Рішення
від 04.02.2025 по справі 461/4492/24
ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/4492/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Старовецька С.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вести Анлімітед», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агенство «Лігабізнесінформ», ОСОБА_6 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «Люкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Престайм.ком.юа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід.Нет», ОСОБА_7 , третя особа Благодійна організація «Благодійний фонд «Все для перемоги» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вести Анлімітед», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агенство «Лігабізнесінформ», ОСОБА_6 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «Люкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Престайм.ком.юа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід.Нет», ОСОБА_7 , третя особа Благодійна організація «Благодійний фонд «Все для перемоги» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування вимог позивач покликається на те, що він є керівником та засновником Благодійної організації «Благодійний фонд «Все для Перемоги», діяльність якої спрямована на пошук волонтерів для гуманітарної та фінансової допомоги, здійснення логістичного забезпечення місць проведення бойових дій продуктами першої необхідності, медикаментами тощо.

У квітні 2023 року в мережі інтернет почало поширюватись багато інформації щодо ОСОБА_5 у наступних статтях.

Стаття «Естонська депутатка розкрадала пожертви для українців», що розміщена на сайті https://vesti.ua за посиланням https://vesti.ua/uk/strana-uk/estonska- deputatka-rozkradala-pozhertvi-dlya-ukrayintsiv, власником якого є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТИ АНЛІМІТЕД».

Стаття «ДОНАТИ, ЗБРОЯ, КОХАННЯ.ЯК ЕСТОНСЬКА ДЕПУТАТКА ТА УКРАЇНЕЦЬ ПОТРАПИЛИ У КОРУПЦІЙНИЙ СКАНДАЛ», що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , власником якого є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ЛІГАБІЗНЕСІНФОРМ».

Стаття «КОМУ ВІЙНА, ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , власником якого є відповідач ОСОБА_6 .

Стаття «ГРОШІ ПРИЛИПАЛИ ДО РУК»: ІНТЕРВ`Ю З ІНФОРМАТОРОМ У СПРАВІ ПРО РОЗКРАДАННЯ ПОЖЕРТВ З ЕСТОНІЇ», що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 , власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО- КОМПАНІЯ ЛЮКС».

Стаття « ІНФОРМАЦІЯ_8 » що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 , власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС».

Стаття «КОЛИШНІ ДРУЗІ САДОВОГО: ЯК У ЛЬВОВІ ПСЕВДОВОЛОНТЕР НАЖИВАВСЯ НА МІЖНАРОДНІЙ ДОПОМОЗІ», що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 , власником якого є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Престайм.ком.юа».

Стаття «ВАСЬКІВ, ГРОШІ, ДВА БФ», що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням https://zaxid.net/roztrata_blagodiynih_groshey_iz_estoniyi_detali_spravi_n1564004, власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС».

Стаття «МІЖНАРОДНИЙ СКАНДАЛ І ШАХРАЙСТВО З ЕСТОНСЬКОЮ ДОПОМОГОЮ УКРАЇНІ», що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням https://zaxid.net/mizhnarodniy_skandal_i_shahraystvo_z_estonskoyu_dopomogoyu_ukrayini_i, власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС».

Стаття «ПІДОЗРЮВАНА У РОЗТРАТІ ГРОШЕЙ ДЛЯ УКРАЇНИ ЕСТОНСЬКА ДЕПУТАТКА ЙДЕ У ВІДСТАВКУ» що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13 , власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС».

Стаття «ЖУРНАЛІСТИ ЗНАЙШЛИ У ВИННИКАХ ДВОПОВЕРХОВИЙ БУДИНОК ЕКС-ЗАСТУПНИКА МЕРА ЛЬВОВА» що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 , власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС».

На думку сторони позивача, у наведених статтях відповідачами було принижено його честь та гідність як особистості, а також ділову репутацію як керівника та засновника Благодійної організації «Благодійний фонд «Все для перемоги».

Позивач зазначає, що відповідачі у своїх статтях вказують на причетність ОСОБА_5 до кримінальної справи про розкрадання благодійної допомоги, в той час як немає жодних відомостей про те, що позивач фігурує у кримінальних провадженнях.

На переконання позивача, діями відповідачів було принижено його честь та гідність як особистості, а також його ділову репутацію як керівника та засновника Благодійної організації.

Відтак, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1.Визнати недостовірноюта такою,що ганьбитьі принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 )інформацію,поширену устатті підназвою « ІНФОРМАЦІЯ_14 », опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_15 о 16:00 у мережі Інтернет на сайті https://vesti.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 ,власником якогоє відповідач Товариствоз обмеженоювідповідальністю «ВЕСТИАНЛІМІТЕД» (ЄДРПОУ - 43379053, місцезнаходження: Україна, 01001, місто Київ, площа Спортивна, будинок 1А) зокрема:

Допомагав естонці екс-заступник міського голови ОСОБА_8 »;

« ОСОБА_9 у тому, що вона використала свій благодійний фонд ОСОБА_10 для власного збагачення. Її організація збирала гроші громадян Естонії та передавала ОСОБА_11 . За інформацією одного з колег ОСОБА_12 , компанія виконувала роботи за однією ціною, а в офіційні документи вносилася інша вартість. За версією естонських правоохоронців, фонд ОСОБА_10 загалом перерахував для IC Construction 1,5 млн євро.»;

2. Зобов`язативідповідача Товариствоз обмеженоювідповідальністю «ВЕСТИАНЛІМІТЕД» (ЄДРПОУ-43379053,місцезнаходження:Україна,01001,місто Київ,площа Спортивна,будинок 1А)yстрок непізніше 1місяця здня набраннячинності рішеннямсуду опублікувати на веб-сайті https://vesti.ua спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у тих самих розділах (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим самим шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту:

- «Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_15 о 16:00 на сайті https://vesti.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_14 », містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність ОСОБА_5 до розкрадання (привласнення) благодійних коштів», не видаляючи вказане опублікування з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_17 протягом двох місяців з дня їх опублікування.

3.Визнати недостовірноюта такою,що ганьбитьі принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 )інформацію,поширену устатті, авторомякої єФОП ОСОБА_7 , підназвою «ДОНАТИ, ЗБРОЯ, КОХАННЯ.ЯК ЕСТОНСЬКА ДЕПУТАТКА ТА УКРАЇНЕЦЬ ПОТРАПИЛИ У КОРУПЦІЙНИЙ СКАНДАЛ», опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_15 о 12:00 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ,власником якогоє відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ЛІГАБІЗНЕСІНФОРМ» (ЄДРПОУ - 35256286, місцезнаходження Україна, 04112, місто Київ, вулиця Парково-Сирецька, будинок 23), зокрема:

« ОСОБА_13 збирав кошти з громадян Естонії, а потім передавав у фонд українському партнеру. Гроші йшли на допомогу військовим, та частину з них, за даними правоохоронців, українець привласнив (за контекстом - ОСОБА_14 ).

Пристрасті справи додає інформація ЗМІ про романтичні стосунки українця (за контекстом - ОСОБА_15 ) та естонки.»;

«Естонська прокуратура стверджує, що благодійні кошти фонду ОСОБА_16 надходили українському партнеру, а той ними зловживав. ОСОБА_17 виявився колишній заступник міського голови ОСОБА_18 дій ОСОБА_12 .

Спочатку він співпрацював з естонською депутаткою через власний фонд "Все для перемоги", який заснував на початку повномасштабної війни. А потім підключив до співпраці компанію IC Construction, засновану ще 2021 року як будівельну фірму. »;

«Компанія виконувала роботи за однією ціною, а в офіційні документи вносилась інша вартість", зазначив ОСОБА_19 для ОСОБА_20 .net й додав, що після підозр щодо корупції сказав ОСОБА_12 , що не працюватиме далі, "бо така ситуація йому не підходить".

За словами ОСОБА_19 , ОСОБА_21 дій ОСОБА_12 та ОСОБА_22 не лише співпрацювали, а ймали "романтичні" стосунки.

" ОСОБА_23 каже, що у них не було стосунків з ОСОБА_24 . Вони були. Вони не просто друзі. Про це я дізнався у травні у Дніпрі, коли вони жили в одному номері у готелі... Я просто шокований був цим, бо ОСОБА_21 має сім`ю", розповів Чернов журналістам естонського видання ERR.»;

4.Зобов`язативідповідача Товариствоз обмеженоювідповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕАГЕНСТВО «ЛІГАБІЗНЕСІНФОРМ» (ЄДРПОУ-35256286,місцезнаходження Україна,04112,місто Київ,вулиця Парково-Сирецька,будинок 23)yстрок непізніше 1місяця здня набраннячинності рішеннямсуду опублікувати на веб-сайті https://life.liga.net/ спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у тих самих розділах (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим самим шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту: - «Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_15 о 12:00 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ПОТРАПИЛИ У КОРУПЦІЙНИЙ СКАНДАЛ», містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність ОСОБА_5 до розкрадання (привласнення) благодійних коштів», не видаляючи вказане опублікування з веб- сайту https://life.liga.net/ протягом двох місяців з дня їх опублікування.

5.Визнати недостовірноюта такою,що ганьбитьі принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 )інформацію,поширену устатті підназвою «КОМУВІЙНА, ІНФОРМАЦІЯ_3 », опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_18 о 14:20 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , власником якого є відповідач ОСОБА_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) зокрема:

«У гучнийміжнародний скандалпотрапив іекс-заступникмера ОСОБА_25 , а нині волонтер та "благодійник" ОСОБА_26 . Васьків кілька років пропрацював у міськраді у команді ОСОБА_27 . Тепер його благодійний фонд All For Victory ("Все для перемоги") пов`язують із багатомільйонними махінаціями, до яких може виявитися причетною і депутат парламенту ОСОБА_28

"У центрі скандалу опинилося некомерційне об`єднання All For Victory ("Все для Перемоги"), відоме як головний партнер Slava Ukraini в Україні, а також компанія IC Construction, пов`язана з топ-керівництвом All For Victory. Обидві організації мають відношення до колишніх високопосадовців Як з 'ясувалося, основну частину грошей, понад 1 млн євро, було переведено з рахунку ОСОБА_10 на рахунокприватної компанії IC Construction", пише ERR з посиланнямна

ОСОБА_29 розповів про "присвоєння" грошей із благодійного фонду. За його словами, кожна угода, що проводиться, йшла за завищеною ціною, а різниця нібито осідала в кишенях бенефіціарів.»;

«З розповіді ОСОБА_19 напрошується висновок, що у ОСОБА_12 гарне прикриття, чи то у правоохоронних органах, чи то в особі його колишнього керівника та львівського градоначальника ОСОБА_27 , адже такі багатомільйонні схеми не можуть залишитись непоміченими.».

6. Зобов`язативідповідача ОСОБА_6 (місцереєстрації: АДРЕСА_2 )yстрок непізніше 1місяця здня набраннячинності рішеннямсуду опублікувати на веб-сайті https://comments.ua/ua спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у тих самих розділах (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим самим шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту:

- «Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_18 о 14:20 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 САДОВОГО», містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність ОСОБА_5 до розкрадання (привласнення) благодійних коштів», не видаляючивказане опублікуванняз веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 протягом двох місяців з дня їх опублікування.

7.Визнати недостовірноюта такою,що ганьбитьі принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 )інформацію,поширену устатті «ГРОШІ ПРИЛИПАЛИ ДО РУК»: ІНТЕРВ`Ю З ІНФОРМАТОРОМ У СПРАВІ ПРО РОЗКРАДАННЯ ПОЖЕРТВ З ЕСТОНІЇ», опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_18 о 10:30 на сайті https://24tv.ua/ за посиланням https://24tv.ua/ukrayinski-firmi-prichetni-do-rozkradannya-pozhertv-estoniyi_n2321433,власником якогоє відповідач Приватнеакціонерне товариство«ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС» (ЄДРПОУ: 20765851, місцезнаходження: площа Галицька, будинок 15, місто Львів, Львівська область, 79008) зокрема:

- «Так, я впевнений в цьому. В мене немає ворогів. Я приїхав у інше місто, прожив тут більше місяця і потім у мене знаходять зброю. І останнім часом я працював на фонді і з IC Construction і знав, які є зв`язки в керівника фонду (за контекстом - ОСОБА_14 ), знав, що він багато спілкується з військовими і я розумів, що для нього дістати ту зброю взагалі не проблема.»;

Коли ми готували звіт і я побачив різницю, сказав про це ОСОБА_21 , що не буду працювати далі, бо така ситуація мені не підходить, бо велика сума залишилась на рахунку.»;

Вартість цієї позиції десь 230-240 тисяч гривень і плюс те, що було вкладено в таку позицію - загалом більше півмільйона гривень. Після реалізації проекту з фудбоксами на рахункукомпаніїзалишилося понадпівмільйона гривень.»;

«Ми їхали в автомобілі і я сказав, що гроші до рук прилипають. Він (за контекстом - ОСОБА_14 ) запитав, чому я так кажу, я сказав, що дізнався різницю. Він сказав, що у ОСОБА_23 не може прилипати, вона доступу не має. Каже, давай я тобі куплю квартирууЛьвові, зроблю перший внесок, ти будеш займатися автомобілями, на них 200-300 євро "клеїти"і таким чиномплатити за квартируі залишишся тут.»;

«Я ж не знав, хто саме буде. Він мені сказав, що ми зустрінемось в нотаріуса. Приїхав, побачив брата, побачив Марту. ОСОБА_30 неї знав, але знайомий не був. Унього (за контекстом - ОСОБА_15 ) всі, з ким він працював, це близькі знайомі. Навіть ГО "Все для перемоги", де він бенефіціар, а власник ОСОБА_31 . Своїлюди.

Тобто на переобладнанні автомобілів теж йшла накрутка? (питанняінтерв`юєра)

Так, на кожному проекті. Накрутка була на кожному проекті.»;

« ОСОБА_21 сказав, що домовився з ОСОБА_23 і за кожен автомобіль буде ціна 3 тисячі євро. Наступного дня каже, що ціна буде 3,5 тисяч євро. Я бачив тірахунки на початку, тамне було таких сум.»;

«Після нового року я приїхав в офіс і побачив новий автомобіль на паркінгу. Запитав, хто приїхав на BMW X6 2022 року. Потім я побачив, що на ньому їздив ОСОБА_21 . Також я користувався послугами салону Health and beauty, що належить дружині ОСОБА_32 , прийшов якось на стрижку, запитав у співробітників, де ОСОБА_33 . Вони сказали, що вона з ОСОБА_24 поїхала в Київ. Потім я дізнався, що в Києві він планував купити квартиру. Це було якраз підтвердженням того, що гроші привласнюються. Крім цього, попередню машину він не продав. Приблизно його новий автомобіль коштуєдесь 100 тисяч євро.».

8. Зобов`язативідповідача ПАТ«Телерадіо-компаніяЛЮКС» (ЄДРПОУ-20765851,місцезнаходження:Україна,79008,Львівська область,місто Львів,площа Галицька,будинок 15)yстрок непізніше 1місяця здня набраннячинності рішеннямсуду опублікувати на веб-сайті https://24tv.ua/ спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у тих самих розділах (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим самим шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту:

- «Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_18 о 10:30 на сайті https://24tv.ua/ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_19 »: ІНТЕРВ`Ю З ІНФОРМАТОРОМ У СПРАВІ ПРО РОЗКРАДАННЯ ПОЖЕРТВ З ЕСТОНІЇ» містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність ОСОБА_5 до розкрадання (привласнення) благодійних коштів», не видаляючи вказане опублікування з веб-сайту https://24tv.ua/ протягом двох місяців з дня їх опублікування.

9.Визнати недостовірноюта такою,що ганьбитьі принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 )інформацію,поширену устатті «НАКРУТКАБУЛА НАКОЖНОМУ ПРОЕКТІ», опублікованій 24 травня 2023 року о 22:02 на сайті https://zaxid.net/ за посиланням https://zaxid.net/nakrutka_bula_na_kozhnomu_proekti_n1564207,власником якогоє Приватне акціонерне товариство «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС» (ЄДРПОУ: 20765851, місцезнаходження: площа Галицька, будинок 15, місто Львів, Львівська область, 79008), зокрема:

«І останнім часом я працював на фонді і з IC Construction і знав, які є зв`язки в керівника фонду (за контекстом - ОСОБА_14 ), знав, що він багато спілкується з військовими і я розумів, що для нього дістати ту зброю взагалі не проблема.»;

- Коли ми готували звіт і я побачив різницю, сказав про це Геннадію, що не буду працювати далі, бо така ситуація мені не підходить, бо велика сума залишилась на рахунку.»;

«По перших фудбоксах вона точно не знала, я впевнений, бо ОСОБА_21 дій дуже за це хвилювався. І коли ми їй відправляли звіт, він дуже хвилювався. Десь до листопада саме ОСОБА_23 ухвалювала рішення і вона могла сказати або так або ні. Перший проект він хвилювався, потім я того не бачив і знаю, що вона знала про переобладнання автомобілів.

Тобто на переобладнанні автомобілів тежйшла накрутка? (питання інтерв`юєра) Так, на кожному проєкті. ОСОБА_34 була на кожному проєкті. »;

Зобов`язативідповідача ПАТ«Телерадіо-компаніяЛЮКС» (ЄДРПОУ-20765851,місцезнаходження:Україна,79008,Львівська область,місто Львів,площа Галицька,будинок 15)yстрок непізніше 1місяця здня набраннячинності рішеннямсуду опублікувати на веб-сайті https://zaxid.net/ спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у тих самих розділах (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим самим шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту:

«Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_18 о 22:02 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 » містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність ОСОБА_5 до розкрадання (привласнення) благодійних коштів», не видаляючи вказане опублікування з веб-сайту https://zaxid.net/ протягом двох місяців з дня їх опублікування.

Визнати недостовірноюта такою,що ганьбитьі принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 )інформацію,поширену устатті «ВАСЬКІВ, ГРОШІ, ДВА БФ»,

опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_18 о 22:00 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_20 ,власником якогоє Приватнеакціонерне товариство«ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯЛЮКС» (ЄДРПОУ: 20765851, місцезнаходження: площа Галицька, будинок 15, місто Львів, Львівська область, 79008), зокрема:

«Депутатку естонського парламенту та голову благодійної організації MTU Slava ОСОБА_35 звинуватили в розтраті 1,5 млн євро, які благодійний фонд переказав львівській компанії IC Construction. Ця компанія пов`язана з благодійним фондом екс-заступника мера ОСОБА_8 та належить його родичам.»;

-«... згодом ОСОБА_36 повідомив, що всі наступні, пов`язані з естонцями проекти, будуть передані компанії IC Construction, аби таким чином нібито отримувати від гумдопомоги відкати.»;

«Виручка IC Construction у 2022 році становила 41,7 млн грн або близько 1 млн євро, а чистий прибуток -9,3 млн грн або близько 250 тис. євро. Він стверджує, що компанія отримувала гроші як оплату за договором товарів чи послуг, а не як пожертвування.»

12.Зобов`язативідповідача ПАТ«Телерадіо -компанія ЛЮКС» (ЄДРПОУ-20765851,місцезнаходження:Україна,79008,Львівська область,місто Львів,площа Галицька,будинок 15)yстрок непізніше 1місяця здня набраннячинності рішеннямсуду опублікувати на веб-сайті https://zaxid.net/ спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у тих самих розділах (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим самим шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту:

- «Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_18 о 22:00 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_20 стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_21 », містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність ОСОБА_5 до розкрадання (привласнення) благодійних коштів», не видаляючи вказане опублікування з веб-сайту https://zaxid.net/ протягом двох місяців з дня їх опублікування.

13.Визнати недостовірноюта такою,що ганьбитьі принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 )інформацію,поширену устатті «МІЖНАРОДНИЙСКАНДАЛ ІШАХРАЙСТВО ЗЕСТОНСЬКОЮ ДОПОМОГОЮУКРАЇНІ», опублікованій 22 травня 2023 року о 21:32 на сайті https://zaxid.net/ за посиланням https://zaxid.net/mizhnarodniy_skandal_i_shahraystvo_z_estonskoyu_dopomogoyu_ukrayini_i власникомякого є Приватнеакціонерне товариство«ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯЛЮКС» (ЄДРПОУ: 20765851, місцезнаходження: площа Галицька, будинок 15, місто Львів, Львівська область, 79008), зокрема:

- «Щоправда, з певного моменту доброчинна діяльність перестала бути безкорисливою справою.

« ОСОБА_37 каже, що він неодноразово спілкувався з ОСОБА_38 і ОСОБА_22 стосовно сумнівних моментів діяльності обох фондів. Часто автомобілі булипоганої якості, а їхнявартість завищеною, цінина ремонту рахунках також відрізнялися від реальних. Проблеми виникли і з продуктовими наборами, де опинялися консерви, подаровані меценатами, а в документах було записано, ніби фонд за них заплатив.»;

«За словами ОСОБА_19 , на його зауваження і незгоду ОСОБА_12 і ОСОБА_39 не реагували, тож він повідомив про зловживання членам наглядової ради естонського фонду, а ОСОБА_12 сказав, що хоче звільнитися. Згодом ОСОБА_36 переписав компанію « ОСОБА_40 », засновником якої був ОСОБА_19 , на дружину свого рідного брата Мар ту Лю ту. »;

«ТОВ «Айсі Констракшн» це не просто собі компанія. ОСОБА_12 і ОСОБА_19 створили її у 2021 році після завершення роботи у міській раді Львова, хоча офіційно екс- заступник мера не мав відношення до фірми. Її засновником був ОСОБА_19 . До речі, фонд «Все для перемоги» працює в одному офісі з « ОСОБА_41 », але це ж лише випадковість. »;

«Отож ОСОБА_37 вирішив не братиучастіунечесних, на його думку, оборудках ОСОБА_12 і ОСОБА_39 . Компанію, що за документами належала йому, ОСОБА_12 переписав на свою родичку і призначив директором свого друга зі студентських часів ОСОБА_42 ».

14.Зобов`язативідповідача ПАТ«Телерадіо-компаніяЛЮКС» (ЄДРПОУ-20765851,місцезнаходження:Україна,79008,Львівська область,місто Львів,площа Галицька,будинок 15)yстрок непізніше 1місяця здня набраннячинності рішеннямсуду опублікувати на веб-сайті https://zaxid.net/ спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у тих самих розділах (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим самим шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту:

- «Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_18 о 21:32 на сайті https://zaxid.net/ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_22 стаття під назвою «МІЖНАРОДНИЙ СКАНДАЛ І ШАХРАЙСТВО З ЕСТОНСЬКОЮ ДОПОМОГОЮ УКРАЇНІ», містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність ОСОБА_5 до розкрадання (привласнення) благодійних коштів», не видаляючи вказане опублікування з веб- сайту https://zaxid.net/ протягом двох місяців з дня їх опублікування.

15.Визнати недостовірноюта такою,що ганьбитьі принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 )інформацію,поширену устатті «ПІДОЗРЮВАНАУ РОЗТРАТІГРОШЕЙ ДЛЯУКРАЇНИ ЕСТОНСЬКАДЕПУТАТКА ЙДЕУ ВІДСТАВКУ», опублікованій 18 травня 2023 року о 18:35 на сайті https://zaxid.net/ за посиланням https://zaxid.net/pidozryuvana_u_roztrati_groshey_dlya_ukrayini_estonska_deputatka_yde_u власником якого є Приватне акціонерне товариство «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС» (ЄДРПОУ: 20765851, місцезнаходження: площа Галицька, будинок 15, місто Львів, Львівська область, 79008), зокрема:

«Депутатка є головою естонської благодійної організації MTU Slava Ukraini, яку прокуратура Естонії підозрює в незаконній передачі 1,5 млн євро українській компанії IC Construction, пов`язаній з екс-заступником мера ОСОБА_8 »;

«На початку березня Консультативна рада фонду MTU Slava Ukraini, головою якого була Йоганна-Марія Лехтме, оголосила про внутрішню перевірку через підозри в нецільовому використанні коштів двома українськими партнерами, серед яких - фонд екс-заступника мера ОСОБА_8 «Все для перемоги» та фірма IC Construction, записана на дружину брата ОСОБА_43 »;

«IC Construction отримала від MTU Slava Ukraini 1,5 млн євро. 9 травня естонська прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом привласнення коштів, зібраних естонською організацією та переданих українській сумнівній компанії. Цю справу естонська прокуратура розслідує спільно з українськими правоохоронцями.»;

«Інформаторому справі про привласнення коштів є ОСОБА_37 - колишній комерційний директор компанії IC Construction. Раніше він розповів ОСОБА_44 про те, що у жовтні торік почав збирати інформацію про сумнівну діяльність IC Construction, що стосується привласнення благодійних коштів, і планував передати її естонським партнерам.».

16.Зобов`язативідповідача ПАТ«Телерадіо-компаніяЛЮКС» (ЄДРПОУ-20765851,місцезнаходження:Україна,79008,Львівська область,місто Львів,площа Галицька,будинок 15)yстрок непізніше 1місяця здня набраннячинності рішеннямсуду опублікувати на веб-сайті https://zaxid.net/ спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у тих самих розділах (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим самим шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту:

- «Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_23 о 18:35 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13 стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_24 » містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність ОСОБА_5 до розкрадання (привласнення) благодійних коштів», не видаляючи вказане опублікування з веб-сайту https://zaxid.net/ протягом двох місяців з дня їх опублікування.

17.Визнати недостовірноюта такою,що ганьбитьі принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) інформацію, поширену у статті «ЖУРНАЛІСТИ ЗНАЙШЛИ У ВИННИКАХ ДВОПОВЕРХОВИЙ БУДИНОК ЕКС-ЗАСТУПНИКА МЕРА ЛЬВОВА», опублікованій 07 червня 2023 року о 18:07 на сайті https://zaxid.net/ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 власникомякого є Приватнеакціонерне товариство«ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯЛЮКС» (ЄДРПОУ: 20765851, місцезнаходження: площа Галицька, будинок 15, місто Львів, Львівська область, 79008), зокрема:

«Екс-заступник міського голови Львова ОСОБА_36 під час роботи в міській раді збудував будинок у Винниках, який записав на маму ОСОБА_45 . Про це йдетьсяу спільномуматеріалі естонського видання Eesti Ekspress та ZAXID.NET»;

«У 2021 році ОСОБА_12 із мерії звільнився. Журналісти вважають, що причиною звільнення могло стати його суттєве збагачення за час роботи в міській раді.»;

За даними журналістів, ОСОБА_12 почав займатися волонтерством, у тому числі, й через політичні амбіції.»;

«За рік війни і волонтерства ОСОБА_36 придбав елітний позашляховик BMW X6, вартість якого оцінюєтьсяприблизно в100 тисячдоларів США. За його словами, це авто він купив для дружини, аби вона могла їздити за кордон, щоправда її попередній автомобіль Mercedes вона не продавала.»;

«Нагадаємо, що ОСОБА_36 фігурує у скандалі про привласнення 1,5 млн євро благодійноїдопомоги з Естонії.»

18. Зобов`язативідповідача ПАТ«Телерадіо -компанія «ЛЮКС» (ЄДРПОУ-20765851,місцезнаходження:Україна,79008,Львівська область,місто Львів,площа Галицька,будинок 15)yстрок непізніше 1місяця здня набраннячинності рішеннямсуду опублікувати на веб-сайті https://zaxid.net/ спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у тих самих розділах (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим самим шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту:

- «Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_25 о 18:07 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_26 », містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність ОСОБА_5 до розкрадання (привласнення) благодійних коштів», не видаляючи вказане опублікування з веб-сайту https://zaxid.net/ протягом двох місяців з дня їх опублікування.

19.Визнати недостовірноюта такою,що ганьбитьі принижуєчесть,гідність таділову репутацію ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 )інформацію,поширену устатті «КОЛИШНІ ДРУЗІ САДОВОГО: ЯК У ЛЬВОВІ

ПСЕВДОВОЛОНТЕР НАЖИВАВСЯ НА МІЖНАРОДНІЙ ДОПОМОЗІ», опублікованій 23 травня 2023 року о 15:40 на сайті https://vgolos.ua/ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 ,власником якогоє Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Престайм.ком.юа» (ЄДРПОУ: 34259663, місцезнаходження: вулиця Городоцька, будинок 2, квартира 3, місто Львів, Львівська область, 79007), зокрема:

«У Львові розгорівся міжнародний скандал через волонтера ОСОБА_46 , який раніше декілька років працював в міськраді в команді ОСОБА_27 . Тепер його благодійний фонд підозрюють у багатомільйонних махінаціях.»;

ОСОБА_47 «Все для перемоги» не публікує жодних звітів про свою благодійну діяльність. Після того, як журналісти поцікавилися цим, ОСОБА_36 пояснив, що «оприлюднити звіти ще не встигли». А після оголошення аудиту в естонських партнерів сайт «Все для перемоги» взагалі перестав працюва ти. »;

«Як повідомляють Zмови, вони із власних джерел довідалися, що під час зустрічі ОСОБА_12 та ОСОБА_48 сторони обумовили розмір хабаря, яким польська компанія віддячила ОСОБА_49 за свою перемогуу тендері ОСОБА_50 »;

«Апогеєм роботи ОСОБА_12 в міськраді стався в травні 2019року, коли учасникиАТО та громадські активісти прийшли засідання виконавчого комітету Львівської міської ради. Там чиновники зібралися вкотре «дерибанити» бюджет міста. Замість мера на виконавчому комітеті головував його саме ОСОБА_51 »;

«Цікаво, чи вважає ще хтось, що помилялися тоді журналісти і активісти, якщо взяти до уваги теперішнє «волонтерство» ОСОБА_46 і його наживання на війні. Зараз складно оцінити «наслідки» і принципи його роботи у міській раді, за яку він постійно отримував премії і матеріальні допомоги від міського голови ОСОБА_27 ».

20. Зобов`язативідповідача Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Престайм.ком.юа» (ЄДРПОУ-34259663,місцезнаходження:Україна,79007,Львівська область,місто Львів,вулиця Городоцька,будинок 2,квартира 3)yстрок непізніше 1місяця здня набраннячинності рішеннямсуду опублікувати на веб-сайті https://vgolos.ua/ спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у тих самих розділах (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим самим шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту:

«Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_15 о 15:40 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_27 : ЯК У ЛЬВОВІ ПСЕВДОВОЛОНТЕР НАЖИВАВСЯ НА МІЖНАРОДНІЙ ДОПОМОЗІ» містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність ОСОБА_5 до розкрадання (привласнення) благодійних коштів», не видаляючи вказане опублікування з веб-сайту https://vgolos.ua/ протягом двох місяців з дня їх опублікування.

21.Стягнути звідповідачів Товариство зобмеженою відповідальністю«ВЕСТИ АНЛІМІТЕД» (ЄДРПОУ - 43379053, місцезнаходження: Україна, 01001, місто Київ, площа Спортивна, будинок 1А), Товариство зобмеженою відповідальністю«ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО«ЛІГАБІЗНЕСІНФОРМ» (ЄДРПОУ - 35256286, місцезнаходження Україна, 04112, місто Київ, вулиця Парково-Сирецька, будинок 23), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 , Адреса реєстрації АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ПАТ «Телерадіо-компаніяЛЮКС» (ЄДРПОУ - 20765851, місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська область, місто Львів, площа Галицька, будинок 15), Товариство зобмеженою відповідальністю«Престайм.ком.юа» (ЄДРПОУ-34259663,місцезнаходження:Україна,79007,Львівська область,місто Львів,вулиця Городоцька,будинок 2,квартира 3) накористь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в рівних частинах понесені ним судові витрати, включаючи витрати на професійну правничу допомогу.

22.Стягнути звідповідача Товариствоз обмеженоювідповідальністю «ВЕСТИАНЛІМІТЕД» (ЄДРПОУ-43379053,місцезнаходження:Україна,01001,місто Київ,площа Спортивна,будинок 1А), на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму моральної шкоди у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч)грн.

23.Стягнути солідарноз відповідачаТовариства зобмеженою відповідальністю«ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО«ЛІГАБІЗНЕСІНФОРМ» (ЄДРПОУ35256268,04112,м.Київ,вул.Парково-Сирецька,буд.23)та відповідачаФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) накористь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму моральної шкоди у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн.

24.Стягнути звідповідача ОСОБА_6 (місцереєстрації: АДРЕСА_2 ), накористь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму моральної шкоди у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн.

25.Стягнути звідповідача ПАТ«Телерадіо-компаніяЛЮКС» (ЄДРПОУ-20765851,місцезнаходження:Україна,79008,Львівська область,місто Львів,площа Галицька,будинок 15), на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму моральної шкоди у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч)грн.

26.Стягнути звідповідача ТОВ «ЗАХІД.НЕТ» (код ЄДРПОУ: 37123250 місцезнаходження: площа Галицька, буд. 15, м. Львів, Львівська область,79008) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму моральної шкоди у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн.

27.Стягнути звідповідача Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Престайм.ком.юа»(ЄДРПОУ-34259663,місцезнаходження:Україна,79007,Львівська область,місто Львів,вулиця Городоцька,будинок 2,квартира 3) накористь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму моральної шкоди у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн.

Ухвалою суду від 04 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача Горонний О.О. у судовому засіданні позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповідях на відзив. Просив задоволити позов з урахуванням уточнених вимог.

Представник відповідачів Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «Люкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД.НЕТ» - Марушевський Д.Л. заперечив проти задоволення позову з мотивів, наведених у відзиві (т.1 а.с.322-344).

Представник відповідача ТОВ «ІА «ЛІГАБІЗНЕСІНФОРМ» - Осійчук Т.М. заперечила проти задоволення позову з мотивів, наведених у відзиві (т.2 а.с.29-39).

Представник відповідача ТОВ "ПРЕСТАЙМ.КОМ.ЮА" - Кравчук П.І. заперечив проти задоволення позову з мотивів, наведених у відзиві (т.3 а.с.166-174).

Відповідачі, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказують на те, що оспорювана інформація не може бути визнана недостовірною, так як подана у двох формах: частково у формі висловлювань, які мають всі ознаки та беззаперечно є оціночними судженнями, а частково у формі фактичних даних, які мають під собою відповідне обґрунтування.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень третіми особами відсутня, а відтак, суд вважає можливим проводити судове засідання та винести рішення по справі у відсутності третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд врахував, що відповідно до ч. 2ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Суду також не подано будь-яких інших доказів, які доводять об`єктивну неможливість відповідача та представників третіх осіб прибути у судове засідання, прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку, а також неможливість забезпечить участь у судовому засіданні уповноваженого представника.

З врахуванням тривалості провадження у справі, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що у 2023 року в мережі інтернет було поширено наступні статті.

1.Стаття «Естонська депутатка розкрадала пожертви для українців», що розміщена на сайті https://vesti.ua за посиланням https://vesti.ua/uk/strana-uk/estonska-deputatka-rozkradala-pozhertvi-dlya-ukrayintsiv, власником якого є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТИ АНЛІМІТЕД» (ЄДРПОУ - 43379053).

2.Стаття «ДОНАТИ, ЗБРОЯ, КОХАННЯ.ЯК ЕСТОНСЬКА ДЕПУТАТКА ТА УКРАЇНЕЦЬ ПОТРАПИЛИ У КОРУПЦІЙНИЙ СКАНДАЛ», що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , власником якого є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ЛІГАБІЗНЕСІНФОРМ» (ЄДРПОУ - 35256286).

3.Стаття «КОМУ ВІЙНА, ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , власником якого є відповідач ОСОБА_6 ( місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП - невідомий).

4.Стаття «ГРОШІ ПРИЛИПАЛИ ДО РУК»: ІНТЕРВ`Ю З ІНФОРМАТОРОМ У СПРАВІ ПРО РОЗКРАДАННЯ ПОЖЕРТВ З ЕСТОНІЇ», що розміщена на сайті https://24tv.ua/ за посиланням https://24tv.ua/ukrayinski-firmi-prichetni-do-rozkradannya- pozhertv-estoniyi_n2321433 , власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО- КОМПАНІЯ ЛЮКС» (ЄДРПОУ - 20765851).

5.Стаття «НАКРУТКА БУЛА НА КОЖНОМУ ПРОЕКТІ» що розміщена на сайті https://zaxid.net/ за посиланням https://zaxid.net/nakrutka_bula_na_kozhnomu_proekti_n1564207, власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС» (ЄДРПОУ - 20765851).

6.Стаття «КОЛИШНІ ДРУЗІ САДОВОГО: ЯК У ЛЬВОВІ ПСЕВДОВОЛОНТЕР НАЖИВАВСЯ НА МІЖНАРОДНІЙ ДОПОМОЗІ», що розміщена на сайті https://vgolos.ua/ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 , власником якого є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Престайм.ком.юа» (ЄДРПОУ - 34259663).

7.Стаття «ВАСЬКІВ, ГРОШІ, ДВА БФ», що розміщена на сайті https://zaxid.net/ за посиланням https://zaxid.net/roztrata_blagodiynih_groshey_iz_estoniyi_detali_spravi_n1564004 , власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС» (ЄДРПОУ - 20765851).

8.Стаття «МІЖНАРОДНИЙ СКАНДАЛ І ШАХРАЙСТВО З ЕСТОНСЬКОЮ ДОПОМОГОЮ УКРАЇНІ», що розміщена на сайті https://zaxid.net/ за посиланням https://zaxid.net/mizhnarodniy_skandal_i_shahraystvo_z_estonskoyu_dopomogoyu_ukrayini_i, власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС» (ЄДРПОУ - 20765851).

9.Стаття «ПІДОЗРЮВАНА У РОЗТРАТІ ГРОШЕЙ ДЛЯ УКРАЇНИ ЕСТОНСЬКА ДЕПУТАТКА ЙДЕ У ВІДСТАВКУ» що розміщена на сайті https://zaxid.net/ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13 , власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС» (ЄДРПОУ - 20765851).

10.Стаття «ЖУРНАЛІСТИ ЗНАЙШЛИ У ВИННИКАХ ДВОПОВЕРХОВИЙ БУДИНОК ЕКС-ЗАСТУПНИКА МЕРА ЛЬВОВА» що розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 , власником якого є відповідач ПАТ «ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ ЛЮКС» (ЄДРПОУ - 20765851).

Позивач зазначає, що відповідачі у вказаних статтях вказують на його причетність до кримінальної справи про розкрадання благодійної допомоги, однак не існує жодних відомостей щодо притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності як підозрюваного, обвинуваченого.

На думку сторони позивача, в наведених статтях діями відповідачів було принижено честь та гідність ОСОБА_5 як особистості, а також його ділову репутацію як керівника та засновника Благодійної організації «Благодійний фонд «Все для перемоги».

Вважає, що розміщення цієї інформації в інтернеті для публічного ознайомлення, вчинено умисно та з метою негативного впливу на громадську думку щодо поведінки позивача, його ділових та моральних якостей.

Згідно з позовом позивач ОСОБА_5 просить спростувати статті, які наведено в прохальній частині позову.

Суд, безпосередньо дослідивши інформацію, наведену в оспорюваних статтях, вважає, що така інформація не може бути визнана недостовірною з огляду на наступне.

Відповідно до ст.34Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

У відповідності до ст.1 Закону, інформація - будь-які фактичні відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

З аналізу даної норми закону вбачається, що інформація по своїй суті повинна містити певні факти, на основі яких можна робити висновки та приймати рішення.

Згідно норм статті 5Закону України«Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

У відповідності до ЗУ «Про інформацію» в системному аналізі вбачається, що коли мова йдеться про спростування інформації, поширеної у ЗМІ, весь інформаційний масив слід поділяти на наступні категорії: власне інформацію (фактичні дані) та оціночні судження.

При цьому, даним Законом дано визначення поняттю оціночним судженням, що у відповідності до ст. 20 Закону «Про інформацію» вказує, що оціночним судженням, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, оціночні судження, на відміну від інформації, не містять в собі фактів та не несуть в собі навантаження, оскільки носять оціночний характер та є по своїй природі судженням з того чи іншого приводу.

Законодавцем між даними поняття проведено чітку грань, з метою надання зокрема журналістам (авторам) засобам інформації в умовах побудови демократичної, розвиненої держави з пріоритетом розвитку саме європейських принципів розуміння суспільства, свободи слова та поглядів, що виключає відповідальність автора, на відміну від подання та висвітлення відповідних фактів, які відповідають дійсності, що тягнуть за собою наслідки.

При цьому, слід вказати про те, що оціночні судження по своїй природі спрямовані на загал та на сприйняття аудиторією загалом даної інформації, а інформація, це фактичні дані, які тягнуть за собою відповідні наслідки та засвідчують певні факти.

Дані висновки суду, знайшли своє відображення у ч.1ст.30 Закону України «Про інформацію», де визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, оціночні судження не підлягають доведенню їх правдивості, а отже і не підлягають спростуванню.

Статтею 10Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошеної інформації або підтримания авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Відтак відповідачі, які висловлюють не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не зобов`язані доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.

Рішенням у справі «Ляшко проти України» від 10.08.2006 року № 21040/02 Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди, чи розглядаються як необразливі, чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими с вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що с базовою частиною права.

Отже, за усталеною практикою ЄСПЛ, свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи.

Так, зі змісту пункту 2 статті 10 Конвенції вбачається, що дана норма стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Саме такими є вимоги до плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства. (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015).

Таким чином, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущения, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції.

Аналіз змісту наведених вище законодавчих положень вказує на те, що не є предметом захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки поглядів відповідачів, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності факті) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського союзу з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують й гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм оцінку.

При цьому, у своїй практиці Європейський Суд з прав людини розрізняє оціночні судження та факти. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень с нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції (рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року). Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання.

Згідно з пунктом 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Так, під гіперболою слід розуміти стилістичний засіб перебільшення певних ознак чи якостей предмета, явища або дії з метою посилення художньої виразності. В основі гіперболи лежать художні перебільшення зображуваного об`єкта. (Тлумачний словник української мови https://slovnyk.me).

Алегорією є втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. (Великий тлумачний словник сучасної мови, https://slovnyk.me/dict/vts/алегорія).

Сатирою є гостра критика окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов`язковими принципами чи встановленими ідеалами. (Сатира // Енциклопедія українознавства Словникова частина: [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка; гол. ред. проф., д-р ОСОБА_52 . Париж Йорк : Молоде життя, 1955-1995. - ISBN 5-7707-4049-3.

Метафорою є художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі аналогій, схожості чи порівняння, а також слово або вираз, ужиті в такий спосіб. (Словник української мови в 11 томах, https://slovnyk.ua/index.php? swrd=метафора).

Отже, для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Водночас, вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

В пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 «Про судову практику у спорах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року наведено наступний висновок: таким чином, відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України, є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п.15Постанови при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

При цьому, в пункті 18Постанови роз`яснено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Пунктом 12Постанови роз`яснено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

В той же час, Верховний Суд у Постанові від 24.05.2023, справа 536/911/21, зазначає, що законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 1170-VII від 27 березня 2014 року, що набрав чинності 19 квітня 2014 року, частину третю статті 277 ЦК України виключено.

Відтак, чинне законодавство з 19 квітня 2014 року не містить презумпції добропорядності і відсутні підстави для застосування такої конструкції при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації.

Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить про те, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування».

Враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду та роз`яснення, які викладені в Постанові, на даний момент обов`язок доведення вищенаведених елементів, необхідних для задоволення дифамаційного позову розподіляється наступним чином: а) поширення інформації саме відповідачем та доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб - має бути доведено позивачем; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача - має бути доведено позивачем; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності враховуючи, виключення з ЦК України ч. 3 ст. 277, сторони доводять достовірність чи недостовірність інформації на засадах змагальності та рівності в порядку ч. 1 ст. 81 ЦПК України (сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень); г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право - має бути доведено позивачем.

Таким чином, спірні твердження слід перевіряти, чи містять вони інформацію, яка безпосередньо стосується позивача; чи така інформація поширена у формі фактичних даних, а не оціночних суджень; і якщо така інформація поширена у формі фактичних даних то чи є вона недостовірною в розумінні чинного законодавства, практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

Суд звертає увагу на те, що позивач та відповідачі доводять достовірність чи недостовірність інформації на засадах змагальності та рівності в порядку ч.1 ст.81 ЦПК України.

Згідно п.п. 19, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Фактично, зміст позову зводиться до того, що, на думку позивача, відповідачі у своїх статтях вказують на причетність ОСОБА_5 до кримінальної справи про розкрадання благодійної допомоги та звинувачують його у цьому, в той час як немає жодних відомостей про те, що позивач фігурує у кримінальних провадженнях.

Дослідивши зміст вказаних статей, суд вважає, що оспорювана інформація не може бути визнана недостовірною з огляду на те, що відповідна інформація подана в оспорюваних статтях у двох формах: частково у формі висловлювань, які мають всі ознаки та беззаперечно є оціночними судженнями, а частково у формі фактичних даних, які мають під собою відповідне обґрунтування.

Так, судом встановлено, що частина оспорюваної інформації є точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів інформації, наведеної в першоджерелі в статті ERR від 09.05.2023 року.

Зокрема, щодо інформації: «Депутатку естонського парламенту та голову благодійної організації MTU Slava Ukraini Йоганну-Марію Лехтме звинуватили в розтраті 1,5 млн євро, які благодійний фонд переказав львівській компанії IC Construction. Ця компанія пов`язана з благодійним фондом екс-заступника мера ОСОБА_8 та належить його родичам».

Суд звертає увагу на те, що перше речення не має жодної вказівки про позивача. Як наслідок, воно не містить в собі жодної негативної інформації щодо особи ОСОБА_5 та не може порушувати його особисті немайнові права .

Щодо другого речення, то встановлено, що воно є точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів іноземного медіа, а саме статті естонського онлайн веб-медіа ERR від 09.05.2023 року, яка знаходиться за посиланням: https://rus.err.ee/1608972140/prokuratura-proverit-ispolzovanie-deneg-nko-slava-ukraine-v-hode-ugolovnogo-proizvodstva.

Зокрема в Статті ЕRR вказано «В апреле стало известно, что НКО "Слава Украине" перевела 1,5 млн евро пожертвований, собранных в Эстонии, в IC Construction - частную компанию, связанную с руководством украинского партнера по сотрудничеству».

При цьому, судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач є єдиним директором Благодійного фонду «Все для перемоги», який співпрацював з неурядовою організацією «Слава Україні» (Естонська Республіка).

В той же час, в одному із речень, а саме «9 травня естонська прокуратуравідкрилакримінальне провадження за фактом привласнення коштів, зібраних організацією MTU Slava Ukraini та переданих українській сумнівній компанії» є пряме посилання на Статтю ERR від 09.05.2023 року, оскільки слово «відкрила» в процитованому реченні містить активне посилання на статтю.

Отже, вказане оспорюване речення є точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів інформації, наведеної в першоджерелі в статті ERR від 09.05.2023 року.

Окрім цього, судом встановлено, що автор статті цитує та поширює інформацію, яка була озвучена в інтерв`ю естонському онлайн веб-медіа ERR від 17.05.2023 року ОСОБА_53 та доступна за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_28 .

При цьому, в одному із речень статті, а саме «У інтерв`ю ERR він розповів, що заснував ОСОБА_54 разом із ОСОБА_55 , з яким познайомився в 2016 році під час роботи в компанії Dunapack Packaging», є пряме посилання на джерело такого інтерв`ю. Слово «ERR» в процитованому реченні містить активне посилання на першоджерело такого інтерв`ю.

Отже, встановлено, що частина оспорюваної інформації є точним відтворенням інформації наведеної в першоджерелі у Статті ERR від 17.05.2023 року.

Відтак, не може бути відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, оскільки ця інформація, окрім іншого, є точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів іноземного медіа з посиланням на нього.

Щодо висловлювання «Депутатка є головою естонської благодійної організації MTU Slava Ukraini, яку прокуратура Естонії підозрює в незаконній передачі 1,5 млн євро українській компанії IC Construction, пов`язаній з екс-заступником мера ОСОБА_8 . На початку березня Консультативна рада фонду MTU Slava Ukraini, головою якого була Йоганна-Марія Лехтме, оголосила про внутрішню перевірку через підозри в нецільовому використанні коштів двома українськими партнерами, серед яких фонд екс-заступника мера ОСОБА_8 «Все для перемоги» та фірма IC Construction, записана на дружину брата Геннадія Васьківа Марту Люту.

Наведені речення, зокрема, є переказом оригінальних матеріалів іноземного медіа, а саме статті естонського онлайн веб-медіа ERR від 09.05.2023 року, яка знаходиться за посиланням: https://rus.err.ee/1608972140/prokuratura-proverit-ispolzovanie-deneg-nko-slava-ukraine-v-hode-ugolovnogo-proizvodstva (роздруківка наведеної веб-сторінки надається в додатках -надалі Стаття ERR від 09.05.2023 року).

Зокрема, в Статті ЕRR сказано «В апреле стало известно, что НКО "Слава Украине" перевела 1,5 млн евро пожертвований, собранных в Эстонии, в IC Construction - частную компанию, связанную с руководством украинского партнера по сотрудничеству».

При цьому в одному із речень, а саме «9 травня естонська прокуратуравідкрилакримінальне провадження за фактом привласнення коштів, зібраних організацією MTU Slava Ukraini та переданих українській сумнівній компанії» є пряме посилання на Статтю ERR від 09.05.2023 року. Слово «відкрила» в процитованому реченні містить активне посилання.

У вказаних реченнях не має жодної безпосередньої вказівки на позивача.

Як наслідок, вони очевидно не містять в собі жодної негативної інформації щодо особи ОСОБА_5 та не може порушувати його особисті немайнові права.

Наведені речення містять в собі слова (висловлювання), які прямо підпадають під вищенаведене визначення оціночного судження та апріорі є такими з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (епітети, слова вжиті в переносному значенні, метафори, гіперболи та в цілому слова, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані).

Так, в першому реченні зазначено фразу «сумнівній компанії», яка є епітетом. Також неможливо перевірити «сумнівність» або «не сумнівність» певної «компанії»).

При цьому такий термін як «сумнівна компанія» не визначено в Кримінальному кодексі України або інших офіційних нормах/положеннях, а отже не може бути перевірене на достовірність та є суб`єктивним судженням автора (його оцінкою ситуації).

Як наслідок, наведене речення не має жодної вказівки на позивача та в цілому не може бути перевірене на достовірність, так як містить в собі оціночні судження.

Щодо речень«Щоправда,з певногомоменту доброчиннадіяльність пересталабути безкорисливоюсправою»,то вказане речення не має жодної вказівки на позивача. Як наслідок, воно очевидно не містять в собі жодної негативної інформації щодо особи позивача та не може порушувати особисті немайнові права позивача.

У вказаному реченні наявний вираз «з певного моменту», який дає зрозуміти пересічному читачеві, що дане речення є оцінюючим судженням відповідної події.

При цьому, достовірність таких слів неможливо перевірити.

Також, в реченні використано фрази «доброчинна діяльність», «безкорислива справа», які є епітетами. Також не неможливо перевірити «доброчинність» або «не доброчинність» певної «діяльності» та «безкорисливість» або «корисливість» певної «справи»).

При цьому, такі терміни як «доброчинна діяльність», «безкорислива справа», не визначено в Кримінальному кодексі України або інших офіційних нормах, а отже не може бути перевірене на достовірність та є суб`єктивним судженням автора (його оцінкою ситуації).

Як наслідок, вказане не має жодної вказівки на позивача та в цілому не може бути перевірене на достовірність, так як містить в собі оціночні судження.

Вислів «Нагадаємо, що ОСОБА_36 фігурує у скандалі про привласнення 1,5 млн євро благодійної допомоги з Естонії».

Наведене речення містить в собі слова (висловлювання), які прямо підпадають під вищенаведене визначення оціночного судження та апріорі є такими з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (епітети, слова вжиті в переносному значенні, метафори, гіперболи та в цілому слова, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані).

Так в реченні зазначено слова «фігурує», «скандал», які є багатозначними словами, що вживались у переносному значенні, у метафоричній, гіперболізованій формі.

При цьому, такі терміни як «фігурує», «скандал» не визначено в Кримінальному кодексі України або інших офіційних нормах/положеннях. Зазначений вираз «фігурує у скандалі» є суб`єктивною оціночною характеристикою.

Як наслідок, наведене речення в цілому не можуть буди перевірені на достовірність, так як містять в собі оціночні судження.

Щодо висловлювання «Виручка IC Construction у 2022 році становила 41,7 млн грн або близько 1 млн євро, а чистий прибуток 9,3 млн грн або близько 250 тис. євро. Він стверджує, що компанія отримувала гроші як оплату за договором товарів чи послуг, а не як пожертвування».

Вказане перше речення не має жодної вказівки на позивача. Як наслідок, воно очевидно не містить в собі жодної негативної інформації щодо особи позивача та не може порушувати особисті немайнові права позивача.

Окрім того, перше речення містить фактичні дані, що відповідають дійсності.

Так, за відкритими даними Опендатабот (https://opendatabot.ua/c/44630024) встановлено, що компанія ТОВ «Айсі Констракшн» (код ЄДРПОУ 44630024) у 2022 році мала дохід у розмірі 41 713 000 грн. та чистий прибуток 9317000 грн.

Крім того, в статті наведені речення, які є дослівним відтворенням інформації, наведеної в статті онлайн-медіа Kyiv Independent від 17 квітня 2023, яка доступна за наступним посиланням: https://kyivindependent.com/estonias-biggest-charity-helping-ukraine-under-audit-after-board-finds-ukrainian-recipients-suspicious/.

Так, автор поширив інформацію, яка була озвучена директором ТОВ «Айсі Констракшн», а саме ОСОБА_56 журналістам веб-сайту Kyiv Independent.

При цьому, в одному із речень, а саме «Керівник фірми ОСОБА_31 підтвердивжурналістам, що майже весь дохід компанія отримала від ОСОБА_57 за рахунок пожертв естонського народу є пряме посилання на вказану вище статтю Kyiv Independent. Слово «підтвердив» в процитованому реченні містить активне посилання.

Відтак, встанолено, що частина статей є дослівним відтворенням інформації, наведеної в першоджерелі в статті онлайн-медіа Kyiv Independent.

Як наслідок, не може бути відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, оскільки інформація, окрім іншого, є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим медіа-Kyiv Independent.

Крім того, судом встановлено, що в оспорюваних реченнях різними онлайн веб-медіа неодноразово поширювалась інформація, яка стала відома їм зі слів ОСОБА_58 .

Зокрема, « ОСОБА_37 каже, що він неодноразово спілкувався з ОСОБА_38 і ОСОБА_22 стосовно сумнівних моментів діяльності обох фондів. Часто автомобілі були поганої якості, а їхня вартість завищеною, ціни на ремонт у рахунках також відрізнялися від реальних. Проблеми виникли і з продуктовими наборами, де опинялися консерви, подаровані меценатами, а в документах було записано, ніби фонд за них заплатив».

Наведені речення містять в собі слова (висловлювання), які прямо підпадають під визначення оціночного судження та є такими з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (епітети, слова вжиті в переносному значенні, метафори, гіперболи та в цілому слова, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані).

Так, в першому реченні зазначено фразу «сумнівні моменти», яка є епітетом. Неможливо перевірити «сумнівність» або «не сумнівність» певного «моменту».

При цьому такий термін як «сумнівні моменти» не визначено в Кримінальному кодексі України або інших офіційних нормах, а отже не може бути перевірене на достовірність та є суб`єктивним судженням автора (його оцінкою ситуації).

Зазначена інформація подається з урахуванням багатозначних мовно-стилістичних одиниць, виникнення яких є, окрім іншого, наслідком суб`єктивного оціночного судження (мається на увазі такі невід`ємні елементи оціночних суджень як припущення: слово «ніби»).

Як наслідок, наведені речення в цілому не можуть бути перевірені на достовірність, так як містять в собі оціночні судження.

Наявне твердження « ОСОБА_37 каже» чітко дає зрозуміти пересічному читачеві, що дане речення є оціночним судженням певної події саме ОСОБА_58 , а не відповідачів.

Наявне твердження «за словами ОСОБА_19 » дає зрозуміти пересічному читачеві, що дане речення є оціночним судженням відповідної події ОСОБА_58 .

Окрім цього ОСОБА_37 неодноразово заявляв у своїх інтерв`ю вказану інформацію.

«ТОВ «Айсі Констракшн» це не просто собі компанія. ОСОБА_12 і ОСОБА_19 створили її у 2021 році після завершення роботи у міській раді Львова, хоча офіційно екс-заступник мера не мав відношення до фірми. Її засновником був ОСОБА_19 . До речі, фонд «Все для перемоги» працює в одному офісі з « ОСОБА_41 », але це ж лише випадковість».

В наведених реченнях містяться слова (висловлювання), які прямо підпадають під визначення оціночного судження та апріорі є такими з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (епітети, слова вжиті в переносному значенні, метафори, гіперболи та в цілому слова, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані).

Так, в реченнях зазначено фрази «це не просто собі компанія», «але це ж лише випадковість», які є повністю оціночними судженнями та не можуть бути використані для підтвердження чи спростування фактичних даних.

Також у даних висловлюваннях відображається інформація, яка є фактичною достовірною інформацією, а саме: «ТОВ « ОСОБА_41 створили у 2021 році», «її засновником був ОСОБА_19 ».

При цьому, інша інформація щодо позивача, зазначена у вказаних реченнях, неодноразово поширювалась раніше різними онлайн веб-медіа.

Окрім цього, ОСОБА_37 про те, що « ОСОБА_12 і ОСОБА_19 створили її у 2021 році після завершення роботи у міській раді Львова, хоча офіційно екс-заступник мера не мав відношення до фірми» неодноразово заявляв у своїх інтерв`ю різним ЗМІ.

«Отож ОСОБА_37 вирішив не брати участі у нечесних, на його думку, оборудках ОСОБА_12 і ОСОБА_39 . Компанію, що за документами належала йому, ОСОБА_12 переписав на свою родичку і призначив директором свого друга зі студентських часів ОСОБА_59 ».

Наведені речення містять в собі слова (висловлювання), які підпадають під визначення оціночного судження та апріорі є такими з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (епітети, слова вжиті в переносному значенні, метафори, гіперболи та в цілому слова, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані).

Так, в реченні зазначені слова «нечесні оборудки», «переписав», які є багатозначними словами, що вживались у переносному значенні. При цьому, такий термін як «оборудка» не визначено в Кримінальному кодексі України або інших офіційних нормах.

Відтак, наведені речення в цілому не можуть бути перевірені на достовірність, так як містять в собі оціночні судження.

Крім того, у вказаному реченні наявний вираз «на його думку», який дає зрозуміти пересічному читачеві, що дане речення є оціночним судженням певної події саме ОСОБА_58 .

ОСОБА_37 неодноразово заявляв у своїх інтерв`ю інформацію щодо «оборудки ОСОБА_12 і ОСОБА_39 » та про те, що « ОСОБА_12 переписав на свою родичку і призначив директором свого друга зі студентських часів ОСОБА_59 ».

«Інформатором у справі про привласнення коштів є ОСОБА_37 колишній комерційний директор компанії IC Construction. Раніше він розповів ОСОБА_44 про те, що у жовтні торік почав збирати інформацію про сумнівну діяльність IC Construction, що стосується привласнення благодійних коштів, і планував передати її естонським партнерам»

У вказаних реченнях немає жодної вказівки на ОСОБА_5 .

В другому реченні зазначено фразу «сумнівна діяльність», яка є гіперболою (неможливо перевірити «сумнівність» або «не сумнівність» певної «діяльності»).

При цьому такий термін як «сумнівна діяльність» не визначено в Кримінальному кодексі України або інших офіційних нормах/положеннях, а отже не може бути перевірене на достовірність та є суб`єктивним судженням автора (його оцінкою ситуації).

Як наслідок, наведене речення не має жодної вказівки на ОСОБА_5 та в цілому не може бути перевірене на достовірність, так як містить в собі оціночні судження.

Щодо висловлювання «Екс-заступник міського голови ОСОБА_8 під час роботи в міській раді збудував будинок у Винниках, який записав на маму ОСОБА_45 .

Наведені речення містять в собі слова (висловлювання), які прямо підпадають під вищенаведене визначення оціночного судження та є такими з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (епітети, слова вжиті в переносному значенні, метафори, гіперболи та в цілому слова, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані).

Так, в першому реченні зазначено слова «збудував», «записав», які є оціночними. При цьому такий термін як «збудував/записав будинок» не визначено в Кримінальному кодексі України або інших офіційних нормах/положеннях, а отже не може бути перевірене на достовірність та є суб`єктивним судженням автора (його оцінкою ситуації).

Відтак, наведене перше речення в цілому не може бути перевірене на достовірність, так як містить в собі оціночні судження.

«У 2021 році ОСОБА_12 із мерії звільнився. Журналісти вважають, що причиною звільнення могло стати його суттєве збагачення за час роботи в міській раді».

В даному випадку має місце не оціночне, а фактичне судження, що відповідає дійсності.

Так, під час розгляду справи встановлено, що позивач на своїй сторінці у Facebook 3 лютого 2021 року заначив: «4-річний марафон на посаді заступника міського голови підходить до кінця. За цей час з колегами вдалось розпочати та реалізувати для міста багато класних проектів, про які незабаром розкажу більше. Для себе прийняв рішення та попросив ОСОБА_27 не подавати мою кандидатуру на наступну каденцію» (https://www.facebook.com/hennadiy.vaskiv.5/posts/1456546164542116).

Крім того, дане твердження також містить в собі слова (висловлювання), які прямо підпадають під вищенаведене визначення оціночного судження та апріорі є такими з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (епітети, слова вжиті в переносному значенні, метафори, гіперболи та в цілому слова, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані).

Так, в другому реченні зазначено фразу «суттєве збагачення», яка є епітетом. Неможливо перевірити «суттєвість» або «не суттєвість» «збагачення».

При цьому, такий термін як «суттєве збагачення» не визначено в Кримінальному кодексі України або інших офіційних нормах, а отже не може бути перевірене на достовірність та є суб`єктивним судженням автора (його оцінкою ситуації).

Іінформація подається, з урахуванням багатозначних мовно-стилістичних одиниць, виникнення яких є, окрім іншого, наслідком суб`єктивного оціночного судження (мається на увазі такі невід`ємні елементи оціночних суджень як припущення: слово «могло»).

В той же час, у другому реченні наявна фраза «журналісти вважають», яка є прямим оціночним судженням, що відображає позицію (думку) журналістів до певних подій.

Як наслідок, наведене друге речення в цілому не може бути перевірене на достовірність, так як містить в собі оціночні судження.

«За рік війни і волонтерства ОСОБА_36 придбав елітний позашляховик BMW X6, вартість якого оцінюється приблизно в 100 тисяч доларів США. За його словами, це авто він купив для дружини, аби вона могла їздити за кордон, щоправда її попередній автомобіль Mercedes вона не продавала».

У вказаних твердженнях, наявний вираз «за його словами», тобто дає зрозуміти пересічному читачеві, що дане речення не є фактичними ствердженнями відповідачів.

Крім того, з даного питання ОСОБА_37 неодноразово заявляв у своїх інтерв`ю інформацію про те, що « ОСОБА_36 придбав елітний позашляховик BMW X6».

Дослідивши статті, які є предметом спору, суд приходить до висновку, що дані фрази є оціночними судженнями, а не фактчними твердженнями, зважаючи на вживані морфологічні та синтаксичні засоби, що вказують на суб`єктивну оцінку автора чи джерела, на які посилаються в публікації.

"Пристрасті справи додає інформація ЗМІ про романтичні стосунки українця (за контекстом - ОСОБА_15 ) та естонки."

"Пристрасті справи додає"- вживання слова "пристрасті" має емоційно забарвлене значення, яке додає суб`єктивного характеру інформації. Фраза "додає інформація ЗМІ" також передбачає, що джерелом є засоби масової інформації, які можуть інтерпретувати факти по-своєму.

"Романтичні стосунки"- саме поняття "романтичні стосунки" є суб`єктивним і може мати різні інтерпретації, залежно від контексту та особистих поглядів.

"Естонська прокуратура стверджує, що благодійні кошти фонду ОСОБА_16 надходили українському партнеру, а той ними зловживав. ОСОБА_17 виявився колишній заступник міського голови ОСОБА_8 "

"Естонська прокуратура стверджує"- вживання дієслова "стверджує" вказує на те, що це позиція або твердження конкретного суб`єкта (прокуратури), а не беззаперечний факт.

"Зловживав"- це звинувачення, яке може бути предметом розслідування і судових розглядів, і воно відображає думку або підозру, а не встановлений факт.

"Спочатку він співпрацював з естонською депутаткою через власний фонд "Все для перемоги", який заснував на початку повномасштабної війни. А потім підключив до співпраці компанію ІС Construction, засновану ще 2021 року як будівельну фірму."

"Співпрацював"- це нейтральне твердження, яке не містить оцінки. Проте контекст може бути підставою для різних інтерпретацій.

"Підключив до співпраці"- це також нейтральне твердження, яке може бути оціночним залежно від контексту.

"Компанія виконувала роботи за однією ціною, а в офіційні документи вносилась інша вартість", зазначив ОСОБА_19 для ОСОБА_20 .net й додав, що після підозр щодо корупції сказав ОСОБА_12 , що не працюватиме далі, "бо така ситуація йому не підходить".

Дана фразавказує на суб`єктивну думку/особисту позицію/оціночне судження або твердження конкретної особи та не є позицією відповідача.

"За словами ОСОБА_19 , ОСОБА_36 та ОСОБА_22 не лише співпрацювали, а й мали "романтичні" стосунки."

"За словами ОСОБА_19 "- підкреслює, що це твердження конкретної особи, а не встановлений факт.

" ОСОБА_60 стосунки"- знову ж таки, це суб`єктивне твердження, яке може бути інтерпретоване по-різному.

" ОСОБА_23 каже, що у них не було стосунків з ОСОБА_24 . Вони були. Вони не просто друзі. Про це я дізнався у травні у Дніпрі, коли вони жили в одному номері у готелі... Я просто шокований був цим, бо ОСОБА_21 має сім`ю", розповів ОСОБА_19 журналістам естонського видання ERR."

" ОСОБА_23 каже"- вказує на суб`єктивну думку або твердження конкретної особи.

"Вони не просто друзі"- це особиста інтерпретація відносин між людьми.

"Я просто шокований був цим"- вираз емоційної реакції, що підкреслює суб`єктивний характер висловлювання.

В цілому фраза відображає суб`єктивну думку ОСОБА_61

«Фонд ОСОБА_10 збирав кошти з громадян Естонії, а потім передавав у фонд українському партнеру. Гроші йшли на допомогу військовим, та частину з них, за даними правоохоронців, українець привласнив (за контекстом - ОСОБА_14 ).

«Естонська прокуратура стверджує, що благодійні кошти фонду ОСОБА_62 надходили українському партнеру, а той ними зловживав. Партнером ОСОБА_39 виявився колишній заступник міського голови ОСОБА_8

«Спочатку він співпрацював з естонською депутаткою через власний фонд "Все для перемоги", який заснував на початку повномасштабної війни. А потім підключив до співпраці компанію і С Construction, засновану ще 2021 року як будівельну фірму»;

За словами ОСОБА_19 , ОСОБА_36 та ОСОБА_22 не лише співпрацювали, а й мали "романтичні" стосунки.

Дані фрази не мають змістовного навантаження без повного контексту та не встановлюють жодних фактів, а застосування порівняльних значень, гіпербол як наприклад «а й мали "романтичні" стосунки», «Пристрасті справи додає» - свідчать про оціночний характер даної інформації.

Всі фрази, які оскаржуються, є оціночним судженнями автора журналіста, робота якого донести до відома громадськість про певну інформацію.

Навіть якщо така інформація і має певний критичний характер, вона не може вважатись недостовірною.

Суть професійної журналістської діяльності якраз полягає в тому, щоб розкрити для обговорення суспільства важливі теми, використовуючи анонімні джерела (як зазначено в самій публікації), роблячи посилання на інші першоджерела, застосувуючи цитати, пояснення інших експертів.

В силу чинного законодавства України та практики ЄСПЛ, поширення такої оспорюваної інформації є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Враховуючи те, що Україна, де факто, перебуває у стані повномасштабної війни з росією, питання можливого привласнення благодійної допомоги є предметом надзвичайно великого суспільного інтересу та прямо впливає на національну безпеку та обороноздатність України, а тому інформація, яка поширена в статтях, очевидно, є предметом суспільного інтересу, тому право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про інформацію» забороняється втручання у професійну діяльність журналістів, у тому числі таке, що стосується заходів, які можуть призвести до замовчування суспільної необхідної інформації. До такої інформації можна віднести: накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб`єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.

За положеннями частини 2 статті 29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Крім того, у справі від 06 жовтня 2015 року «Карпюк та інші проти України» (Karpyuk and others v. Ukraine), свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи.

У постанові від 27.05.2020 у справі № 757/72390/17-ц ВСУ зазначив: «..висловив свою позицію про укладені 36 кредитні договори у певний проміжок часу, тобто інформував громадськість про певні події, при цьому не порушуючи презумпцію невинуватості особи позивача, так як в інформації не зазначалось про винуватість ОСОБА_».

Відповідачі у даній справі є інформаційними агентствами, діяльність яких спрямована на висвітлення нагальних проблем та доведення її до суспільства.

Відтак, суд вважає, що у даному випадку була дотримана допустима мета, оскільки висвітлення суб`єктивної думки, навіть, якщо останні і містять в певній мірі критичну оцінку певних фактів і недоліків виправдовує мету - свобода вираження думки.

Розміщуючи на порталі публікації, відповідачі, перш за все, керувалися принципом свободи слова, а також наданням права здійснення журналістської діяльності в демократичному суспільстві.

Таким чином, інформація в публікаціях, фрази яких оскаржуються, є також інформуванням громадськості про певні події, при цьому жодних звинувачень щодо позивача в даних публікаціях не зазначалось.

Згідно з ст.4Закону України«Про медіа» діяльність у сфері медіа ґрунтується на принципах свободи вираження поглядів і переконань, свободи поширення, обміну та отримання інформації, свободи діяльності суб`єктів у сфері медіа, у тому числі вільного визначення змісту інформації, свободи господарської діяльності у сфері медіа, гарантованості права на інформацію, відкритості та доступності інформації, достовірності і повноти інформації, правомірності одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, захищеності особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до ст.24Закону України«Про інформацію» забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб`єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб`єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом».

Суд вважає за необхідне зазначити, що журналістська свобода та громадська діяльність також включають можливість перебільшень або навіть провокацій. Повідомлення новин, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (див. рішення ЄСПЛ у справі "The Observer and The Guardian v. The United Kingdom", від 26 листопада 1991 року, п. 59, Series A no. 216).

«Свобода висловлювань також охоплює інформацію чи ідеї, які ображають, шокують чи дратують, але має особливу важливість стосовно преси, завданням якої є передача інформації чи ідей щодо політичних питань та інших питань, які представляють загальний інтерес» (рішення ЄСПЛ у справі «Санді Таймс проти Сполученого Королівства» від 06.11.1980 року);

У рішенні ЄСПЛ у справі "Тома проти Люксембургу" від 29.03.2001 суд зазначив, що для обмеження поширення інформації, що вже була оприлюднена та широко обговорюється, повинні існувати переконливі підстави; покарання журналіста за те, що він допомагав поширювати твердження, зроблені іншою особою, .. серйозно перешкоджатиме участі преси у обговоренні проблем, які становлять громадський інтерес, і його не слід передбачати, хіба що за наявності особливо переконливих підстав для того, що це зробити;

Вказані рішення ЄСПЛ систематично та послідовно враховуються Верховним Судом при винесенні рішень при розгляді дифамаційних спорів в схожих справах (зокрема у постановах від 21.09.2022 № 761/20713/19, від 28.09.2022 № 369/11909/20, від 15.06.2022 № 910/13849/21 тощо).

Окрім цього, як вбачається з оспорюваних статей, частина інформації є фактично відтворенням висловлювання ОСОБА_58 , який давав інтерв`ю в прямому ефірі ZAXID.NET, та яке повністю у формі відеозапису розміщено в оспорюваних статтях.

У вказаних статтях ОСОБА_37 , надаючи інтерв`ю ОСОБА_44 , коментував та надавав власні пояснення щодо міжнародного публічного скандалу, в якому опинився позивач ОСОБА_5 , а саме щодо його можливої участі у привласненні благодійної допомоги, зібраної в Естонії для потреб української армії.

При цьому, як сам зазначає у своєму позові ОСОБА_5 , така інформація широко обговорювалась в суспільстві з квітня 2023 року, так як було опубліковано десятки новин на національних та іноземних ЗМІ.

Судом було допитано в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_63 , який підтвердив факт висловлювань, наведених в оспорюваних статтях, та надав пояснення щодо достовірності інформації, яку з його слів опублікували ЗМІ, та яку оспорює позивач.

Окрім цього, ОСОБА_64 надав суду пояснення про те, що він з 2016 року знайомий із ОСОБА_5 . У 2021 році ОСОБА_5 запропонував свідкові очолити будівельну фірму, оскільки ОСОБА_5 є публічною особою. В подальшому вони разом здійснювали волонтерську діяльність через благодійний фонд «Все для перемоги».

Враховуючи наведене, суд встановив, що частина оспорюваної інформації є поширенням інформації, яка стала відома журналістам в результаті інтерв`ю з ОСОБА_53 та поширена ними виключно для журналістських цілей з метою висвітлення резонансної події щодо можливої участі ОСОБА_5 у привласненні благодійної допомоги, зібраної в Естонії для потреб української армії.

Разом із цим, оскільки частина інформації, яка зазначена в оспорюваних статтях, є фактично відтворенням висловлювання ОСОБА_58 , який давав інтерв`ю ОСОБА_44 та коментував міжнародний публічний скандал, в якому опинився ОСОБА_5 , поширення такої інформації не є забороненим.

Відповідно до ч. 8 ст. 2 ЗУ «Про медіа» дія цього Закону поширюється на суб`єкти у сфері медіа, які підпадають під юрисдикцію України, за наявності принаймні однієї з таких ознак: 1) суб`єкт заснований в Україні, має місцезнаходження в Україні, і редакційні рішення регулярно приймаються ним на території України; суб`єкт не заснований в Україні, але відповідає одному з критеріїв, передбаченихчастинами дев`ятою - тринадцятоюцієї статті».

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про медіа» для цілей цього Закону суб`єктами у сфері медіа є: 1) суб`єкти у сфері аудіовізуальних медіа; 2) суб`єкти у сфері друкованих медіа; 3) суб`єкти у сфері онлайн-медіа; 4) провайдери аудіовізуальних сервісів; 5) провайдери платформ спільного доступу до відео; 6) постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про медіа» онлайн-медіа - медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному веб-сайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа.

Згідно ч. 1 ст. 117 ЗУ «Про медіа» суб`єкти у сфері медіа та їх працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, забороненої цим Законом, а також інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація, окрім іншого, є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням матеріалів, опублікованих іншим зареєстрованим медіа, або точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів іноземного медіа з посиланням на них.

Суд звертає увагу на те, що відповідачі є українськими інтернет-виданнями, що регулярно поширють інформацію у текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет.

Як наслідок, імперативною нормою закону встановлено, що відповідачі в будь-якому разі звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація, окрім іншого, є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням матеріалів, опублікованих іншим медіа або точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів іноземного медіа з посиланням на них.

В той же час, спростування такої інформації завдасть значної шкоди інституту журналістики та принципу «свободи слова» загалом.

На думку сторони позивача, в статтях містяться твердження того, що ОСОБА_5 причетний до кримінальної справи про розкрадання благодійної допомоги, в той час як немає жодних відомостей про те, що позивач фігурує у кримінальних провадженнях.

Разом з цим, судом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023140000000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 та ч. 3 ст. 201-2 КК України, в якому, ОСОБА_5 оголошена підозра та досліджуються події,які описанів оспорюванихстаттях щодо ймовірного привласнення благодійної допомоги з Естонії.

Як вбачається з ухвали Печерського районного суду м.Києва від 27.07.2023, в межах кримінального провадження за № 42023140000000089 досудовим розслідуванням встановлено, що Благодійний фонд «Все для перемоги» (код ЄДРПОУ 44874701) (директором якого є позивач), отримувало кошти від естонської волонтерської організації «Слава Україні». В подальшому, представники благодійної організації «Благодійний фонд «Все для перемоги», залучили підконтрольні та/або пов`язанні з ними підприємства ТОВ «Айсі Констракшн» з метою отримання прибутку шляхом завищення вартості товарів і послуг, отримували благодійну допомогу від естонської волонтерської організації «Слава Україні». У ході розслідування встановлено коло фізичних осіб, які прямо чи опосередковано можуть бути причетними до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, у тому числі ОСОБА_5 , директор БО «БФ «Все для перемоги», а також здійснює загальне керівництво господарською діяльністю ТОВ «Айсі Констракшн», з метою отримання незаконного прибутку від естонської волонтерської організації «Слава Україні».

Державним бюро розслідування було надано лист за № 275ПІ/10-13-06-276/23 від 30.06.2023 року на запит на інформацію від аналітичного інтернет-видання ZAXID.NET, згідно з яким Державне бюро розслідування офіційно підтверджує факт існування кримінального провадження від 24.03.2024 року щодо ймовірного нецільового використання коштів, яке сталось між неурядовою організацією «Слава Україні» (Естонська Республіка), благодійною організацією «Благодійний фонд «Все для перемоги» та ТОВ «Айсі Констракшн (Україна).

При цьому, позивач є єдиним директором Благодійного фонду «Все для перемоги», який співпрацював з неурядовою організацією «Слава Україні» (Естонська Республіка).

У пункті 17 Постанови судам роз`яснено, «що у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження».

У Постанові Верховного Суду № 757/25649/17-ц від 06.05.2020 року зазначено: «Крім того,визнаючи у порядку цивільного судочинства недостовірною поширену у публікації інформацію, яка є інформацією із підозри про злочин, суд не врахував, що обставини стосовно власності ОСОБА_1 та наявності у нього організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на посаді у ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» впливають на наявність, чи відсутність складу кримінального правопорушення в його діях і досліджуються під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.

Відтак, спростування даних, які містяться в матеріалах справи в межах кримінального провадження № 42023140000000089, у порядку цивільного судочинства є неприпустимим.

Таким чином, беручи до уваги висновки Верховного Суду та роз`яснення, наведені в Постанові, у порядку цивільного судочинства неприпустимим є розгляд позовів про спростування інформації, яка досліджується на предмет складу злочину органом досудового розслідування в межах кримінального провадження, що, в свою чергу, є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відтак, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що висловлювання (фактичні твердження) про причетність до кримінальної справи про розкрадання благодійної допомоги в його бік є недостовірними та не відповідають дійсності, оскільки такі не є безпідставними та містять під собою певний набір фактів.

Отже, суд встановив, що частина інформації, викладена у спірних публікаціях, є оціночними судженнями, які виражені з використанням метафор, гіпербол, алегорій і сатири, та не містить жодної констатації факту відносно позивача; в той як інша частина інформації, попри те, що є фактичними судженнями, не є безпідставним наклепом та містить під собою певний набір фактів.

У частині 1 статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Положеннями частини 2 статті 29 Закону України «Про інформацію» передбачено, що предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів.

Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошеної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Водночас стаття 12 Загальної декларації прав людини проголошує, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання в його особисте та сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його життя, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань. Особисте життя будь-якої людини, навіть тісно пов`язане з громадським, усе ж у ньому не розчиняється і має свої межі.

Надаючи широкі можливості реалізації свободи слова і поширенню інформації, Конвенція закріпила положення про те, що свобода слова водночас передбачає відповідні обов`язки і відповідальність. Головним обмеженням у регулюванні цього питання виступає право на недоторканність приватного життя. У будь-якій державі особлива увага завжди приділяється приватному життю осіб, які перебувають на публічній службі.

У зв`язку із цим, під час розгляду таких справ суди повинні брати до уваги положення Декларації про свободу політичної дискусії в засобах масової інформації, яка ухвалена 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також важливі рекомендації Резолюцій 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя.

Зокрема, названа Резолюція зазначає, що публічними фігурами є і особи, які обіймають державну посаду і/або користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті: у політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі.

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.

При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

В пункті 21 постанови Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості.

Тобто публічна особа чи державний службовець повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, в тому числі у різкій формі, до прискіпливої уваги суспільства та підвищеної зацікавленості до його діяльності та/або особистого життя, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодилися на таку увагу.

У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Отже, Європейський суд з прав людини на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що й стаття 10 обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.

Зокрема, у рішенні від 07 лютого 2012 року «Аксель Спрінтер проти Німеччини» Європейський суд з прав людини вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується.

В постанові Верховного Суду від 21.06.2018 року в справі № 607/4318/16-ц зроблено висновок, що «оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати».

Суд звертає увагу на те, що інформація про позивача ОСОБА_5 стосувалася його публічної діяльності, а тому межа допустимої критики та обсяги інформації щодо нього були значно ширшими від критики пересічних осіб, оскільки позивач відігравав важливу роль у суспільстві загалом.

Політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу, підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики.

Крім цього, питання можливого привласнення благодійної допомоги є предметом надзвичайно великого суспільного інтересу та прямо впливає на національну безпеку та обороноздатність України, а тому інформація, яка поширена в статтях, очевидно, є предметом суспільного інтересу, тому право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Суд звертає увагу на те, що в постанові Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» міститься роз`яснення щодо змісту поняття «право на відповідь» (абз 2 п. 5 та абз. 4 п. 19).

При спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Тобто позивач міг би використати своє право на відповідь та надати відповідні пояснення/коментарі, які були б опубліковані у відповідній публікації.

Відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ст.83ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як зазначалося, частина третя статті 277 ЦК України (презумпція добропорядності) виключена на підставі Закону України від 27 березня 2014 року № 1170-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації», що набрав чинності 19 квітня 2014 року й не має зворотної дії в часі на підставі частини першої статті 58 Конституції України.

Тобто презумпція добропорядності позивача (негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного) не діє та позивач зобов`язаний на рівних з відповідачами довести наявність певних недостовірних фактичних даних (аналогічний висновок сформований у Постанові Верховного Суду від 24.05.2023, справа 536/911/21).

Отже, для позивача діє загальний тягар доведення позову: 1) факту поширення недостовірної інформації; 2) недостовірності цієї інформації.

Саме позивач, а не відповідачі, повинен довести, що опублікована інформація є недостовірною.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року(п.15) «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», зазначає, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відтак, у справах про захист честі, гідності, ділової репутації,захисту підлягають порушені немайнові права особиу разі сукупності таких обставин: як поширення інформації, інформація стосується певної юридичної особи (позивача), інформація є недостовірною (не відповідає дійсності), поширення такої інформації порушує особисті немайнові права.

Зазначене вказує на дифамаційний склад цивільного правопорушення, який мають довести/спростувати сторони у справі (принцип змагальності сторін).

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Верховного Суду під час розгляду справи № 461/4225/19, провадження № 61-4414св20, висловленими в постанові від 03.03.2021 року.

Зважаючи на встановлені судом обставини, в опублікованих статтях, фрази з яких оскаржуються, відсутній склад дифамаційного правопорушення, оскільки позивач не надав жодних доводів, в чому полягає суть поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, та в чому полягає поширення інформації, що порушує особисті немайнові права позивача.

Зокрема, відповідачами надані, зокрема, наступні докази: статті естонського онлайн веб-медіа ERR від 09.05.2023 року та 17.05.2023 та статтю одного з найавторитетніших онлайн-медіа в Україні - Kyiv Independent від 17 квітня 2023, які були першоджерелами оспорюваної інформації; лист Державного бюро розслідування за № 275ПІ/10-13-06-276/23 від 30.06.2023 року, згідно з яким Державне бюро розслідування офіційно підтверджує факт існування кримінального провадження від 24.03.2024 року щодо ймовірного нецільового використання коштів, яке сталось між неурядовою організацією «Слава Україні» (Естонська Республіка), благодійною організацією «Благодійний фонд «Все для перемоги» та ТОВ «Айсі Констракшн (Україна); ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.08.2023 року та від 27.07.2023 (знаходяться у відкритому доступі на сайті YouControl за посиланням: https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/113111049 та https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/112455954/), згідно з якими можна встановити, що ОСОБА_5 дійсно фігурує у кримінальному провадженні, у якому досліджуються певні події, які описані в статтях.

На противагу зазначеному, відповідних доказів позивачем надано не було.

Як вбачається з позовної заяви, фактично все обґрунтування ОСОБА_5 своїх позивних вимог грунтується на висновку експерта за №3410 за результатами проведення семантико-текстильної експертизи оспрюваних статей.

Щодо наданої позивачем семантико-текстильної експертизи суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що відповідно положень ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 26 липня 2023 року позивач ОСОБА_5 звернувся до Київської судово-експертної незалежної установи із заявою для проведення судової лінгвістичної експертизи мовлення - семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення та надати відповіді на питання, чи міститься у вищевказаних статтях інформація негативного характеру щодо ОСОБА_5 , БО «БФ «Все для перемоги» та ТзОВ «АЙСІ КОНСТРАКШН», а також чи є висловлювання щодо вказаних осіб у цих статтях фактичними твердженнями або оціночними судженнями.

11 вересня 2023 року Київською незалежною судово-експертною установою було складено висновок експерта №3410 за результатами проведення семантико-текстуальної експертизи, відповідно до якого викладена в оспорюваних статтях інформація про ОСОБА_5 та про Благодійну організацію «Благодійний фонд «Все для перемоги» не є оціночними судженнями, а містить фактичні дані, тобто є твердженнями.

Відповідно до вказаного висновку позивачем викладена інформація відповідачів розцінюється не як оціночні судження, а як твердження, які поширюються відносно особистості позивача шляхом поширення в такий спосіб неправдивої інформації, а саме твердження того, що позивач причетний до кримінальної справи про розкрадання благодійної допомоги, в той час як немає жодних відомостей про те, що позивач фігурує у кримінальних провадженнях.

Доводи, наведені ОСОБА_5 , зводяться до твердження про те, що позивач має право подати до суду висновок експерта, який складений на його замовлення, та констатується, що ЗУ «Про судову експертизу» передбачає можливість здійснювати судово-експертну діяльність судовими експертами, які не є працівниками державних установ, та інші фахівцями (експертами) з відповідних галузей знань.

Згідно з п. 2 «Науко методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), у межах лінгвістичної експертизи мовлення проводяться авторознавчі та сематико-текстуальні дослідження.

При цьому, відповідно п.1.2.1 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) лінгвістична експертиза є підвидом криміналістичної експертизи.

В той же час, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Суд звертає увагу на те, що висновок експерта №3410 за результатами проведення семантико-текстильної експертизи від 11 вересня 2023 року було надано ТОВ «КИЇВСЬКА НЕЗАЛЕЖНА СУДОВО-ЕКСПЕРТНА УСТАНОВА», яке не є державною спеціалізованою установою.

Власниками зазначеної судово-експертної установи, за даними YouControl, є ОСОБА_65 та ОСОБА_66 .

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, наданий позивачем висновок експерта № 3410 за результатами проведення семантико-текстильної експертизи від 11 вересня 2023 року є недопустимим доказом, оскільки такий проведений не державною спеціалізованою установою, тобто з порушенням вимог, а тому не може бути прийняти судом до уваги.

При цьому, не прийняття судом такої експертизи не порушуватиме принцип верховенства права, оскільки закон, який регулював відповідно правові відносини, був достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним.

Згідно ст.102 ЦПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права, та для з`ясування обставин, що мають значення для справи № 461/4492/24, не потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

У Постанові Верховного суду від 31 березня 2021 року у справі 523/7567/20 суд також звертає увагу, що предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1,2 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Отже, учасники справи мають право подавати висновки експертів для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, та у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. При цьому, предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

В той же час, предметом доказування в цьому спорі, окрім іншого, є визначення того, який характер носить оспорювана інформація: фактичне твердження або оціночне судження, з метою обґрунтування моральної шкоди, яку начебто така інформація завдала позивачу.

Згідно пп. 2.3 чинної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950/5), експерту, зокрема, забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта, з`ясовувати питання права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами.

У даному випадку експерт вийшов за межі спеціальних знань експертів-лінгвістів дослідників.

Як вбачається з наданого позивачем висновку, експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз здійснював «об`єктивну оцінку» висловлювання, спираючись на методи контент-аналізу, логіко-граматичний аналіз синтаксичної структури словесних конструкцій, тощо.

Таким чином, експерт визначив, враховуючи лише вказані методи, надає наступні висновки:

«Як випливає із загального змісту досліджуваного тексту, його стилістичних особливостей, значень лексичних єдностей, за допомогою яких характеризуються особистість ОСОБА_5 та його дії, а також діяльність Благодійної організації «Благодійний фонд «Все для Перемоги» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСІ КОНСТРАКШН» можна стверджувати, що у загальному контексті висловлювань ці словосполучення та фразові єдності мають виражену негативну конотацію, тобто є носіями негативної інформації, а зміст вказаних в цьому пункті фрагментів текстового матеріалу полягає у змалюванні негативного образу ОСОБА_5 та пов`язаних з ним Благодійної організації «Благодійний фонд «Все для Перемоги» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСІ КОНСТРАКШН», що у своїй діяльності нехтують нормами етики та моралі та навіть порушують закон, беручи участь у корупційних схемах, тим більше у воєнний час».

Тобто, фахівець, який володіє лінгвістичними знаннями, надає незалежну оцінку правовій категорії поняття «оціночні судження», «негативного образу…», «у своїй діяльності нехтують нормами етики та моралі та навіть порушують закон, беручи участь у корупційних схемах, тим більше у воєнний час». Тоді як дане поняття є правовою категорією.

Таким чином, експерт виходить за межі своїх повноважень як лінгвіста та оцінює висловлювання вже в правовому полі, а не в мовному (лінгвістичному).

В той же час, враховуючи, що оспорювана ОСОБА_5 інформація, що знаходиться в інтернеті, є такою, що знаходиться в публічному доступі і така інформація розрахована на пересічного читача (а не на професійного експерта), та оскільки саме поняття оціночного судження є виключно питанням права, то в даному випадку суд має має підстави та можливість визначити фактичні дані, що входять до предмета доказування, без відповідної експертизи.

У позовній заяві позивач зазначає, що інформація, яка наявна у дописах відповідачів, порушує його право на недоторканність ділової репутації.

Натомість, відповідачі у відзиві покликаються на те, що позивачем не подано жодного обґрунтування того, що поширеною інформацією завдано шкоди діловій репутації позивача, зокрема, коли така завдана, у якому обсязі та чим це підтверджується.

Ізстатті 277 ЦК Українивипливає, що для задоволення позову про зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, крім обставин, що свідчать про поширення такої інформації, слід також встановити, що наведеними діями була спричинена шкода особистим немайновим правам позивача.

Відповідно до частини першоїстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною третьої статті12та частиною першою статті81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, позивач повинен довести, зокрема, те, що внаслідок поширення інформації було порушено його особисті немайнові права.

У випадку встановлення того факту, що позивач не довів, що інформація завдає шкоди його особистим немайновим правам, обґрунтованим є висновок про відсутність підстав для задоволення позову (наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 липня 2019 року у справі № 199/5441/18, провадження 61-12002ск19).

Отже, на виконання обов`язку доказування позивач повинен зазначити, з наданням підтверджуючих доказів, у чому саме полягало порушення його прав, а у протилежному випадку вважається недоведеним той факт, що поширена інформація завдає шкоди особистим немайновим правам чи перешкоджає повно і своєчасно здійснювати свої особисті немайнові права (правові висновки Верховного Суду під час розгляду справи № 461/8414/17, провадження №61-3934св20, висловленими в постанові від 27 серпня 2020 року, а також у справі № 766/2079/17, провадження 61-42181св18, викладеними в постанові 01 липня 2019 року).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що поширена інформація порушує особисті немайнові права, тобто, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі позивача повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що тягне за собою відмову у задоволені позову.

Висловлені доводи позивачане заслуговують на увагу, оскільки доказів на підтвердження вказаних ним обставин суду (тематичної пов`язаності речень, наявність причинно-наслідкового зв`язку між ними) надано не було, а за змістом статті 81 ЦПК Українидоказування (а отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не до матеріалів справи жодного доказу того, що дописи відповідачів містять надмірні оціночні судження у брутальній, принизливій чи непристойній формі, а також, що такими завдано шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Також позивачем не доведено те, що поширена інформація порушує особисті немайнові права, тобто, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає позивачу особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що тягне за собою відмову у задоволені позову.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконливого висновку про те, що поширена відповідачами інформація є оціночними судженнями, які виражені з використанням метафор, гіпербол, алегорій і сатири, та не містить жодної констатацію факту відносно позивача; в той же час інша частина інформації, попри те, що є фактичними судженнями, не є безпідставним наклепом та містять під собою певний набір фактів.

Враховуючи встановлені судом обставини, вимога позивачапро стягненняморальної шкоди не підлягає задоволенню, так як є похідною від основної вимоги про захист честі, гідності, ділової репутації.

Разом із цим, суд звертає увагу на те, що ст. 1167 ЦК України передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до положень даної статті, компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

Частина 2 ст.23 ЦК України вказує, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з пунктом 27 Постанови № 1, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5).

Як роз`яснено у п.п.3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п.5 цієї Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

ОСОБА_5 у позові зазначає, що він був змушений захищатись від несправедливо пред`явлених обвинувачень у привласнені коштів, що призводили до цілком природних хвилювань та негативно вплинуло на звичний уклад життя позивача, тобто зумовило моральні страждання і переживання. Внаслідок таких безпідставних обвинувачень позивачу було заподіяно психічного впливу, що призвело до погіршення та позбавлення можливостей реалізації його звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків марального характеру. Через значні душевні хвилювання негативного впливу також зазнали його відносини зі сім`єю. В один момент його ділова репутація була знищена. Це вплинуло на його відносини із колегами, які в своїй більшості відвернулись від позивача після поширення інформації про вчинення ним кримінального правопорушення.

Разом з тим, суд вважає такі твердження позивача голослівними висловлюваннями, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували ступінь таких моральних страждань та розмір завданої шкоди, позивачем не надано.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Проте, ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив жодним чином не обґрунтовано моральну шкоду; фактично позивач в позовній заяві, стверджує, що моральна шкода в розмірі 35 00,00 грн з кожного із відповідачів має бути стягнута, так як внаслідок поширення відповідачами неправдивої інформації позивачу було заподіяно моральну шкоду.

При цьому, позивачем не обґрунтовується склад цивільного правопорушення (зокрема всі його елементи: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; вини останнього в її заподіянні), що є імперативом при обґрунтуванні та визначенні розміру моральної шкоди.

Таким чином, враховуючи ст.ст.23, 1167 ЦК України, роз`яснень, які містяться у пункті 27 Постанови №1, п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами), позивачем не надано належного обґрунтування та доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди з боку відповідачів.

Окрім того, критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Згідно п.11 вищезгаданої Постанови, при вирішенні спорів про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за позовами органів державної влади, місцевого самоврядування, офіційних осіб (наприклад, зареєстрований кандидат у депутати) чи посадових осіб до засобів масової інформації судам слід мати на увазі, що за змістом ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» з`ясуванню підлягають наявність злого умислу журналіста або засобу масової інформації, а також наслідки використання потерпілим можливостей позасудового (досудового) спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі й гідності та врегулювання конфлікту в цілому. Під злим умислом журналіста чи засобу масової інформації необхідно розуміти такі їх дії, коли вони перед поширенням інформації усвідомлювали її неправдивість (недостовірність) або неправомірність інших дій (поширення конфіденційної інформації щодо особи без згоди останньої тощо).

Згідно з абз. 2 п. 22 Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, в зазначених випадках (передбачених ст. 42 ЗУ "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні") засоби масової інформації звільняються лише від обов`язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо немає компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування.

Отже, виходячи із зазначеного, позивачем не було доведено наявність в діях відповідачів складу правопорушення, наявність порушення прав на честь, гідність та ділову репутацію позивача, у зв`язку із чим відсутні всі правові та фактичні підстави для визнання вказаної вище інформації недостовірною, зобов`язання відповідачів спростувати таку інформацію та стягнення моральної шкоди.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, є необґрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із відмовою позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.2,4,12,13,76-81,141,258,259,263-265,268,273,352-354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вести Анлімітед», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агенство «Лігабізнесінформ», ОСОБА_6 ,Приватного акціонерноготовариства «Телерадіокомпанія«Люкс»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Престайм.ком.юа»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Захід.Нет», ОСОБА_7 ,третя особаБлагодійна організація«Благодійний фонд«Все дляперемоги» прозахист честі,гідності,ділової репутації,спростування недостовірноїінформації тавідшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.02.2025.

Суддя І.Р.Волоско


Суд	Галицький районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення	04.02.2025
Оприлюднено	17.02.2025
Номер документу	125161191
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:

Судовий реєстр по справі —461/4492/24

Рішення від 04.02.2025

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Волоско І. Р.

Рішення від 04.02.2025

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Волоско І. Р.

Ухвала від 03.02.2025

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Волоско І. Р.

Ухвала від 04.06.2024

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Волоско І. Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 04.02.2025 по справі 461/4492/24ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Судовий реєстр по справі —461/4492/24

Рішення від 04.02.2025

Рішення від 04.02.2025

Ухвала від 03.02.2025

Ухвала від 04.06.2024

Рішення
від 04.02.2025 по справі 461/4492/24
ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА