Ухвала

від 14.02.2025 по справі 760/3629/25

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/3629/25 Провадження №2-з/760/107/25

УХВАЛА

про забезпечення позову

«14» лютого 2025 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Тесленко І. О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Сєвєродонецький відділ державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Старовойтова О.В., звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Сєвєродонецький відділ державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович у якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 130082, вчинений 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> заборгованість у розмірі 9 995 грн. 60 коп.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення цього позову, у якій просить зупинити стягнення на підставі вказаного виконавчого напису, посилаючись на те, що оспорюваний ним виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням чинного законодавства, яким визначено, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2025 року для розгляду зазначеної позовної заяви та заяви про забезпечення позову визначено суддю Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 12 лютого 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. був вчинений виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 130082, про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> заборгованості у розмірі 9 995 грн. 60 коп.

21 грудня 2021 року постановою головного державного виконавця Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Якущенко Юлією Олександрівною відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого напису нотаріуса.

21 грудня 2021 року постановою про арешт коштів боржника головним державним виконавцем Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Якущенко Юлією Олександрівною накладено арешт в межах суми звернення стягнення.

30 січня 2022 року постановою про арешт майна боржника головним державним виконавцем Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Якущенко Юлією Олександрівною накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме: на все рухоме і не рухоме майно.

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про забезпечення його позову про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню, вказував на те, що оспорюваний ним виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом з істотним порушенням вимог чинного законодавства, забезпечення судом позову дозволить уникнути неправомірного стягнення грошових коштів з його (позивача) доходів.

Позивач вважає, що невжиття судом заходів забезпечення позову, про які він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, спрямованих проти недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання ухваленого на його користь судового рішення, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 13 серпня 2021 року у справі №902/1264/20 зазначив, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність чи невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження, без нових звернень до суду.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначено, що «застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 20 грудня 2017 № 7861, вчиненого Приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову».

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) касаційний суд погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами. Зазначено, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку.

Також, у цій постанові вказано, що: «При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову».

У постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 922/4587/13 викладено правову позицію згідно з якою: «достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви».

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Вбачається, що виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Фактично законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Вирішуючи подану заяву суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній цивільній справі є оскарження виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, як такого, що вчинений з порушенням норм матеріального права.

Оскільки, такий спосіб забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачений чинним законодавством, є співмірним із позовними вимогами позивача, а також враховуючи, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, заява позивача про вжиття заходів забезпечення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що у випадку задоволення позову для відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно буде докласти значних зусиль.

При цьому суд також враховує, що оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Тобто, у таких немайнових спорах має досліджуватися, зокрема, чи зможе позивач ефективно захистити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20.

Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття заходів забезпечення поданого ним позову, про які він просить, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог позивача щодо забезпечення його позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заходами забезпечення позову, які просить застосувати позивач ОСОБА_1 , предметом позову оспорювання виконавчого напису нотаріуса; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів забезпечення позову прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками справи, суддя дійшла висновку, що невжиття судом заходів забезпечення позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення судом позову.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , враховуючи, що позивач оспорює виконавчий напис нотаріуса, зареєстрований в реєстрі за № 130082, вчинений 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> заборгованість у розмірі 9 995 грн. 60 коп. на підставі якого головним державним виконавцем Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Якущенко Юлією Олександрівною відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, суд дійшов висновку, що для забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>, треті особи: Сєвєродонецький відділ державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, до набрання судовим рішенням у справі законної сили, стягнення на підставі оспорюваного позивачем виконавчого напису приватного нотаріуса необхідно зупинити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 - 153, 157, 259 - 261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>, треті особи: Сєвєродонецький відділ державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за № 130082, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> заборгованості за кредитним договором № 1086982 від 20 липня 2019 року в загальному розмірі 9 995 грн. 60 коп. у межах відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> (місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222).

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович ( місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5).

Сєвєродонецький відділ державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: а/с 36, 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 146, код ЄДРПОУ 34988646).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І. О. Тесленко