Рішення

від 14.02.2025 по справі 159/8732/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/8732/24

Провадження № 2-а/159/57/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,

e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 рокум.Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Клевецької О.М.

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідачів - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області (44700, Волинська область, м. Володимир, вул. Соборна, буд. 6), інспектора Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Долгана Богдана Євгеновича (44700, Волинська область, м. Володимир, вул. Соборна, буд. 6) про визнання протиправними та скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області (далі - відповідач або Володимирське РВП), інспектора Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Долгана Богдана Євгеновича (далі Долган Б.Є. або поліцейський), про визнання протиправною та скасування постанов у справі про адміністративні правопорушення ЕНА №3613653 від 06.12.2024 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), ЕНА №3613686 від 06.12.2024 за ч. 1 ст. 126 КУпАП (далі разом оскаржувані постанови).

Позивач вважає зазначені вище постанови протиправними та просить їх скасувати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення поліцейський порушив його права передбачені ст. 268 КУпАП, а саме не надав доказів вчинення ним правопорушення, не дозволив скористатись правовою допомогою адвоката, не ознайомив, здійснював розгляд справи за відсутності позивача.

У зв`язку з наведеним, вважає, що оскаржувані постанови винесені в порушення вимог 19 Конституції України, ст. 245, 251, 283, 247, 288 КУпАП, а тому просить їх скасувати.

Оскаржувані постанови позивач отримав 20.12.2024, а до суду звернувся 30.12.2024, тому вважає, що подав позову у встановлений законом строк.

Володимирське РВП у відзиві проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечило, вказало, що оскаржувані постанови прийняті з дотриманням вимог ст. 19 Конституції України, ст. 283, 252, , 222 КУпАП та Закону України «Про національну поліцію». Відповідач зазначає, що позивач рухався по вул. Ковельській у м. Володимир вантажним автомобілем Iveko Daily днз НОМЕР_1 з причіпом на якому були завантажені автомобілі, в зоні дії знаку 3.3 ПДР «Рух вантажних автомобілів заборонено». Зупинивши автомобіль позивача останній відмовився надати посвідчення водія та реєстраційний документ на автомобіль. Під час ознайомлення позивача з його правами останній заявив, що хоче скористатись правовою допомогою адвоката, однак будь яких спроб викликати адвоката не здійснював. Клопотання про відкладення розгляду справи позивач заявив під час ознайомлення його з прийнятими постановами, які він відмовився отримати. Зазначені обставини підтверджуються відеозаписами з бодікамери поліцейського.

У зв`язку з наведеним відповідач вважає позов безпідставним, а оскаржувані постанови законними.

Ухвалою суду від 02.01.2025 залишено позовну заяву без руху.

16.01.2025 позивач усунув недоліки позовної заяви, суд ухвалою від 20.01.2025 відкрив провадження у справі, розгляд справи призначив на 27.01.2025.

У судове засідання 27.01.2025 прибув позивач, відповідач не прибув подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву.

Позивач просив відкласти розгляд справи, для надання суду своїх заперечень на нього.

Суд ухвалою від 27.01.2025 відклав розгляд справи на 11.02.2025, витребував у відповідача матеріали адміністративної справи.

У судове засідання 11.02.2025 прибув позивач, відповідач не прибув, витребуваних документів не надав.

У судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав зазначених у ньому, просив позов задовольнити. Додатково пояснив суду, що правил проїзду через м. Володимир не порушував, його автомобіль не підпадає під дію знаку який забороняє рух автомобілям понад 8 тон, оскільки його авто меншої ваги. Також пояснив, що посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль він не пред`явив поліцейському, оскільки не погоджувався з тим порушення правил дорожнього руху, яке йому ставилось у провину, а саме порушенням ним п. 8.4 (в) Правил дорожнього руху порушення вимог заборонних знаків.

У судовому засіданні 11.02.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив присутніх, що оголошення судового рішення відбудеться 14.02.2025.

14.02.2025 у судове засідання учасники справи не з`явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи.

06.12.2024 інспектора Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Долган Б.Є. прийняв постанову ЕНА №3613653 якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за 1 ст. 122 КУпАП за те що він 06.12.2024 о 10.39 у с. Верба, дорога Р-15, 19км, водій керуючи транспортним засобом Iveko Daily днз НОМЕР_2 порушив вимогу знаку 3.3 «рух вантажних автомобілів заборонено», чим порушив п. 8.4 (в) ПДР порушення вимог заборонних знаків. У графі «до постанови додаються» - не зазначено додатків. Накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

У постанові міститься відмітка про відмову позивача її отримати, у зв`язку з чим її копія відправлена рекомендованим листом 08.12.2024.

06.12.2024 інспектора Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Долган Б.Є. прийняв постанову ЕНА №3613686 якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за 1 ст. 126 КУпАП за те що він 06.12.2024 о 10.47 у с. Верба, дорога Р-15, 19км, водій не пред`явив посвідчення водія для перевірки та реєстраційний документ на вимоги поліцейського чим порушив п. 2.4 (а) ПДР керування транспортними засобами особою, яка не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. У графі «до постанови додаються» - не зазначено додатків. Накладено штраф у розмірі 425,00 грн.

У постанові міститься відмітка про відмову позивача її отримати, у зв`язку з чим її копія відправлена рекомендованим листом 08.12.2024.

Конвертом рекомендованого відправлення 4470300178384 від Володимирське РВП підтверджується отримання позивачем оскаржуваних постанов 20.12.2024.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно- правовими актами. Порядок дорожнього руху на території України відповідно ДО Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (ЗІ змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Завданнями і функціями управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції є: реалізація державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, безпеки дорожнього руху, виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, контроль за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

На підставі ст. 32 Закону «Про Національну поліцію»- поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадках, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби З виявлення та/або фіксації правопорушень;

технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, суд дійшов висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за результатами якого було винесено оскаржувані постанови здійснений уповноваженою на те законодавством особою.

На переконання суду зупинка поліцейським автомобіля позивача теж була підставною, оскільки і позивач і відповідачі підтверджують, що на дорогу по якій рухався позивач діяв знак 3.3 ПДР, а позивач рухався вантажним автомобілем, тому поліцейський мав обґрунтовані підстави вважати, що позивач, рухаючись вантажним автомобілем, вчинив адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення ПДР вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.

Лише підтвердження усіх зазначених вище обставин може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до знаку 3.3 ПДР «рух вантажних автомобілів заборонено». Рух вантажного автомобіля під знак 3.3 ПДР буде порушенням вимог п. 8.4 (в) ПДР: «Порушення вимог заборонних знаків. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі».

В оскаржуваній постанові ЕНА №3613653 від 06.12.2024 зазначено, що позивач рухався автомобілем Iveko Daily днз НОМЕР_2 , про те що він є вантажним позивач не заперечує, вказуючи що його маса до 7,5 тон.

Слід зазначити, що у п. 1.10 ПДР є визначення вантажного автомобіля, яким є - вантажний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Доказів того, що проїзд автомобіля дорогою з певною масою був дозволений, матеріали справи не містять.

Отже, проїзд вантажним автомобілем дорогою в порушення вимог знаку 3.3 ПДР рух вантажних автомобілів заборонено» буде порушенням 8.4 (в) ПДР та міститиме склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Те що, позивач не пред`явив на вимог поліцейського своє посвідчення водія та реєстраційний документ на Iveko Daily днз АС23336НМ не заперечується самим позивачем.

Таке діяння може містити склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Однак, суд враховує правовий висновок Верховного Суду у справі №537/2088/17 від 15.05.2019 щодо недостатності визнання вини особою для встановлення факту порушення ПДР, таке порушення має доводитись іншими передбаченими КУпАП доказами.

Отже, винуватість позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП повинна доводитися іншими передбаченими КУпАП доказами, окрім визнання ним вини.

Позивач стверджує про порушення поліцейським під час розгляду справ про адміністративні правопорушення вимог ст. 268 КУпАП в частині ненадання йому можливості скористатись правовою допомогою адвоката та відкладення розгляду справи.

Про те, що позивач заявляв такі клопотання не заперечується і відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідач у відзиві зазначив, що права позивача під час розгляду справ порушено не було, пославшись на відеозаписи з бодікамери поліцейського, однак таких записів на вимогу суду не надав, а тому суд не може пересвідчитись, чи було дотримано прав позивача, порушення яких він стверджує.

Також суд враховує позицію Верховного Суду висловлену у справі № 524/9827/16-ц постанова від 18.02.2020, щодо безумовної підстави скасування постанови у випадку ненадання особі можливості скористатись правовою допомогою та позицією висловленою у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, щодо прирівняння недоведеної винуватості особи до доведеної невинуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади,технічні засобита спеціалізованепрограмне забезпечення- фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ «Порядок застосування відеореєстраторів, встановлених на службових транспортних засобах» Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Витребовуваних судом копій матеріалів адміністративних справ, у тому числі відеозаписів, відповідач не надав, хоча такі відеозаписи повинні бути у нього, про що він сам зазначає у відзиві.

Відповідно до ч. 6 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачі не довели, що під час розгляду справи було дотримано прав позивача, про порушення яких він стверджує.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Позивач стверджує, що автомобіль яким він керував не підпадав під дію знаку який забороняє рух автомобілям понад 8 тон, оскільки він меншої ваги.

Доказів того, що автомобіль позивача здійснив проїзд на заборонений знак 3.3 та по вазі підпадає під нього, відповідачі не надали, хоча відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, цей обов`язок покладається на них.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду зазначений у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, щодо прирівняння недоведеної винуватості особи до доведеної невинуватості

Відтак, у суду є обґрунтований сумнів щодо наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому суд вважає його недоведеним.

Виходячи з мотивів наведених вище, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята не на підставі вимог закону, що є порушенням ст. 19 Конституції України.

Відповідно доч.6ст.286КАС Україниза наслідкамирозгляду справиз приводурішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративний,зокрема,має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності,допустимості,достовірності кожногодоказу окремо,а усукупності -з точкизору достатностіта взаємозв`язку,застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова поліцейського УПП у Волинській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП є протиправною, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю. Постанови про адміністративні правопорушення серії ЕНА № 3613653 від 06.12.2024 та ЕНА № 3613686 від 06.12.2024 належить скасувати і закрити справу про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України При задоволенніпозову сторони,яка неє суб`єктомвладних повноважень,всі судовівитрати,які підлягаютьвідшкодуванню абооплаті відповіднодо положеньцього Кодексу,стягуються зарахунок бюджетнихасигнувань суб`єктавладних повноважень,що виступаввідповідачем усправі,або якщовідповідачем усправі виступалайого посадовачи службоваособа.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн необхідно стягнути в його користь з відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, інспектора Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Долгана Богдана Євгеновича задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3613653 від 06.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3613686 від 06.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач 1 - Володимирський районний відділ поліції Головного управління національної поліції у Волинській області (44700, Волинська область, м. Володимир, вул. Соборна, буд. 6, ЄДРПОУ 08670480);

Відповідач 2 - інспектор Володимирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області Долган Богдан Євгенович (44700, Волинська область, м. Володимир, вул. Соборна, буд. 6);

Повне судове рішення складене 14.02.2025.

Головуючий:Р. Я. Смалюх