Ухвала

від 28.01.2025 по справі 331/5600/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 28.01.2025 Справа № 331/5600/24

запорізький апеляційний суд

Провадження №11-сс/807/29/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №331/5600/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТОВ «Простор-ДС» - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 08 жовтня 2024 року про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 08 жовтня 2024 року за клопотанням слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_8 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем розташування АЗС за адресою: м.Запоріжжя, проспект Соборний, 8, що стався внаслідок вчинення передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.204 КК злочинів.

Не погодившись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Свої вимоги мотивував тим, що подане слідчому судді клопотання про накладення арешту на вилучене майно не містило достовірної інформації про встановлений факт причетності ТОВ «Простор-ДС» чи будь-якої іншої особи до незаконного виготовлення, так і до зберігання, транспортування з метою збуту та подальшого збуту незаконно виготовленого пального.

Так само не встановлено і фактів збуту незаконно виготовленого пального через мережу АЗС бренду «BARREL».

Подані разом із клопотанням копії процесуальних документів не є належними і допустимими доказами обставин незаконного виготовлення пального та інших дій з таким пальним.

Диспозиція ч.1 ст.204 КК не встановлює кримінальної відповідальності за збут товарів, які не відповідають стандартам виробництва чи критеріям якості.

Оскаржуваною ухвалою, всупереч вимогам ч.4 ст.173 КПК застосовано найбільш обтяжливий спосіб арешту майна, оскілки зберігання арештованого палива в резервуарах АЗС повністю виключає можливість ТОВ «Простор-ДС» здійснювати операційну діяльність як орендарю майнового комплексу АЗС з реалізації пального. Отже накладення арешту фактично призвело до зупинення правомірної підприємницької діяльності.

Заслухавши представника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із наданих матеріалів, до слідчого судді надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на майно, перелічене в описовій частині клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що компанії ТОВ «Простор ДС» (ЄДРПОУ 42468550), ТОВ «Промінь груп» (ЄДРПОУ 43447458), ТОВ «Меджик Ден» (ЄДРПОУ 45095820), ТОВ «Ріат Груп» (ЄДРПОУ 43735778), ТОВ «Новий пляж» (ЄДРПОУ 40934686), ТОВ «Маверікс» (ЄДРПОУ 45120165), ТД «Баррель» (ЄДРПОУ 44999925), ТОВ «Авеста Компані» (ЄДРПОУ 43372220) ТОВ «Екстра Гранд» (ЄДРПОУ: 44401424), ТОВ «Грандтревел» (ЄДРПОУ:42002728), ТОВ «Гравіол», (ЄДРПОУ: 44967191), ТОВ «Форнекс Груп» (45115511), ТОВ «Адінекс» (ЄДРПОУ 45113294), ТОВ «Замія» (ЄДРПОУ 42157323), здійснюють виготовлення, зберігання та подальший збут незаконно виготовленого пального (бензину та дизельного палива) через мережу нафтобаз та автозаправних станцій під брендами «BARREL» на території м.Запоріжжя та Запорізької області.

Встановлено, що незаконне виготовлення пального (бензину та дизельного палива), яке реалізують через зазначені мережі АЗС під брендами «BARREL» на території м.Запоріжжя та Запорізької області, не відповідає нормам державних стандартів, а є механічною сумішшю низькоякісного палива із спиртом, абсорбентом дизельного пального, газовим конденсатом, стабільним бензином, вуглеводневим сирцем тощо.

Тим самим, незаконно виготовлене паливо, шляхом подальшого його механічного змішування із низькооктановим бензином, здійснюється із підвищенням його октанового числа хімічних речовин, спирту та стабільного бензину для його подальшого продажу.

За результатами такого механічного змішування є паливо, яке загалом є небезпечною продукцією та при його використанні за окремих умов створює загрозу безпеці життя та здоров`я людей, безпечним умовам праці, захисту прав споживачів (користувачів), захисту довкілля. При цьому, незважаючи на вище викладене, незаконно виготовлені паливно мастильні матеріали в подальшому реалізовуються через зазначені мережі АЗС під брендами «BARREL» на території м.Запоріжжя та Запорізької області.

25.09.2024 року органом досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 24.09.2024 року проведено обшук за місцем розташування АЗС, яка розташована за адресою: місто Запоріжжя, пр.Соборний, 8, під час проведення якого було виявлено та вилучено речі, перелічені у клопотанні слідчого, які мають вагоме значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

26.09.2024 року постановою слідчого вилучені предмети та речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42023080000000068 від 25.07.2023 року.

Оскільки вказані паливно-мастильні матеріали є предметом вчинених злочинів, з метою збереження речових доказів, слідчий просив задовольнити клопотання.

Слідчий суддя, посилаючись на ч.1 ст.170 КПК задовольнив зазначене клопотання, з огляду на те, що у судовому засіданні доведено його обґрунтованість.

Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК.

Правилами ч.3 ст.170 КПК передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що матеріали судового провадження свідчать про те, що вилучене майно, а саме рідина, яка має ознаки паливно-мастильних матеріалів і міститься у резервуарах є предметом, що були об`єктом кримінально протиправних дій, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

З огляду на положення ч.2, ч.3 ст.170 КПК, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Беручи до уваги, що вилучена рідина, яка має ознаки паливно-мастильних матеріалів, є речовим доказам у цьому кримінальному провадженні та відповідають критеріям статті 98 КПК і те, що за матеріалами судового провадження слідчим надано достатні дані на підставі яких можливо дійти висновку, що рідина, яка має ознаки паливно-мастильних матеріалів є предметом злочинного посягання з метою запобігання зникнення, втрати, пошкодження цього майна, необхідністю проведення з ними ряду слідчих дій (зокрема проведення судових експертиз) та можливому їх незаконному відчуженню, до вирішення провадження по суті, на них правильно з урахуванням ч.1 ст.170, п.1 ч.2 ст.170 та ч.3 ст.170 КПК слідчим суддею накладено арешт.

Доводи апеляційної скарги про те, що вилучене майно перелік якого викладено в клопотанні органу досудового розслідування не може бути використане як доказ у кримінальному провадженні є безпідставними, так як диспозиція ч.1 ст.204 КК передбачає відповідальність за незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення факту та обставин вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що є підстави та мета для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім цього, колегія суддів враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.

Отже, висновки слідчого судді щодо наявності достатніх правових підстав для арешту майна відповідають як матеріалам доданих до клопотання так і вимогам КПК.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 08 жовтня 2024 року про арешт майна залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4