Рішення
від 04.02.2025 по справі 953/6535/21
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6535/21

н/п 2/953/47/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого- судді Муратової С.О.,

за участю секретаря- Драгана О.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Романа В.В.,

представника відповідача - Бєльського А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади, -

встановив:

В поданій до Київського районного суду м. Харкова позовній заяві позивач просив:

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача 2182148,95 грн. на відшукання майнової шкоди, завданої внаслідок бездіяльності;

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача 2500000,00 грн. грн. на відшукання моральної шкоди, завданої внаслідок бездіяльності;

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача інфляційні витрати від загальної суми заборгованості у розмірі 388422,34 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача витрати на професійну правову допомогу.

На обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, зокрема, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2012, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 29.08.2012, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «АКБ «Базис» про стягнення суми депозитного вкладу та відсотків позов задоволено частково. Зокрема, стягнуто з поточного рахунку у ПАТ "АКБ "Базис" на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2021500 грн. та проценти за вкладом у розмірі 376734 грн. 89 коп. На підставі вказаного рішення 06.09.2012 судом видано виконавчий лист №2/2018/2366/2012/06, строком пред`явлення до виконання до 29.08.2013. На підставі виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 державним виконавцем Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області 10.09.2012 відкрито виконавче провадження ВП №34201516 про стягнення з поточного рахунку у ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2021500 грн. та процентів за вкладом у розмірі 376734 грн. 89 коп. Постановою державного виконавця від 16.10.2012 виконавче провадження ВП №34201516 з примусового виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 виданого 06.09.2012 про стягнення з поточного рахунку у ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2021500 грн. та процентів за вкладом у розмірі 376734 грн. 89 коп. закінчено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». У відповідності до Ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13.06.2014 по справі 640/6838/14-ц та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 11.09.2014 по справі 640/6838/14-ц, визнано дії державного виконавця Київського ВДВС щодо закінчення виконавчого провадження ВП №34201516 неправомірними. Визнано постанову про закінчення виконавчого провадження від 16.10.2012 ВП №34201516 - незаконною, згідно із вимогами статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» Київський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області 22.10.2014 відновив виконавче провадження ВП №34201516.

Позивач зазначає, що відповідачі державні виконавці ухилялись від здійснення примусового виконання рішення суду про стягнення боргу із ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 , про що встановлено відповідними ухвалами суду від 13.06.2014, 18.11.2014, 24.03.2015, 15.07.2015, 10.06.2016, 12.10.2016, 09.03.2017, 30.11.2017.

Зазначеними ухвалами суду підтверджено, що виконавче провадження по виконанню виконавчих листів №2/2018/2366/2012/06 від 06.09.2012 та №640/20265/15-ц від 05.08.2016 проводилось з численними порушеннями, серед яких, зокрема, такі: державним виконавцем не було проведено жодних виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду, зокрема, не проводилось опечатування, вилучення, реалізація майна в установленому законодавством порядку; не проводилось накладання арешту на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, опечатування каси, приміщення і місця зберігання грошей, тощо. Постановою Дергачівського ВДВС від 24.10.2016 в рамках зведеного ВП №52216867 накладено арешт на кошти, які містяться на всіх рахунках, що належать боржнику ПАТ «АКБ «Базис», але це арешт коштів був лише формальний, бо документи на накладення арешту Дергачівським ВДВС належним чином не були оформлені, не були направлені у всі фінансові установи, де є рахунки боржника. Тому банки, повернули їх до Дергачівського ВДВС. Даний факт підтверджується: повернутими без виконання платіжними вимогами від 26.10.2016 із відмітками банків про неналежне їх оформлення, відповідями банків на неналежно оформлений запит Дергачівського ВДВС від 18.10.2016 №8693 щодо арешту та наявності коштів на рахунках боржника та постанову державного виконавця від 24.10.2016 ВП №52216867 про арешт коштів боржника, яка була направлена банкам без гербової печатки. Внаслідок незаконної бездіяльності державних виконавців, що підтверджено вище зазначеними ухвалами суду, боржником банком було відчужено частину його майна, у тому числі і раніше арештованого майна державними виконавцями. Крім того, незаконне зволікання виконавчої служби щодо примусового стягнення із божника боргу саме і привело до того, що коли ПАТ «АКБ «Базис» було визнано банкротом та розпочата ліквідаційна процедура, майна на погашення боргу банку перед позивачем ОСОБА_1 виявилось не достатнім, оскільки, фактично основна його частина була відчужена самим боржником до його банкротства та в період незаконних дій та бездіяльності державної виконавчої служби. Цей факт підтверджується ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.11.2016 по справі №640/12550/16-ц: "Крім того, із копій договорів купівлі - продажу спірних об`єктів від 01.12.2015 та від 24.12.2015, наданих представником ПАТ «АКБ «Базис» вбачається, що на час прийняття державним виконавцем постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень від 10.08.2016 спірні нежитлові приміщення не належали ПАТ «АКБ «Базис». Такі ж відомості зазначені і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Окрім цього, згідно інформаційної довідки №65048396 від 04.08.2016, яка сформована державним виконавцем Київського ВДВС ГТУЮ у Харківській області, вбачається, що власником майна ПАТ «АКБ БАЗИС» з грудня 2015 року став ПАТ «ІНВЕСТОР» код ЄДРПОУ 14060483. Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.03.2019 по справі №905/1328/17 визнано позивача ( ОСОБА_1 ) кредитором боржника - ПАТ "АКБ "Базис" на суму 2182148 грн. 95 коп. Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.09.2020 по справі №905/1328/17 ліквідовано юридичну особу - банкрута ПАТ «АКБ «Базис». Зобов`язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - банкрута ПАТ «АКБ «Базис» та виключити ПАТ «АКБ «Базис» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.12.2020 діяльність ПАТ «АКБ «Базис» код ЄДРПОУ 19358916 припинено. Згідно з інформацією АСВП: щодо примусового виконання виконавчого листа №640/20265/15-ц, стан виконавчих проваджень №52216867, №52216999, №52217065, №52679312 завершено; щодо примусового виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 стан виконавчого провадження №34201516 повідомляє наступне. Позивач звернувся до СМУ МЮ м. Харків Київського ВДВС у м. Харкові, із заявою щодо видачі копії постанови про закінчення виконавчих проваджень №45931792, №34201516 згідно вимог ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», та при цьому надав до виконавчої служби копію ухвали господарського суду Донецької області від 24.09.2020, по справі №905/1328/17, якою ПАТ «АКБ «БАЗИС» ліквідовано. Але ж, у відповіді на заяву позивача, начальник відділу Хаблов В.М. вказав: «таку постанову надати не можливо, так як на адресу відділу ухвала про припинення ПАТ «АКБ» БАЗИС» не находило, хоча як вказано вище позивач особисто надав до відділу копію такої ухвали. Тривале незаконне невиконання судового рішення про стягнення боргу із боржника - ПАТ «АКБ «Базис», через незаконні дії та бездіяльність державної виконавчої служби, дало змогу боржнику відчужити частину свого ліквідного майна, та в подальшому призвело до унеможливлення стягнення боргу на користь ОСОБА_1 . Тим самим, дані дії державної виконавчої служби завдали ОСОБА_1 матеріального збитку в розмірі не стягнутої на його користь суми 2182148 грн. 95 коп. та за цей час, сума боргу за рахунок інфляції знецінилась, сума інфляційних збитків складає 388422,34 грн., отже є в наявності всі підстави для відшкодування матеріальної шкоди за рахунок держави.

Позивач зазначає також, що невиконання рішення суду напряму ототожнюється із завданою позивачеві майновою шкодою, оскільки остаточно втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника (відомості про припинення діяльності ПАТ "АКБ "БАЗИС" підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців), а тому невиплачені позивачеві кошти на виконання судового рішення, є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Крім того, своєю незаконною бездіяльністю, встановленими вище зазначеними рішеннями суду, державними виконавцями нанесена Шеданії Р.В. моральна шкода, яка з урахуванням вимог розумності, справедливості та виваженості складає 2 500 000 гривень 00 коп. Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Через незаконну бездіяльність та незаконні дії державних виконавців при виконанні виконавчих листів про стягнення коштів з боржника ПАТ «АКБ «Базис», ОСОБА_1 змушений був постійно оскаржувати дані незаконні дії державних виконавців та прийняті ними незаконні процесуальні документи. Саме через такі дії державних виконавців вони так і не спромоглися майже за 9 років виконати виконавчі листи про стягнення коштів з боржника ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 , при цьому, що у боржника на перших роках виконання виконавчих документів було достатньо коштів для виконання їх. На даний час позивач досяг пенсійного віку і банківський вклад, який боржник ПАТ «АКБ «Базис» не повернув в повному обсязі, був для нього єдиним джерелом доходів для існування, позивач на даний час є особою похилого віку та відноситься до найбільш вразливої категорії населення у період поширення COVID-19, в результаті чого позбавлений належних засобів існування-лікування для себе та своєї родини, що також завдає йому моральної шкоди у вигляді мук, тривоги, страху, занепокоєння та стресу за себе та своєї родини.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Ляха М.Ю. від 13.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою; справу ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження, із призначенням підготовчого засідання (т. 1 а.с. 120).

31.05.2021 до канцелярії суду надійшли пояснення представника третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області Солдатової Я.А. на позовну заяву ОСОБА_1 по справі №953/6535/21, в яких вона просила прийняти пояснення на позовну заяву та залучити їх до матеріалів справи; відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т. 1 а.с. 138-142).

На обґрунтування пояснень зазначає, зокрема, що Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) не погоджується з позовними вимогами щодо стягнення з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України призначеного для відшкодування шкоди, незаконними діями органів державної влади майнової шкоди в розмірі 2182148,95 грн., моральної шкоди в розмірі 2500000,00 грн., інфляційних витрат від загальної суми заборгованості у розмірі 388422,34 грн. та витрат на професійну правову допомогу, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Кошти державного бюджету належать на праві власності Державі, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є Держава Україна, як учасник цивільних відносин. Необхідності зазначення у позовних вимогах таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, ЦПК України не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення. У справах про відшкодування шкоди Державою кошти підлягають стягненню з Державного бюджету України, без вказівки про суб`єкта виконання, в нашому випадку - Державної казначейської служби України. В свою чергу, Казначейство не порушувало інтересів та охоронюваних законом прав позивача, а тому не повинно нести відповідальність за дії відповідача. Крім того, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що оскільки з боку відповідача мало місце зволікання щодо виконання судового рішення, що призвело до унеможливлення стягнення боргу на його користь, позивачу заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 2500000,00 грн. Однак, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинили моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань. Визнання судом протиправними дій відповідача стосується виключно сфери виконуваних ним функцій, у той час як моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами. Вважає, що оскільки розмір матеріальної шкоди, які позивач просить стягнути з Державного бюджету України, є сумою, що підлягає стягненню в порядку примусового виконання судового рішення, ухваленого на його користь, то ці кошти не є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. За загальними правилами цивільно-правова відповідальність при відшкодуванні шкоди за рахунок держави настає у разі встановлення всіх елементів цивільного правопорушення, а саме: шкоди, заподіяної органом державної влади, встановленою протиправною поведінкою такого органу, причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою. Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Позивач не надав суду жодних переконливих доказів на підтвердження причинного зв`язку між бездіяльністю відповідача та завданням моральної шкоди (у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань, тощо) та не надав належних доказів понесених моральних втрат (покази свідків, висновків експерта, тощо). Завдані позивачеві, на його думку, муки, тривоги, страх, занепокоєння та стрес не знайшли свого документального підтвердження в матеріалах позовної заяви. Виходячи з приписів законодавства про відшкодування шкоди, розмір відшкодування шкоди повинен визначатись з урахуванням вимог розумності та справедливості такого відшкодування, яке має бути не більш ніж достатнім для поміркованого задоволення звичайних потреб потерпілої особи і не повинно призводити до збагачення позивача за рахунок Держави. В свою чергу, порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб?єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Представник зазначає, що у своїй позовній заяві позивач посилається на те, що невчинення державними виконавцями всіх необхідних виконавчих дій призвело до невиконання судового рішення, а тому він має право на відшкодування інфляційних витрат від загальної суми заборгованості у розмірі 388 422,34 грн. Проте, факт тривалого невиконання рішення суду внаслідок неправомірних дій державних виконавців, не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, за завданою шкодою. Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, пов`язані з примусовим виконанням судового рішення, у яких державна виконавча служба виступає суб`єктом примусового стягнення коштів за виконавчим документом, а не боржником у грошовому зобов`язанні, та є відповідальною за свої дії чи бездіяльність у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Інфляційні втрати за своєю правовою природою є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вважає, що позивачем також не доведені понесені ним втрати на професійну правничу допомогу, які позивач має намір стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України. Вважає, що витрати на правову допомогу повинні відшкодовуватись лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у даній справі особою, яка одержала за це плату, у іншому випадку у їх стягненні повинно бути відмовлено.

30.06.2024 до канцелярії суду надійшов відзив представника відповідача Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мозгового Ю. на позов про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади, в якій просив відмовити в позові ОСОБА_1 по справі №953/6535/21 (т. 1 а.с. 148-153).

На обґрунтування відзиву зазначає, зокрема, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень було встановлено, що на примусовому виконанні виконані у відділі державної виконавчої служби перебувало зведене виконавче провадження №53650073, до складу якого входили наступні виконавчі провадження: ВП №52216867 з примусового виконання виконавчого листа №640/20265/15-ц, виданого 05.08.2016 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 988147,57 грн., ВП №52216999 з примусового виконання виконавчого листа №640/20265/15-ц, виданого 05.08.2016 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 6090,00 грн., ВП №52217065 з примусового виконання виконавчого листа №640/20265/15-ц, виданого 05.08.2016 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 65042,48 грн., ВП №52679312 з примусового виконання виконавчого листа 2/2018/2366/06, виданого 06.09.2012 Київським районним судом м. Харкова, про стягнення з ПАТ «АКБ Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 2398234,89 грн. Виконавчі провадження №52216867, №52216999, №52217065 були відкриті на підставі заяви стягувача 15.09.2016, які у подальшому об`єднані у зведене виконавче провадження № 53650073. Виконавче провадження №52679312 було відкрито 18.10.2016, та приєднано до зведеного виконавчого провадження №53650073. Одночасно з відкриттям виконавчих проваджень 15.09.2016, державним виконавцем, керуючись ст. 57 3акону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої внесені наступні записи про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: номер запису про обтяження №16429618, дата та час державної реєстрації 15.09.2016, вид обтяження: арешт нерухомого майна, зміст, характеристика обтяження: об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , особа, майно/права якої обтяжуються: Публічне акціонерне товариство «АКБ» БАЗИС», код ЄДРПОУ: 19358916, номер запису про обтяження №16428574, дата та час державної реєстрації 15.09.2016, вид обтяження: арешт нерухомого майна, зміст, характеристика обтяження: об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , особа, майно/права якої обтяжуються: Публічне акціонерне товариство «АКБ» БАЗИС», код ЄДРПОУ: 19358916, номер запису про обтяження №16426994, дата та час державної реєстрації 15.09.2016, вид обтяження: арешт нерухомого майна, зміст, характеристика обтяження: об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , особа, майно/права якої обтяжуються: Публічне акціонерне товариство «АКБ» БАЗИС», код ЄДРПОУ: 19358916, номер запису про обтяження № 16.09.2016, дата та час державної реєстрації 16.09.2016, вид обтяження: арешт нерухомого майна, зміст, характеристика обтяження: земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2,8391 га, кадастровий номер 6322010100:00:004:0251 особа, майно/права якої обтяжуються: Публічне акціонерне товариство «АКБ» БАЗИС», код ЄДРПОУ: 19358916. При примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №53650073 державним виконавцем були вжитті всі заходи примусового виконання рішень суду, а саме заборона боржнику розпоряджатися, користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, шляхом винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, арешт коштів боржника. Під час примусового виконання рішення з боржника частково стягнуто суму боргу у розмірі 18993,53 грн., шляхом направлення платіжних вимог, за якими було списано кошти.

05.12.2016 керуючись ст.ст. 16, 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесені постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження (ВП №52216999, ВП №52679312, ВП №52216867, ВП №52217065) та матеріали виконавчого провадження передано до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області. Згідно ухвали №2018/8160/2012 від 09.03.2017 Київським районним судом м. Харкова, визнані дії старшого державного виконавця Шумейко К.В. Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області щодо передачі матеріалів виконавчих проваджень №52216867, №52216999, №52217065, №52679312 неправомірними. Та зобов`язано старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області повернути матеріали виконавчих проваджень №52216867, №52216999, №52217065, №52679312 до Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області. 07.07.2017 до відділу надійшли матеріали виконавчих проваджень №52216867, №52216999, №52217065, №52679312, які були передані Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області на підставі ухвали №2018/8160/2012 від 09.03.2017 Київським районним судом м. Харкова. 07.07.2017 державним виконавцем винесені постанови про прийняття виконавчого провадження за виконавчими провадженнями №52216867, №52216999, №52217065, №52679312. 23.06.2018 до відділу надійшла постанова про визнання боржника банкрутом від 01.03.2018 Господарським судом Донецької області. 26.06.2018 керуючись вимогами п. 8 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанова про закінчення виконавчого провадження (ВП №52216867, ВП №52216999, ВП №52217065, ВП №52679312), копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома та разом з виконавчими документами до Господарського суду Донецької області. Позивач у позовній заяві зазначає, що предметом доказування у справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду. Але під час перебування на примусовому виконані вищезазначених виконавчих проваджень стягувачем не було оскаржено жодного рішення, постанов державного виконавця, до вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, також відсутні судові рішення (вироки), що набрали законної сили про визнання бездіяльності державного виконавця, крім ухвали №2018/8160/2012 від 09.03.2017 Київського районного суду м. Харкова, згідно якої визнані дії старшого державного виконавця Шумейко К.В. Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області щодо передачі матеріалів виконавчих проваджень №52216867, №52216999, №52217065, №52679312 неправомірними та зобов`язано старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області повернути матеріали виконавчих проваджень №52217065, №52679312 до Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області. Але відповідно до вищезазначеної ухвали, судом не визнана бездіяльність державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документу, також відсутній причинний зв`язок між визнанням постанови про передачу виконавчих проваджень та заподіянням нібито заподіяною шкодою стягувачу. Також стягувач вказує, що державним виконавцем не було проведено жодних виконавчих дій спрямованих на виконання рішення суду, не проводилось накладення арешту на кошти на інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установ. Та як доказ наводить той факт, що арешт коштів був лише формальний, бо документи не були належним чином оформлені, та не направлені до відповідних фінансових установ, де є рахунки боржника. Але це твердження не відповідає дійсності, так як під час примусового виконання рішень суду державним виконавцем накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, арешт на кошти боржника та направлено до відповідних фінансових установ та з боржника частково стягнуто суму боргу у розмірі 18993,53 грн., шляхом направлення платіжних вимог, за якими було списано кошти, про що позивач не вказує у позовній заяві. Позивачем не надано до суду, як доказ, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс з документами, передбачений ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Позивачем не надано жодного доказу незаконних дій та бездіяльність державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області. Державний виконавець здійснював заходи примусового виконання рішення неупереджено, своєчасно, у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчими документами та Законом України «Про виконавче провадження».

30.06.2021 до канцелярії суду надійшов відзив представника відповідача Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мельниченка І.Л. на позовну заяву ОСОБА_2 , в якій просив прийняти відзив та долучити його до матеріалів справи; у задоволенні позову відмовити повністю (т. 1 а.с. 161-165).

На обґрунтування відзиву зазначив, зокрема, що Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) задля з`ясування питання ліквідації ПАТ «АКБ «Базис» та отримання інформації щодо правонаступників цієї юридичної особи на адресу Національного Банку України як розпорядника відповідної інформації, було направлено вимогу про надання інформації. 11.06.2021 до відділу надійшла відповідь на вимогу до Національного банку України, змістом якої встановлено, що станом на 03.06.2021 в ЄДР міститься інформація про те, що державну реєстрацію припинення юридичної особи ПАТ «АКБ Базис» проведено 24.09.2020, станом на 03.06.2021 Державний реєстр банків не містить відомостей щодо реєстрації Національним Банком України банку, що став правонаступником ПАТ «АКБ «БАЗИС». На даний момент державним виконавцем відділу перевіряються обставини, що були викладені у відповіді на вимогу. Доказів нанесення моральної шкоди, передбачені ч. 1 ст. 23 ЦК України, в матеріалах виконавчих проваджень немає. Твердження позивача, що банківський вклад, який ПАТ «АКБ «Базис» не повернув йому, був його єдиним джерелом існування.

Увалою Господарського суду Донецької області 27.03.2019 по справі №905/1328/17 боржника ОСОБА_1 визнано кредитором шостої черги боржника ПАТ «АКБ «Базис». Враховуючи даний факт, доцільним матеріальну шкоду стягувати з боржника, яким виступає ПАТ «АКБ» Базис», але ніяк не з органів державної виконавчої служби України. 20.10.2015 ухвалою Київського районного суду м. Харкова по справі №640/5915/15-ц було задоволено клопотання Київського ВДВС ХМУЮ, змінено порядок виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2012 у цивільний справі №2/2018/2366/2012/06 в частині стягнення з поточного рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2021500,00 грн., та проценти за вкладом у розмірі 37673289 грн. ОСОБА_1 з моменту винесення вищезазначеного судового рішення оскаржував факт неперерахування коштів від ПАТ «АКБ «Базис» на його рахунок у розмірі 2100000,00 грн. Згідно ухвали Господарського суду Донецької області №905/1328/17 від 27.03.2019, копія якого була надана позивачем як додаток до позовної заяви, встановлено, що ОСОБА_1 під час судового розгляду підтвердив отримання грошових коштів від ПАТ «АКБ Базис» у розмірі 2100000,00 грн., але вважає, що грошові кошти, перераховані за договором №19549 від 29.12.2005 за зазначеними вище платіжними дорученнями, але вважає, що грошові кошти, перераховані за договором вклад №30/0 від 20.04.2011, який встановлений на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2012 по справі №2018/8160/2012, оскільки, на його думку, в призначенні платежу за вказаними платіжними дорученнями не зазначено саме погашення боргу за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2012 по справі №2018/8160/2012. Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт перерахування коштів підтверджувати не потрібно, оскільки даний факт вже був встановлений Господарським судом Донецької області. Тобто, примусове виконання вищезазначеного виконавчого документу відбувалося, що суперечить твердженням позивача. Додатки, що були надані ОСОБА_1 разом з поданням позовної заяви, підтвердженням вищезазначеного факту. Стягувач вважає, що органи державної виконавчої служби мають можливість отримувати інформацію миттєво, при цьому порушувати строки, передбачені для направлення запитів та відповідей на них. Враховуючи вищезазначене, стягувач систематично скаржився на дії органів державної виконавчої служби, не враховуючи норми Закону України «Про звернення громадян». При цьому необхідно враховувати, що будь-яке звернення, що находить на адресу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), потребує розгляду та надання відповіді на нього, що також скорочує час, який можливо було витратити на примусове виконання виконавчого документу. Доречно зазначити, що Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 2012 року, тобто з моменту відкриття першого виконавчого провадження, де сторонами були ОСОБА_1 та ПАТ «АКБ «Базис» застосовувала всі можливі важелі впливу, щодо примусового виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 виданого Київським районним судом м. Харкова 27.06.2012.

09.07.2021 до канцелярії суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив, в якому він просив задовольнити позов про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів державної влади (т. 1 а.с. 186-187).

На обґрунтування відповіді на відзив зазначає, зокрема, що психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли за собою вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, свідчать про заподіяння моральної шкоди. Тривале незаконне невиконання судового рішення про стягнення боргу із боржника ПАТ «АКБ «Базис», через незаконні дії та бездіяльність державної виконавчої служби, в подальшому призвело до унеможливлення стягнення боргу на користь позивача. Тим самим, дані дії державної виконавчої служби завдали позивачу матеріального збитку в розмірі не стягнутих на його користь грошових коштів. Господарський суд Донецької області по справі №905/1328/17 встановив, що кредиторські вимоги позивача обґрунтовані та підлягають визнанню у розмірі 2182148,95 грн. Оскільки зазначена обставина встановлена рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, в якій брала участь та сама особа, щодо якої встановлено ці обставини, згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, ця обставина не підлягає доказуванню. В матеріалах судової справи є чисельна кількість рішень суду, щодо протиправної поведінки саме відповідачів, що в свою чергу вказує на зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, зокрема: не проводилось опечатування, вилучення, реалізація майна в установленому законодавством порядку; не проводилось накладання арешту на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, опечатування каси, приміщення і місця зберігання грошей, тощо. Арешт коштів був лише формальний, бо документи на накладення арешту відповідачем належним чином не були оформлені: не вірні реквізити, без гербової печатки та інше, більш того вони не були направлені у всі фінансові установи, де є рахунки боржника. Твердження представника відповідача, щодо не надання позивачем жодного доказу незаконних дій та бездіяльність Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області, спростовуються наступними матеріалами судової справи: ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2017 по справі №2018/8160/2012 н/п 4-с/640/17/17 визнано дії старшого державного виконавця Шумейко К.В. Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області щодо передачі матеріалів виконавчих проваджень №52216867, №52216999, №52217065, №52679312 неправомірними. Визнано постанови від 05.12.2016 старшого державного виконавця Шумейко К.В. Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області щодо передачі матеріалів виконавчих проваджень №52216867, №52216999, №52217065, №52679312 щодо виконання виконавчих листів №640/20265/15-ц від 05.08.2016, №2/2018/2366/06 від 06.09.2012 незаконними. Отже, такими діями позивач вводить в оману суд та інших учасників справи.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Ляха М.Ю. від 03.08.2021 клопотання позивача про призначення судової-психологічної експертизи у справі задоволено; призначено у цивільній справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру «Інституту судових експертиз Заслуженого професора М.С. Бокаріуса (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8а), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України. На вирішення експерта поставлено наступне питання, а саме: 1) Чи була ситуація, яка пов`язана із незаконною бездіяльністю державних виконавців, що підтверджено відповідними рішеннями суду, психотравмуючою для ОСОБА_1 ?; 2) Яка глибина та інтенсивність психотравмуючого впливу згідно зазначеної ситуації на особистість ОСОБА_1 ?; 3) Чи нанесено ОСОБА_1 погіршення стану здоров`я як фізичного, так і психологічного внаслідок незаконних дій державних виконавців, в зв`язку із неможливістю володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном грошовими коштами, на протязі більше ніж 9 років, моральну шкоду з психологічної точку зору?; 4) Який можливий розмір грошового відшкодування за завдану незаконними діями органів державної влади моральну шкоду ОСОБА_1 із урахуванням психологічних коефіцієнтів?; в розпорядження експертів ухвалено направити матеріали цивільної справи № 953/6535/21, 2/953/2320/21/20; витрати за проведення судової експертизи покладено на позивача - ОСОБА_1 ; провадження у цивільній справі зупинено на час проведення експертизи (т. 1 а.с. 212-213).

За наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (відповідно до Наказу голови Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. №02-03/213 від 23.09.2022 «Про надання відпустки по догляду дитиною судді Ляху М.Ю.»), зазначена справа передана в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Муратової С.О. (т. 2 а.с. 46-47)

Постановою Полтавського апеляційного суду від 21.11.2022 апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) залишено без задоволення; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2021 залишено без змін (т. 2 а.с. 37-39).

14.02.2024 до канцелярії Київського районного суду м. Харкова надійшов висновок Національного наукового центру «Інституту судових експертиз Заслуженого професора М.С. Бокаріуса від 09.02.2024 №1860 з матеріалами даної цивільної справи (т. 2 а.с. 87).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 21.2.2024 прийнято до свого провадження цивільну справу за вказаною позовною заявою; поновлено провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в загальному порядку із призначенням підготовчого судового засідання (т. 2 а.с. 90-91).

12.03.2024 до канцелярії суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, в якій він просить:

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача 40,5 МЗП (мінімальних заробітних плат) прийнятій в Україні на відшукання моральної шкоди, завданої внаслідок бездіяльності;

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача інфляційні витрати від загальної суми заборгованості у розмірі 476775,05 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача 3% річних від загальної суми заборгованості у розмірі 195855,34 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача витрати на проведення експертизи №1860 у розмірі 18877,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача витрати на професійну правову допомогу (т. 2 а.с. 104-105).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.05.2024 клопотання представника відповідача Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Романа В.В. задоволено; витребувано з архіву Київського районного суду м. Харкова цивільну справу №640/954/17 н/п 2/640/1243/17 (т. 2 а.с. 151-152).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.08.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Романа В.В. про закриття провадження у цивільній справі відмовлено (т. 2 а.с. 172-174).

08.08.2024 до канцелярії суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, в якій він просив:

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача 40,5 МЗП (мінімальних заробітних плат) прийнятій в Україні на відшукання моральної шкоди, завданої внаслідок бездіяльності;

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача інфляційні витрати від загальної суми заборгованості у розмірі 945679,99 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача 3% річних від загальної суми заборгованості у розмірі 196465,36 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь позивача витрати на проведення експертизи №1860 у розмірі 18877,00 грн. (т. 2 а.с. 176), яка прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2024 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 195-196).

29.10.2024 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бєльського А.Ю., на позовну заяву, в якому просив відмовити в позові ОСОБА_1 по справі № 953/6535/21 до держави в особі Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади (т. 2 а.с. 215-220).

На обґрунтування відзиву представник зазначив, зокрема, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень було встановлено, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби перебувало зведене виконавче провадження № 53650073 до складу якого входили наступні виконавчі провадження: ВП № 52216867 з примусового виконання виконавчого листа № 640/20265/15-ц виданого 05.08.2016 р. Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ Базис» на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 988147,57 грн., ВП № 52216999 з примусового виконання виконавчого листа № 640/20265/15-ц виданого 05.08.2016 р. Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ Базис» на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 6090,00 грн., ВП №52217065 з примусового виконання виконавчого листа № 640/20265/15-ц виданого 05.08.2016 р. Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ Базис» на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 65042,48 грн., ВП № 52679312 з примусового виконання виконавчого листа 2/2018/2366/06 виданого 06.09.2012 р. Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ Базис» на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 2398234,89 грн. Виконавчі провадження № 52216867, № 52216999, 52217065 були відкриті на підставі заяви стягувача 15.09.2016, які у подальшому об`єднані у зведене виконавче провадження № 53650073. Виконавче провадження № 52679312 було відкрито 18.10.2016, та приєднано до зведеного виконавчого провадження №53650073. Одночасно з відкриттям виконавчих проваджень 15.09.2016, державним виконавцем, керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на підставі якої внесені наступні записи про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: номер запису про обтяження № 16429618, дата та час державної реєстрації 15.09.2016, вид обтяження: арешт нерухомого майна, зміст, характеристика обтяження: об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , особа, майно/права якої обтяжуються: Публічне акціонерне товариство «АКБ» БАЗИС», код ЄДРПОУ: 19358916, номер запису про обтяження № 16428574, дата та час державної реєстрації 15.09.2016, вид обтяження: арешт нерухомого майна, зміст, характеристика обтяження: об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , особа, майно/права якої обтяжуються: Публічне акціонерне товариство «АКБ» БАЗИС», код ЄДРПОУ: 19358916, номер запису про обтяження № 16426994, дата та час державної реєстрації 15.09.2016, вид обтяження: арешт нерухомого майна, зміст, характеристика обтяження: об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , особа, майно/права якої обтяжуються: Публічне акціонерне товариство «АКБ» БАЗИС», код ЄДРПОУ: 19358916, номер запису про обтяження № 16.09.2016, дата та час державної реєстрації 16.09.2016, вид обтяження: арешт нерухомого майна, зміст, характеристика обтяження: земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2,8391 га, кадастровий номер 6322010100:00:004:0251 особа, майно/права якої обтяжуються: Публічне акціонерне товариство «АКБ» БАЗИС», код ЄДРПОУ: 19358916.

Представник зазначає, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 53650073 державним виконавцем були вжитті всі заходи примусового виконання рішень суду, а саме заборона боржнику розпоряджатися, користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, шляхом винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, арешт коштів боржника. Під час примусового виконання рішення з боржника частково стягнуто суму боргу у розмірі 18993,53 грн., шляхом направлення платіжних вимог, за якими було списано кошти. 05.12.2016 керуючись статтями 16, 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесені постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження (ВП № 52216999, ВП № 52679312, ВП № 52216867, ВП № 52217065) та матеріали виконавчого провадження передано до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області. Згідно ухвали № 2018/8160/2012 від 09.03.2017 Київським районним судом м. Харкова, визнані дії старшого державного виконавця Шумейко К.В. Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області щодо передачі матеріалів виконавчих проваджень № 52216867, № 52216999, № 52217065, № 52679312 неправомірними. Та зобов`язано старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області повернути матеріали виконавчих проваджень № 52216867, № 52216999, № 52217065, № 52679312 до Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області. 07.07.2017 до відділу надійшли матеріали виконавчих проваджень № 52216867, № 52216999, № 52217065, № 52679312, які були передані Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області на підставі ухвали № 2018/8160/2012 від 09.03.2017 Київським районним судом м. Харкова. 07.07.2017 державним виконавцем винесені постанови про прийняття виконавчого провадження за виконавчими провадженнями № 52216867, № 52216999, № 52217065, № 52679312. 23.06.2018 до відділу надійшла постанова про визнання боржника банкрутом від 01.03.2018 Господарським судом Донецької області. 26.06.2018 керуючись вимогами п. 8 ч. першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанова про закінчення виконавчого провадження (ВП № 52216867, ВП № 52216999, ВП № 52217065, № ВП 52679312), копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома та разом з виконавчими документами до Господарського суду Донецької області.

Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду. Але під час перебування на примусовому виконані вищезазначених виконавчих проваджень стягувачем не було оскаржено жодного рішення, постанов державного виконавця, до вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, також відсутні судові рішення (вироки), що набрали законної сили про визнання бездіяльності державного виконавця, крім ухвали № 2018/8160/2012 від 09.03.2017 Київського районного суду м. Харкова. Позивачем не надано до суду, як доказ, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс з документами, передбачений ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

12.11.2024 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення (заперечення) позивача ОСОБА_1 щодо відзиву на позовну заяву, в якій просив відмовити в приєднанні відзиву на позовну заяву представника відповідача Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до матеріалів справи (т. 2 а.с. 223).

На обґрунтування пояснень зазначив, зокрема, щодо пропуску строку подання відзиву відповідачем, твердження є хибними та спростовується наявністю незаперечного факту, а саме ліквідацією боржника в наявності якого було майно, під час здійснення виконавчих дій, що підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області по справі №905/1328/17.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Роман В.В. заперечував проти задоволення позовної заяви, підтримав поданий відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні представник відповідача Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бєльський А.Ю. заперечував проти задоволення позовної заяви, підтримав поданий відзив на позовну заяву.

В судове засідання представник третьої особи Державної казначейської служби України не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно повідомлення директора КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 24.04.2012, адресованого директору ХФ ПП «Адвокатська компанія «Гарант права» Юркевичу А.В., за ПАТ «АКБ «Базис» зареєстровані на праві власності наступні об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресами:

- АДРЕСА_2 : нежитлові приміщення 1-го поверху №5,7,10,10-а, 10-б в літ. „А-9" загальною площею 46,0 кв.м на підставі свідоцтва про право власності, виданого 19.10.2004 ВК Харківської міської ради;

- АДРЕСА_3 : нежитлові приміщення 1-го поверху №1-30, 1, ІІ, ІІІа в літ. «А-3», «А-1» загальною площею 417,4 кв.м на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15.04.1999 п/н ХМНО Івановою Ю.В. /p.№ 597/; акту прийому-передачі від 16.04.1999;

- нежитлові приміщення підвалу, 2-го поверху, 3-го поверху, 4-го поверху в літ. «А-3», «А-4» загальною площею 1103,9 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 28.09.1999, додаткової угоди №1 від 15.10.1999; актів приймання-передачі від 28.09.1999, 30.11.1999;

- пров. Мар?яненка, 4: нежитлова будівля літ. «A-4» загальною площею 3170,0 кв.м на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27.11.2009 п/н ХМНО Жамойдою Г.М. /р.№ 1279/; акту №954 прийому-передачі від 07.12.2009;

- АДРЕСА_4 : нежитлові будівлі літ. «Ж-1» загальною площею 205,5 кв.м, літ. «К-1» загальною площею 328,5 кв.м, літ. «Л-1» загальною площею 174,8 кв.м, літ. «Н-1» загальною площею 444,9 кв.м на підставі свідоцтва про право власності, виданого 05.06.2008 п/н ХМНО Гібадуловою Л.А. /р.№5384/.

Додатково повідомляє, що надати відповідь стосовно зареєстрованих об`єктів нерухомого майна за ПАТ «АКБ «Базис», які розташовані за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 не має можливості у зв`язку з тим, що інвентаризаційні справи за вищезазначеними адресами знаходяться на розгляді в Юридичному департаменті Харківської міської ради згідно запитів директора Юридичного департаменту ОСОБА_3 : №9098/9-10 від 22.11.2010 (пр. Московський, 274-в); №5057/9-11 від 06.06.2011 (вул. Плеханівська, 85/87); №3172/9-12 від 12.03.2012 ( АДРЕСА_6 ) (т. 1 а.с. 19).

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2012 позов задоволено частково; зобов`язано ПАТ «АКБ «Базис» прийняти до погашення депозитні сертифікати Серії ОС №001917, №001918, №001919, №001920, та перерахувати кошти за вклад у розмірі 2021500,00 грн. та проценти за вкладом у розмірі 376734,89 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ «Базис»; вирішено стягнути з поточного рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2021500,00 грн. та проценти за вкладом у розмірі 376734,89 грн.; вирішено стягнути з ПАТ «АКБ «Базис» судовий збір у спеціальний фонд Державного бюджету України у розмірі 3219,00 грн.; в іншій частині вимог відмовлено (т. 1 а.с. 10-11).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 29.08.2012 апеляційну скаргу ПАТ «АКБ «Базис» відхилено; рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2012 залишено без змін (т. 1 а.с. 12-13).

06.09.2012 видано виконавчий лист по справі №2/2018/2366/2012/06 про стягнення з поточного рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2021500,00 грн. та проценти за вкладом у розмірі 376734,89 грн. (т. 1 а.с. 14).

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотько С.Г. від 10.09.2012 ВП №34201516 про відкриття виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 виданого 06.09.2012 Київським р/с м. Харкова про стягнення з поточного рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2021500,00 грн. та проценти за вкладом у розмірі 376734,89 грн. Боржнику виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (т. 1 а.с. 15).

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотько С.Г. від 10.09.2012 ВП №34201516 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; приміщення за адресою: АДРЕСА_6 ; приміщення за адресою: пр. Московський, 274-В; приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , що належить боржнику ПАТ «АКБ «Базис» у межах суми звернення стягнення: 2398234,89 грн.; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ПАТ «АКБ «Базис» (а.с. 16).

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотько С.Г. від 18.09.2012 ВП №34323785 про арешт коштів боржника, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь юридичних та фізичних осіб суми заборгованості у загальному розмірі 2823773,38 грн., на підставі наступних виконавчих документів: виконавчий лист №2/2018/2565/2012/02 виданого 20.08.2012 Київським районним судом м. Харкова; постанова про стягнення з боржника виконавчого збору №34053185 виданого 10.09.2012 Київським ВДВС ХМУЮ; виконавчий лист №2/2018/2375/2013/15 виданого 31.08.2012 Київським районним судом м. Харкова; постанова про стягнення з боржника виконавчого збору №34083733 виданого 11.09.2012 Київським ВДВС ХМУЮ: виконавчий лист №62/2018/23 66/2012/06 виданого 06.09.2012 Київським районним судом м. Харкова: постанова про стягнення з боржника виконавчого збору №34201516 виданого 18.09.2012 Київським ВДВС ХМУЮ, на підставі рішення суду накладено арешт на кошти, що є на всіх рахунках в АКБ "ТрансБанк"; ПАТ "Укрсонбанк"; АТ "Райффайзен Банк Аваль"; ПАТ "Інтеграл-Банк"; АТ "Укрексімбанк"; АТ "Імексбанк"; ПАТ АТ "АКБ "Базис"; Упр.НБУ в Харківській області, м. Харків; АБ "Кліринговий Дім"; АТ "Банк Золоті Ворота"; ПрАТ "ВДЦП"; АТ "Банк "Фінанси та Кредит"; АТ "Укрсиббанк" (т. 1 а.с. 17).

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотько С.Г. від 18.09.2012, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь юридичних та фізичних осіб суми заборгованості у загальному розмірі 2823773,38 грн., на підставі наступних виконавчих документів: виконавчий лист №2/2018/2565/2012/02 виданого 20.08.2012 Київським районним судом м. Харкова; постанова про стягнення з боржника виконавчого збору №34053185 виданого 10.09.2012 Київським ВДВС ХМУЮ; виконавчий лист №2/2018/2375/2013/15 виданого 31.08.2012 Київським районним судом м. Харкова; постанова про стягнення з боржника виконавчого збору №34083733 виданого 11.09.2012 Київським ВДВС ХМУЮ: виконавчий лист №62/2018/23 66/2012/06 виданого 06.09.2012 Київським районним судом м. Харкова: постанова про стягнення з боржника виконавчого збору №34201516 виданого 18.09.2012 Київським ВДВС ХМУЮ, оголошено розшук майна, що належить боржнику ПАТ «АКБ «Базис», а саме транспортних засобів (т. 1 а.с. 18).

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотько С.Г. від 16.10.2012 ВП №34201516 про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 виданого 06.09.2012 Київським р/с м. Харкова про стягнення з поточного рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2021500,00 грн. та проценти за вкладом у розмірі 376734,89 грн., закінчено; знято арешт з приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; приміщення за адресою: АДРЕСА_6 ; приміщення за адресою: АДРЕСА_8 ; приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , що належить боржнику, який було накладено постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №34201516 від 10.09.2012 (т. 1 а.с. 20).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.06.2014 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; поновлено ОСОБА_1 строк для оскарження дій та рішень ВДВС; визначено дії державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ Золотько С.Г. щодо закінчення виконавчого провадження ВП №34201516 неправомірними; визнано постанову державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ Золотько С.Г. про закінчення виконавчого провадження від 16.10.2012 ВП№34201516 незаконною; стягнуто з Київського ВДВС ХМУЮ на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн. (т. 1 а.с. 21-22).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.02.2015 відмовлено у відкритті апеляційного провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 до Київського ВДВС ХМУЮ про визнання дій неправомірними, постанови про закінчення виконавчого провадження незаконною та зобов`язання вчинити певні дії (т. 1 а.с. 23).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.11.2014 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; визнано дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо порушення строків відновлення виконавчого провадження №34201516 неправомірними (т. 1 а.с. 24).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.07.2015 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Київського ВДВС ХМУЮ щодо невжиття для своєчасного і в повному обсязі заходів примусового виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06, виданого 06.09.2012 Київським районним судом м. Харкова (т. 1 а.с. 27-29).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11.08.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_4 державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задоволено частково; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 15.07.2015 змінено; в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в частині не направлення копії постанови про відновлення виконавчого провадження від 22.10.2014 відмовлено; в іншій частині ухвалу залишено без змін (т. 1 а.с. 30-32).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2016 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області щодо невжиття заходів примусового виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 від 06.09.2012 за період з 10.11.2015 по 12.04.2016 (т. 1 а.с. 33-36).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08.11.2016 апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області відхилено; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2016 залишено без змін (т. 1 а.с. 37-38).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.11.2016 апеляційну скаргу ПАТ «АКБ «Базис» задоволено; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02.09.2016 змінено; відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні скарги про визнання незаконними постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень від 10.08.2016 ВП №51919209, ВП №51919247, ВП №51919167 Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області (т. 1 а.с. 93-94).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.09.2016 №67826698, ПАТ «АКБ «Базис» на праві приватної власності належить комплекс, нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 67).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.09.2016 №67827395, ПАТ «АКБ «Базис» на праві приватної власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 68).

05.08.2016 видано виконавчий лист по справі №640/20265/15-ц про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 інфляційних збитків у розмірі 988147,57 грн. (т. 1 а.с. 61).

Постановою старшого державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області Шумейко К.В. від 15.09.2016 ВП№52216867 про відкриття виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №640/20265/15-ц виданого 05.08.2016 Київським районним судом про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми 988147,57 грн. (т. 1 а.с. 60).

Постановою старшого державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області Шумейко К.В. від 15.09.2016 ВП№52216867 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на майно, що розташоване у АДРЕСА_1 , загальною площею 6776,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 8076335163220 та на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_1 , загальною площею 2,8391 га, кадастровий номер 6322010100:00:004:0251, що належить боржнику: ПАТ «АКБ «Базис» адреса: АДРЕСА_1 ; заборонено здійснювати відчуження майна, яке належить боржнику: ПАТ «АКБ «Базис» адреса: м. Дергачі, вул. Центральна, 11 (т. 1 а.с. 69).

Постановою старшого державного виконавця Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області Шумейко К.В. від 24.10.2016 ВП№52216867 про арешт коштів боржника, на підставі рішення суду накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках у: Харків. ГРУ КБ «Приватбанк», м. Харків; Національний банк України; ПАТ «БАНК «Україн.Капітал»; ПАТ «Укрсоцбанк», та належать боржнику ПАТ «АКБ «Базис» (т. 1 а.с. 76).

Відповідно до повідомлення в.о. голови правління ПАТ «БАНК «Український Капітал» від 02.11.2016, адресованого Дергачівському районному відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Харківській області, ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» розглянуло запит №8683 від 18.10.2016, щодо надання інформації про наявність коштів на рахунках, коштів на рахунках боржника, у зв`язку з чим, повідомляє наступне. Відповідно до статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів. у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України: операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці. будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню: коди, що використовуються банками для захисту інформації. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю. Статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинні бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріплена гербовою печаткою, та містити передбачені Законом підстави для отримання такої інформації. Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» повідомляє про відсутність правових підстав для виконання запиту з вимогою надати інформацію, що містить банківську таємницю (т. 1 а.с. 112).

Згідно повідомлення провідного менеджера ПАТ КБ «Приватбанк» від 02.11.2016 №20.1.0.0.0/7-20161026/1098, адресованого відділу Державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, на запит ДВС повідомляє, що спеціалістами ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» була підготовлена інформація стосовно АКБ БАЗИС ПАТ. Проте, на даний момент відсутня можливість надати запитувану інформацію, оскільки згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121 (надалі - Закон) інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. На вимогу відповідного державного органу банки мають право розголошувати банківську таємницю лише за умови, якщо така вимога відповідає нормам частини 2 статті 62 Закону. Натомість, у запиті порушено п. 2, п. 4 ч. 2 ст. 62, згідно якого вимога на отримання інформації, що містить банківську таємницю, повинна бути надана за підписом керівника (чи його заступника), скріплена гербовою печаткою, а також містити у собі передбачені цим Законом посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації. Звертає увагу, що згідно ст. 62 Конституції України та норм Кримінально-процесуального кодексу України не можуть бути доказами документи, отримані з порушенням діючого законодавства, а також на те, що за незаконний збір, розголошення чи використання інформації, яка містить банківську таємницю, передбачена кримінальна відповідальність (ст. 231, 232 КК України) як для співробітників банківських установ, так і для співробітників державних органів - ініціаторів отримання таких відомостей. Зазначає, що в разі надходження до банку запиту, який відповідатиме усім діючим нормам законодавства, запитувана інформація буде надана в повному обсязі та в найкоротший термін (т. 1 а.с. 112 зворотній бік).

Відповідно до повідомлення директора Департаменту супроводження операцій по рахунках клієнтів, Центр операційної діяльності та банківських технологій ПАТ «Укрсоцбанк» від 08.11.2016, адресованого ст. держ. вик. Дергачівського РВДВС ГТУЮ у Харківській області, ПАТ «Укрсоцбанк» повідомляє, що постанова про арешт крштів боржника б/н від 24.10.2016, надіслана із супровідним листом, щодо боржника ПАТ «АКБ «Базис», залишається без виконання, оскільки документ не містить відбитка печатки органу державної виконавчої служби відповідно до п. 4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (т. 1 а.с. 113).

Відповідно до повідомлення члена правління Директора департаменту комплаєнс ПАТ «Укрсоцбанк» від 01.11.2016, адресованого ст. держ. вик. Дергачівського РВДВС ГТУЮ у Харківській області, у відповідь на лист від 18.10.2016 відносно надання інформації про залишки коштів на рахунках клієнта, повідомляє наступне. Запити не підлягають виконанню, оскільки не містять гербової печатки, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» та не відповідають вимогам ст. 62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність». У разі отримання запитів, оформлених з дотриманням вказаних вище вимог чинного законодавства, Банком буде в максимально короткий можливий строк надана відповідна інформація (т. 1 а.с. 113 зворотний бік).

Згідно ксерокопії електронного повідомлення в.о. начальника Управління Юридичного департаменту Національного банку України від 11.11.2016 №В/18-0004/114389, Юридичний департамент розглянув сканкопію постанови про арешт коштів боржника від 24.10.2016 за №ВП 52216867, винесену старшим державним виконавцем Дергачівського районного ВДВС ГТУЮ у Харківській області, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ПАТ «АКБ «Базис», що надійшла з листом Дергачівського районного ВДВС ГТУЮ у Харківській області від 24.10.2016 №6762, та повідомляє. При прийнятті рішення щодо взяття/не взяття до виконання зазначеної постанови слід врахувати, що постанова про арешт коштів боржника від 24.10.2016 за №ВП 52216867 відповідає вимогам, встановленим главою 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22. У той же час пропонує врахувати, що згідно з пунктом 7 розділу Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, постанова як окремий документ має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, як вступну частину із зазначенням найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову, назву виконавчого документу, коли і ким виданий, а також резолютивну частину із зазначенням строку оскарження постанови. Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. 3 огляду на реквізити постанови про арешт коштів боржника від 24.10.2016 за №ВП 52216867, вона не містить у вступній частині прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову, а в резолютивній частині - строку оскарження. Відсутня також печатка. Крім того, на їх погляд, у постанові має місце не повне зазначення у вступній частині реквізиту ким виданий виконавчий документ, так як найменування «Київський районний суд» не є повним найменуванням суду. В свою чергу, у разі, якщо банк знаходиться у стадії ліквідації, яка була ініційована до набрання чинності Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», то черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів врегульовує стаття 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, що діяла до 22.09.2012) (т. 1 а.с. 111).

Відповідно до супровідного листа Національного банку України в Харківській області від 17.11.2016, адресованого старшому державному виконавцю Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області, постанову повернуто без виконання згідно з роз`ясненням Національного банку України від 11.11.2016 №В/18-0004/114389 «Про розгляд постанови ВДВС» (т. 1 а.с. 110).

Відповідно до повідомлення директора Департаменту супроводження операцій по рахунках клієнтів, Центр операційної діяльності та банківських технологій ПАТ «Укрсоцбанк» від 17.11.2016, адресованого начальнику Дергачівського РВДВС ГТУЮ у Харківській області, ПАТ «Укрсоцбанк» повідомляє, що по боржнику ПАТ «АКБ «Базис», постанова про арешт коштів боржника б/н від 24.10.2016 (ВП№52216867), була залишена без виконання у зв`язку з відсутністю відбитка печатки органу державної виконавчої служби відповідно до п. 4.1.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (т. 1 а.с. 115).

Постановою старшого державного виконавця Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області Шумейко К.В. від 05.12.2016 ВП№52216867 про передачу матеріалів виконавчого провадження, у зв`язку з тим, що за допомогою ЄДРВП сформовано запит щодо наявності рахунків належних боржнику та джерел одержання останнім доходів, проведено заходи щодо розшуку майна боржника. Державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлені платіжні вимоги, за яким було списано кошти. На території Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області виявлено нерухоме майно згідно інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , рухомого майна не явлено. Відповідно до ст. 50 3акону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна згідно довідки №367 від 23.11.2016 про майно у боржника є рухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_9 , що за територіальною підвідомчістю належить до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області У зв`язку з чим матеріали виконавчого провадження передаються до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області. Витрати на проведення виконавчих дій утримані в повній мірі в розмірі 65,92 грн. Виконавчий збір утримано в розмірі 1899,36 грн. В ході проведення виконавчих дій з боржника стягнуто 18993,53 грн. Враховуючи викладене, керуючись частиною 4 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», передано матеріали виконавчого провадження №52216867 з примусового виконання виконавчого листа №640/20265/15-ц виданого 05.08.2016 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми 988147,57 грн. (т. 1 а.с. 77).

05.08.2016 видано виконавчий лист по справі №640/20265/15-ц про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6090,00 грн. (т. 1 а.с. 63).

Постановою старшого державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області Шумейко К.В. від 15.09.2016 ВП№52216999 про відкриття виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №640/20265/15-ц виданого 05.08.2016 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми 6090,00 грн. (т. 1 а.с. 62).

Постановою старшого державного виконавця Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області Шумейко К.В. від 05.12.2016 ВП№52216999 про передачу матеріалів виконавчого провадження, у зв`язку з тим, що за допомогою ЄДРВП сформовано запит щодо наявності рахунків належних боржнику та джерел одержання останнім доходів, проведено заходи щодо розшуку майна боржника. Державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлені платіжні вимоги, за яким було списано кошти. На території Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області виявлено нерухоме майно згідно інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , рухомого майна не явлено. Відповідно до ст. 50 3акону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна згідно довідки №367 від 23.11.2016 про майно у боржника є рухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_9 , що за територіальною підвідомчістю належить до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області У зв`язку з чим матеріали виконавчого провадження передаються до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області. Витрати на проведення виконавчих дій утримані в повній мірі в розмірі 65,92 грн. Виконавчий збір утримано в розмірі 12,03 грн. В ході проведення виконавчих дій з боржника стягнуто 120,35 грн. Враховуючи викладене, керуючись частиною 4 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», передано матеріали виконавчого провадження №52216999 з примусового виконання виконавчого листа №640/20265/15-ц виданого 05.08.2016 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми 6060,00 грн. (т. 1 а.с. 78).

05.08.2016 видано виконавчий лист по справі №640/20265/15-ц про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 три відсотка річних у розмірі 65042,48 грн. (т. 1 а.с. 65).

Постановою старшого державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області Шумейко К.В. від 15.09.2016 ВП№52217065 про відкриття виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №640/20265/15-ц виданого 05.08.2016 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми 65042,48 грн. (т. 1 а.с. 64).

Постановою старшого державного виконавця Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області Шумейко К.В. від 05.12.2016 ВП№52217065 про передачу матеріалів виконавчого провадження, у зв`язку з тим, що за допомогою ЄДРВП сформовано запит щодо наявності рахунків належних боржнику та джерел одержання останнім доходів, проведено заходи щодо розшуку майна боржника. Державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлені платіжні вимоги, за яким було списано кошти. На території Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області виявлено нерухоме майно згідно інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , рухомого майна не явлено. Відповідно до ст. 50 3акону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна згідно довідки №1367 від 23.11.2016 про майно у боржника є рухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_9 , що за територіальною підвідомчістю належить до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області У зв`язку з чим матеріали виконавчого провадження передаються до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області. Витрати на проведення виконавчих дій утримані в повній мірі в розмірі 65,92 грн. Виконавчий збір утримано в розмірі 125,05 грн. В ході проведення виконавчих дій з боржника стягнуто 1250,21 грн. Враховуючи викладене, керуючись частиною 4 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», передано матеріали виконавчого провадження №52217065 з примусового виконання виконавчого листа №640/20265/15-ц виданого 05.08.2016 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми 65042,48 грн. (т. 1 а.с. 79).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2016 скаргу ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною бездіяльність Київського відділу Державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області щодо невжиття заходів примусового виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 від 06.09.2012 за період з 13.04.2016 по 07.06.2016 (а.с. 39-40).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18.01.2017 апеляційну скаргу ПАТ «АКБ «БАЗИС» відхилено; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2016 залишено без змін (т. 1 а.с. 41-42).

При розгляді даної цивільної справи судом з пояснень сторін , а в подальшому - з матеріалів цивільної справи № 640/954/17 судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа № 640/954/17 за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу ДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Державної казначейської служби України у Харківській області, Державного казначейства України, 3-яя особа ПАТ АКБ «Базис» про відшкодування шкоди.

У вказаній цивільній справі Київським районним судом м. Харкова 26.09.2017 постановлено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; зобов`язано Державне казначейство України списати у безспірному порядку з відповідного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, грошові кошти у сумі 15000 грн.; в решті позову відмовлено; стягнуто з Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на користь держави судовий збір в сумі 320 грн. (т. 2 а.с. 4-8 справа №640/954/17 н/п 2/640/1243/17; т. 2 а.с. 109-111).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19.10.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.09.2017 залишено без руху, надано апелянту строк 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги за вказаними в ухвалі реквізитами (т. 2 а.с.33-34 справа №640/954/17 н/п 2/640/1243/17).

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 22.02.2018 апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області залишено без задоволення; рішення Київського районного суду міста Харкова від 26.09.2017 залишено без змін (т. 2 а.с. 136-140 справа №640/954/17 н/п 2/640/1243/17).

Постановою Верховного Суду від 10.04.2019 касаційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення; рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.09.2017 та постанову апеляційного суду Харківської області від 22.02.2018 залишено без змін (т. 2 а.с. 197-200 справа №640/954/17 н/п 2/640/1243/17).

Постановою Верховного Суду від 10.04.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19.10.2017 скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (т. 2 а.с. 201-204 справа №640/954/17 н/п 2/640/1243/17).

Постановою Харківського апеляційного суду від 05.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.09.2017 залишено без змін (т. 2 а.с. 230-234 справа №640/954/17 н/п 2/640/1243/17).

В мотивувальній частині рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.09.2017 судом надано оцінку та враховано докази, надані під час розгляду даної позовної заяви, та які перераховано вище, враховані, зокрема, ухвали Київського районного суду м. Харкова щодо дій та бездіяльності органів ДВС від 13.06.2014, 18.11.2014, 15.07.2015, 10.06.2016, 12.10.2016. Суд зазначив в мотивувальній частині рішенні, зокрема, таке:

судовими рішеннями, встановлені неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова під час виконання рішення суду від 27.06.2012р. про стягнення з ПАТ "АКБ «Базис» на користь позивача депозитних кошті та відсотків.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Заявляючи матеріальну шкоду спричинену державним виконавцем, внаслідок неправомірних дій та бездіяльності, які призвели до того , що рішення суду по теперішній час є невиконаним, позивач зазначає про знецінення грошових коштів які підлягали стягненню це 2398234 грн. Тому збитками які підлягають стягненню, за позицію позивача, є інфляційні втрати, які нараховані на суму 2398234 грн. та складають -2381018,59 грн. та є упущеною вигодою.

Суд зазначає, що в період з 03.04.2015р. по 01.12.2015р. ПАТ "АКБ «Базис» виплатив позивачу депозитні кошти, які стягнуті за судовим рішенням від 27.06.2012р. в сумі 850000 грн., що встановлено рішенням Апеляційного суду Харківської області від 23.06.2016р. по справі №640/20265/15-ц. Посилання банку на виплату позивачу коштів в сумі 2100000 грн., судом не приймається, оскільки відсутні докази виплати вказаних коштів саме по рішенню суду. В надані виписці та платіжних дорученнях мова іде про договір №19549 від 29.12.2005р.

Законодавство надає право боржнику на самостійне виконання рішення суду, що і було здійснено банком . Тобто станом на 01.12.2015р. рішення суду від 27.06.2012р. залишається не виконаним частково в сумі - 1548234 грн., а не в сумі 2398234 грн., як зазначає позивач.

Враховуючи не доведеність позивачем спричинення виконавчою службою матеріальної шкоди та її розмір, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають (т. 2 а.с. 4-8 справа №640/954/17 н/п 2/640/1243/17; т. 2 а.с. 109-111).

Також при розгляді даної цивільної справи судом встановлено, що в подальшому постановою старшого державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області Шумейко К.В. від 18.10.2016 ВП№52679312 про відкриття виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/2018/2366/06 виданого 06.09.2012 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми 2398234,89 грн. (т. 1 а.с. 66).

Постановою старшого державного виконавця Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області Шумейко К.В. від 05.12.2016 ВП№52679312 про передачу матеріалів виконавчого провадження, у зв`язку з тим, що за допомогою ЄДРВП сформовано запит щодо наявності рахунків належних боржнику та джерел одержання останнім доходів, проведено заходи щодо розшуку майна боржника. Державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлені платіжні вимоги, за яким було списано кошти. На території Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області виявлено нерухоме майно згідно інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , рухомого майна не явлено. Відповідно до ст. 50 3акону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна згідно довідки №1367 від 23.11.2016 про майно у боржника є рухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_9 , що за територіальною підвідомчістю належить до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області У зв`язку з чим матеріали виконавчого провадження передаються до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області. Витрати на проведення виконавчих дій утримані в повній мірі в розмірі 50,00 грн. Виконавчий збір утримано в розмірі 573,25 грн. В ході проведення виконавчих дій з боржника стягнуто 5732,48 грн. Враховуючи викладене, керуючись частиною 4 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», передано матеріали виконавчого провадження №52679312 з примусового виконання виконавчого листа №2/2018/2366/06 виданого 06.09.2012 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми 2398234,89 грн. (т. 1 а.с. 80).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.12.2016 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; визнано дії державного виконавця Головко В.Л. Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області щодо закінчення виконавчого провадження ВП №34201516 неправомірними. Визнано незаконною постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП №34201516 від 04.10.2016 (т. 1 а.с. 43-44).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09.03.2017 апеляційну скаргу державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків головного територіального управління юстиції у Харківській області Головко В.Л., ПАТ «АКБ «Базис» відхилено (а.с. 45-46).

Постановою Верховного Суду від 18.12.2019 касаційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» залишено без задоволення; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14.12.2016 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09.03.2017 залишено без змін (т. 1 а.с. 47-51).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2017 скаргу ОСОБА_1 задоволено; визнано дії старшого державного виконавця Шумейко К.В. Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області щодо передачі матеріалів виконавчих проваджень №52216867, №52216999, №52217065, №52679312 неправомірними; визнано постанови від 05.12.2016 старшого державного виконавця Шумейко К.В. Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області щодо передачі матеріалів виконавчих проваджень №52216867, №52216999, №52217065, №52679312 щодо виконання виконавчих листів №640/20265/15-ц від 05.08.2016, №2/2018/2366/06 від 06.09.2012, незаконними; зобов`язано старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області Старих Г.В. повернути матеріали виконавчих проваджень №52216867, №52216999, №52217065, №52679312 щодо виконання виконавчих листів №640/20265/15-ц від 05.08.2016, №2/2018/2366/06 від 06.09.2012 до Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області (т. 1 а.с. 52-56).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14.09.2017 апеляційну скаргу ПАТ «АКБ «Базис» та Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відхилено; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2017 залишено без змін (т. 1 а.с. 57-59).

Згідно супровідного листа директора Операційного департаменту Національного банку України від 25.07.2017, адресованого начальнику відділу Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області, повертає без виконання постанову про арешт коштів ПАТ АКБ «Базис» від 17.07.2017 ВП №53534457 у зв`язку з припиненням ліквідаційної процедури ПАТ АКБ «Базис», згідно з рішенням Правління Національного банку України від 23.12.2016 №527-рш та дві платіжні вимоги від 18.07.2017 №53534457 на суму 1885914,39 грн. кожна (т. 1 а.с. 114).

Згідно повідомлення заступника керівника департаменту по вдосконаленню бізнес-процесів і технологій ГО ПАТ КБ «Приватбанк» від 24.07.2017 №20.1.0.0.0/7-20170721/5122, адресованого відділу Державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, на постанову від 17.07.2017 про арешт коштів АКБ БАЗИС ПАТ, ПАТ КБ «Приватбанк» повідомляє наступне. Згідно до гл. 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004, арешт накладений в сумі 1885914,39 грн. На рахунках недостатньо коштів для виконання постанови (т. 1 а.с. 114 зворотній бік).

Відповідно до повідомлення голови правління ПАТ «БАНК «Український Капітал» від 25.07.2017, адресованого начальнику міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» розглянуло запит №15033 від 17.07.2017, щодо надання інформації про залишок коштів, про арешт коштів, про зупинення видаткових операцій на рахунках боржника, у зв`язку з чим, повідомляє наступне. Відповідно до статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів. у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України: операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці. будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню: коди, що використовуються банками для захисту інформації. Статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинні бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріплена гербовою печаткою, та містити передбачені Законом підстави для отримання такої інформації. Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» повідомляє про відсутність правових підстав для виконання запиту з вимогою надати інформацію, що містить банківську таємницю (т. 1 а.с. 115 зворотній бік).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області, ПАТ «АКБ «Базис» про визнання протиправними дії державного виконавця Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області задоволено; визнано запис у Виконавчому листі №2/2018/2366/2012/06 від 06.09.2012 в розділі «Відмітки державного виконавця про виконання рішення (вироку) або про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення» у пункті 2, а саме: «04.10.2016 з-но п. 10 ст. 49 ЗУПВП Стягнуто 2100000,00 грн. збор витрати не стягувались ГДВ підпис ОСОБА_5 » незаконним (т. 1 а.с. 81-82).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.03.2019 задоволено заяву ОСОБА_1 б/н від 16.08.2018 про кредиторські вимоги до боржника, частково; визнано ОСОБА_1 кредитором боржника ПАТ «АКБ «Базис» на суму 2182148,95 грн., з яких: 2178624,95 грн. шоста черга; 3524,00 грн. (судовий збір) перша черга; відмовлено ОСОБА_1 у визнані кредитором боржника ПАТ «АКБ «Базис» на суму 432477,10 грн.; ліквідатору ухвалено включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів ПАТ «АКБ «Базис» (т. 1 а.с. 83-87).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в період з 01.03.2018 за підсумками ліквідаційної процедури ПАТ «АКБ «Базис»; затверджено звіт ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис» та ліквідаційний баланс ПАТ «АКБ «Базис»; роз`яснено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений заковом строк або відхилені господарським судом, а також вимоги кредиторів, що не погашені у зв`язку з недостатністю майна боржника, відповідно до ч. 7 ст. 64, ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню; ліквідовано юридичну особу банкрута ПАТ «АКБ «Базис»; зобов`язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - банкрута ПАТ «АКБ «Базис» та виключено ПАТ «АКБ «Базис» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; закрито провадження у справі №905/1328/17 про банкрутство ПАТ «АКБ «Базис» (т. 1 а.с. 88-92).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.12.2020, Публічне акціонерне товариство «АКБ «Базис», код ЄДРПОУ: 19358916, актуальний стан на фактичну дату та час формування: припинено, Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, 19.10.2020 16:01:2021, 1002541170068004828, Колеснік М.М., Бахмутська міська рада, Підстава: судове рішення, Атрибуту судового рішення: Судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 24.09.2020 №905/1328/17 Господарський суд Донецької області, Дата набрання чинності: 24.09.2020 (т. 1 а.с. 99-105).

Згідно Інформації про виконавче провадження від 28.01.2021, номер виконавчого провадження: 52217065, стан виконавчого провадження: завершено; назва виконавчого документа, дата видачі та номер: виконавчий лист від 05.08.2016 №640/20265/15-ц, орган, посадова особа, що видали документ: Київський районний суд, дата надходження виконавчого документа до державного виконавця: 12.09.2016, орган ДВС, до якого надійшов на виконання виконавчий документ: Харківська обл., Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції, категорія виконавчого документа: стягнення коштів, боржник: ПАТ «АКБ «Базис», стягувач: ОСОБА_1 , дата набрання рішенням чинності: 23.06.2016, резолютивна частина виконавчого документа: стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 грошової суми 65042,48 грн. Виконавче провадження закінчено 26.06.2018 оскільки 23.06.2018 до відділу надійшла копія ухвали Господарського суду Донецької області від 01.03.2018 про визнання ПАТ «АКБ «Базис» розташованого м. Бахмут, Донецької області код ЄДРПОУ 19358916 банкрутом, виконавчий документ разом із постановою про закінчення виконавчого провадження направити до суду який його видав тобто до Господарського суду Донецької області (т. 1 а.с. 106-109).

Згідно повідомлення начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Хаблова В.М. від 22.02.2021 №18592, адресованого ОСОБА_1 , Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) при розгляді його звернення, щодо виконавчих проваджень ЗВП 45931792, ВП 34201516, повідомляє наступне. На примусовому виконанні Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження ВП №34201516 з виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 виданого Київським районним судом м. Харкова 06.09.2012 про стягнення з поточного рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ "АКБ "Базис" на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2021500,00 грн. та проценти за вкладом у розмірі 376734,89 грн. 10.09.2012 державним виконавцем, керуючись ст. 17, 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження» (який діяв на той час), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34201516 та надіслано сторонам виконавчого провадження. Також 10.09.2012 державним виконавцем, керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (який діяв на той час), винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та направлено до відповідних органів. 18.09.2012 державним виконавцем, керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» (який діяв на той час), в зв`язку з тим, що у відділі на виконанні перебуває декілька виконавчих проваджень, про стягнення суми заборгованості з одного боржника, винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ЗВП 45931792. Стосовно його прохання надати Постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з припиненням юридичної особи: таку постанову надати не можливо так, як на адресу відділу ухвала про припинення юридичної особи - ПАТ «АКБ «БАЗИС» (код 19358916) оформлену належним чином, не надходило. Після надходження ухвали про припинення юридичної особи до відділу, державним виконавцем як буде з`ясовано що припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва відповідно до п. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» буде винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (т. 1 а.с. 98).

З положень ст. 56 Конституції України, вбачається, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядуванняпри здійсненні неюсвоїхповноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам під час здійснення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 25.10.2005 у справі № 32/421).

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність в діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтями 1173, 1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.

Шкода є неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об`єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.

За таких обставин для вирішення питання про відшкодування майнової та моральної шкоди у даній справі правове значення має встановлення обставин, за наявності яких настає цивільна відповідальність за спричинену шкоду, а саме: сам факт спричинення шкоди, неправомірність дій заподіювача шкоди та причинний зв`язок між такими діями заподіювача шкоди та завданою шкодою.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що невчинення посадовими особами державної виконавчої служби всіх необхідних виконавчих дій призвело до невиконання судового рішення, а тому він має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Разом з цим факт тривалого невиконання рішення суду внаслідок неправомірних дій посадових осіб державної виконавчої служби, на який посилається позивач як на підставу позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, та завданою шкодою.

Невиконання рішення суду не може напряму ототожнюватися із завданою позивачеві майновою шкодою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 23.12.2019 у справі № 752/4110/17 (провадження № 61-20325св18), від 12.03.2020 у справі № 757/74887/17-ц (провадження № 61-11090св19) та від 03.06.2020 у справі № 642/3839/17 (провадження № 61-37856св18).

Крім того, згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.01.2020 у справі № 752/19362/16 (провадження № 61-32702св18), факт невиконання рішення суду боржником не є безумовною підставою для покладення такого відшкодування на виконавчу службу за рахунок держави.

У цьому випадку стягувач, вимагаючи відшкодування шкоди за рахунок держави, фактично підміняє стадію виконання судового рішення стадією розгляду спору по суті до іншого відповідача.

Визнана неправомірна бездіяльність ВДВС та визнання боржника банкрутом не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, та завданою шкодою.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування майнової шкоди задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Положеннями статті 129-1 Конституції України встановлено, що обов`язковість рішення суду віднесено до основних засад судочинства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу та здійснюється державними виконавцями на підставі виконавчих документів, у тому числі й виконавчих листів, що видаються судами.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Положеннями Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

За змістом частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

У статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» зазначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Положеннями статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства (установи, організації) або юридичної особи, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Таким чином, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, тобто заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи враховується період із надходження до суду позовної заяви й до виконання рішення суду.

Наведене узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Так, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) суд у своєму рішенні від 19.03.1997 зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення від 28.07.1999 у справі «Імобільяре Саффі» проти Італії», заява № 22774/93, пункт 66).

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою (рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, пункт 44, від 20.07.2004).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному та вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення від 26.04.2005 у справі «Сокур проти України», заява № 29439/02, та від 19.02.2009 у справі «Крищук проти України», заява № 1811/06).

Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Як зазначено вище, протиправність рішень державних виконавців була встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказані обставини підтверджують той факт, що позивач був змушений протягом тривалого часу здійснювати захист своїх прав стягувача в судовому порядку, і лише після судових рішень фактично органом державної виконавчої служби вчинялися дії в межах виконавчого провадження для своєчасного та повного виконання виконавчих листів.

Суд приходить до висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди, пов`язаної з порушенням його законних прав щодо своєчасного, належного та повного виконання рішення суду, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, знайшли своє підтвердження в процесі розгляду цієї цивільної справи.

Отже, внаслідок протиправних рішень та при цьому фактичної бездіяльності державного виконавця позивач зазнав моральних страждань у вигляді емоційного розчарування в діяльності органу державної виконавчої служби та додаткового психічного напруження, незадоволення, викликаного незаконністю дій, як і необхідність докладання додаткових зусиль для захисту своїх прав.

У справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування ЄСПЛ виходить із презумпції спричинення моральної шкоди позивачу відповідачем та обов`язку саме відповідача спростувати таку презумпцію. У контексті визнання ЄСПЛ існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди прикладом може слугувати, зокрема, рішення від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», де ЄСПЛ послався на своє рішення у справі Бурдова № 2, у якому зазначив таке: «Існує обгрунтована й водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди». Аналогічна позиція викладена ЄСПЛ у справі «Ромашов проти України» рішення від 27 липня 2004 року, де ЄСПЛ указав, що моральна шкода завдана самим фактом порушення прав заявника з боку державного органу.

Під час розгляду даної справи відповідачами не надано доказів, які би свідчили про те, що органи виконавчої служби відповідно здійснили своєчасне, належне та повне виконання судового рішення та, що протиправні рішення органу виконавчої служби не справили негативний вплив на позивача, і він не зазнав страждань, приниження та змушений був протягом тривалого часу здійснювати захист свої прав в судовому порядку.

У постанові ОП КЦС ВС від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 вказано, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. В деяких випадках в законодавстві визначено мінімальний розмір моральної шкоди. При цьому розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова ВП ВС від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц).

Так, при визначені розміру моральної шкоди суд виходить з конкретних обставин справи, характеру спричинених моральних страждань, їх наслідків й інших негативних впливів.

Згідно висновку Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №1860 за результатами проведення судово-психіатричної експертизи за матеріалами цивільної справи №953/6535/21 (№2/953/2320/21) від 09.02.2024, ситуація, що досліджується за справою, була для ОСОБА_1 психотравмувальною та створила у його житті суттєві перешкоди у задоволенні провідних для нього потреб, внесла негативні зміни у його життя, об`єктивно порушився звичний і оптимальний для нього зміст життя. Зазначене призвело до ускладнень у збереженні психологічного комфорту, що зумовило виникнення у ОСОБА_1 негативних емоційних переживань та викликало у нього душевні (моральні) страждання. ОСОБА_1 за умов ситуації, що досліджується за справою, були спричинені страждання (моральна шкода). Можливий (орієнтовний) розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_1 , складає 40,5 МЗП (мінімальних заробітних плат) (т. 2 а.с. 67-84).

Зі змісту вказаного висновку, а саме ретроспективного аналізу наданих на дослідження матеріалів та поведінки ОСОБА_1 в дослідженій ситуації, слідує, що експертом враховувалися та досліджувалися, в тому числі, судові рішення щодо дій та бездіяльності органів ДВС, які були враховані під час винесення рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.09.2017 у справі №640/954/17 н/п 2/640/1243/17, яке залишено без змін постановами Апеляційного суду Харківської області від 22.02.2018, 05.06.2019 та постановою Верховного Суду від 10.04.2019, про які зазначено вище (т. 2 а.с. 4-8 справа №640/954/17 н/п 2/640/1243/17).

Отже, суд приймає вказаний висновок експерта в частині періоду щодо дій та бездіяльності органів ДВС за період, не охоплений зазначеним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26.09.2017.

З урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, тривалості порушення його прав, змін у житті та зусиль, вжитих для відновлення прав, та виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що належним та достатнім буде відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.

Суд вважає, що саме такий розмір моральної шкоди є не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не призведе до її безпідставного збагачення.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону 266/94-ВР, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно до абзацу п`ятого пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, Державна казначейська служба України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2022 у справі № 415/1009/21 (провадження № 61-18055св21) зазначено, що: «кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів. Проте суди на це уваги не звернули та зробили помилковий висновок про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди безпосередньо з Державної казначейської служби України шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку».

Враховуючи зазначене, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 50000,00 грн з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та враховуючи, що судовий збір не справляється у випадку, передбаченому п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а тому покладає дані судові витрати на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_10 ) у відшкодування завданої моральної шкоди 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_10 ) витрати на проведення експертизи №1860 у розмірі 2914 (дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять) грн. 61 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_10 ).

Відповідач: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ: 34952440, адреса: 61024, м. Харків, вул. Студентська, 5/6).

Відповідач: Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районні Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ: 41430510, адреса: 62303, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, буд. 20).

Третя особа: Державна казначейська служба України (ЄДРПОУ: 37567646, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6).

Суддя С.О. Муратова


Суд	Київський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення	04.02.2025
Оприлюднено	17.02.2025
Номер документу	125167592
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них

Лобов О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 04.02.2025 по справі 953/6535/21КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Судовий реєстр по справі —953/6535/21

Рішення від 04.02.2025

Рішення
від 04.02.2025 по справі 953/6535/21
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА