, відповідно до акту підтвердження фактичного проживання ОСББ «ЗЛАГОДА 25» від 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_4 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Запорізької гімназії №62 Запорізької міської ради від 08.02.2024 №01-22/04 ОСОБА_3 навчається у 3-А класі гімназії. Протягом 2022/2023 навчального року та І семестру 2023/2024 навчального року з класним керівником 3-А класу ОСОБА_5 спілкувався батько учениці ОСОБА_1 , який цікавився досягненнями доньки та брав участь у житті класного колективу. Мати ОСОБА_2 з вчителем не спілкувалася, шкільним життям доньки не цікавилася.

З дослідженої у судовому засіданні довідки Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з плавання «Спартак» від 12.02.2024 №10 вбачається, що ОСОБА_3 займається в СДЮСШОР з плавання «Спартак». Протягом 2023-2024 навчального року на заняття з плавання її приводила бабуся, а батько ОСОБА_1 постійно цікавився досягненнями доньки. Мати ОСОБА_2 в спортивну школу не приходила, результатами доньки не цікавилась з тренером та керівництвом спортивної школи не спілкувалась.

Позивач ОСОБА_1 з 30.05.2023 перебуває на військовій службі та отримує постійних дохід, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 18.09.2024 року №2689 та інформацією Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо сум нарахованих доходів у період з 2007 по 2024 рік.

Згідно службової характеристики вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді солдата резерву 27 запасної роти військової частини НОМЕР_1 . За час проходження служби характеризується позитивно.

Судом також встановлено, що 24.06.2024 року у справі №335/6643/24 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13.06.2024 до досягнення дитиною повноліття.

Згідно інформації Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 10.12.2024 №117307-5-26.1 вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів в межав ВП НОМЕР_6 станом на 09.12.2024 становить 33 205,81 грн.

Відповідно до ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району №17.01/01-27/1051 від 11.12.2024 комісія вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3 та вважає за можливе визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з батьком.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 за №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, (далі - Конвенція) держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінки.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; подруге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Аналіз зазначених положень закону, практики Європейського суду з прав людини дає можливість зробити висновок, що підставою позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім`ї обставин, коли батьки внаслідок свідомої, винної поведінки не виконують своїх обов`язків щодо виховання, утримання, розвитку дітей, їх навчання та лікування і коли таку ситуацію неможливо виправити іншими заходами.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає, що з боку відповідача ОСОБА_2 , як матері ОСОБА_3 має місце свідоме нехтування своїми батьківським обов`язками, враховуючи те, що остання з народження дитини ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, про що свідчить той факт, що тривалий час відповідач не спілкується з донкою, не відвідує її, добровільно не надає будь-якої допомоги на утримання дитини, не проявляє інтересу до її життя, здоров`я та розвитку. У діях відповідача проявляється саме винна та пасивна поведінка по відношенню до дитини.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, в розумінні ст.ст. 12, 81 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідач байдужливо ставиться до дитини, на які позивач посилається, як на підставу задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

В судовому засіданні не встановлені об`єктивні перешкоди для відповідача у належному вихованні дитини, що свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

Крім цього, обставини викладені позивачем при зверненні до суду із позовом підтвердили допитанні в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , які зазначили про те, що ОСОБА_2 жодним чином не приймає участі у вихованні та житті дитини ОСОБА_3 , а її вихованням та повним забезпеченням займається батько - ОСОБА_1 .

Суд також враховує думку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка у судовому засіданні пояснила, що дійсно не спілкується з матір`ю, останній раз бачила її приблизно у 2019 році. Після цього вона не цікавилась її життям, не проявляла до неї будь-якого інтересу, не вітала зі святами, подарунків не дарувала. Зазначила, що вона вважає своєю матрі`ю дружину батька ОСОБА_12 , а тому не заперечує проти того аби її матір позбавили батьківських прав, оскільки лише батько, його дружина та бабуся займаються її вихованням.

З урахуванням зазначеного, враховуючи думку дитини, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до положень ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Щодо позовної вимоги стосовно визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з батьком суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи малолітня ОСОБА_3 тривалий час проживає разом з батьком, при цьому доказів того, що відповідач заперечує проти проживання доньки з батьком або того, що на час розгляду вказаної справи судом між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дитини суд надано не було.

Щодо доводів позивача про те, що необхідність заявлення позовної вимоги про визначення місця проживання доньки з ним викликана тим, аби у майбутньому ОСОБА_2 не чинила йому жодних перепон та у нього не виникало у майбутньому ніяких проблем щодо проживання доньки саме з ним, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, ЦПК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зазначає про те, що ЦПК України не передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів на майбутнє.

Таким чином, суд доходить до висновку, що спір з приводу визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 відсутній, а тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволенних позовних вимог у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, Орган опіки та піклування Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, Військова частина НОМЕР_1 , про визначення місця проживання малолітньої дитини та про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісіт одинадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (код ЄДРПОУ 37573515, адреса: м.Запоріжжя, вул.Петра Сагайдачного, буд.1А).

Третя особа: Орган опіки та піклування Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області (м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.164).

Третя особа: Військова частина НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_5 ).

Повний текст рішення складено 14 лютого 2025 року.

Суддя: А.Б. Алєксєєнко