Рішення

від 12.02.2025 по справі 569/21078/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 569/21078/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Баланович М.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Мартинова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» Рівненської обласної ради про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.11.2024, просит стягнути з відповідача матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 11901,70 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем із 01.09.2010 по 07.05.2024 та звільнився за згодою сторін 07.05.2024. Відповідно до довідки про доходи за 2022 рік виданої відповідачем за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 загальна сума доходу отримана позивачем становить 368246,13 грн, з яких в тому числі 9850,50 грн. матеріальна допомога на оздоровлення та 24850 грн - премії (грошові винагороди). Відповідно до довідки про доходи за 2023 рік виданої відповідачем за період з січня 2023 року по грудень 2023 року загальна сума доходу отримана позивачем становить 362382 грн, до яких не увійшла сума матеріальної допомоги на оздоровлення.

Позивач перебував у відпустці з жовтня по листопад 2023 року, матеріальна допомога на оздоровлення позивачу не виплачувалася, що є порушенням частини 1 статті 57 ЗУ «Про освіту». Посилання відповідача на відсутність коштів бюджетних асигнувань для виплати допомоги на оздоровлення не може зумовлювати обмеження змісту права на відпочинок.

Згідно відповіді відповідача №288 від 01.01.2024, на запит №21-10/24-1 від 21.10.2024, посадовий оклад позивача станом на момент відпустки у 2023 році становив 11901,70, а тому виплата матеріальної допомоги на оздоровлення підлягає стягненню саме в такому розмірі.

Ухвалою суду від 31.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов від 28.11.2024. Проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що за період роботи позивача з 01.09.2023 по 07.05.2024 матеріальна допомога ОСОБА_1 на оздоровлення не нараховувалася та не виплачувалася, у зв`язку з відсутністю коштів на її виплату за відповідний період, про що позивач був проінформований. Порядок та умов оплати праці закладів та організацій фізичної культури і спорту встановлені наказом Міністерства України у справах молоді та спорту від 23.09.2005 №2097, відповідно до якого виплата матеріальної допомоги на оздоровлення працівнику закладу фізичної культури та спору не є обов`язковою та виплачується в межах фонду оплати праці, затвердженого в кошторисах, при цьому рішення щодо такої виплати приймає керівник закладу. Оскільки посада «тренер-викладач» не відноситься до посади педагогічних та науково-педагогічних працівників, а вказана виплата не є обов`язковою, рішення щодо її виплати приймає керівник закладу та залежить від затвердженого фонду заробітної плати.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав та мотивів, які в ньому наведені.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом КЗ «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» РОР №21-к від 07.05.2024 ОСОБА_1 , тренера-викладача з волейболу пляжного 07.05.2024, за згодою сторін п.1 ч.1 ст.36 КзПП звільнено з роботи.

Згідно відповіді КЗ «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» РОР №190 від 01.07.2024 тренер-викладач ОСОБА_1 був звільнений 07.05.2024, при звільненні була нарахована заробітна плата за відпрацьований час з 01.05.2024 по 07.05.2024 8072,89 грн та компенсація за невикористану відпустку за період роботи з 01.09.2023 по 07.05.2024 31662,57 грн (а.с.26)

Згідно відповіді КЗ «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» РОР №200 від 23.07.2024 тренеру-викладачу ОСОБА_1 за період роботи з 01.09.2023 по 07.05.2024 матеріальна допомога на оздоровлення не нараховувалася та не виплачувалася, в зв`язку з відсутністю коштів на її виплату за відповідний період, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення в комунальному закладі виплачується працівникам в межах фонду оплати праці.

Відповідно до довідки про доходи за 2022 виданої відповідачем, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 загальна сума доходу отримана позивачем становить 368246,13 грн., з яких в тому числі 9850,50 грн матеріальна допомога на оздоровлення та 24850 грн премії (а.с.8)

Відповідно до довідки про доходи за 2023 рік виданої відповідачем, за період з січня 2023 року по грудень 2023 року загальна сума доходу отримана позивачем становить 362382 грн, до яких не увійшла сума матеріальної допомоги на оздоровлення.

Згідно наказу КЗ «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» РОР №52-к від 07.07.2022 ОСОБА_1 тренеру-викладачу було надано відпустку за період з 01.09.2021-31.08.2022, пунктом №2 наказу визначено надати матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу (згідно колективного договору).

Згідно наказу КЗ «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» РОР №59-к від 11.10.2023 ОСОБА_1 тренеру-викладачу надано щорічну відпустку працівнику за період з 01.09.2022-31.08.2023.

Як вбачається з відповіді КЗ «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» РОР №288 від 01.11.2024 місячний посадовий оклад ОСОБА_1 становив за 2023 рік 11901,70 грн.

Зі дослідженого Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом комунального закладу «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» РОР на 2020-2025 рр., схваленого на загальних зборах трудового колективу Протокол №5 від 04.12.2019, чинного з 01.01.2020 розділом 3 визначено нормування і оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати й інших видів трудових виплат.

Положенням про матеріальне стимулювання працівників КЗ «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» РОР, розділом 5 «Надання матеріальної допомоги» матеріальна допомога носить індивідуальний характер і надається за рахунок економії фонду заробітної плати. Пунктом три даного розділу положення встановлено, що матеріальна допомога в межах затвердженого фонду заробітної плати надається на оздоровлення в розмірі посадового місячного окладу один раз на рік, пунктом п`ять даного розділу положення встановлено, що матеріальна допомога надається працівнику один раз на рік незалежно від обставин, передбачених даним колективним договором, включаючи випадки, пов`язані із смертю.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних закладів вищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 7, 8 Постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки відповідно до ст.97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі, а у випадку, коли його не укладено, - власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, або, за його відсутності, - з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом, з урахуванням загальних положень законодавства про оплату праці, суд у разі вирішення спорів з цих питань має з`ясовувати, чи були і як саме вони врегульовані у зазначеному порядку та чи було при цьому додержано норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною й галузевою (регіональною) угодами.

При їх недодержанні застосовуються відповідно норми і гарантії, передбачені законодавством, генеральною, галузевою (регіональною) угодами.

Слід також враховувати, що умови та розмір оплати праці працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» запроваджено з 01.01.2001 року виплату допомоги на оздоровлення.

У постанові Верховного суду України від 23.05.2018 року по справі № 637/42/17 визначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Таким чином, відсутність чи не передбачення у кошторисі відповідної бюджетної установи коштів на виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, не звільняє установу від обов`язку по здійсненню відповідних видатків згідно із законодавством та не може свідчити про те, що педагогічний працівник не має права на отримання гарантованої державою допомоги на оздоровлення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 637/42/17.

За 2023 року під час надання щорічної відпустки з жовтня по листопад 2023 нарахування та виплата матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу відповідачем позивачу не проводилась.

Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для нарахування та виплати у вказаний період матеріальної допомоги на оздоровлення з огляду на те, що ОСОБА_1 не звертався з відповідною письмовою заявою, суд вважає безпідставними, оскільки подання таких заяв жодним нормативним актом не передбачене, тоді як чинне законодавство про освіту визначає як підставу для надання такої допомоги сам факт надання педагогічному працівнику щорічної відпустки.

Суд вважає посилання представника відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на відсутність фінансової можливості для виплати матеріальної допомоги позивачу, такими, що не заслуговують на увагу.

Статтею 57 Закону України "Про освіту" в редакції закону № 1060-ХІІ від 23.05.1991 року визначено, що педагогічним і науково-педагогічним працівникам гарантовано виплату допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки зарплати) при наданні щорічної відпустки. Відповідна норма міститься і в Законі України "Про освіту" від 05.09.2017 року. Така виплата має обов`язковий характер при наданні щорічної відпустки педагогічним і науково-педагогічним працівникам, посади яких передбачено "Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників", затвердженим постановою КМУ від 14.06.2000 року № 963.

Очевидно, що виплата матеріальної допомоги чинним законодавством не ставиться в залежність від наявності у відповідного закладу освіти коштів, має обов`язковий характер та виплачується при наданні працівнику щорічної відпустки.

Згідно статті 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Таким чином, положення Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом, згідно з яким обов`язок адміністрації здійснювати виплату допомоги на оздоровлення педагогічним працівникам при наданні щорічної відпустки, згідно ст.57 Закону України "Про освіту" пов`язується з наявністю коштів, суперечить власне положенням ст.57 Закону України "Про освіту", є недійсним з огляду на норми ст. 9 КЗпП України, оскільки об`єктивно погіршує становище працівників та звужує обсяг державних гарантій.

Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року за № 909, зокрема, в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 13.02.2019 р. у справі №233/4308/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач позашкільного навчального закладу є педагогічним працівником цього позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем повинен зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні статті 55 пункту е Закону України Про пенсійне забезпечення при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Таким чином, враховуючи викладене тренер-викладач є педагогічним працівником навчального закладу, тобто працівником освіти.

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, яка відповідно до положень ст.57 Закону України "Про освіту" обов`язково повинна бути виплачена при наданні щорічної відпустки за 2023 рік фактично не виплачувалась позивачу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 11901,70 грн.

Відповідно до положеньст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354ЦПК України суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» Рівненської обласної ради, про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» Рівненської обласної ради невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 11901 (одинадцять тисяч дев`ятсот одну) грн 70 коп, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Стягнути зКомунального закладу «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» Рівненської обласної ради в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони у справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач Комунальний заклад «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» Рівненської обласної ради, адреса: 33028, м.Рівне вул.Соборна,11-а ЄДОПОУ 21083312

Повний текст судового рішення складено 14.02.2025.

Суддя І.О.Гордійчук