Рішення

від 24.01.2025 по справі 468/1308/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1308/24

2/468/215/25

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого по справі судді Янчука С.В., за участю секретаря судового засідання Онофрійчук М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Баштанка справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової виробничої будівлі та визнання на неї права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової (виробничої) будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 та визнання за позивачем права власності на вказану нежитлову будівлю. В обґрунтування вимог позивач в заяві зазначив, що 15.02.2002 року уклав в простій письмовій формі зі СТОВ "Лан" договір купівлі-продажу нежитлової виробничої будівлі, відповідно до якого за 50 000 грн. придбав у продавця приміщення нежитлової виробничої будівлі по АДРЕСА_1 . Договір був виконаний сторонами, але продавець ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

У зв`язку з цим позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової виробничої будівлі від 15.02.2002 року та визнати за ним право власності на вказану нежитлову виробничу будівлю.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі останнього та позивача, позовну заяву підтримують, просять задовольнити.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника. До суду не надійшло відзиву на позов.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

За такого, вирішивши ухвалою про відкриття провадження у справі про розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін, суд визнав явку сторін до суду не обов`язковою.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, від сторони позивача не надходило заяв про відкладення судового розгляду, а від сторони відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи (копію договору купівлі-продажу від 15.02.2002 року; копію акту приймання-передачі від 15.02.2002 року; копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 15.02.2002 року; копію накладної № 005 від 15.02.2002 року; копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.03.2024 року; копію відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб; звіт про оцінку житлової невиробничої будівлі від 02.03.2024 року, копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.01.2006 року; копію технічного паспорту на виробничу будівлю від 10.01.2006 року) суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 15.02.2002 року ОСОБА_1 уклав в простій письмовій формі зі СТОВ "Лан" договір купівлі-продажу нежитлової виробничої будівлі, відповідно до якого за 50 000 грн. придбав у продавця приміщення нежитлової виробничої будівлі по АДРЕСА_1 .

На час розгляду справи в суді право власності на вказане нежиле приміщення з 12.01.2006 року зареєстроване за СТОВ "Лан".

Оскільки договір купівлі-продажу нежилого приміщення був підписаний 15.02.2002 року, то при вирішені вказаного позову слід керуватися положеннями ЦК України, в чинній на той час редакції.

Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч.4 ст.334 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 657 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Комплексний аналіз вказаних положень ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вказує на те, що спірний договір підлягав не тільки нотаріальному посвідченню, а і державній реєстрації. І саме з часу такої державної реєстрації відповідний договір є укладеним та у покупця за таким договором виникає право власності.

До такої державної реєстрації договору він є неукладеним і не може бути визнаний судом дійсним.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.11.2019 року по справі №2-4828/06 та від 28.07.2021 року по справі №2-323/2009.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до нотаріальної контори в період після укладення договору купівлі-продажу 15.02.2002 року. Позивач не довів, що він вживав будь-які дії для нотаріального посвідчення угоди, а продавець СТОВ "Лан" ухилялось від нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі.

Ці ж обставини щодо того, що спірний договір, який не був посвідчений нотаріально та не пройшов державну реєстрацію, є неукладеним не дають суду правових підстав для визнання за позивачем права власності на відповідну нежитлову виробничу будівлю.

У зв`язку з цим в задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 доСільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю "Лан"про визнаннядійсним договорукупівлі-продажунежитлової виробничоїбудівлі тавизнання нанеї прававласності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Сільськогосподарське товаристваз обмеженоювідповідальністю "Лан" (місце знаходження: вул. Лесі Українки, 57 с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області, ідентифікаційний код 31309318).

Повне судове рішення складене 24.01.2025 року.

СУДДЯ :