Постанова

від 04.02.2025 по справі 944/1883/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 944/1883/22 Головуючий у 1 інстанції: Матвіїв І.М.

Провадження № 22-ц/811/1377/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Псярук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець Білецький Ігор Миронович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИЛА:

31.05.2022 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець Білецький Ігор Миронович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 08 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за №1442, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», грошових коштів в розмірі 34000,00 гривень.

Позов мотивовано тим, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис №1442 від 08 січня 2021 року. На підставі оспорюваного виконавчого напису, 09.03.2021 приватним виконавцем Білецьким І.М. було відкрито виконавче провадження №64750989 про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки у нотаріуса на час його вчинення були відсутні документи, які б свідчили про безспірність заборгованості та були відсутні правові підстави для вчинення такої нотаріальної дії, а також був відсутній оригінал нотаріального посвідченого кредитного договору. Зазначає, що позивач не погоджується з розрахунком суми заборгованості. Також зазначає, що його не було повідомлено належним чином про існування зазначеної заборгованості, фінансових зобов`язань та вчинення виконавчого напису. За таких обставин, вважає, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2022 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець Білецький Ігор Миронович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем 08 січня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №1442, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», грошових коштів в розмірі 34000,00 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК«Кредит-Капітал», в користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 992 грн 40 коп.

Рішення судуоскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає,що 01.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги № РтК/1-ЮО від 01.07.2022, відповідно до якого всі права та обов`язки за договором № 2523622 від 09.09.2019, укладеним ОСОБА_2 перейшли до ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС». Також 01.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №01/07, відповідно до якого всі права та обов`язки за договором №2523622 від 09.09.2019, укладеним ОСОБА_2 , на підставі якого було вчинено оскаржуваний виконавчий документ, перейшли до ОСОБА_1 . Отже з 01.07.2022 належним кредитором за кредитним договором № 2523622 від 09.09.2019 є саме ОСОБА_1 , саме він має право вимоги до ОСОБА_2 , та є належним відповідачем по справі № 944/1883/22.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України слід проводити без їх участі та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст.89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, наякі сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,якібули досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

У постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №204/4071/14 (провадження №61-360св18), від 09 лютого 2022 року у справі №547/210/20 (провадження №61-16834св21) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Судом встановлено, що 08 січня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. вчинив виконавчий напис №1442, згідно з яким ОСОБА_2 є боржником перед ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №2523622 від 09.09.2019 (а.с.6).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 09.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64750989 про примусове виконання виконавчого напису №1442, вчиненого 08.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.(а.с.7).

Звертаючись до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач визначив відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Однак, згідно договору від 01.07.2022, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «Компані Фінанс» про відступлення права вимоги №РтК/1-ЮО, всі права та обов`язки за кредитним договором №2523622 від 09.09.2019, укладеним з ОСОБА_2 , перейшли до ТОВ «Компані Фінанс»(а.с.66-69).

Крім цього, 01.07.2022 між ТОВ «Компані Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №01/07, відповідно до якого всі права та обов`язки за договором №2523622 від 09.09.2019, укладеним з ОСОБА_2 , на підставі якого було вчинено оскаржуваний виконавчий документ, перейшли до ОСОБА_1 (а.с.49-52).

Колегія суддів звертає увагу на те, що частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому, заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

У статті 517 ЦК України не визначений виключний перелік документів, які засвідчують права, що передаються, а тому залежно від особливостей конкретних правовідносин таким документом може бути і сам договір, який підтверджує факт виникнення та існування зобов`язальних відносин.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 (справа №6-122цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Такий правовий висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі №346/1305/19, провадження №14-181цс20.

Таким чином, після укладення зазначених вище договорів, ОСОБА_1 набув статусу кредитора по відношенню, зокрема, до позивача ОСОБА_2 .

Поряд з цим, вимоги до останнього позивач не заявляв.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У справі, що переглядається ОСОБА_1 набув прав стягувача, згідно виконавчого напису№1442 від 08 січня 2021 року до часу ухвалення рішення судом першої інстанції на підставі правочину, правомірність якого позивачем не спростована. Відтак, саме він має бути належним відповідачем у даній справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц та від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц).

За таких обставин суд першої інстанції розглянув та ухвалив оскаржуване рішення щодо неналежного відповідача, що є самостійною та достатньо підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в позові з цих підстав.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.

За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , пред`явлених до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», як до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець Білецький Ігор Миронович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 14.02.2025

Головуючий

Судді