Постанова від 13.02.2025 по справі 367/9805/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/4679/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 367/9805/21

13 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дев`ятка Олександра Григоровича на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Карабаза Н.Ф. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна домівка» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна домівка» про стягнення коштів.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .

Зазначає, що 20.02.2020 року він помітив сліди залиття квартири, а саме мокрі плями на стелі та стіні кухні у квартирі. Оскільки, квартира знаходиться на останньому, п`ятому поверсі багатоквартирного будинку, він зробив висновок, що залиття сталося через пошкодження даху будинку. Того ж дня він звернувся у вайбері у групі "ОСББ Талисман" де обговорюються усі важливі питання пов`язані з діяльністю ОСББ "Затишна домівка" із запитанням про ремонт криші.

Вказує на те, що члени правління ОСББ "Затишна домівка" відповіли відмовою, зазначивши, що на даний час ОСББ "Затишна домівка" офіційно не зареєстровано і також немає голови ОСББ, яка і буде в майбутньому займатися вирішенням подібних проблем. Згідно офіційним данним - ОСББ "Затишна домівка" була створена і зареєстрована у 2016 році. У 2019р. на загальних зборах було змінено склад правління ОСББ "Затишна домівка", тобто на момент залиття та його звернення ОСББ "Затишна домівка" існувало і повинно було виконувати свої обов`язки передбачені законодавством України.

Зазначає, що члени правління ОСББ "Затишна домівка" відмовлялися виконувати покладені на них обов`язки та 28.01.2020 року виклали у вайбері офіційне повідомлення, що поки не буде голови ОСББ, будуть виконуватись тільки мінімальні господарські потреби ЖК, а саме: прибирання та вивіз сміття, дрібні витрати.

22.02.2020 року у присутності двох свідків було складено акт про залиття, в якому було встановлено та зазначено, що залиття сталося через пошкодження даху будинку. Оскільки, члени правління ОСББ «Затишна домівка» відмовилися ремонтувати дах спільного будинку та з метою уникнення подальшого залиття, виникнення грибка у його квартирі, він вимушений був зробити ремонт даху спільного будинку за власний рахунок.

Зазначає, що витрати на ремонт даху та усунення наслідків залиття згідно кошторисного розрахунку склали 6660,24 грн.

20.07.2021 року він звернувся до голови ОСББ «Затишна домівка» ОСОБА_2 з проханням відшкодувати витрати на ремонт спільної криші будинку, а також шкоду заподіяну його квартирі залиттям - 3000 грн, що складало менше половини реальної вартості ремонту.

Також 29.09.2021 року він звернувся до голови ОСББ у вайбері та нагадав про надання відповіді на письмове звернення. На зазначене звернення ОСОБА_2 голова ОСББ відповіла вимогою сплатити борг за утримання будинку. На момент залиття він не мав жодних боргів перед ОСББ, усі платежі сплачував вчасно незважаючи на те, що не проживав у власній квартирі. Пізніше, у зв`язку з тим, що він був вимушений зробити ремонт даху спільного будинку та ремонт наслідків залиття за власний рахунок, у нього виник борг за утримання будинку та прибудинкової території перед ОСББ "Затишна домівка". Він запропонував вище зазначеній голові ОСББ зарахувати витрачені ним кошти у рахунок сплати боргу та майбутніх платежів на утримання будинку та прибудинкової території, але голова ОСББ ОСОБА_2 знову відмовилась.

Крім того, внаслідок залиття квартири йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась у емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, через що остання стала непридатною для використання без проведення ремонту. Також через залиття було порушено звичний та розмірений спосіб життя, виникла необхідність покладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання свого власного дорогоцінного часу для вирішення проблем пов`язаних з усуненням наслідків залиття. Відповідач добровільно завдану шкоду відшкодовувати не бажає.

З огляду на вище викладене просив суд стягнути з відповідача на його користь кошти витрачені ним на ремонт спільного даху будинку та усунення наслідків залиття, що сталося через протікання даху над його квартирою у розмірі 6660,24 грн. Відшкодувати завдану йому моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. Витрати у зв`язку зі сплатою судового збору покласти на відповідача.

17 липня 2022 року ОСОБА_1 подав до Ірпінського міського суду Київської області додаткові пояснення у справі, в яких просив суд збільшити вартість морального відшкодування до 50 000 грн. та зобов`язати відповідача ОСОБА_2 принести публічні вибачення. Пояснення мотивує тим, що 14.07.2022 року відповідач ОСОБА_3 опублікувала в чаті ОСББ "Затишна Домівка" пост про те, що вона дізналася, що їй надійшло повідомлення про виклик до суду в даній справі. В цьому пості вона стверджувала, що виклик для неї несподіванка та взагалі майже не має уяви про що йде мова, не зважаючи на те що він звертався до неї у вайбері та з письмовою заявою та попередженням, що підтверджують матеріали по справі. Окрім того, свідомо приховала, що позов до суду був поданий ще у 2021 році.

Вважає, що такі дії були вчинені, щоб спекулюючи на почуттях членів ОСББ "Затишна домівка" з приводу війни та руйнуванням нашого будинку та викликати ненависть серед членів ОСББ "Затишна Домівка".

В подальшому у чаті ОСББ "Затишна Домівка" пролунали погрози та образи на його адресу, які мали на меті принизити його честь та гідність та здійснити на нього моральний та психологічний тиск. Внаслідок цих протизаконних дій йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась і у емоційному стресі, душевному болю, страждань та негативних емоціях, а також неможливості продовжувати звичний та розмірений спосіб життя.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07 жовтня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ «Затишна домівка» про стягнення коштів - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСББ «Затишна домівка», витрати на правничу допомогу в сумі 2700,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 22 листопада 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Дев`ятко О.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, наданий акт про залиття від 22.02.2020 року ні за формою ні за змістом не відповідає вимогам чинного законодавства та складений не уповноваженими особам.

Звертає увагу на те, що позивач посилався на те, що з приводу залиття від неодноразово звертався до ОСББ, на підтвердження чого надав копії письмових та електронних доказів, оцінку яким суд першої інстанції не надав. Відповіді ОСББ на його звернення зводилися до відмови з надуманих причин, які не могли бути підставою для відмови у розгляді його заяви по суті: створення відповідної комісії, направлення уповноваженого представника ОСББ для перевірки викладених ним фактів тощо.

Вказує на те, у листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року №12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також зазначено, що при складанні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Зазначає, що відповідач доказів на спростування визначеної спеціалістом вартості ремонту у розмірі 6 660,24 грн. в першій інстанції не надав, своїм правом заявити клопотання про проведення відповідної експертизи не скористався. Таким чином, у суду були відсутні підстави для відмови у прийнятті вказаного доказу.

31 грудня 2024 року до Київського апеляційного суду від представника ОСББ «Затишна домівка» адвоката Канюка Я.Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначав, що в даному випадку необхідно враховувати правову позиція, викладену у Постановах ВС ( зокрема, від 21.02.2018 в справі № 2-1974/11), в яких неодноразово зазначалося, що акт, який не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. Вважає, що доводи зазначені в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

В судове засідання з`явився представник ОСББ «Затишна домівка» адвокат Конюк Я.Ю., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копію договору купівлі- продажу квартири від 07 липня 2017 року.

22 лютого 2020 року свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було складено акт про залиття відповідно до якого комісія у складі: свідок ОСОБА_4 , свідок ОСОБА_5 склали даний акт про те, що 20.02.2020 в будинку АДРЕСА_2 , було виявлено залиття квартири. Внаслідок залиття було пошкоджено поштукатурену стіну 2кв.м. та гіпсокартон на стелі кухні 1кв.м., поржавів залізний кутник на стіні. Квартира знаходиться на останньому п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку. Залиття сталося внаслідок аварійного стану даху будинку, а саме відсутності герметичності між покрівлею даху будинку та шахтою витяжки газових котлів. Залиття сталося з вини правління ОСББ «Затишна домівка», оскільки не проводилося обслуговування та поточні роботи з ремонту даху. Висновки та рекомендації: необхідно відремонтувати дах будинку; видалити штукатурку та поштукатурити стіну; замінити кутник стіни; замінити та поштукатурити гіпсокартон стелі. Також в акті містяться підписи членів комісії свідка ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_4 та власника квартири ОСОБА_1 . В акті зазначено: «Члени правління ОСББ «Затишна домівка» відмовилися приймати участь у складанні акту посилаючись на відсутність голови ОСББ та відсутність належної реєстрації ОСББ «Затишна домівка»

Згідно поданого позивачем зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва № визначення розміру збитку внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , складений в поточних цінах станом на 19 жовтня 2021 р., відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1, складеного інженером-проектувальником Пікож І.А. (свідоцтво № 00099 від 27.09.2017) затверджено зведений кошторисний розрахунок у сумі 6,66024 грн. В тому числі зворотних сум 0 тис. грн. Однак посилання на документ про затвердження відсутнє та дата затвердження теж не вказана.

Згідно заяви голові ОСББ «Затишна домівка» ОСОБА_3 від власника кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 від 20.07.2021 вбачається, що 26.02.2020 з`ясувалося, що внаслідок протікання криші будинку по АДРЕСА_3 над його квартирою 56-а , сталося затоплення кухні в його квартирі, а саме стелі та стін. Просить відшкодувати йому 1500грн., які він змушений був витратити на ремонт спільної криші будинку. А також 1500грн. на ремонт пошкоджень у його кухні, що були заподіяні внаслідок залиття. У випадку відмови відшкодування, буде змушений звертатися до суду за захистом своїх прав. Заява містить відмітку про отримання головою правління ОСББ «Затишна домівка» ОСОБА_3 20.07.2021р.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ «Затишна домівка» про стягнення коштів суд першої інстанції посилався на те, що позивачеві дійсно була завдана матеріальна шкода залиттям квартири, але позивач не надав жодних доказів, які б підтвердили, що саме з вини відповідача заподіяна ця матеріальна шкода, так як недоведена вина відповідача у недбайливому ставленні до утримання будинку, зокрема даху будинку та те, що саме з вини відповідача відбулося залиття квартирі позивача, факт пошкодження даху будинку над квартирою позивача не знайшло підтверджень в жодному документі, тому суд позбавлений можливості встановити причинний зв`язок між шкодою та поведінкою відповідача, з поданих письмових доказів не вбачається, яким чином було встановлено причини залиття, так як відсутні відомості про те, що особи, які складали акти, були уповноважені на його складання та особисто були присутні у квартирі позивача та оглядали місце витоку води з даху будинку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Звертаючись з вказаним позовом, позивачі, як на підставу для його задоволення, посилалися на те, що саме з вини відповідач відбулося залиття належної їм квартири.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року за №6, визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності з вимогами частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України імперативно встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання щодо доказів, суд враховує інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначалося вище, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачі, серед іншого, посилалися на акт про залиття.

Водночас, згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Згідно з роз`ясненнями, наданими Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у Листі від 29.12.2009 року №12/20-11-1975, п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акту; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи,яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Окрім забезпечення присутності осіб, визначених у зазначених Правилах, зацікавленим особам слід домогтися належного оформлення акту (оскільки нерідко представники ОСББ, житлово-експлуатуючих організацій та інші особи, що входять до складу комісій не мають юридичної освіти, в силу чого складають акти про залиття, не вказуючи необхідної інформації). Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини». Проста фіксація замокання стін та стелі не буде розцінена судом як належний доказ того, що залиття сталося з вини Відповідача.

У свою чергу, як правильно встановлено судом першої інстанції, наданий позивачем акт про залиття складений у порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, оскільки факт залиття квартири та його наслідки зафіксовані актом комісійного обстеження, який складений без участі представників ОСББ «Затишна домівка», не затверджений та не підписаний головою ОСББ «Затишна домівка». Тобто, вказаний акт не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, а отже не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем шкоди.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем фотокарточки та відео не можуть слугувати належними доказами на підтвердження позовних вимог, оскільки з вказаних доказів неможливо встановити дійсні обставини факту залиття та вину відповідача ОСББ «Затишна домівка».

При цьому, позивачами не надано інших належних доказів, які б давали підстави встановити причину залиття та дійти висновку про наявність вини відповідача. Жодних експертних висновків з цих питань матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини справи, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає, що за відсутності належних доказів вини відповідача у залитті квартири позивача, відсутні й підстави для вирішення питання про розмір заподіяної шкоди та покладення на відповідача відповідальності за заподіяння майнової і моральної шкоди.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що до суду не надано і в матеріалах справи відсутні об`єктивні докази звернення позивача до відповідача за фіксацією залиття зі складанням акту, відсутні і докази звернення позивача до відповідача з заявами (скаргами) про неналежне надання послуг, необхідністю проведення ремонту даху (покрівлі) будинку.

Суд першої інстанції обгрунтовано врахував, що в поданих позивачем документах міститься різна інформація щодо дати залиття квартири, а саме: в поданому акті про залиття від 22.02.2020 року зазначено, що 20.02.2020 року в будинку АДРЕСА_2 , було виявлено залиття квартири, в заяві ОСОБА_1 від 20.07.2021 адресованій голові ОСББ «Затишна домівка» ОСОБА_3 щодо відшкодування шкоди зазначено, що 26.02.2020 з`ясувалося, що внаслідок протікання даху будинку АДРЕСА_3 , сталося затоплення кухні в його квартирі за № 56-а .

Також колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції відносно того, що позивачем не надано суду жодного належного доказу крім наданого суду зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва № визначення розміру збитку внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , складеного в поточних цінах станом на 19 жовтня 2021 р. інженером-проектувальником ОСОБА_6 , що містить суму 6,66024 грн., однак вказаний документ не містить ні посилання на документ про його затвердження, ні дати його затвердження. Крім того, сама ж заява ОСОБА_1 від 20.07.2021 адресована голові ОСББ «Затишна домівка» ОСОБА_3 містить інформацію що позивач змушений був витратити на ремонт спільної криші будинку 1500грн. та 1500грн. на ремонт пошкоджень у його кухні, що були заподіяні внаслідок залиття.

Викладені в апеляційній скарзі доводи позивачів були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та на законність рішення суду не впливають.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності висновків суду першої інстанції в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 2700,00 грн.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 жовтня 2024 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дев`ятка Олександра Григоровича.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з відзивом на апеляційну скаргу представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна домівка» адвокат Канюк Ярослав Юрійович просив суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження своїх вимог до суду апеляційної інстанції було надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 02 серпня 2022 року.

Відповідно до умов договору сторони погодили, що за послуги що надаються адвокатським бюро, клієнт сплачу адвокатському бюро плату, що являє собою гонорар в розмірі, що зазначається. (п. 4.1)

01 серпня 2023 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 34 від 02 серпня 2022 року відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни: до пунтку 4.1. Договору про надання правничої (правової) допомоги №17 від 16.08.2021 року, виклавши його в наступній редакції: «4.1. За послуги (правничу допомогу), що надаються адвокатським бюро клієнт сплачує адвокатському бюро плату, що являє собою гонорар (винагороду) в наступному розмірі: за підготовку та подачу до суду, письмових пояснень, відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань Клієнт сплачує адвокатському бюро плату в розмірі від 2000,00 грн. (за один процесуальний документ); за підготовку та подачу до суду заяви про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, заяви про відмови від позову чи від частини позовних вимог, заяви про визнання позову Клієнт сплачує адвокатському бюро плату в розмірі від 900,00 грн. (за один процесуальний документ); за підготовку та направлення одного адвокатського запиту до будь-яких третіх осіб (юридичних або фізичних), державним установам, органам місцевого самоврядування, в органи поліції та прокуратури, в державну та приватну виконавчі служби та іншим незалежно від форми власності та підпорядкування Клієнт сплачує адвокатському бюро плату в розмірі від 1700,00 грн.; за участь у судовому засіданні, що включає в себе підготовку до судового засідання Клієнт сплачує адвокатському бюро плату в розмірі від 2 300, 00 грн. (за одне судове засідання); за ознайомлення з матеріалами справи в суді Клієнт сплачує адвокатському бюро плату в розмірі від 1500,00 грн.;

Відповідно до акту передачі- приймання наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги № 34 від 02 серпня 2022 року на виконання вимог договору про надання правничої (правової) допомоги № 34 від 02 серпня 2022 року бюро надало, а клієнт прийняв правову допомогу (адвокатські послуги), а саме за підготовку відзиву на апеляційну скаргу в справі № 367/9805/21. Вартість наданої послуги складає 3 000,00 грн.

30 грудня 2024 року відповідач сплатив на користь адвоката грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. , що підтверджується платіжною інструкцією № 704. Призначення платежу: підготовка відзиву на апеляційну скаргу в справі № 367/9805/21. Акт № 6 від 30.12.2024 року передачі- приймання наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 34 від 02.08.2022 року.

Аналізуючи зазначене в сукупності, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням того, що позивачем не надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про задоволення заяви представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 300,00 грн. за підготовку відзиву та участь у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дев`ятка Олександра Григоровича залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна домівка» (ЄДРПОУ 40858658) витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 300,00 грн.

Повний текст постанови складено 14 лютого 2025 року.

Головуючий: Судді: