Рішення

від 05.02.2025 по справі 512/867/24

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.н.с.512/867/24

Провадження №2/512/98/25

"05" лютого 2025 р. с-ще Саврань

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря - Тімановського А.Г.,

представника позивача органу опіки та піклування в особі Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області - Денисюк С.М.,

відповідачки - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному порядку матеріали справи за цивільним позовом Органу опіки та піклування в особі Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2024 Орган опіки та піклування в особі Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначалось, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . відповідачка не займається належним вихованням та утриманням дітей. Батько ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про народження, записаний зі слів матері відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України.

25.04.2024 рішенням комітету Заваллівської селищної ради №48 малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернуто матері ОСОБА_1 так як вона змінила спосіб життя а покращила умови проживання. Нажаль позитивна динаміка була нестійкою, мати дітей почала знову вживати алкоголь, безвідповідально ставитися до своїх батьківських обов`язків, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності. Після повернення дітей матері, сім?я ОСОБА_4 була взята під соціальний супровід. Спеціалістами служби у справах дітей Заваллівської селищної ради та фахівцями КУ «Центр соціальних служб Заваллівської селищної ради» проводились бесіди профілактично о характеру з громадянкою ОСОБА_1 з приводу неналежного виконання нею батьківських обов?язків, але бажаних позитивних результатів це не дало. Неодноразово до служби у справах дітей Заваллівської селищної ради надходили повідомлення, щодо неналежного виконання батьківських обов?язків громадянкою ОСОБА_1 по відношенню до своїх малолітніх дітей.

ОСОБА_1 залишала своїх малолітніх дітей самих вдома на довгий час. ІНФОРМАЦІЯ_3 залишила своїх дітей вдома та пішла з невідомим чоловіком. Під час візиту працівників Центру соціальної служби було виявлено, що діти знаходяться самі вдома. В квартирі брудно та частково відсутня їжа, а діти були голодні та брудні. Працівники Центру соціальної служби нагодували дітей та передали знайомій. Після вказаного інциденту з матір`ю неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була проведена бесіда про те, щоб вона погодилася віддати дітей на тимчасове проживання у патронатну родину, на час вирішення її житлово-побутових проблем. Мати заяву написала, але дітей для влаштування у патронатну родину не віддала. Протягом тривалого часу ОСОБА_1 до квартири працівників соціальної служби не впускає, що унеможливлює перевірити стан дітей. Тому, на думку позивача є необхідність у вирішенні питання щодо відібрання дітей у матері без позбавлення її батьківських прав та передання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органу опіки та піклування. Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 11 листопада 2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 12 грудня 2024.

12.12.2024 до суду надійшло клопотання Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про приєднання письмових доказів до справи (а.с.34-51).

Крім того, того ж дня до суду надійшла заява представника позивача про розгляд підготовчого судового засідання без її участі (а.с.52).

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 12 грудня 2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 16 січня 2024.

Відповідачка 16.01.2024 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про особисте вручення (а.с.55).

Слухання справи відкладено на 05.12.2024.

Відповідачка 05.12.2024 повторно не з`явилася, слухання справи відкладено на 05.02.2025.

05.02.2025 представник позивача Органу опіки та піклування в особі Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області Денисюк С.М. вказала, що на протязі чотирьох років ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Центрі соціальних служб. Працівники служби, тривалий час не могли потрапити в квартиру до ОСОБА_1 для перевірки умов проживання дітей, зокрема, наявності опалення, так як мати була відсутня. Крім того, представник позивача вказала, що в грудні місяці 2024 року перехожі помітили роздягнутих дітей на вулиці та повідомили соціальну службу. Під час візиту до квартири де мешкає ОСОБА_1 з дітьми було виявлено, що діти знаходяться самі, в квартирі брудно, в дітей не було чистого верхнього одягу, не було води та їжі. Малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було вилучено в матері та поміщено до патронатної сім`ї. На даний час мати не хоче виправлятися та продовжує зловживати алкогольними напоями. Під час перебування дітей у патронатній сім`ї мати жодного разу їх не навідала.

Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти позову, вказала що в той день коли дітей було вилучено ОСОБА_1 залишила їх на свою двоюрідну сестру, однак чомусь остання до них не прийшла, причини ОСОБА_1 невідомі. Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала, що не вживає алкогольні напої вже тиждень бажає стати на шлях виправлення. Просила не відбирати у неї дітей, так як буде виправлятися.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до наступного.

Суд встановив, що згідно рішення №111 від 25.10.2024 вбачається, про затвердження висновку комісії із захисту прав дитини по питанню щодо доцільності відібрання в матері ОСОБА_1 її малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.7).

З висновку комісії з захису прав дитини при виконавчому комітеті Заваллівської селищної ради щодо доцільності відібрання малолітніх дітей вбачається, що ОСОБА_1 не дбає про фізичний та духовний розвиток дітей не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду, зловживає алкоголем, часто буває а неадекватному стані алкогольного сп`яніння. Малолітній ОСОБА_5 , який навчається у 5-А класі, з 04.10.2024 не відвідує Заваллівський ліцей.

Крім того, 7 жовтня 2024 в результаті проведеної бесіди з громадянкою ОСОБА_1 останньою була написана заява про те, щоб тимчасово помістити малолітніх дітей у патронатну родину для вирішення питання матеріально-побутових питань.

Таким чином, комісією із захисту прав дитини при виконавчому комітеті Заваллівської селищної ради враховуючи наведене, дійшла до висновку про доцільність відібрання малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у матері ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав (а.с.8-9).

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та підтверджується свідоцтвом про народження останньої серія НОМЕР_1 від 26.08.2021, актовий запис №116 (а.с.12).

Крім того, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та підтверджується свідоцтвом про народження останньої серія НОМЕР_2 від 10.10.2014, актовий запис №147 (а.с.13).

В матеріалах справи міститься повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вбачається, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с.14-15).

Разом з тим, в матеріалах справи наявні копії постанов Гайворонського районного суду Кіровоградської області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 184 КУпАП, як за невиконання нею обов`язків по вихованню дітей та піддано стягненню у виді штрафів (постанова №385/1326/24 від 03.10.2024, постанова №385/1400/24 від 30.09.2024, постанова №385/2178/23 від 15.01.2024, постанова №385/249/24 від 28.02.2024) (а.с.16-17, 18, 19 20).

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що на час проведення обстеження в квартирі було брудно, речі та іграшки розкидані по квартирі. Продуктами харчування сім`я забезпечена не вповній мірі, мати зловживає алкогольними напоями (а.с.21, 22, 23).

Згідно довідки Савранської селищної ради Одеської області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с.28).

Крім того, в матеріалах справи містяться фототаблиці згідно яких вбачаєтбся, що умови проживання дітей незадовільні (а.с.41, 42,43,44,45,46,47,48,49,50,51).

За змістом частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

На підставі частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтею 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

За змістом пунктів 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327 цс 18).

З огляду на встановлені обставини справи щодо поведінки матері, а саме те, що вона зловживає алкогольними напоями, не займається вихованням дітей належними чином, проявляє низький інтерес до навчання сина ОСОБА_2 , не дбає повною мірою про здоров`я дітей, не дотримується належних соціально-побутових умов проживання дітей, відсутня модель сім`ї, а заходи впливу на її поведінку такі як неодноразові попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, профілактичні бесіди результатів не дали, поведінка відповідачки є нестабільною, тому відібрання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у матері без позбавлення її батьківських прав є достатнім заходом впливу на матір.

Отже, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 у порушення вимог статті 150 СК України, належним чином не виконує покладені на неї Конституцією України обов`язки щодо виховання та розвитку малолітніх дітей.

Суд вважає, що таке втручання держави в особисте життя відповідачки відповідає вимогам закону і має законну мету - захист інтересів дітей, їх емоційного здоров`я та моралі, тобто відповідає цілям, зазначеним у пункті 2 статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Демократичне суспільство характеризується плюралізмом, терпимістю, широтою поглядів. Таким чином, держави мають позитивне зобов`язання із забезпечення процедурних гарантій від свавілля як умову обґрунтованості втручання в права, що захищаються статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Щоб втручання було визнано «необхідним у демократичному суспільстві», воно повинно бути обґрунтовано «гострою соціальною необхідністю». Причини, що наводяться внутрішніми судами для обґрунтування оскаржених заходів, повинні бути достатніми і стосуватися справи.

Відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав є виправданим і пропорційним, оскільки цього потребують інтереси дітей, поведінка матері щодо якої свідчить про ризик неналежного їх виховання та виконання батьківських обов`язків, тому таке втручання є необхідним.

Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідачки і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують їх інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад (п.п.15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").

Водночас позовні вимоги в частині передачі малолітніх дітей органу опіки та піклування Савранської селищної ради не підлягають задоволенню, оскільки зазначені вимоги не обґрунтовані та вказаний орган опіки до участі у справі, зокрема, як третя особа, не залучався, відповідних клопотань сторонами не суду не надано.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали вихованню дітей ОСОБА_1 може звернутися до суду з позовом про повернення їй дітей.

Разом з тим, як встановлено частиною 4 статті 170 СК України та частиною 4 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє від обов`язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Так, в позовній заяві представник позивача, Органу опіки та піклування в особі Заваллівської селищної ради Кіровоградської області просить стягнути з відповідачки аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_8 у розмірі частини усіх заробітків (доходів) відповідачки, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В силу частини 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 2 статті 184 СК України гарантовано, що розмір аліментів, стягнутих на дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 191 СК України суд ухвалює про присудження аліментів від дня пред`явлення позову. Датою подання позову є 31.10.2024 року.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки аліментів у розмірі 1/4 частки усіх заробітків (доходів) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також підлягають задоволенню.

Отже, з відповідачки підлягають стягненню аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/4 частки усіх заробітків (доходів) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 31.10.2024 та до досягнення дитиною повноліття.

В силу пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Керуючись статтею 150, пунктом 2 частини 1 статті 164, статтею 170 СК України, частинами 1, 4 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства", статтями 4, 5, 19, частинами 1, 2 статті 133, пункту 1 частини 2 статті 141, частиною 3 статті 258, статтями 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільний позов Органу опіки та піклування в особі Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Відібрати без позбавлення батьківських прав у матері ОСОБА_1 , малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ),

Відібрати без позбавлення батьківських прав у матері ОСОБА_1 , малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

Малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) передати Органу опіки та піклування в особі Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: с.Ковбасова-Поляна, Подільський район, Одеської області, РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь закладів, установ, опікунів або інших фізичних чи юридичних осіб де перебуватимуть діти, аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) у розмірі частини усіх заробітків (доходів) відповідачки, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.10.2024 та до досягнення дітьми повноліття, шляхом перерахування коштів на особисті рахунки дітей, відкриті в Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України".

Зобов`язати орган опіки та піклування Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області відкрити у відділенні Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" особистий рахунок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ) та особистий рахунок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, про що повідомити боржника.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: с.Ковбасова-Поляна, Подільський район, Одеської області, РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп на розрахунковий рахунок № UА908999980313111256000026001, КЕКД - 22030106, отримувач - ГУК у м.Києві /м.Київ/, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ - 37993783.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений і підписаний головуючим суддею 13.02.2025.

Суддя О.Ю. Брюховецький