Ухвала

від 14.02.2025 по справі 755/604/25

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/604/25

Провадження №2/755/1574/25

УХВАЛА

іменем України

"14" лютого 2025 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» в особі комісії з вирішення трудових спорів, третя особа: Національна академія аграрних наук України, ОСОБА_2 з трудових правовідносин, -

в с т а н о в и в :

13 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Сядро Олексій Валентинович, через систему "Електронний суд" подав до Дніпровського районного суду м. Києва позов до Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» в особі комісії з вирішення трудових спорів, третя особа: Національна академія аграрних наук України, ОСОБА_2 з трудових правовідносин, який того ж дня переданий в провадження судді Коваленко І.В. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи мж суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.01.2025 року зупинено дію рішення Комісії по трудових спорах Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» від 14.11.2024 р.; зупинено дію посвідчення № 19/11-2024 від 19.11.2024 року Комісії по трудових спорах Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України»; стягувачем визнано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер засобу зв`язку: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 від 16.06.2022, запис № 19770128-00630, орган, що видав: 8034, РНОКПП: НОМЕР_3 ); боржником визнано Комісію по трудових спорах Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту Сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (80221, Україна, Червоноградський р-н, Львівська обл., село Сабанівка, вулиця Широка, будинок 1а).

13.01.2025 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали суду.

У своїй постанові від 30.11.2022 року в справі №759/14068/19 суд касаційної інстанції зазначив наступне: «Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року)».

Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 13.01.2025 року про залишення позовної заяви без руху була отримана в електронному кабінеті представником позивача та відповідно до довідки про доставку електронного листа, зазначена ухвала суду доставлена до електронного кабінету представника позивача 14.01.2025 року.

Крім того, ухвала про залишення позову ОСОБА_1 без руху від 13.01.2025 року була своєчасно внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач та його представник у вільному доступі мали можливість ознайомитись з її змістом.

Таким чином, суд вважає, що позивач був повідомлений належним чином про залишення позову без руху.

Станом на 14 лютого 2025 року, з урахуванням достатнього строку, встановленого судом, для надходження до суду поштової кореспонденції, у випадку направлення позивачем документів засобами поштового зв`язку на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, - недоліки позивач не усунув, ухвалу суду не виконав, документів не надав. Дані недоліки з наведених вище підстав є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.

Отже, у визначений в ухвалі суду строк позивач недоліки не усунув.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Крім того, ухвалою суду від 13.01.2025 року були вжиті заходи забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Комісії по трудових спорах Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» від 14.11.2024 р.; зупинення дії посвідчення № 19/11-2024 від 19.11.2024 року Комісії по трудових спорах Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України»; стягувачем визнано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер засобу зв`язку: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 від 16.06.2022, запис № 19770128-00630, орган, що видав: 8034, РНОКПП: НОМЕР_3 ); боржником визнано Комісію по трудових спорах Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту Сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (80221, Україна, Червоноградський р-н, Львівська обл., село Сабанівка, вулиця Широка, будинок 1а).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З огляду на те, що позивачем недоліки, що викладені в ухвалі суду від 13.01.2025 року, позивачем не усунуті, позовна заява підлягає поверненню, відтак наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 13.01.2025 року.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» в особі комісії з вирішення трудових спорів, третя особа: Національна академія аграрних наук України, ОСОБА_2 з трудових правовідносин, - вважати такою, що не подана, та повернути суб`єкту звернення.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.01.2025 року, шляхом зупинення дії рішення Комісії по трудових спорах Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» від 14.11.2024 р.; зупинення дії посвідчення № 19/11-2024 від 19.11.2024 року Комісії по трудових спорах Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України»; стягувачем визнано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер засобу зв`язку: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 від 16.06.2022, запис № 19770128-00630, орган, що видав: 8034, РНОКПП: НОМЕР_3 ); боржником визнано Комісію по трудових спорах Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту Сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (80221, Україна, Червоноградський р-н, Львівська обл., село Сабанівка, вулиця Широка, будинок 1а - скасувати.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя :