Постанова

від 23.11.2010 по справі 2-а-4469/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

23 листопада 2010 р.                      Справа № 2-а-4469/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження  матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції   

до:   фермерського господарства "Золоте зерно"  

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

Могилів-Подільською об’єднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до фермерського господарства «Золоте зерно» про стягнення податкової заборгованості.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 17.09.10 р. відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 5329,05 грн. Зазначена сума податкового боргу виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період 2010 року.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 10.11.2010 року відкрито провадження у справі.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 23.11.10 р. не з’явився, натомість на адресу суду надійшла заява за підписом директора ФГ «Золоте зерно», відповідно до якої відповідач визнає позовні вимоги. При цьому, просить справу розглянути без участі їх представника.

Враховуючи те, що від обох сторін по справі надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, відповідно до статті 122 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фермерське господарство «Золоте зерно» згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого долучена до матеріалів справи, зареєстроване Могилів-Подільською  райдержадміністрацією як юридична особа від 24.12.2003 року та перебуває на обліку в податковому органі на загальній системі оподаткування.

Станом на 17.09.2010 року відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 5328,58 грн. в тому числі 5033,58 основний платіж, 295,67 грн. - по штрафних (фінансових) санкціях.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.10 р. відповідачем на адресу Могилів-Подільської ОДПІ було подано податкову декларацію з орендної плати за землі державної та комунальної власності за 2010 рік на суму 12555,75 грн., згідно розрахунків якої повинно було сплачувати щомісячно 1046,31 грн.

Станом на 26.05.2010 року по особовому рахунку за відповідачем рахувалась переплата на суму 198,10 грн. 02.06.10 р. останнім було перераховано 1046,34 грн. Таким чином, станом на 02.06.10 р.  виникла заборгованість в сумі 848,24 грн.

В подальшому, відповідач узгоджене податкове зобов’язання зі сплати орендної плати за землю не сплачував.

За несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання,  Могилів-Подільською ОДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002461500/0 від 01.06.10 р. відповідно до якого ФГ «Золоте зерно» визначено податкове зобов’язання за порушення строків сплати платежів до бюджету по орендній платі за землю з юридичних осіб на суму 295,67 грн.

Дане податкове рішення, яке отримано відповідачем 08.06.10 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №33336993 від 04.06.10 р., не оскаржено, а відтак є узгодженим.

Зобов’язання з орендної плати за землю, яке підлягає сплаті відповідачем підтверджуються також обліковою карткою платника податків (а.с.16-19).

Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене   платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 5.3.1. ст.5  Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За змістом п. 5.4.1. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість сторонами узгоджена відповідно до вимог Закону.

В силу  пп.  6.2.1.  п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181,  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом 6.2 вказаної статті визначено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялись податкові вимоги: перша податкова вимога форми “Ю1” 1/260 від 08.06.10 р.; друга податкова вимога форми “Ю2” 2/290 від 12.07.10 р., які відповідач отримав, однак зазначені суми не були сплачені в установленому законом порядку.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 17.09.2010 року відповідач має непогашений борг (недоїмку) з орендної плати за землю в сумі 5329,05 грн. Даний податковий борг станом на день розгляду судом справи не погашений.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що активи платника податків (тобто - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” визначено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Згідно матеріалів адміністративної справи, відповідач позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 112, ст. 136 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи чи інтереси.

Беручи до уваги викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з визнанням відповідачем адміністративного позову та прийняття його судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути активи фермерського господарства "Золоте зерно" (24000, с. Серебрія, Могилів-Подільський район., Вінницька область, код ЄДРПОУ 32815253) до бюджету в рахунок погашення заборгованості по орендній платі з юридичних осіб в сумі 5329,05 грн. (п'ять тисяч триста двадцять дев'ять гривень 05 коп.).

Копію даної постанови направити  сторонам  по справі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя./підпис/.                          Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

23.11.2010