Ухвала

від 14.02.2025 по справі 991/1300/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1300/25

Провадження 1-кс/991/1302/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 як представника громадської організації «Платформа громадський контроль» на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

12.02.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_3 як представника громадської організації «Платформа громадський контроль» (далі - скаржник) на бездіяльність посадових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви про кримінальні правопорушення, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1 яким здійснено судовий розгляд 14.02.2025.

2.Короткий виклад скарги та позицій учасників провадження.

2.1. Скаржник у скарзі просив: «1. Витребувати у представників Національного антикорупційного бюро України реєстраційні матеріали щодо розгляду заяви Громадської організації «Платформа Громадський контроль» вих 197/25 від 31.01.2025 року 2. Зобов`язати посадових осіб (детективів) Національного антикорупційного бюро України розглянути подану Громадською організацією «Платформа Громадський контроль» заяву вих 197/25 від 31.01.2025 року про вчинення кримінального правопорушення та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 3. Проводити розгляд поданої мною скарги щодо бездіяльності представників Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою вих 197/25 від 31,01.2025 року без моєї участі. 4. Про результати розгляду цієї скарги повідомити заявника письмово у строки та порядку, передбачені чинним законодавством на адресу для листування: 49000, пр. Дмитра Яворницького, 62 а/с 7 та копію надіслати на слектронну пошту: gromkontrol.ua@gmail.com»,

зокрема стверджуючи таке: «Громадською організацією «Платформа Громадський контроль» (далі за текстом - "ГК") здійснюється суспільний контроль за виконанням своїх обов`язків органами виконавчої влади, у тому числі з метою здійснення якісного розслідування кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією та відмиванням доходів.

Діяльність громадських організацій спрямована не лише на задоволення інтересів їх членів, а й покликана захищати права і свободи інших людей, суспільні інтереси, тобто суспільства в цілому. При цьому, держава як форма організації суспільства повинна діяти в його інтересах, у іншому випадку, суспільство в особі громадян та створених ними організацій має право реагувати на будь-які порушення, у тому числі через механізми повідомлень про злочин до правоохоронних органів.

По суті скарги повідомляємо, що за вих 197/25 від 31.01.2025 року головою Громадської організації «Платформа громадський контроль" до керівництва Національного антикорупційного бюро України була подана заява про вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 14 ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України, що пов?язані з корупцією.

Нами було з`ясовано, що встановлені особи з числа представників Опорного закладу «Орлівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок» Кочубеївської сільської ради ОТГ Херсонської області Кочубеївського освітнього округу. разом з представниками ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «БУДКОМ» (ЄДРПОУ: 25182947) маючи спільний злочинний умисел, розробили та реалізують схему щодо недоцільного використання і подальшого привласнення бюджетних коштів на орієнтовну суму понад 5,3 млн. гривень, шляхом завищення цін на будівельні матеріали і виконання захисту Опорного закладу Орлівський навчально - виховний комплекс «Загальноосвітня школа -І ступенів - дитячий садок» Кочубеївської сільської ради, Херсонської області, Кочубеївського освітнього округу, за адресою: с. Орлове, вул. Івана Богуна, 64, Бериславський район, Херсонська область» (D: UA-2024-09-23-006257-а), чим здійснили умисне завищення цін виконаних робіт і закупівель з метою подальшого розподілу «зайвих» грошових коштів. (додаток №1 (стр. 5-16).

Повідомляємо, що доказами відправлення вказаної заяви про вчинення злочину виступає накладна №0601108709468 від 04.02.2025 р. з описом відправлення (додаток №2 (стр. 17).

Відповідно до трекінгу відправлень підприемства поштового зв?язку "Укрпошта» 10.02.2025 відправлення було вручено: за довіреністю (додаток №5 стр. 21).

Також, вказана заява, 4 лютого 2025 р. о 11:13 була відправлена за допомогою електронного поштового зв?язку до Національного антикорупційного бюро України.

Направлення на електронну пошту Національного антикорупційного бюро України надійшло негайно та повинно було бути заресстроване 4 лютого 2025 року. (додаток №3 (стр. 18))

Оскільки заяву про вчинення правопорушення було направлено на електронну пошту з проставленням ЕЦІ то уповноважені особи Національного антикорупційного бюро України отримали заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Однак, незважаючи на те, що фактично уповноважені особи Національного антикорупційного бюро України отримало заяву про злочин - станом на 12.02.2025 року жодного повідомлення про початок досудового розслідування заявнику надано не було, що свідчить про грубі порушення поліції.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 Кримінально процесуального кодексу в тому числі до підслідності Національного антикорупційного бюро України входить розслідування кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ст. 364 та 191 КК України та злочинів, що вчинено суб`єктами господарювання суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.

Вказані підстави для розслідування злочину саме НАБУ було прямо вказано у поданій нами заяві про вчинення кримінального правопорушення, додаток №1.

У заяві були наведені чіткі факти вчинення кримінальних правопорушень, однак відповідно до норм процесуального законодавства протягом 24 годин з моменту подання заяви відомості щодо кримінальних правопорушень не були внесені у Єдиний реєстр досудових розслідувань, з чим заявник не згоден.

Враховуючи те, що заявником станом на 12.02.2025 не отримано жодної відповіді на подану заяву, то заявник припускає, що його заява про злочин було розглянута з порушенням норм Кримінально-процесуального кодексу України»,

і додавши таке: 1) заяву Громадської організації «Платформа Громадський контроль» за вих 197/25 від 31.01.2025 про вчинення кримінального правопорушення, 2) накладну №0601108709468 від 04.02.2025, 3) підтвердження відправлення заяви електронною поштою заяви вих 197/25 від 31.01.2025, 4) витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій ГО "Платформа Громадський контроль", 5) копію трекінгу відправлень щодо заяви вих 197/25 від 31.01.2025.

2.2 В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув, не надіславши з цього приводу будь-яких заяв. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи його клопотання про таке. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Представник НАБУ як орган, гіпотетична бездіяльність якого оскаржувалось, попри належним чином повідомлення про судове засідання в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду.

Також 13.02.2025 до суду надійшов лист НАБУ від 13.02.2025 №991/1300/25/4483/2025, яким НАБУ направило копії заяви ГО «Платформа Громадський контроль» від 31.01.2025 №197/25 та відповіді НАБУ за результатом розгляду вказаної заяви від 06.02.2025 №112-047/3730, де зокрема зазначалось таке: «За результатами розгляду в межах компетенції вказаної заяви детективами Національного бюро встановлено, що в ній не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв`язку з чим на сьогодні відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Розгляд інших порушених у заяві питань не належить до компетенції Національного антикорупційного бюро України. 3 огляду на викладене, надсилаємо заяву, що додається, для розгляду в межах компетенції»/

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник 04.02.2025 направив до НАБУ засобами поштового зв`язку («Укрпошта») заяву про кримінальні правопорушення, яка отримана НАБУ 10.02.2025, відтак скаржником не пропущений визначений статтею 304 КПК строк на подання скарги.

3.4. Правові підстави, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено:

- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

3.5. КК в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, а саме, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2,366-3 цього кодексу.

Тобто кримінальне правопорушення, передбачене статтями 191, 364 КК, належить до корупційних кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ та підсудних ВАКС.

Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (далі - НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Також згідно з пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (далі - БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 КК, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п`ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи НАБУ.

Враховуючи вищенаведене, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінальних правопорушень, передбачених статтею 191, 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення такого кримінального правопорушення конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), Бюро економічної безпеки України (розмір предмета або завданої шкоди 500-2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Відтак підслідність кримінальних проваджень НАБУ та відповідно можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 364 КК, окрім іншого, обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення або розміром завданої ним шкоди, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру.

При цьому слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі від 14.12.2021 Касаційного кримінального суду ВС у справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.

3.6. Стаття 364 КК передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Об`єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а додатковий безпосередній об`єкт - охоронювані законом права, свободи та інтереси осіб. Об`єктивна сторона включає три обов`язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (частина 1) або тяжких наслідків (частина 2); (3) причинний зв`язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб`єктом є службова особа. Суб`єктивна сторона передбачає прямий умисел і спеціальну мету - одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. При цьому у статті 364 КК вчинення службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов`язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень.

Частина 2 статті 191 КК передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Об`єктом цього злочину є відносини власності. Об`єктивна сторона: привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Суб`єктом є тільки службова особа. Суб`єктивна сторона передбачає прямий умисел і корисливий мотив - одержання матеріальних благ для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Частина 5 статті 191 передбачає такі кваліфікуючі ознаки - вчинення у особливо великих розмірах або організованою групою.

Тобто з об`єктивної сторони стаття 191 КК передбачає три різні форми вчинення злочину: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Привласнення - це незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі. Розтрата - це незаконне безоплатне відчуження, використання, витрачання майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні (продаж, дарування, споживання, передача іншим особам тощо). Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Специфіка статті 191 КК полягає в тому, що майно, яким особа заволодіває, не ввірене їй, не перебуває в її безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб`єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Зловживання службовим становищем - це спосіб заволодіння майном. Це означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна.

Отже, в будь-якому випадку для притягнення особи до відповідальності за статтями 364 чи 191 КК необхідно встановити зміст та обсяг повноважень, виявити коло тих службових обов`язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються відповідними нормативними актами (законами, постановами, положеннями, статутами, наказами, інструкціями тощо) та встановити наявність ознаки «всупереч інтересам служби», тобто чи службова особа ігнорувала покладені на неї функції, діяла на противагу ним, нехтувала службовими обов`язками чи хибно сприймала їх, підривала авторитет владних органів, тобто поводилась незаконно та невідповідно до її статусу.

3.7. Судом встановлено, що скаржник вбачав ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 і 364 КК, виключно у власноручному порівнянні із довільними «ринковими цінами» вартості окремих будівельних робіт, виконаних під час здійснення закупівлі D: UA-2024-09-23-006257-а за договором між Опорним закладом «Орлівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок» Кочубеївської сільської ради ОТГ Херсонської області Кочубеївського освітнього округу, із ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «БУДКОМ» (ЄДРПОУ: 25182947), і як наслідок такого завищення цін на будівельні матеріали і роботи на орієнтовну суму понад 5,3 млн. гривень.

Проте скаржник не навів жодних ознак зловживання службовим становищем представниками вищезазначених організацій та реального заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам держави чи скаржника, тобто не навів ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 364 КК.

Також, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлено у 2024 році такий прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 3028 гривень.

Відтак розмір предмета кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 364 КК, або розміру завданої ними шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ, а в подальшому здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у 2024 році в будь-якому разі повинен становити не менше 6 056 000 грн. (3028 грн. х 2000).

Однак в заявах скаржника до НАБУ зазначено, що орієнтовний розмір нібито завданої шкоди становить 5,3 млн грн., при цьому таке не підтверджено будь-яким належним чином, окрім довільних розрахунків скаржника.

Окрім іншого, в заявах скаржника про вчинення кримінального правопорушення відсутні відомості про будь-яких осіб, перелік яких наведено в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК та не зазначено відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 чи частиною 1 статті 369-2 КК.

Таким чином, у цьому випадку відсутні будь-які умови підслідності НАБУ, передбачені пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Загалом слідчий суддя вважає, що ініціювання скаржником кримінального переслідування службових осіб має ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи таких осіб, винятково із метою тиску на них.

3.8. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Дослідивши та оцінивши відомості, наведені у скаргах та заявах про вчинення кримінального правопорушення, судом не встановлено будь-яких об`єктивних та суб`єктивних ознак складу корупційних кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 364 КК, тому скаржником не доведено обов`язок посадових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяв про кримінальні правопорушення, й тому в задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 як представника громадської організації «Платформа громадський контроль» від 12.02.2025 на бездіяльність посадових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 14..02.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1