Ухвала

від 14.02.2025 по справі 289/249/25

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/249/25

Номер провадження 2/289/443/25

УХВАЛА

14.02.2025 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, Служби у справах дітей виконкому Металургійної районної у місті ради, про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання та реєстрації місця проживання дитини без згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Всупереч зазначеному, в позовній заяві не зазначені обставини існування спору між сторонами, тобто звернення до відповідача з цього приводу, результати таких звернень чи будь-які інші докази щодо відмови відповідача погодити зняття з реєстрації з місця проживання дитини.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначила про звільнення її від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій, надавши копію посвідчення серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 у розумінністатті 242 Цивільного кодексу Україниє законним представником свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 та звернулася з даним позовом до суду в його інтересах.

Відповідно до пункту 7 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.

Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно достатті 242 Цивільного кодексу Українине є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини, від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір».

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15 січня 2018 року у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі 754/16008/17.

Щодо тверджень позивача про звільнення від сплати судового збору, як учасника бойових дій, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Аналіз вищевказаної норми закону дає підстави дійти висновку, що звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав.

Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення особи до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Статтею 22 вказаного Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

В низці справ Верховний Суд повторно звернув увагу, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус УБД (прирівняної донього особи), дляправильного застосування норм п. 13 ч. 2 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет і підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб зурахуванням положень ст.12, 22 Закону України від22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Сама собою наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

У вказаній цивільній справі предметом позову є надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання та реєстрації місця проживання дитини без згоди батька. Оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, яка не має відношення до порядку надання обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті на загальних підставах.

Враховуючи викладене, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви.

Частиною 2статті 133 ЦПК Українирегламентовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом єЗакон України «Про судовий збір».

Згідно пп. 2.2. п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028 грн.

Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.

Однак позивачем не сплачено судовий збір за подачу даного позову та не надано документів, які підтверджують звільнення її від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Отримувач коштів: ГУК у Житомирської області/ ТГ м. Радомишль 22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача: 899998

Рахунок отримувача: UA308999980313101206000006777

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: судовий збір.

Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документ, що підтверджує його сплату.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, нормами Закону України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, Служби у справах дітей виконкому Металургійної районної у місті ради про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання та реєстрації місця проживання дитини без згоди батька залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО